30

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

В умовах функціонування ринкових відносин перед підприємствами різних форм власності стоїть завдання пошуку шляхів підвищення ефективності господарювання, що в першу чергу залежить від вмілого застосування сучасних методів управління. Однією з найдієвіших функцій управління є економічний аналіз. Основною метою економічного аналізу є об’єктивна оцінка діяльності суб’єктів господарювання, виявлення та визначення величини невикористаних резервів і шляхів їх реалізації для подальшого зростання ефективності роботи підприємств і зміцненню їх ринкових засад.

Виконання курсової роботи є важливим етапом оволодіння студентом методикою комплексної оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства для прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо її поліпшення. Курсова робота з дисципліни «Економічний аналіз» є самостійною роботою, що виконується студентами денної та заочної форми навчання.

Метою курсової роботи є закріплення та розширення одержаних у процесі навчання теоретичних знань та практичних вмінь, набуття студентом навичок опрацювання необхідної економічної інформації, самостійного виконання аналітичних досліджень діяльності підприємства та оформлення його результатів.

Завданням курсової роботи є опанування та реалізація методики дослідження певного економічного явища чи процесу: з’ясування економічної суті об’єкта дослідження, визначення проблем для вирішення, обробка економічної інформації, проведення економічного аналізу, формулювання й оцінка його наслідків.

Під час виконання курсової роботи студенти мають:

• набути практичних навичок аналізу економічних явищ і процесів, що відбуваються на підприємстві;

• оволодіти прийомами формування альтернативних пропозицій за результатами проведеного аналізу.

СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Варіант виконання курсової роботи відповідає номеру студента за порядком у журналі. Дані для вирішення завдань по варіантах наведені в додатках до курсової роботи.

Курсова робота має містити: титульний аркуш, зміст, основну частину, висновки, список використаних джерел, рецензію та додатки.

Титульний аркуш містить найменування навчального закладу; назву спеціальності й дисципліни, прізвище та ініціали студента, курс та групу (Додаток А).

Зміст курсової роботи подають після титульного аркуша. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (Додаток Б).

Вступ повинен містити мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети, а також потрібно перелічити використані методи дослідження, змістовно обґрунтовуючи доцільність вибору саме таких методів.

Основна частина має містити розрахунки показників, аналітичні таблиці, діаграми, висновки та пропозиції на основі отриманих результатів аналізу певного об’єкта. Висновки у розділах потрібно починати словами: «як видно з табл…» («як можна побачити із табл…»). Також кожний розділ повинен розпочинатися з теоретичного опису об’єкта дослідження.

Висновки розміщують безпосередньо після останнього розділу, починаючи з нової сторінки. Висновки повинні містити в собі синтез “наскрізних” висновків за розділами, рекомендації щодо поліпшення стану підприємства.

Література слід розміщувати за алфавітом. Оформлюють цей список відповідно до стандарту (Додаток В).

Додатки містять, насамперед, форми статистичної звітності (форми 11 – ОЗ, 1 – ПВ, 1 - водопровід). За необхідності до них можна включати таблиці, рисунки, схеми тощо.

Завдання на курсову роботу студенту складаються перед виконанням курсової роботи на початку семестру (Додаток Д).

Рецензія складається керівником курсової роботи після її захисту студентом (Додаток Ж).

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Текст курсової роботи роздруковують за допомогою принтера з одного боку аркуша білого паперу формату А4 через півтора міжрядкових інтервали з використанням текстового редактора Word розміру 14.

Обсяг курсової роботи має становити 30 - 35 аркушів у надрукованому вигляді і 40 - 45 рукописних аркушів, оформлених відповідно до державного стандарту. Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – 25 мм, праве – 10 мм, верхнє і нижнє – 20 мм. Текст основної частини поділяють на розділи. Кожну структурну частину курсової роботи слід починати з нового аркуша.

Заголовок розділу пишуть з другого рядка і відокремлюють від наступного тексту інтервалом шириною 16 ... 20 мм ( два міжрядкових інтервали).

Заголовки підрозділів відокремлюють від попереднього та наступного тексту інтервалом 8...10 мм (один міжрядковий інтервал).

Заголовки структурних частин роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "ЛІТЕРАТУРА", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку наприкінці заголовка не ставлять.

Виклад змісту розділів і підрозділів починається з нового рядка. Абзацний відступ – 1 см.

Всі сторінки мають бути пронумеровані. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять; на наступних сторінках нумерацію проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Схеми і таблиці, які розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. Поруч із заголовком таблиці розміщують напис „Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: „Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). Якщо таблиця не вміщується на даній сторінці над продовженням таблиці робиться надпис: „Продовження табл. ...”. При переносі частини таблиці на інший аркуш заголовки таблиці допускається заміняти відповідно номерами граф, нумеруючи їх арабськими цифрами. Наводити на одній сторінці лише назви граф, а показники переносити не дозволяється.

У таблиці графи не виділяють. Слово „таблиця” пишуть на відстані від попереднього тексту (8 ... 10 мм). Після закінчення таблиці також робиться проміжок.

При написанні курсової роботи студент повинен робити посилання. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово „таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: „ ... табл. 1.2”.

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи у вигляді окремої частини, розміщуючи їх за порядком появи посилань у тексті. Кожен додаток повинен починатися з нового аркуша і мати заголовок, виконаний великими літерами. Позначення додатків здійснюється великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, З, І, І, Й, О, Ч, Ь. Слово "Додаток" вказується посередині рядка, наприклад, "Додаток В". При наявності кількох додатків оформляється окрема сторінка "Додатки", номер якої є останнім, що відноситься до обсягу роботи. При посиланні на додатки в тексті пишуть слово “додаток” повністю малими буквами і вказують позначення додатка, наприклад: “… в додатку К …” або “… дивися додаток В …”.

Підкреслення назв або частин тексту забороняється.

При написанні курсової роботи рекомендується застосовувати виклад тексту з використанням пасивного дієприкметника доконаного виду (розглянуто, викладено, проаналізовано і т.п.). Викладення матеріалу від першої особи (розглянув, виконав і т.п.) не допускається.

Наведені у тексті таблиці, графіки, розрахунки повинні бути невід’ємною складовою частиною викладеного тексту. Для цього необхідно весь час пов’язувати викладений текст з наступним. Також таблиці, розрахунки повинні коментуватися, тобто студент повинен зробити висновки та визначити своє ставлення до цього.

Матеріали курсової роботи повинні бути зшиті у такій послідовності: - титульний аркуш (Додаток А);

- зміст (Додаток Б);

- вступ; - основна частина ( чотири розділи);

- висновки; - література (Додаток В); - додатки (статистична звітність, схеми, таблиці тощо);

- завдання на курсову роботу студенту (Додаток Д) - рецензія (Додаток Ж).

ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота виконується згідно з типовим календарним графіком протягом семестру, а захищається до складання іспиту з дисципліни «Економічний аналіз». Керівник встановлює послідовність та терміни виконання окремих розділів. Студент повинен систематично консультуватися з керівником і здавати йому на перевірку виконані розділи. Робота над курсовою роботою та консультації з керівником здійснюються поза аудиторними заняттями.

Недбало виконані і оформлені, а також однакові за змістом роботи повертаються студентам. Якщо курсова робота своєчасно не подана і не захищена, студент до складання іспитів не допускається. Не пізніше, ніж за два тижні до захисту, студент подає закінчену курсову роботу керівнику, який її перевіряє. У разі незадовільної оцінки викладач повертає курсову роботу студентові, який повинен доопрацювати її з урахуванням зауважень. Після цього доопрацьований варіант студент подає керівнику для повторного оцінювання.

Якщо курсова робота оцінюється позитивно, то вона підлягає захисту. Підготовка до захисту полягає в тому, що студент повинен усунути зауваження, знати і вміти викласти зміст написаної ним роботи, дати змістовну відповідь на поставлені викладачем запитання по темі курсової роботи. З урахуванням відповіді на поставлені запитання і попередньої перевірки роботи виставляється оцінка за курсову роботу в цілому. Курсова робота оцінюється за чотирьохбальною системою. Захист відбувається на засіданні комісії. На захист запрошуються інші студенти, які можуть брати участь в обговоренні.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

За результатами захисту курсової роботи студент отримує оцінку. Оцінка курсової роботи враховує якість її підготовки, теоретичний рівень, правильність розрахунків, наявність висновків і пропозицій, а також графічне зображення результатів аналізу. Не меншого значення для остаточної оцінки набувають виступ студента на захисті, повнота і правильність відповідей на запитання при захисті курсової роботи.

5 («відмінно») ставиться, якщо роботу виконано в повному обсязі, без помилок, оформлено у відповідності до встановлених вимог та здано у встановлений термін; під час захисту студент продемонстрував добре володіння теоретичним матеріалом, чітко відповів на поставлені запитання та аргументовано надав коментарі до таблиць, розрахунків і діаграм.

4 («добре») ставиться, якщо роботу виконано в повному обсязі, здано у встановлений термін, але в роботі є незначні помилки, що не впливають суттєво на кінцеві результати, або є незначні вади в оформленні роботи, деякі стилістичні та граматичні помилки; під час захисту студент продемонстрував добре володіння теоретичним матеріалом, відповів на поставлені запитання.

3 («задовільно») ставиться, якщо роботу виконано в повному обсязі, здано у встановлений термін, але в роботі є окремі помилки, що впливають на кінцеві результати, а також окремі вади в оформленні роботи, стилістичні та граматичні помилки; під час захисту студент продемонстрував володіння теоретичним матеріалом, але не дуже чітко та аргументовано відповів на поставлені запитання (або відповів не на всі запитання).

2 («незадовільно») ставиться, якщо роботу виконано в неповному обсязі, з грубими помилками без дотримання встановлених вимог щодо оформлення подібних робіт. Така робота до захисту не допускається і повертається студентові на доопрацювання.

Не виключена можливість таких ситуацій, коли робота виконана й оформлена на досить високому рівні, але виступ студента під час захисту роботи має помилки, відповіді на запитання поверхневі, непродумані. Зрозуміло, що у таких випадках оцінка може бути значно знижена навіть за умов якісної письмової роботи.

1. Аналіз показників виробничої програми водопровідного підприємства

Виробнича програма підприємства – це комплекс завдань щодо забезпечення максимального обсягу виробництва і реалізації продукції певного асортименту і якості у визначені терміни при оптимальному використанні наявного виробничого потенціалу з метою досягнення високих фінансових результатів.

У практиці аналізу господарської діяльності комунальних підприємств можна використовувати такі показники їх продукції (послуг): натуральні, умовно-натуральні, вартісні, трудові. Основним методом обліку продукції є її облік у натуральному вираженні. При цьому обсяг продукції (послуг) характеризують у фізичних одиницях.

1.1. Аналіз основних показників виробничої програми водопровідного підприємства

Спочатку потрібно проаналізувати динаміку зміни показників водопровідного господарства за ряд періодів на підставі табл. 1.1 (дані наведені в додатку К).

Таблиця 1.1. Основні показники діяльності водопровідного підприємства

№ з/п	Показники	Од. вим.	2010 рік	2011рік	2012рік	Темп зростання, %
						2011/ 2010	2012/ 2011
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Піднято води	т. м^3
2.	Витрати води на власні потреби	т. м^3
3.	Подана вода в мережу (р.1 – р. 2)	т. м^3
4.	Витоки і неврахована вода	т. м^3
1	2	3	4	5	6	7	8
5.	Процент витоків і неврахованої води до поданої води в мережу	%
6.	Відпущено води споживачам	т. м^3
7.	Доходи від реалізованої води (р.6 х р.8)	тис. грн.
8.	*Середньозважений тариф за 1 м^3 води	грн.	1,7	1,8	2,0

* Значення цього показника однакові для всіх варіантів.

За виконаними розрахунками зробити висновки.

1.2. Динаміка обсягу піднятої води

Для аналізу динаміки обсягу піднятої води необхідно використати статистичний метод „Ряди динаміки” і на його основі обчислити та проаналізувати такі показники динаміки, які будуть відображати швидкість і інтенсивність зміни обсягу піднятої води за певний інтервал часу: абсолютний приріст продукції, темп її зростання і темп приросту, абсолютне значення одного процента приросту, середній темп зростання і приросту.

Таблиця 1.2. Динаміка обсягу піднятої води

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.
1	2	3	4
Піднято води, тис. м^3 (табл. 1.1.)
1. Абсолютний приріст, тис. м^3 - ланцюговий - базисний	Х Х
2. Темп зростання, % - ланцюговий - базисний	Х Х
3. Темп приросту, % - ланцюговий - базисний	Х Х
1	2	3	4
4. Абсолютне значення 1% приросту, тис. м^3	Х
5. Середньорічний обсяг піднятої води, тис. м^3
6. Середньорічний темп зростання, %
7. Середньорічний темп приросту, %

Результати розрахунків надати у вигляді таблиці 1.2. Динаміку зміни обсягу піднятої води відобразити графічно за допомогою стовпчикової діаграми. Зробити висновки.

Абсолютний приріст _у виражають так само, як і рівні ряду динаміки, і визначають за формулами:

- ланцюговий _у = у_і – у_і-1,

- базисний _у = у_і – у₀

де У_і – показник за звітний рік; У_і-1 – показник за попередній рік; У₀ – показник за перший рік (2010 р.).

Темп зростання Т обчислюється за формулами:

- ланцюговий Т = (У_і / У_і-1) · 100%

- базисний Т = (У_і / У₀) · 100%

Темпи зростання і приросту взаємопов’язані показники, тому темп приросту ∆Т визначають за формулою :

∆Т = Т – 100 %

Абсолютне значення 1% приросту А визначають за формулою:

А= У_{і – 1} / 100

В інтервальних рядах з рівними інтервалами середньорічний обсяг піднятої води обчислюють за формулою середньої арифметичної простої:

де n – число рівнів;  у – сума рівнів ряду.

Середньорічний темп зростання розраховують за формулою середньої геометричної з ланцюгових темпів зростання:

Середньорічний темп приросту визначають як різницю між середнім темпом зростання і 100%:

%

1.3. Факторний аналіз доходу водопровідного підприємства

Сума виручки від реалізації продукції (послуг) є доходом комунального підприємства.

При розрахунку доходу річний обсяг продукції помножують на тарифну ставку за одиницю продукції (послуг).

Далі потрібно проаналізувати вплив середнього тарифу та кількості відпущеної води на величину доходу прийомами елімінування (табл. 1.3).

Таблиця 1.3. Факторний аналіз доходу по водопровідному підприємству

Найменування показників	2011р. (база)	2012р. (звіт)	Відхилення
			абсолютне	відносне
1. Відпущена вода споживачам, т.м^3 (Q)
2. Середньозважений тариф 1 м^3 води, грн. (Т)
3. Дохід від реалізованої води, тис. грн. (Д)

Д = Q∙ Т

Вплив зміни кількості відпущеної води на величину доходу:

∆ Д _(Q) =Q₁∙ Т₀–Q₀∙ Т₀

Вплив зміни середнього тарифу на величину доходу:

∆ Д _(Т) =Q₁∙ Т₁–Q₁∙ Т₀

За результатами аналізу зробити висновки.