48

Тема 3 Українська козацька держава (друга половина хvіі ст.)

1. Козацько-селянські повстання в Речі Посполитій (кінець хvі – перша половина хvіі ст.)

У цей період в Україні спалахувало чимало козацько-селянських повстань. Їх причинами були:

1. феодальна експлуатація;

2. релігійний гніт православних;

3. національний гніт українців в РП.

Ядром цих повстань було українське козацтво. Однак масовості вони набували за рахунок участі в них селянства.

Повстання під проводом Кшиштофа Косинського (1591-1593 рр.)

Повстання охопило Київщину, Волинь і Житомирщину. Один з князів Острозьких захопив землі, надані К. Косинському як винагороду за боротьбу проти татар. У відповідь К. Косинський захопив Білу Церкву (одну з резиденцій князів Острозьких) та деякі інші прилеглі міста. Повстання підтримали селяни, міщани. К. Косинський на підконтрольних землях встановлював козацькі порядки. Українських магнатів у боротьбі проти повстанців підтримала Польща. К. Косинський змушений був пристати на угоду, згідно з якою він позбавлявся гетьманства, козакам-повстанцям дозволялося повернутися на Запоріжжя. К. Косинський не змирився з поразкою і незабаром підняв нове повстання, під час якого він загинув. Повстання закінчилося поразкою.

Повстання під проводом Северина Наливайка (1594-1596 рр.)

С. Наливайко був на службі у князя К. Острозького. С. Наливайко за згодою князя зібрав військо для захисту від турків, погромив їх, а потім підняв повстання проти поляків. Воно охопило майже всю Україну і частину Білорусі. Повстанці захопили Вінницю, Бар, Луцьк і частину Білорусі. Польсько-литовсько-українське об’єднане військо завдало декілька поразок С. Наливайку. У 1596 р. у Лубнах він потрапив у полон. Його відвезли до Варшави і стратили.

Повстання під проводом Марка Жмайла (1625р.)

Повстання проходило на Київщині. В лавах повстанців були козаки і селяни. Проти них поляки відрядили 20-ти тисячне військо. Під час численних сутичок обидві сторони понесли великих втрат. М. Жмайло і польська влада сіли за стіл переговорів. За домовленостями Жмайло позбавлявся гетьманської булави, а гетьманом обрано М. Дорошенка; реєстр збільшувався до 6 тисяч; козакам заборонялося без дозволу польської влади ходити проти турок і татар.

Повстання під проводом Івана Федоровича (Трясило) (1630 р.)

Зібрав 10-ти тисячне військо. Захопив Канів, Переяслав. Повстання розрослося від Полісся до Запоріжжя. Під час 3-х тижневої битви Трясило переміг поляків. Проте під тиском старшини пішов на перемовини з владою. За договором козацький реєстр збільшувався з 3 до 8 тисяч, а повстанцям і Трясило дозволялося повернутися на Запоріжжя. Народ був незадоволений, а тому окремі спалахи збройної боротьби виникали ще певний час.

Повстання під проводом Івана Сулими (1635 р.)

Іван Сулима – гетьман нереєстрового козацтва. З метою блокади Запоріжжя поляки збудували неподалік Січі фортецю Кодак, де служили найманці. Кодак не пропускала на Запоріжжя козаків, продовольство, зброю тощо. На початку жовтня ватага козаків захопила фортецю і зруйнувала її. Козацька старшина злякалася можливістю початку нового повстання, підступно схопила Івана Сулиму і відправила його до Варшави на страту.

Повстання під проводом Павлюка (Павло Бут) (1637 р.)

Павлюк – гетьман нереєстрового козацтва. Повстання охопило усе Подніпров’я. Поляки розгромили загони повстанців. Частина козаків відступила разом з Д. Гунею. Павлюка ув’язнено і страчено.

Повстання під проводом Дмитра Гуні і Якова Острянина (1638 р.)

Повстання охопило Київщину і Полтавщину. Козацькі загони заглибилися в центральні райони України. В бою під Черкасами Острянин, вважаючи, що справа програна, з частиною війська відступив в землі Московії. Козаки обрали гетьманом Гуню. Він керував будівництвом укріпленого табору козаків, який витримав 2-х місячну облогу поляків. Почався голод. З боями частина козаків разом з Гунею прорвалася на Дон. Повстанці-реєстровці підкорилися польському уряду. Після поразки повстання поляки поновили фортецю Кодак.