- •Частина перша херсонська область розділ 1. Географічне положення. Фізико-георгафічна структура
- •Розділ 2. Демографічні та етнографічні особливості
- •Розділ 3. Історія формування області
- •Розділ 4. Ресурси
- •4.1 Природні ресурси
- •4.2 Історико-культурні ресурси
- •4.3 Туристсько-рекреаційні ресурси
- •4.4 Туристські потоки у Херсонській області
- •Розділ 6. Курорти
- •Розділ 7. Оцінка соціально-економічного та соціального становища
- •Частина друга миколаївська область розділ 1. Географічне положення. Фізико-георгафічна структура
- •Розділ 2. Демографічні та етнографічні особливості
- •Розділ 3. Історія формування миколаївської області
- •Розділ 4. Історико-культурні ресурси миколаївської області.
- •Розділ 5. Природні ресурси
- •Розділ 6. Туристсько-рекреаційні ресурси
- •Розділ 8. Курорти миколаївської області
- •Розділ 9. Оцінка соціально-економічного та соціального становища
- •Частина третя одеська область розділ 1. Географічне положення. Фізико-георгафічна структура
- •Розділ 2. Демографічні та етнографічні особливості
- •Розділ 3. Історія формування причорноморського району
- •Розділ 4. Історико-культурні ресурси
- •Розділ 5. Природні ресурси
- •Розділ 6. Туристський потенціал району
- •Розідл 7. Матеріально-технічна база
- •Розділ 8. Соціально-економічне та екологічне становище району
- •Висновок
- •Список використаних джерел
ЗМІСТ
|
ВСТУП |
4 | ||
1 |
ЧАСТИНА ПЕРША ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ |
7 | ||
2 |
РОЗДІЛ 1. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. ФІЗИКО-ГЕОРГАФІЧНА СТРУКТУРА |
7 | ||
3 |
РОЗДІЛ 2. ДЕМОГРАФІЧНІ ТА ЕТНОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ |
8 | ||
4 |
РОЗДІЛ 3. ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ ОБЛАСТІ |
10 | ||
5 |
РОЗДІЛ 4. РЕСУРСИ |
12 | ||
|
4.1 Природні ресурси |
12 | ||
|
4.2 Історико-культурні ресурси |
16 | ||
|
4.3 Туристсько-рекреаційні ресурси |
19 | ||
|
4.4 Туристські потоки у Херсонській області |
22 | ||
6 |
РОЗДІЛ 5. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА |
24 | ||
7 |
РОЗДІЛ 6. КУРОРТИ |
26 | ||
8 |
РОЗДІЛ 7. ОЦІНКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО СТАНОВИЩА |
29 | ||
9 |
ЧАСТИНА ДРУГА МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ |
32 | ||
10 |
РОЗДІЛ 1. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. ФІЗИКО-ГЕОРГАФІЧНА СТРУКТУРА |
32 | ||
11 |
РОЗДІЛ 2. ДЕМОГРАФІЧНІ ТА ЕТНОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ |
33 | ||
12 |
РОЗДІЛ 3. ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ |
35 | ||
13 |
РОЗДІЛ 4. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ РЕСУРСИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ. |
37 | ||
14 |
РОЗДІЛ 5. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ |
39 | ||
15 |
РОЗДІЛ 6. ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ |
48 | ||
16 |
РОЗДІЛ 7. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ |
51 | ||
17 |
РОЗДІЛ 8. КУРОРТИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
|
53
| ||
18 |
РОЗДІЛ 9. ОЦІНКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО СТАНОВИЩА |
55 | ||
19 |
ЧАСТИНА ТРЕТЯ ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ |
59 | ||
20 |
РОЗДІЛ 1. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. ФІЗИКО-ГЕОРГАФІЧНА СТРУКТУРА |
59 | ||
21 |
РОЗДІЛ 2. ДЕМОГРАФІЧНІ ТА ЕТНОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ |
60 | ||
22 |
РОЗДІЛ 3. ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ ПРИЧОРНОМОРСЬКОГО РАЙОНУ |
62 | ||
23 |
РОЗДІЛ 4. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ РЕСУРСИ |
64 | ||
24 |
РОЗДІЛ 5. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ |
68 | ||
25 |
РОЗДІЛ 6. ТУРИСТСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ РАЙОНУ |
73 | ||
26 |
РОЗІДЛ 7. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА |
76 | ||
27 |
РОЗДІЛ 8. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ТА ЕКОЛОГІЧНЕ СТАНОВИЩЕ РАЙОНУ |
79 | ||
|
ВИСНОВОК |
82 | ||
|
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ |
85 |
ВСТУП
Рекреаційне районування – це вид функціонального, галузевого районування, що відображає тільки один аспект (рекреацію). Головними ознаками рекреаційного районування є рівень рекреаційного освоєння території і структура рекреаційних функцій (лікувальна, оздоровча, туристська, екскурсійна).
Районування території України, пов’язане з рекреаційною функцією, проводилось за тими чи іншими критеріями чи показниками на протязі декількох останніх десятиріч. При цьому, одні з них виконувались в інших соціально-економічних умовах розвитку країни, інші, незважаючи на їх сучасне походження, мають певні обмеження щодо їх використання, особливо в процесі вирішення місто будівних проблем
Особливості рекреаційної оцінки територій є основою для проведення рекреаційного районування. До основних чинників, що впливають на рекреаційну оцінку території, відносять: тривалість сприятливих температурних умов, наявність морського побережжя, характер рельєфу, наявність лісів, річок, озер і водосховищ, забезпеченість транспортними магістралями. До додаткових чинників відносять: наявність виходів підземних вод, характеристика пляжів, екскурсійні об'єкти природного і антропогенного характеру.
Метою моєї графічно-розрахункової роботи э вивчення рекреаційних ресурсів Причорноморського району.
Предметом дослідження виступає детальний аналіз Причорноморського району.
Причорноморський рекреаційний район складається з трьох областей: Одеської, Миколаївської та Херсонської.
Херсонщина південний регіон України. Виключно вдале географічне розташування області у низов'ї Дніпра, на перехресті транспортних маршрутів, з виходами до Чорного та Азовського морів, у сполученні із сприятливими кліматичними умовами і багатим людським потенціалом дає величезні можливості для розвитку торгово-економічних зв'язків і вигідного інвестиційного співробітництва.
Завдяки своєму географічному положенню та природно-ресурсному потенціалу Херсонська область визначається значним розвитком туризму та рекреації.
В Херсонській області діє розвинута транспортна система, до якої входять 2 діючі міжнародні морські порти в м. Херсоні та м. Скадовську, 2 законсервованих морських портопункти – в м. Генічеську та с.Хорли Каланчацького району, Херсонський міжнародний річковий порт та 7 річкових портів на річці Дніпро, мережа залізничних пасажирських та вантажних станцій, автомобільні та трубопровідні магістралі, міжнародній аеропорт м.Херсон та законсервовані площадки аеропортів в мм. Скадовську, Генічеську, с. Лазурне Скадовського району.Миколаївська область більшою своєю частиною розташована на Причорноморській низовині, переходячи на півночі в Придніпровську і Подільську височини. Клімат помірно-континентальний з м'якою зимою і жарким сухим літом. Протікають по території області річки утворюють неймовірної краси пейзажі. Особливу привабливість південній частині області надають лимани, що нагадують морські затоки.
Край має багату історію, що почалася з часів пізнього палеоліту, близько 20 тис. років тому. На території області збереглися численні культові споруди 18-20 ст, різні монументи. З часу стародавніх греків до наших днів збереглися залишки рабовласницького міста-держави Ольвії. В області знаходиться один природний заповідник , частина біосферного, регіональні ландшафтні та інші цікаві природні об'єкти.
Обласний центр - Миколаїв - розташований на берегах Бузького лиману в місці злиття річок Інгул і Південний Буг. Місто було засноване як суднобудівна верф в ході російсько-турецької війни, коли виникла гостра необхідність у бойових кораблях для молодого Чорноморського флоту Російської імперії. У місті збереглася безліч споруд 19 століття. Серед них - будинок Головного командира Чорноморського флоту, нині музей історії суднобудування і флоту; будівлю астрономічної обсерваторії, російського драматичного театру.
Одеський регіон є одним з найпривабливіших регіонів України з точки зору туризму. Його привабливість пояснюється особливостями економіко-географічного розташування, розвинутою транспортною мережею, природно-кліматичними умовами, наявністю пам’ятників природи, архітектури, історії та культури. Цілющі грязі лиманів і мінеральні джерела також приваблюють до Одеси багато охочих відпочити. Все це відтворює передумови для формування й розвитку в соціально-економічному комплексі області високої туристичної інфраструктури.
Частина перша херсонська область розділ 1. Географічне положення. Фізико-георгафічна структура
Херсонська область розташована на півдні України, у басейні нижньої течії Дніпра, у межах Причорноморської низовини. Область розміщена у степовій зоні Східно-Європейської рівнини. З заходу на схід територія області простягається на 258 км, з півдня на північ майже на 180 км. На сході межує із Запорізькою, на півдні – з Автономною Республікою Крим, на заході – із Миколаївською, на півночі – із Дніпропетровською областями.
За своїми природними і кліматичними умовами південь України належить до кращих територій світу. Херсонська область єдина в Україні, яка має три моря – Чорне, Азовське та Гниле море, або озеро Сиваш з унікальними цілющими властивостями. В області 19 крупних і малих річок із заплавами довжиною 745 км, 77 озер, одне Каховське водосховище, 22 лимани загальною площею 10,34 тис. га. Основою водних ресурсів м. Херсона та багатьох районів області є Дніпро та його притока – Інгулець, які тягнуться уздовж усієї області – більше 800 км. Найважливішою особливістю економіко-географічного розташування Херсонщини є широкий вихід до Азово-Чорноморського басейну та Дніпровської водної магістралі.
Клімат у регіоні помірно - континентальний, а сонячних днів тут не менше, ніж у Криму, море тепле, повітря насичене не тільки іонами йоду і брому, а й духмяним ароматом степових трав. Берег Чорного й Азовського морів розглядається, як величезний природний інгаляторій, характерна іонізація морського повітря має позитивний вплив на людину. Пересічна температура січня – 5°С, – 3°С, липня + 21,5°С. Кількість опадів становить 350-500 мм.
Ґрунти на півночі Херсонщини здебільшого південні чорноземи з лісовим підґрунтям. На півдні вони переходять у темно-каштанові і каштанові ґрунти, іноді разом з солонцями. Для узбережжя Чорного та Азовського морів характерні солонці та солончаки [1].
Розділ 2. Демографічні та етнографічні особливості
На 1 липня 2013 р. на території Херсонської області, за оцінкою, проживало 1075,5 тис. осіб. Упродовж січня–червня 2013 р. чисельність наявного населення зменшилась на 2700 осіб. Серед регіонів України Херсонська область разом з Хмельницькою за темпом зменшення чисельності населення посідають 16–17 місце.
У І півріччі 2013 р. в області народилося 5667 дітей, рівень народжуваності у порівнянні з відповідним періодом м.р. становив 10,6 проти 11,2 живонароджених у розрахунку на 1000 жителів. Найбільший рівень народжуваності спостерігався у Каховському районі (13,4‰), найменший – у Верхньорогачицькому (8,3‰).
Кількість померлих за цей період була більшою від кількості народжених, що сформувало обсяг природного скорочення у 2405 осіб.
Основу міграційного обороту у січні–червні п.р. складала внутрішньорегіональна міграція, потоком якої було охоплено 2984 особи. В межах області переважав рух із міських поселень, за рахунок чого сільська місцевість поповнилася 161 особою.
Для області характерним залишається природне (– 5,9 %) та механічне (– 2,7 %) зменшення населення. В області немає районів чи міст де б спостерігається природний приріст населення. Рівень народжуваності в області знаходиться в межах від 9,2 % (Верхньорогачицький район) до 13,0 % (Чаплинський район), рівень смертності відповідно від 14,9 % (м. Херсон) до 21,2 % (Верхньорогачицький район) [2].
У Херсонській області 61,5% міське населення, 38,5% сільське, з яких чоловіки 46,7%, жінки 53,3%, пенсіонери 26%. Густина населення - 43,0 чол./км2.
Національний склад населення Херсонської області різноманітний, найбільше тут проживає українців. Також у регіоні можна зустріти і представників інших національностей, наприклад, росіян, білорусів, татар, вірмен, молдаван, турків, кримських татар, циган, євреїв. Їх процентне
співвідношення подано у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 Національний склад населення Херсонської області станом на 2001 рік
№ |
Національність |
Кількість осіб |
% |
1 |
Українці |
961 584 |
82,00 % |
2 |
Росіяни |
165 211 |
14,09 % |
3 |
Білоруси |
8 186 |
0,70 % |
4 |
Татари |
5 353 |
0,46 % |
5 |
Вірмени |
4 548 |
0,39 % |
6 |
Молдавани |
4 179 |
0,36 % |
7 |
Турки |
3 736 |
0,32 % |
8 |
Кримські татари |
2 072 |
0,18 % |
9 |
Цигани |
1 752 |
0,15 % |
10 |
Євреї |
1 732 |
0,15 % |
11 |
Інші |
14 336 |
1,22 % |
|
Разом |
1 172 689 |
100,00 % |
Адміністративний центр області — місто Херсон.
Кількість адміністративних районів Херсонської області — 18: Бериславський, Білозерський, Великолепетиський, Великоолександрівський, Верхньорогачицький, Високопільський, Генічеський, Голопристанський, Горностаївський, Іванівський, Каланчацький, Каховський, Нижньосірогозький, Нововоронцовський, Новотроїцький, Скадовський, Цюрупинський, Чаплинський.
В області 9 міст, з яких 3 - обласного значення (м.Херсон, Нова Каховка та Каховка) і 6 районного підпорядкування (Берислав, Генічеськ, Гола Пристань, Скадовськ, Таврийськ, Цюрупинськ), 31 селище міського типу, 658 сільських населених пунктів, які об'єднані в 259 сільських рад [3].