Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекция.doc
Скачиваний:
77
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
865.28 Кб
Скачать

ЗМІСТ

ВСТУП 1

Тема 1. Сутнісна характеристика товарного ринку 2

1.1. Сутність та основні риси ринку 2

1.2. Класифікація ринку 7

Тема 2. Інфраструктура товарного ринку: сутність, структура та проблеми розвитку 16

2.1. Поняття та елементи інфраструктури сучасного товарного ринку 16

2.2. Функції інфраструктури товарного ринку в економіці України 26

Тема 3. Принципи та особливості діяльності маркетингових посередників на товарному ринку. 29

3.1. Організація діяльності маркетингових посередників на товарному ринку 30

3.2.Характеристика основних видів посередників на товарному ринку 34

3.2.1. Принципи діяльності торгових посередників 34

3.2.2. Торгово-посередницька діяльність за договором 40

3.3.Основні види посередників з надання маркетингових послуг 45

3.4. Фінансові посередники на товарному ринку 52

Тема 4. Торгово-посередницька діяльність на товарному ринку 58

4.1. Показники діяльності торгово-посередницьких підприємств. 58

4.2. Основні фонди та капітальні вкладення торгово-посередницьких підприємств. 63

4.3. Оборотні кошти торгово-посередницьких підприємств. 65

4.4. Витрати обігу торгово-посередницьких підприємств 68

Тема 5. Макроорганізація оптової торгівлі 76

5. 1. Суть і місце оптової торгівлі 76

5.2. Основні види оптової торгівлі 81

ВСТУП

Актуальність використання дисципліни „Інфраструктури товарного ринку” обумовлена загостренням конкурентного середовища, підвищенням значення діяльності маркетингових посередників, появою нових форм та видів оптової торгівлі.

Змістом курсу «Інфраструктура товарного ринку» є розгляд закономірностей процесів розподілу, обігу й споживання товарів і послуг з погляду зниження витрат та підвищення ефективності діяльності підприємства-суб'єктів інфраструктури.

Предметом курсу є діяльність суб'єктів інфраструктури товарного ринку щодо забезпечення ефективного функціонування сфери обігу.

Метою вивчення курсу є одержання студентами знань теорії розвитку інфраструктури товарного ринку, управління діяльністю підприємства в сфері просування, зберігання й продажу товарів і послуг, забезпечення потреб споживачів.

Завданням курсу «Інфраструктура товарного ринку» є такі:

  • Одержання знань про сутність інфраструктури товарного ринку та її ролі в ринковій економіці, організації й плануванні діяльності підприємств на ринку, системи показників інфраструктури товарного ринку та методів їхнього формування;

  • Уміння самостійно виконувати техніко-економічні розрахунки, пов'язані з аналізом й обґрунтуванням ефективного функціонування й розвитку інфраструктури товарного ринку.

Опорний конспект лекцій містить три розділи, які включені до типової програми за спеціальністю «Маркетинг»:

  1. Сутністна характеристика товарного ринку.

  2. Інфраструктура товарного ринку: сутність, структура та проблеми розвитку.

  3. Принципи та особливості діяльності маркетингових посередників на товарному ринку.

  4. Торгово-посередницька діяльність на товарному ринку

  5. Макрорганізація оптової торгівлі.

Опорний конспект лекцій має на меті систематизувати проблематику кожного елемента інфраструктури товарного ринку з урахуванням тенденцій розвитку економіки України.

У даному курсі лекцій розкриті особливості інфраструктури товарного ринку, її роль й функції, організація діяльності торгово-посередницьких структур у сучасних економічних умовах.

Тема 1. Сутнісна характеристика товарного ринку

План

1.1. Сутність та основні риси ринку

1.2. Класифікація ринку

1.1. Сутність та основні риси ринку

Ринок - одна з найбільш поширених категорій в економічній теорії й господарській практиці. Ринок – це обов'язковий компонент товарного господарства. Згідно з думкою М. Бухаріна, ринок - це зворотна сторона товарного виробництва, основи ринкового господарства. Без товарного виробництва немає ринку, без ринку немає товарного виробництва [38].

Об'єктивну необхідність ринку утворюють такі чинники:

    • розвиток суспільного розподілу праці;

    • економічна відособленість ринкових суб'єктів, що обумовлене наявністю різних форм власності;

    • тісний зв'язок цих суб'єктів зі світовою економікою через зовнішню торгівлю,

    • потреба виходу національної економіки на світовий економічний простір з метою її подальшого економічного зростання.

Поняття "ринок" багатогранне, з розвитком суспільного виробництва та обігу дане поняття неодноразово змінювалося.

Спочатку ринок розглядався як місце роздрібної торгівлі, ринкова площа. Це пояснюється тим, що з'явився ринок раніше, ніж розпалося первісне суспільство, коли обмін лише набував форму товарного обміну, що здійснювався у визначеному місці й в певний час. З розвитком ремесел і міст торгівля розповсюджується, за ринками закріплюються певні місця та ринкові площі. Таке розуміння ринку збереглося й до теперішнього часу, як одне із значень даного слова.

З розвитком товарного виробництва поняття "ринок" набуває більш складнішого тлумачення, яке знаходить відображення в світовій економічній літературі. Так, французький економіст-математик О. Курно вважав, що під цим терміном слід розуміти не якусь ринкову площу, а в цілому кожен район, де відносини покупців і продавців вільні, ціни легко і швидко вирівнюються. У такому визначенні ринку зберігається географічна його характеристика, але вона не є вичерпною, додаються нові риси.

З подальшим розвитком товарного обміну та появою товарно-грошових відносин виникає можливість розриву купівлі-продажу в часі й просторі. В цьому контексті характеристика ринку лише як місця торгівлі вже не відображає реальності, оскільки формується нова структура суспільного виробництва - сфера обігу, яка характеризується виділенням матеріальних і трудових ресурсів з метою виконання певних специфічних для обігу функцій. В результаті виникає нове розуміння ринку як форми товарного і товарно-грошового обміну, яке набуло найбільше поширення у вітчизняній економічній літературі.

Ринок - це обмін, організований за законами товарного виробництва і грошового обігу [96]. У тлумачних словниках В. Даля і С. Ожегова приводиться значення ринку як місця ринкової торгівлі, як сфери товарного обміну. Тут важливо підкреслити, що ринок - це сфера не тільки товарного обміну, але і обігу, включаючи й обіг грошей, зокрема, сучасний ринок цінних паперів.

Якщо розглядати ринок з боку суб'єктів ринкових відносин, то виникають нові визначення ринку. Ринок розглядається, як сукупність покупців, які вступають у тісні ділові відносини й укладають угоди з приводу будь-якого товару [75].

Це лише одна сторона ринку. Такі визначення не охоплюють всієї сукупності суб'єктів ринкових відносин (виробників, споживачів і посередників), не включають відносини виробництва, розподілу, споживання у сфері обігу.

З появою товару "робоча сила" ринок проникає у виробництво: купівля не тільки засобів виробництва, але й робочої сили стає умовою виробництва. Поняття "ринок" розширяється до розуміння його як елемента відтворення сукупного суспільного продукту, як форми реалізації, руху основних складових частин цього продукту. З'являється визначення ринку як "сукупності економічних відносин, за допомогою яких здійснюється обіг суспільного продукту в товарно-грошовій формі" [56]. Ринок сьогодні розглядають як тип господарських зв'язків між суб'єктами господарювання (рис. 1).

Рис. 1. Товарні ринки як об'єкти комерції [87].

Для товарних відносин, які здійснюються через ринок, дуже важливу роль виконують не тільки прямі (виробництво - ринок - споживач), але і зворотні (споживач - ринок - виробництво) господарські зв'язки. Теоретично доведено і світовим економічним досвідом підтверджено, що механізм зворотних зв'язків є неодмінною умовою стійкості та ефективності будь-якої економічної системи.

Таким чином, можна виділити ще одне розуміння ринку - як суспільної форми організації і функціонування економіки, при якій забезпечується взаємодія виробництва і споживання без посередницьких інститутів, які регулюють діяльність виробників і споживачів, прямий і зворотний вплив на виробництво і споживання.

Усі розглянуті нами визначення ринку свідчать про різні стадії в історичному процесі пізнання ринку як економічного явища і розкривають різні його грані. Узагальнену характеристику ринку можна представити таким чином:

Ринок – це: сфера обігу

Форма руху сукупного суспільного продукту

Тип господарських зв'язків.

Самостійна підсистема економічної системи.

Форма організації і функціонування економіки

Історія розвитку ринку дозволяє виділити такі типи ринку: нерозвинений, вільний, регульований і деформований.

Нерозвинений ринок характеризується тим, що ринкові відносини мають випадковий, найчастіше товарний (бартерний) характер. Такий ринок виконує певну роль, сприяє диференціації членів суспільства, посиленню мотивації до розвитку виробництва тих або інших товарів.

Вільний (класичний) ринок характеризується такими рисами:

1) необмежена кількість учасників ринкових відносин і вільна конкуренція між ними;

2) абсолютно вільний доступ до будь-якої господарської діяльності всіх членів суспільства;

3) абсолютна мобільність чинників виробництва, необмежена свобода руху капіталу;

4) наявність у кожного учасника абсолютно повної інформації про ринок (норма прибутку, попит, пропозиція й т.ін.). Здійснення принципу раціональної поведінки ринкових суб'єктів (оптимізація індивідуального добробуту в результаті приросту доходів) неможливе без інформації;

5) абсолютна однорідність однойменних товарів (відсутність торгових марок й т.ін.);

6) жоден суб'єкт вільної конкуренції не може безпосередньо впливати на рішення іншого неекономічними методами;

7) ціни встановлюються стихійно в процесі вільної конкуренції;

8) відсутність монополії (один виробник), монопсонії (один покупець) й державного регулювання.

Переваги вільного ринку полягають у тому, що він функціонує на основі саморегульованого механізму, який, зокрема, сам регулює орієнтири для капіталовкладень у виробництво. Вільний ринок - це механізм свідомо бездефіцитного ринку. Він забезпечує ефективний розподіл у суспільстві ресурсів, гнучкість й високу адаптовність до непостійних умов, свободу вибору та дії ринкових суб'єктів, максимальне використовування досягнень НТП; здібність до задоволення різноманітних потреб; підвищення якості товарів і послуг.

Вільний ринок має серйозні недоліки.

По-перше, ринок приводить до диференціації в рівні життя населення, забезпечує високу мотивацію до роботи. Соціальні наслідки вільного ринку такі: безробіття, розорення, бідність окремих груп населення. Із загальнолюдських позицій ринковий розподіл несправедливий, оскільки не забезпечує мінімального рівня життя всім. Необхідне втручання держави для вирішення соціальних проблем.

Ринок не може створити умови реалізації права на роботу для всіх членів суспільства. Влаштовуються на роботу лише ті, на чию робочу силу є попит. Вільний ринок не гарантує повної зайнятості населення, а також стабільного рівня цін.

По-друге, механізм вільної конкуренції не забезпечує економіку потрібною кількістю грошей на розвиток виробництва. Має місце недолік грошей. Проблему емісії грошей бере на себе держава в особі Держбанку.

По-третє, діяльність вільних конкурентів часто призводить до небажаних ефектів, таким, як забруднення навколишнього середовища, продуктів харчування пестицидами та іншими шкідливими речовинами, розвиток наркоманії, алкоголізму й т.ін. Вільний ринок, таким чином, часто ігнорує потенційно негативні наслідки ухвалюваних рішень, а також не сприяє збереженню невідновлюваних ресурсів.

По-четверте, вільний ринок не створює стимулів для виробництва товарів й послуг колективного користування, не здатний забезпечити суспільство послугами, які потрібні кожній людині й від яких ніхто не одержує прибутку (оборона, державне управління, охорона природи й т.ін.).

По-п'яте, ринок не забезпечує діючої мотивації для фундаментальних досліджень. Він реалізує вже наявні науково-технічні досягнення, але не виділяє коштів для фундаментальних досліджень у науці й техніці, а вони необхідні для розвитку суспільства у перспективі.

По-шосте, економіка, яка функціонує на основі вільного ринку, підвладна нестабільному розвитку з відповідними рецессивнімі (спад або уповільнення темпів зростання виробництва) та інфляційними процесами.

Ринок не розповсюджується на ті види діяльності, які не можуть бути підлеглі виключно комерційним інтересам (охорона здоров'я, освіта, наука, культура, єдина транспортна мережа, збиткові виробництва), але необхідні суспільству.

В економіці вільний ринок представлен ринком біржевого стандартизованного товару.

Вільний ринок, як економічний механізм - це абстракція: у минулому, і тепер має місце регулювання ринку, оскільки умовам вільного ринку не відповідає ніяка державність.

Регульований ринок - це результат цивілізації й гуманізації суспільства, коли держава прагне якось пом'якшити удари ринку по інтересах окремих членів суспільства, але не настільки, щоб знищити мотивацію до творчої, ініціативної роботи та прийняття ризику в господарській діяльності.

Ринок може регулюватися:

  • за допомогою свого ринкового механізму, елементами якого є конкуренція, прибуток, ціна, попит, пропозиція й т.ін.;

  • державою прямо й опосередкований через держзамовлення, податки й т.ін.

Взаємодія цих двох аспектів регулювання ринку має моніторинговий характер, який свідчить про посилення ринкового механізму або державного регулювання. Держава до певної міри забезпечує умови функціонування ринку, й надмірне втручання держави в ринкові відносини призводить до їх деформацій. Прикладом деформації ринку може бути ринок економіки радянських часів і пострадянський.

Сучасна модель ринкового господарювання, яка склалася в країнах з розвиненою ринковою економікою характеризується такими загальними рисами, як максимальна приватизація, відвертість ринків, високий рівень розвитку економіки країни в цілому і інфраструктури ринку зокрема, розвинена система методів фінансово-бюджетного регулювання національної економіки, конвертована валюта, економічне зростання та циклічний характер розвитку економіки в цілому.