МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Ф і н а н с и Курс лекцій

для студентів усіх форм навчання

всіх спеціальностей

ОДЕСА ОДЕУ 2008

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Ф і н а н с и Курс лекцій

для студентів усіх форм навчання

всіх спеціальностей

Усі цитати, цифровий і фактичний

матеріал, бібліографічні відомості перевірені, написання сторінок відповідає стандартам.

Зауваження рецензентів ураховані

--------------------------------------------

/підпис укладача/

Затверджено на засіданні

кафедри фінансів.

Протокол №17

від 05 червня 2007 року

ОДЕСА ОДЕУ 2007

Фінанси. Курс лекцій для студентів усіх форм навчання всіх спеціальностей (Укл. Н.А.Шикіна. – Одеса: ОДЕУ, ротапринт, 2008 р. – 290 с.)

Укладач: Н.А.Шикіна, канд. екон. наук, доцент

Рецензенти: І.С.Лапіна, канд. екон. наук, доцент

(зовнішній рецензент)

В.П. Хомутенко, канд. екон. наук, доцент

Л.П.Лисовська, канд. екон. наук, доцент

Коректор: А.О.Ковальова

Основні теми курсу лекцій викладено з урахуванням навчальної програми курсу „Фінанси”, яка відповідає вимогам підготовки спеціалістів високого рівня компетентності та професіоналізму у своїй галузі.

Курс лекцій містить матеріал, який є обов’язковим мінімумом для студентів спеціальності „Фінанси” та рекомендований для інших економічних спеціальностей, в навчальному плані яких вивчається дисципліна „Фінанси”, та для всіх бажаючих поглибити свої знання з найважливіших проблем фінансової діяльності, а також включає інформаційно-аналітичний матеріал для самостійної роботи студентів.

Тема 1. Сутність фінансів, їх необхідність, функції і роль

1. Фінанси і їх місце в системі суспільних відносин.

2. Суть та об’єктивна необхідність фінансів.

3. Функції фінансів.

4. Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними

категоріями розподільчого характеру.

1. Фінанси і їх місце в системі суспільних відносин

Фінанси – одна з небагатьох економічних категорій, яку досліджують майже всі напрямки економічної науки. Найчастіше фінанси розглядають через призму історичних, економічних та юридичних підходів.

Термін „фінанси” походить від латинського „finantia”, що в перекладі означає „платіж”. Вперше він був застосований на практиці в Італії у XIII ст. Зокрема, у Флоренції, Венеції та Генуї, де були добре розвинені торгівля, грошові розрахунки та банківська справа. Цим словом позначалися платежі та внески, які здійснювалися на користь держави.

Фінанси виникли і тривалий час розвивались як система мобілізації коштів, матеріальних і фінансових ресурсів для потреб правлячої еліти, різних форм державних утворень і захисту певної території. З цією метою держава вводила різні форми податків, зборів і платежів. Використання зібраних у такий спосіб грошей виключало контроль з боку пересічних громадян. Внаслідок цього протягом майже шести століть поняття „фінанси” сприймалось як форма гноблення населення і несправедливого зменшення його доходів.

Фінанси є продуктом існування держави і товарно-грошових відносин. Зміст цього поняття пов’язаний з певною історичною епохою. Він відтворює еволюцію товарно-грошових відносин, розвинення функцій держави, а також методи і способи реалізації цих функцій.

І хоча термін „фінанси” почали застосовувати ще наприкінці ХІІІ ст., найбільшого поширення він дістав у ХІХ ст., коли функції держави значно розширились і вдосконалились, а товарно-грошові відносини почали домінувати в економічних системах. У свою чергу розвиток товарно-грошових відносин був зумовлений суспільним поділом праці, наявністю різних форм господарювання, економічною відособленістю їх суб’єктів і зовнішньоекономічними зв’язками. Іншими словами, фінанси стали універсальним і дійовим елементом економічного життя.

Більшість науковців вважають, що фінансова наука виникла у ХV – XVI ст. Але вперше про господарські об’єкти згадується вже у працях античних філософів Ксенофонта і Аристотеля.

Сучасні підходи до виявлення суті фінансів значно розширили зміст цього поняття. Проте різні погляди на фінанси, викладені в науковій літературі, внесли певну плутанину у визначення цієї економічної категорії. Між тим, визначення фінансів як багатопланової категорії є стратегічним у її вивченні.

Функціонування фінансів нерозривно пов’язано з такими поняттями як фінансові відносини, фінансова діяльність, фінансові ресурси та гроші.

У той самий час треба зазначити, що відмінності у визначенні фінансів полягають у виборі відправної точки для їх характеристики. Якщо ключовим елементом визначають відносини, то тоді обов’язково з’являються абстракції. Якщо ж за основу беруть результати фінансової діяльності, то визначення носить більш прагматичний характер.

Фінансові відносини в системі економічного кругообігу виникають на стадії виробництва. Саме на цій стадії відбувається первинний розподіл створеної вартості і формуються первинні доходи (заробітна плата, процент, рента, прибуток). Сума цих доходів на рівні суспільства утворює національний доход країни. Потоки формування національного доходу є найбільш значущими в економічному кругообігу. Рух цих потоків пов’язаний з економічними відносинами, що виникають у суспільстві з приводу розподілу прибутку, формування фондів внутрішньогосподарського призначення, взаєморозрахунків з державою тощо.

Наступна стадія виникнення фінансових відносин пов’язана з перерозподілом первинних доходів і формуванням фондів суспільного призначення – державного бюджету, позабюджетних і банківських фондів та ін. Особливість цієї стадії полягає в тому, що фінансові відносини опосередковують перерозподіл раніше створених доходів і взаємодіють з такими економічними категоріями як податки і кредит.

Вітчизняна теорія фінансів традиційно базується на єдиному комплексному підході до бачення суті фінансів. При цьому у більшості випадків увага акцентується не на особливостях прояву фінансів на макро- та мікрорівнях, а на таких характерних ознаках фінансів:

• грошовий характер фінансових відносин;

• розподільчий характер фінансових відносин;

• формування і використання грошових фондів.

Таким чином, фінансові відносини визначаються як суспільні відносини між державою, суб’єктами господарської діяльності і населенням, що виникають з приводу формування, розподілу, перерозподілу та використання певних грошових фондів.