Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpory_po_filosofii_ekzamen.doc
Скачиваний:
74
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
360.45 Кб
Скачать

1. Характеристика світогляду

2. Історичні типи світогляду

3. Філософія як світогляд

4. Філософія в системі культури

5. Досократівський період античної філософії

6. Філософські погляди Сократа

7. Вчення Платона

8. Філософські погляди Аристотеля

9. Філософія пізньоантичного періоду

10. Філософія Середньовіччя

11. Філософія епохи Відродження

12. Філософія Нового часу:

б) основні філософські ідеї Ф.Бекона.

13. Філософія Нового часу:

б) основні методологічні ідеї Р.Декарта.

14. Філософські погляди І.Канта

15. Філософські погляди Г.Гегеля

16. Фейєрбах

17. Філософія марксизму

18. Філософська думка в Україні

б) філософське вчення Д. Чижевського.

19.Філософська думка в Україні:

б)філософські погляди П. Юркевича.

20.Філософські погляди Григорія Сковороди:

21.Філософія життя

22.Філософія екзистенціалізму

23.Філософська герменевтика

24.Філософія позитивізму та постпозитивізму

25.Філософська онтологія

26.Категорії діалектики: сутність та явище

27.Категорії діалектики: причина та наслідок

28.Категорії діалектики: необхідність і випадковість

29.Категорії діалектики: одиничне, особливе, загальне

30.Категорії діалектики: форма та зміст

31.Категорії діалектики: можливість та дійсність

32.Закони діалектики. Закон кільк та якісних змін

33. Закон єдності та боротьби протилежностей 34. Закон заперечення заперечення

35. Сутність пізнавального процесу

а)різні підходи до сутності пізнання в історії філос;

б)об'єкт та суб'єкт пізнання і їх взаємодія.

36.Сутність пізнавального процесу:

а)чуттєве та раціональне пізнання

б)діалектика абсолютної та відносної істини.

37.Наукове пізнання

38. Людина як предмет філософського осмислення:

а) основний зміст категорій «людина», «індивід», «індивідуальність» та «особистість»)

39. Людина як предмет філософського осмислення:

а)співвіднош біологічного і соціального в людині;

б)соціалізація особистості: етапи, механізми, форми.

40. Свідомість як фундамент властивість людини:

а) біо. та соц.передумови вин-ня та функ-ня свід.;

б)основні функції свідомості.

41. Свідомість як фундамент властивість людини:

а)структура свідомості та її основні сфери;

б)самосвідомість як виший рівень свідомості.

42. Суспільна свідомість

43. Етика як наука про мораль

44. Основні категорії етики: добро та зло

45. Основні категорії етики: свобода та відповідал.

46. Сутність моралі

4. Філософія в системі культури

А) Виявлення специфіки філософії здійснюється через порівняння її з наукою. По-перше, наукову діяльність визначає отримання істинних знань про реальність, елементами наук.знання є факти, закономірності, теорії, його можна перевірити експериментом. Філософські ж висновки не підлягають емпіричній перевірці. Тобто, кожна наука розглядає світ лише в окремому фрагменті, певну сторону. В області ж філософії досліджуються світоглядні проблеми буття. Сутність ф-ї – у розмірковуванні над загальними проблемами у системі «людина-світ». Універсалізм філ.знання робить його недоступним для пеервірки в стінах наукових лабораторій. По-друге, якщо наук. знання носять утилітарний характер, то ф-я виступає для людини як вічна потреба пошуку відповідей на питання буттяі сегсу існування.

Саме у ф-ї реалізується синтез двох підходів – ціннісного і науково-раціонального. Тобто, наука відповідає на питання чому?, а ф-я – для чого? З якою метою? По-третє, в науці завжди мається фундаментальна теорія – парадигма. Висновки ж ф-ї позбавлені здебільшого однозначності. У ф-ї ніколи не було єдиної парадигми, для неї характерний плюралізм течій, шкіл, систем.

З мистецтвом ф-ю зближує те, що можна мати будь-яку точку зору, мати свою позицію. Ще одна спільна риса – вони носять субєктивний, особистісний характер. Завжди на творах митця і філософа лежить відбиток іх особистості. Крім того, філ. і мистецтву притаманний соціокультурний тип прогресу, при якому кожна нова форма розглядається як самоцінна і не порівнюється з іншими точками зору прогресивності.

Б) Філософія виконує різноманітні функції: світоглядно-регулятивну, методологічну, гносеоло-гічну, евристичну, інтергаційну, просвітницьку та критичну. Причиною багатофункціональності філо-софії є її участь у вирішенні багатьох проблем, які стосуються потреб людини у осмисленні світу.

Світоглядно-регулятивна. При всій сукупності питань, які висуває ф-я, вона виявляється здатною дати людині світогляд, здійснити вплив на орієнтацію у світі, на формування її життєвої позиції по відношенню до світу. Але ф-я не дає людині вже готовий світогляд. Тут потрібен вибір, адже ф-я пропонує цілий спектр світогл.позицій, що пропонують своє бачення світу. Зі світогл. тісно повязана методологічна функція. Філософ. метод – система найбільш загальних прийомів теоретичного та практичного знання світу, спосіб побудови та обгрунтування системи самого філос.знання. Філ. метод задає загальні принципи дослідження, які грунтуються на теоретичному мислені, висловленому у філос.категоріях. Без розробки понять і категорій взагалі неможлива була б і сама філософія.

Загальнокультурна – ф-я здійснює загальнокультур-ний синтез, інтегруючи усі види людського досвіду.

Просвітницька – Філософія обґрунтовує моральний ідеал добра, сенсу життя, відповідальності, який суттєво впливає на життя людини та суспільства. Філософія вчить, як жити людині, щоб залишатися людиною.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]