Розділ і теоретико-методологічні основи культурології

1. Вперше термін „культурологія” був введений у працях:

а) О. Шпенглера;

б) А. Тойнбі;

в) Ф. Ніцше;

г) Л. Уайта.

2. У науковій літературі поняття „друга природа” вживається у сенсі:

а) суспільство;

б) культура;

в) техніка;

г) освіта.

3. Аксіологічними вважаються визначення поняття “культура”, які:

а) у своїй основі мають тезу про протилежність феномену культури природі;

б) підкреслюють, що культура є сукупністю матеріальних та духовних цінностей, які створюються людиною в процесі її життєдіяльності;

в) розглядають культуру як форму самореалізації людини у всій її багатоманітності.

4. Підхід до дослідження культури з погляду ціннісного її змісту:

а) гедоністичний;

б) аксіологічний;

в) комунікативний;

г) діалогічний.

5. Способи збереження, розподілу та використання культурних цінностей:

а) постають однією із суттєвих ознак культури;

б) не мають суттєвого значення для культури.

6. Культурологія – це:

а) соціальна наука;

б) гуманітарне знання;

в) природничо-наукове знання.

7. У перекладі українською латинське слово, від якого отримала свою назву наука культурологія, означає:

а) олюднення;

б) прикрашання, розвага;

в) обробка.

8. Виберіть правильне висловлювання:

а) культурологія – інтегративна дисципліна, що вивчає зміст суспільної життєдіяльності людей;

б) культурологія – система наук про природу і суспільство;

в) культурологія – сфера природничонаукового знання.

9. З перерахованих нижче понять не відноситься до основних категорій культурології:

а) культура;

б) цивілізація;

в) соціум;

г) цінність.

10. Згідно з М.О. Бердяєвим, між культурою та цивілізацією докорінна відмінність полягає в тому, що:

а) культура культивує цінності, цивілізація  – стабільність розвитку;

б) культура постає проявами духовної самореалізації, цивілізація – прагненням ефективності.

11. Маргінальність – це:

а) поняття, що позначає „пограничність” положення людини між соціальними групами, що накладає певний відбиток на її психіку;

б) поняття, що позначає гармонійне поєднання в житті людини норм, правил і способу життя двох різних культур.

12. Для позначення різнорідних культурних течій, що протиставляють свої ідейно-політичні установки офіційним цінностям суспільства, використовується термін:

а) масова культура;

б) елітарна культура;

в) контркультура;

г) концептуальна культура.

13. Функція культури, що покликана пропагувати взірці для наслідування з метою розвитку кращих надбань попередників:

а) пізнавальна;

б) перетворююча;

в) виховна;

г) естетична.

14. Функція культури, що синтезує в цілісну і завершену форму систему чинників духовного світу особистості:

а) світоглядна;

б) оціночна;

в) нормативна;

г) регулятивна.

15. Важливий чинник, що сприяв виникненню культурології:

а) позитивізм;

б) географічні відкриття;

в) криза європоцентризму;

г) стрімкий розвиток науки і техніки.

16. Артефакт – це:

а) сукупність правил, яка визначає ідеальність образу;

б) виготовлені людиною речі, винайдені та використані нею засоби та способи дії;

в) знак, певний вид ідеографічного письма.

17. Процес взаємовпливу культур і його результат, котрий полягає у сприйнятті однією з культур елементів іншої або у виникненні нових культурних явищ, називається:

а) катарсис;

б) конформізм;

в) мімесис;

г) акультурація.

18. Процес виникнення і розвитку людини як соціокультурної істоти:

а) акультурація; б) антропогенез; в) антропосоціогенез.

19. Згідно марксистській концепції, основним чинником генезису людини і культури є:

а) праця; б) рефлексія; в) пасіонарність; г) гра.

20. Праця нідерландського вченого Й. Хейзінгі, у якій він викладає свою концепцію культури:

а) „Первісна культура”;

б) „Невдоволення культурою”;

в) „Присмерк Європи”;

г) „Людина граюча”.

21. Автор теорії, відповідно до якої культура заснована на відмові від задоволення бажань несвідомого:

а) Г. Спенсер;

б) X. Ортега-і-Гассет;

в) 3. Фрейд;

г) Е. Дюркгейм.

22. Історично першою з перерахованих моделей соціокультурної динаміки є:

а) еволюційна;

б) хвильова;

в) циклічна.

23. Назва твору німецького філософа та історика О. Шпенглера, у якому він викладає свої погляди на культуру:

а) „Феномен людини”;

б) „Невдоволення культурою”;

в) „Присмерк Європи”;

г) „Ідеї до філософії історії людства”.

24. Культурний тип, що, згідно зі Шпенглером, перебуває у стадії виникнення:

а) слов’янський;

б) американський;

в) японський;

г) російсько-сибірський.

25. Автор роботи „Присмерк Европи?

а) Е. Тайлор;

б) А. Тойнбі;

в) М. Данилевський;

г) О. Шпенглер.

26. За О. Шпенглером, поява цивілізації засвідчує:

а) новий, більш продуктивний етап розвитку культури;

б) занепад культури, вичерпування нею своїх творчих потенцій.

27. Схема історії, за А. Тойнбі:

а) рух окремих цивілізацій до єдиної світової цивілізації на основі створення єдиної світової релігії;

б) рух цивілізації по замкненому циклу;

в) деградацію людського роду, рух до катастрофи.

28. У концепції А. Тойнбі стверджується, що:

а) зміни в культурі реалізуються як „поступові” і у вигляді „вибуху”;

б) просування по шляху прогресу пов’язується з вибором адекватної відповіді на виклик зовнішніх обставин.

29. П’ять основних законів виникнення, розвитку та загибелі культурно-історичного типу були розроблені:

а) М. Бердяєвим;

б) П. Сорокіним;

в) О. Шпенглером;

г) М. Данилевським.

30. Відомий американський культуролог ХХ століття, який в основу типології культур поклав ціннісний підхід:

а) М. Бердяєв;

б) Н. Данилевський;

в) П. Сорокін;

г) А. Лосєв.

31. Відповідно до теорії „хвилеподібної динаміки культур” П.Сорокіна:

а) зміни в одному типі культури, як хвилі, поширюються на всі інші типи культур;

б) культури рухаються від ідеаціонального типу до гармонійного, а іноді змішаного і далі – до чуттєвого типу.

32. Відомий вчений, соціолог, філософ культури, автор теорії „хвилеподібної зміни культур”:

а) О. Шпенглер; б) Ф. Ніцше; в) П. Сорокін; г) А. Тойнбі.

33. Синергетика вивчає:

а) динамічні процеси у відкритих, нерівноважних, нелінійних системах;

б) знаки і знакові системи;

в) проблеми культурних комунікацій.

34. Ідеї синергетики розробляв:

а) Д. Сахаров; б) І. Пригожин; в) В. Вернадський; г) А. Кребер.

35. У синергетиці розглядаються особливі точки біфуркації, у яких:

а) соціокультурна система стає нестійкою; відбувається „вибір” подальшого шляху еволюції;

б) соціокультурна система стає стійкою і рівноважною.

36. Відповідно до ідей синергетики, умова самоорганізації системи:

а) система повинна бути лінійною;

б) система повинна бути відкритою;

в) система повинна бути рівноважною.

37. Хаос у синергетиці розуміється як:

а) неявна потенційна упорядкованість;

б) творче і конструктивне начало, що виводить систему на атрактори (тенденції) розвитку;

в) як дисипативне (руйнівне) начало.

38. Автор багатотомної праці “Осягнення історії”:

а) П. Сорокін; б) А. Тойнбі; в) Е. Фромм; г) К. Ясперс.

39. Варіант типологізації культури, згідно з яким визначальним є розвиток матеріальних засад суспільства:

а) локально-цивілізаційний;

б) формаційний;

в) релігійний;

г) регіональний.

40. Подоланню європоцентризму сприяв підхід:

а) формаційний;

б) локально-цивілізаційний;

в) релігійний;

г) регіональний.