СТАТИСТИКА / Тесты_2_ч_исправленные
.docЗапитання 1. Лінійний коефіцієнт варіації – це:
а) середній квадрат відхилень значень ознаки від середньої величини;
б) відношення середнього квадратичного відхилення до середньої величини;
в)сума модулів усіх відхилень ознаки від середньої величини; г) відношення середнього лінійного відхилення до середньої величини.
Запитання 2. До абсолютних характеристик варіації належать:
а) розмах варіації, лінійний коефіцієнт варіації;
б) середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення та квадратичний коефіцієнт варіації;
в) розмах варіації, середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення;
г) лінійний та квадратичний коефіцієнт варіації.
Запитання 3. Формула дисперсії для незгрупованих даних має вигляд:
a)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Запитання 4. Ряд розподілу – це:
а) ряд, що характеризує розподіл одиниць сукупності у динаміці;
б) ряд, що характеризує розподіл одиниць сукупності за однією або декількома ознаками, різновиди яких розташовані у певній послідовності;
в) ряд, що характеризує розподіл одиниць сукупності за однією ознакою, різновиди якої розташовані у певній послідовності;
г) ряд, варіанти якого розташовані у хронологічній послідовності.
Запитання 5. Розмах варіації – це:
а) сума найбільшого і найменшого значення ознаки;
б) різниця між найбільшим та найменшим значеннями ознаки;
в) відхилення індивідуальних значень ознаки від середньої величини;
г) сума абсолютних відхилень від середньої величини.
Запитання 6. Формула дисперсії для згрупованих даних має вигляд:
a)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Запитання 7. Формула середнього квадратичного відхилення за незгрупованими даними має вигляд:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Запитання 8. Формула середнього лінійного відхилення за незгрупованими даними має вигляд:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Запитання 9. Формула середнього лінійного відхилення за згрупованими даними має вигляд:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Запитання 10. Квадратичний коефіцієнт варіації – це:
а) відношення середнього квадратичного відхилення до середньої величини;
б) середній квадрат відхилень значень ознаки від середньої величини;
в) алгебраїчна сума відхилень значень ознаки від середньої величини;
г) сума модулів усіх відхилень ознаки від середньої величини.
Запитання 11. Дисперсія – це :
а) алгебраїчна сума відхилень значень ознаки від середньої величини;
б) сума модулів усіх відхилень ознаки від середньої величини;
в) середній квадрат відхилень значень ознаки від середньої величини;
г) відношення середнього квадратичного відхилення до середньої величини.
Запитання 12. Лінійний коефіцієнт варіації розраховують за формулою:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Запитання 13. Формула середнього квадратичного відхилення за згрупованими даними має вигляд:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Запитання 14. Квадратичний коефіцієнт варіації розраховують за формулою:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Запитання 15. Лінійний коефіцієнт варіації – це:
а) середній квадрат відхилень значень ознаки від середньої величини;
б) відношення середнього квадратичного відхилення до середньої величини;
в) сума модулів усіх відхилень ознаки від середньої величини; г) відношення середнього лінійного відхилення до середньої величини.
Запитання 16. Залежно від статистичної природи групувальної ознаки ряди розподілу поділяють на:
а) прості, складні, комбінаційні,
б) структурні, типологічні та аналітичні;
в) атрибутивні та варіаційні;
г) централізовані та децентралізовані.
Запитання 17. При порівнянні варіації різних ознак або однієї ознаки в різних сукупностях використовуються:
а) середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення;
б) коефіцієнт варіації;
в) дисперсія;
г) середнє квадратичне відхилення та дисперсія.
Запитання 18. Для графічного зображення інтервальних варіаційних рядів розподілу використовують:
а) гістограму;
б) кругову діаграму;
в) картограму;
г) полігон розподілу.
Запитання 19. Кількісні ознаки поділяються на:
а) атрибутивні та дискретні;
б) неперервні та атрибутивні;
в) якісні та альтернативні;
г) дискретні та неперервні.
Запитання 20. Варіант у статистиці – це:
а) відмінна риса властивість, якість, що є характерною для окремих одиниць, об'єктів;
б) повторюваність, послідовність і порядок у масових процесах;
в) закономірність, яка притаманна поодиноким явищам;
г) значення ознаки у окремих одиниць сукупності.
Запитання 21. Для графічного зображення дискретних варіаційних рядів розподілу використовують:
а) гістограму;
б) кругову діаграму;
в) картограму;
г) полігон розподілу.
Запитання 22. Елементами ряду розподілу є:
а) підмет та присудок;
б) структурні, типологічні та аналітичні групування;
в) прості та складні групування.
г) варіанти і частоти (частки).
Запитання 23. Мода - це:
а) варіанта, що ділить упорядкований ряд на дві рівні за чисельністю частини;
б) та варіанта, що найчастіше повторюється в ряді розподілу;
в) середнє відхилення індивідуальних значень ознаки від середньої величини;
г) різниця між найбільшим та найменшим значеннями ознаки.
Запитання 24. Медіана - це:
а) середнє відхилення індивідуальних значень ознаки від середньої величини;
б) різниця між найбільшим та найменшим значеннями ознаки;
в) варіанта, що ділить упорядкований ряд на дві рівні за чисельністю частини;
г) та варіанта, що найчастіше повторюється в ряді розподілу.
Запитання 25. Формула середнього лінійного відхилення простого має вигляд:
а) Л
; б) Л
; в)
;
г)
.
Запитання 26. Зважена формула дисперсії має вигляд:
а) Л
; б) Л
; в)
;
г)
.
Запитання 27. Середнє квадратичне відхилення зважене розраховується за формулою:
а)
Л
; б) Л
; в)
;
г)
.
Запитання 28. Мода в інтервальному ряді розподілу розраховується за формулою:
а)
;
в)
;
б)
;
г)
Запитання 29. Медіана в інтервальному ряді розподілу розраховується за формулою:
а)
;
в)
;
б)
;
г)
Запитання 30. Ряд динаміки характеризує рівень розвитку явища:
а) на певні дати;
б) за певні інтервали часу;
в) на певні дати або за певні інтервали часу;
г) закономірність розподілу елементів сукупності.
Запитання 31. Складовими динамічного ряду є:
а) числові значення показника Yt;
б) ознака часу t (момент або інтервал);
в) числові значення показника Yt та ознака часу t (момент або інтервал);
г) значення ознаки та частоти.
Запитання 32. Розрізняють ряди динаміки:
а) інтервальні;
б) моментні;
в) інтервальні та моментні;
г) інтервальні та варіаційні.
Запитання 33. В інтервальних рядах динаміки рівні характеризують;
а) результат розвитку явища за певні проміжки часу;
б) розподіл сукупності за певною ознакою;
в) стан явища на певні моменти часу;
г) структуру сукупності.
Запитання 34. У моментних рядах динаміки рівні фіксують стан явища:
а) за певні проміжки часу;
б) за певні проміжки часу та на певні моменти часу;
в) на певні моменти часу;
г) розподіл сукупності за певною ознакою.
Запитання 35. Абсолютний приріст характеризує:
а) на скільки одиниць ряду збільшився (зменшився) порівнюваний рівень у порівнянні з базисним;
б) у скільки разів збільшився порівнюваний рівень у порівнянні з базисним;
в) яку частину складає порівнюваний рівень від базисного;
г) на скільки процентів збільшився (зменшився) порівнюваний рівень у порівнянні з базисним.
Запитання 36. Базисний абсолютний приріст розраховується за формулою:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Запитання 37. Базисний абсолютний приріст дорівнює:
а) сумі ланцюгових абсолютних приростів;
б) добутку ланцюгових абсолютних приростів;
в) сумі ланцюгових темпів зростання;
г) добутку ланцюгових темпів зростання
Запитання 38. Темп зростання характеризує:
а) у скільки разів збільшився порівнюваний рівень у порівнянні з базисним або яку його частину складає;
б) на скільки одиниць ряду збільшився (зменшився) порівнюваний рівень у порівнянні з базисним;
в) на скільки відсотків збільшився (зменшився) порівнюваний рівень у порівнянні з базисним;
г) на скільки відсотків збільшувався (або зменшувався) рівень порівняно з попереднім у середньому за одиницю часу.
Запитання 39. Базисний темп зростання розраховується за формулою:
а)
; б)
;
в)
;
г)
.
Запитання 40. Базисний темп зростання дорівнює:
а) сумі ланцюгових темпів зростання;
б) добутку ланцюгових абсолютних приростів;
в) сумі ланцюгових абсолютних приростів;
г) добутку ланцюгових темпів зростання.
Запитання 41. Темп приросту (зниження) характеризує:
а) у скільки разів збільшився порівнюваний рівень у порівнянні з; базисним ;
б) на скільки одиниць ряду збільшився (зменшився) порівнюваний рівень у порівнянні з базисним;
в) на скільки процентів збільшився (зменшився) порівнюваний рівень у порівнянні з базисним;
г) яку частину складає порівнюваний рівень від базисного.
Запитання 42. Середній абсолютний приріст характеризує:
а) на скільки одиниць збільшувався (зменшувався) порівнюваний рівень у порівнянні з попереднім у середньому за одиницю часу;
б) у скільки разів збільшується рівень у порівнянні з базисним у середньому за одиницю часу;
в) на скільки відсотків збільшувався (або зменшувався) рівень порівняно з попереднім у середньому за одиницю часу;
г) на скільки одиниць ряду збільшився (зменшився) порівнюваний рівень у порівнянні з базисним.
Запитання 43. Середній абсолютний приріст розраховується за формулою:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Запитання 44. Середній темп зростання, виражений у формі коефіцієнта характеризує:
а) у скільки разів збільшувався рівень у порівнянні з попереднім у середньому за одиницю часу;
б) на скільки одиниць збільшується (зменшується) порівнюваний рівень у порівнянні з базисним у середньому за одиницю часу;
в) на скільки відсотків збільшувався (або зменшувався) рівень порівняно з попереднім у середньому за одиницю часу;
г) на скільки процентів збільшився (зменшився) порівнюваний рівень у порівнянні з базисним.
Запитання 45. Середній темп зростання розраховується за формулою:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
Запитання 46. Середній темп приросту (зниження), виражений у відсотках, характеризує:
а) у скільки разів збільшувався рівень у середньому за одиницю часу;
б) на скільки відсотків збільшувався (або зменшувався) рівень у середньому за одиницю часу;
в) на скільки одиниць збільшувався (зменшувався) рівень у середньому за одиницю часу;
г) на скільки відсотків збільшився (зменшився) рівень у порівнянні з базисним.
Запитання 47. Середній рівень інтервального ряду динаміки розраховується за формулою середньої:
а) хронологічної;
б) арифметичної;
в) геометричної;
г) квадратичної.
Запитання 48. Середній рівень моментного ряду динаміки при рівних інтервалах між заданими рівнями розраховується за формулою середньої:
а) хронологічної;
б) арифметичної;
в) гармонічної;
г) квадратичної.
Запитання 49. У тому випадку, коли відомі рівні моментного ряду на початок та на кінець періоду, а також на окремі дати, інтервали часу між якими є нерівними, використовується формула:
а)
;
б)
; в)
;
г)
.
Запитання 50. Ланцюговий абсолютний приріст розраховується за формулою:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Запитання 51. Ланцюговий темп зростання розраховується:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Запитання 52. Ряд динаміки – це:
а) ряд числових значень статистичного показника, розташованих у хронологічній послідовності;
б) ряд, що характеризує розподіл одиниць сукупності за однією або декількома ознаками, різновиди яких розташовані у певній послідовності;
в) ряд, що характеризує розподіл одиниць сукупності за однією ознакою, різновиди якої розташовані у певній послідовності;
г) ряд, варіанти якого розташовані у визначеній послідовності.
Запитання 53. Абсолютне значення 1% приросту розраховується за формулою:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Запитання 54. Середній рівень моментного ряду динаміки при неповній інформації та нерівних інтервалах між заданими рівнями розраховується за формулою середньої:
а) хронологічної; б) арифметичної простої;
в) гармонічної; г) арифметичної зваженої модифікованої.
Запитання 55. Абсолютне значення 1% приросту розраховується як співвідношення:
а) абсолютного приросту до бази порівняння;
б) абсолютного приросту до темпу приросту;
в) темпу зростання до темпу приросту;
г) середнього абсолютного приросту до середнього темпу приросту.
Запитання 56. Середній рівень моментного ряду динаміки при повній інформації розраховується за формулою середньої:
а) хронологічної; б) арифметичної зваженої;
в) гармонічної; г) арифметичної зваженої модифікованої.
Запитання 57. Абсолютне значення 1% приросту характеризує:
а) у скільки разів збільшився порівнюваний рівень у порівнянні з базисним або яку його частину складає;
б) на скільки одиниць ряду збільшився (зменшився) порівнюваний рівень у порівнянні з базисним;
в) скільки у абсолютному виразі містить у собі кожний відсоток приросту;
г) на скільки відсотків збільшувався (або зменшувався) рівень порівняно з попереднім у середньому за одиницю часу.
.
Запитання 58. У тому випадку, коли відомі рівні моментного ряду на початок та на кінець періоду, а також на окремі дати, інтервали часу між якими є рівними, використовується формула:
а)
;
б)
; в)
;
г)
.
Запитання 59. Середній рівень моментного ряду динаміки при повній інформації розраховується за формулою:
а)
;
б)
; в)
;
г)
.
Запитання 60. Моментним рядом динаміки є ряд:
а) рівня безробіття населення (у середньому за період);
б) доходів населення за регіонами України у 2012 році;
в) чисельності населення України (на початок кожного року);
г) витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт по роках.
Запитання 61. Інтервальним рядом динаміки є ряд:
а) потреб підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць та вакантних посад (на кінець звітного періоду);
б) доходів населення за регіонами України у 2012 році;
в) чисельності населення України (на початок кожного року);
г) витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт по роках.
Запитання 62. Відомо що на 1 грудня 2012 року залишок грошових коштів на рахунку підприємства становив 600 тис. грн., 10 грудня на рахунок надійшло 50 тис. грн., 20 грудня на рахунок надійшло 100 тис. грн., 27 грудня надійшло на рахунок 160 тис. грн., інших змін не було. Для визначення середнього залишку грошових коштів на рахунку підприємства за грудень необхідно використовувати формулу середньої:
а) хронологічної; б) арифметичної зваженої;
в) гармонічної; г) арифметичної зваженої модифікованої.
Запитання 63. Відомо що кількість працівників фірми на 1 січня 2012 року складала 580 осіб, на 1 березня – 570, на 1 червня – 540, на 1 вересня – 480, а на 1 січня 2013 року – 520 осіб. Для обчислення середньорічної чисельності працівників фірми за 2012 рік необхідно використовувати формулу середньої:
а) хронологічної; б) арифметичної зваженої;
в) гармонічної; г) арифметичної зваженої модифікованої.
Запитання 64. Відомо що кількість працівників фірми на 1 січня 2012 року складала 580 осіб, на 1 лютого – 590, на 1 березня – 570, на 1 квітня – 540, на 1 вересня – 480 осіб., а на 1 січня 2013 року – 520 осіб. Для обчислення середньої чисельності працівників фірми за І квартал 2012 року необхідно використовувати формулу середньої:
а) хронологічної; б) арифметичної зваженої;
в) гармонічної; г) арифметичної зваженої модифікованої.
Запитання 65. Відомо що кількість працівників фірми на 1 січня 2012 року складала 580 осіб, на 1 лютого – 590, на 1 березня – 570, на 1 квітня – 540, на 1 вересня – 480 осіб, а на 1 січня 2013 року – 520 осіб. Для обчислення середньої чисельності працівників фірми за березень 2012 року необхідно використовувати формулу середньої:
а) арифметичної простої; б) арифметичної зваженої;
в) гармонічної зваженої; г) арифметичної зваженої модифікованої.
Запитання 66. За ступенем охоплення елементів сукупності індекси поділяють на:
а) індивідуальні та зведені;
б) динамічні та територіальні;
в) індивідуальні та територіальні;
г) територіальні та зведені.
Запитання 67. За своєю формою зведені індекси поділяються на:
а) агрегатні та територіальні;
б) агрегатні та середньо зважені;
в) середньо зважені та динаміки;
г) індивідуальні та зведені.
Запитання 68. При побудові зведених індексів об'ємних показників вагами виступають:
а) об'ємні показники базисного періоду;
б) об'ємні показники поточного періоду;
в) якісні показники базисного періоду;
г) якісні показники поточного періоду.
Запитання 69. При побудові зведених індексів якісних показників вагами виступають:
а) об'ємні показники базисного періоду;
б) об'ємні показники поточного періоду;
в) якісні показники базисного періоду;
г) якісні показники поточного періоду.
Запитання 70. Зведений індекс ціни одиниці продукції розраховується за формулою:
а)
;
б).
;
в)
; г)
.
Запитання 71. Зведений індекс товарообороту розраховується за формулою:
а)
;
б).
;
в)
; г)
.
Запитання 72. Економічний ефект від зміни якісного показника визначається як:
а) добуток індексів факторів-множників;
б) добуток зведених індексів;
в) різниця між реальною і умовною величиною відповідного індексу;
г) відношення між реальною та умовною величиною індексу якісного показника.
Запитання 73. Фактична економія підприємства внаслідок зменшення собівартості продукції розраховується за формулою:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.