Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПРАВОЗНАВСТВО / T 5.Цив│льне п.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
450.56 Кб
Скачать

Тема 5. Цивільне право

Поняття, система і джерела цивільного права. Поняття цивільних правовідносин та їх елементи. Суб’єкти цивільного права. Поняття і ознаки правочинів. Поняття та строки позовної давності. Право власності. Зобов’язальне право. Окремі види договорів.

Тема № 5 Цивільне і цивільне процесуальне право України

1. Поняття, система і джерела цивільного права України .

Цивільне право України - це галузь права, яка регулює майнові та особисті немайнові відносини (як ті, що пов'язані з майновими відносинами, так і ті, що не пов'язані з ними) між суб'єктами цивільних правовідносин на засадах юридичної рівності цих суб'єктів і їх майнової відповідальності.

Предмет цивільного права складають дві групи відносин:

  1. майнові відносини (відносини власності та відносини товаро і грошообігу);

  2. особисті немайнові відносини. Ці відносини, у свою чергу можна поділити на:

  • особисті немайнові відносини, що не пов'язані з майновими відносинами. Ними є відносини, у які вступає особа, реалізуючи свої права на життя, охорону здоров'я, особисту недоторканість, сім'ю, ім'я, особисте життя та його таємницю, свободу пересування тощо;

  • особисті немайнові відносини, які пов'язані з майновими відносинами. До цих відносин належать такі, що виникають у сфері інтелектуальної власності (наприклад, пов'язані із правами інтелектуальної власності на: літературний, художній та інший твір; винахід, корисну модель, промисловий зразок; комерційне найменування; торговельну марку; комерційну таємницю).

Метод цивільного права - це сукупність способів та заходів, що впливають на формування поведінки суб'єктів цивільних правовідносин.

Цивільно-правовий метод характеризується певними особливостями, а саме:

  • правове становище суб'єктів цивільних правовідносин є рівним;

  • суб'єкти цивільних правовідносин самостійні і вільніувизначенні характеру своїх відносин у межах чинного законодавства;

  • цивільна відповідальність суб'єктів цивільних правовідносин носить майновий характер;

  • для розв'язання спорів між суб'єктами цивільних правовідносин встановлено специфічний порядок.

Система цивільного права це сукупність обумовлених предметом і методом правового регулювання норм та інститутів цієї галузі права, розташованих у певній послідовності (наприклад, інститути представництва, позовної давності, права власності, купівлі-продажу, публічної обіцянки винагороди).

Система цивільного права України визначається структурою Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) і складається із двох частин - загальної та особливої.

Загальна частина цивільного права містить норми та інститути, що застосовуються при регулюванні всіх цивільних правовідносин, тобто мають значення для всієї галузі цивільного права. До цієї частини входять норми щодо цивільного законодавства, підстав ви-никнення цивільних прав та обов'язків, а також відповідно їх здійснення і виконання, щодо захисту цивільних прав та інтересів, стосовно суб'єктів цивільних правовідносин, об'єктів цивільних прав, правочинів, представництва, строків і термінів, позовної давності.

Особлива частина охоплює норми та інститути, які врегульовують окремі майнові та особисті немайнові цивільні правовідносини, а саме норми щодо особистих немайнових прав фізичної особи, права власності та інших речових прав, права інтелектуальної власності, зобов'язального права і спадкового права.

Цивільне законодавство — це сукупність нормативних актів, які містять цивільно-правові норми. Загальними засадами цивільного законодавства є:

  1. неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;

  2. неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом;

  3. свобода договору;

  4. свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;

  5. судовий захист цивільного права та інтересу;

  6. справедливість, добросовісність та розумність.

Основу цивільного законодавства, становить Конституція України від 28 червня 1996 р. (статті 13, 14, 41, 21-24, 27-34 та ін).

Цивільний кодекс Украіни (далі -ЦК України) від 16 березня 2003 р. Він поділений на шість книг:

Книга перша «Загальні положення»

Книга друга «Особисті немайнові права фізичної особи»

Книга третя «Право власності та інші речові права»

Книга четверта «Право інтелектуальної власності»

Книга п'ята «Зобов'язальне право»

Книга шоста «Спадкове право»

Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України. До таких законів належать, зокрема, закони України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р. (у редакції Закону України3161-IV від 1 грудня 2005 p.), «Про заставу» від 2 жовтня 1992 p.. тощо.

Крім того, до актів цивільного законодавства належать підзаконні нормативні акти: акти Президента України, постанови Кабінету Міністріе України, нормативно-правові акти інших органів державнаі влади України і органів влади Автономної Республ-ки Крим (Правила роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31 липня 2002 р. № 228; та ін.).

Частиною національного цивільного законодавства є і чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою.

Потрібно зауважити, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли із дня набрання ними чинності.

Акти цивільного законодавства не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.