Тема 10. Кримінальне право України

§ 1. Поняття, завдання, система і принципи кримінального права України

Кримінальне право України як галузь права - це сукупність нормативно-правових актів, у яких визначаються підстави і принципи кримінальної відповідальності, злочинність і караність діянь, а також підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності і покарання.

Предметом кримінального права України є суспільні відносини, які виникають у звязку з вчиненням злочину та засосуванням за це відповіного покарання. Кримінально-правові відносини виникають з моменту вчиненням злочину та припиняються повною реалізацією кримінальної відповідальністі за вчинений злочин. Учасниками кримінально-правовых відносин є, з однієі сторони, держава в особі уповноважених органів (органи дізнання, прокуратури, суду), а з іншої – особа, яка вчинила злочин.

Метод кримінального права (під методом розуміють сукупність прийомів, за допомогою яких регулюється кримінально-правові відносини) фактично описаний в ч. 2 ст. 1 КК. Тут зазначено, що КК визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Завдання законодавства про кримінальну відповідальність (тобто КК). Вони описані в ч. 1 ст. 1 КК: «Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам».

Ці завдання реалізується шляхом регулятивної функції кримінального права. Зміст цієї функції полягає: а) в тому, що КК бере під охорону найважливіші суспільні відносини шляхом ви-значення суспільно небезпечних діянь злочинами та встановлення за них покарання. Наприклад, таємне викрадення чужого майна визнано крадіжкою (ст. 185 КК) і за цей злочин передбачено відповідне покарання; б) в тому, що КК визначає певний алгоритм для осіб (наприклад, порядок екстрадиції (тобто видачі) осіб, котрі вчинили злочин; поведінку при необхідній обороні (тобто визначає, як особа повинна захищатись від вчинюваного суспільно небезпечного посягання); загальні засади призначення покарання (тобто як призначати покарання); в) в тому, що КК самим своїм фактом існування запобігає злочинам.

Систему кримінального права України утворюють Загальна частина кримінального права України та Особлива частина кримінального права України. В Загальній частині кримінального права України встановлені підстави і принципи кримінальної відповідальності та підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності і покарання. Наприклад, в Загальній частині кримінального права визначається кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи чи злочинної організації. Особлива частина кримінального права України визнає діяння злочинами та встановлює за них покарання. Так, починаючи зі ст. 109 КК, і закінчуючи ст. 447 КК, (за виключенням ст. 401 КК) наведено перелік злочинів із визначеними за них покараннями.

Принципи кримінального тграва України - це основні начала (положення), що характеризують суть кримінального права. В чин-ному КК вони не закріплені, проте вйводяться зі змісту КК.

Принцип законностпі. Означає, що до кримінальної відповідальності може бути притягнута особа тільки за діяння, передбачені в КК. Інакше кажучи, немає злочину без закріплення цього в законі ( від лат.– nullum crimen sine legе).

Принцип рівностпі громадян. Означає, що КК однаковою мірою стосується всіх осіб, незалежно від статі, національності, раси, професії, посади і т.п.. He є порушенням даного принципу встановлення, наприклад, більш суворого покарання за посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК) чи пом'якшене кримінально-правове реагування за вчинення злочину неповнолітньою особою.

Принцип гуманізму. Принцип гуманізму означає, що

а) КК захищає всіх осіб; б)покарання не переслідує метумзаподіяння страждань; в) відсутність в КК такого виду покарання як смертна кара; г) альтернативність покарань в КК (ст. 51 КК передбачено 12 видів покарань); д) КК передбачає низку підстав звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності. Наприклад, у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК).

Принцип винної відповідальності. Означає, що до кримінальної відповідальності може бути притягнена лише особа, яка умисно або необережно (тобто винно) вчинила суспільно небезпечне діяння. Немає злочину без вини ( від лат. nullum crimen sine culpа).

Принцип особистої відповідальності. Означає, що за вчинений злочин відповідає лише та особа, яка його вчинила.

Принцип справедливості. Означає: а) неможливість притяг-нення особи до кримінальної відповідальності вдруге за один і той самий злочин ( від лат. – ne bis in idem). Так, наприклад, особа вчинила злочин за кордоном і там відбула покарання. Прибувши в Україну, така особа вже не може вдруге відповідати за вчинений за кордоном злочин (до прийняття Конституції України 1996 р. можливість відповідати вдруге за один і той же самий злочин існувала); б) надання особі права на захист від суспільно небезпечного посягання (громадянин має право на затримання особи, що вчинила злочин).