- •Тема 5. Теоретичні основи кредитних відносин
- •5.1. Ринок позичкових капіталів
- •На фінансовому ринку здійснюється ринковий перерозподіл вільних грошових капіталів та збереження між різними суб’єктами економіки шляхом удосконалення угод з фінансовими активами
- •Грошовий ринок – це ринок відносно короткострокових операцій (не більше одного року), на якому відбувається перерозподіл ліквідності, тобто вільної грошової готівки
- •5.2 Сутність і необхідність кредиту
- •Кредит відображає економічні відносини, які виникають між кредиторами з приводу звуженої вартості, яка передається у тимчасове користування на умовах строковості, платності і повернення
- •5.3. Функції кредиту
- •Стимулююча функція
- •Кредит – самостійна економічна категорія
- •Специфічні функції Перерозподільча Створення кредитних засобів обігу і заміщення готівкових грошей безготівковими Стимулююча
- •5.4. Форми кредиту
- •Кредит як економічна категорія має свої форми. Форма кредиту – це зовнішній прояв кредитних відносин, спосіб існування змісту, сукупність ряду елементів, що визначають специфіку кредитних відносин.
- •1. В залежності від звуженої вартості
- •3. В залежності від суб’єкта кредитних відносин
- •2. В залежності від об’єкта кредитних відносин
- •II рівень: специфічна роль кредиту у визначеній області його впливу.
- •4. Велике значення кредит має в регулюванні ліквідності банківської системи, грошового обігу, а також у створенні ефективного механізму фінансування державних витрат.
- •5.6. Теорії кредиту
- •Основними теоріями кредиту являються: натуралістична і капіталотворча
- •Представники теорії:
- •Позитивні сторони теорії: кредит не створює реального капіталу, величина процента залежить від коливань і динаміки прибутку
- •Основний недолік теорії Дж. Ло: він зробив ставку на емісію банкнот з примусовим курсом, який носить спекулятивний характер
- •Представники теорії:
- •«Експансіоністська теорія кредиту»
- •Капіталотворча теорія отримала подальший розвиток в теорії монетаризму, представниками якої є: в сша – м.Фрідмен, р.Руза, а.Берне, у Франції – ж.Рюефф, в Німеччині – о.Файт
- •Питання для самоконтролю
Тема 5. Теоретичні основи кредитних відносин
1.
Ринок позичкових капіталів 2.
Сутність та необхідність кредиту 3.
Функції кредиту 4.
Форми кредиту 5.
Роль кредиту та його межі 6.
Теорії кредиту
Мета:
вивчити теоретичні основи виникнення
ринку позичкових капіталів, кредитних
відносин, довести необхідність
використання кредиту в сучасній
економіці, визначити основні і специфічні
функції кредиту, форми та види кредиту.
Охарактеризувати сучасну роль кредиту,
обґрунтувати його кількісні та якісні
межі. Вивчити теорії кредиту.
Категорії і ключові поняття: фінансовий ринок, ринок позичкових капіталів, позичка грошей і позичка капіталу, кредит, об'єкти і суб'єкти кредитних відносин, необхідність кредиту, функції кредиту, форми кредиту, границі кредиту, натуралістична і капіталотворча теорії кредиту.
5.1. Ринок позичкових капіталів
Кредит виникає на другій стадії процесу відтворення – стадії розподілу. При кредиті вартість у грошовій формі рухається спочатку від кредитора до позичальника, а потім від позичальника до кредитора.
Рух
вартості в грошовій формі при кредиті
є двостороннім та поверненим Гроші
Кредитор
Позичальник Гроші
+ відсоток
Сукупність грошових
коштів, які представляються в тимчасове
використання за плату у вигляді відсотка,
називається позичковим капіталом
Позичковий капітал – це вільні грошові капітали, що вивільняються в одних підприємств, корпорацій і інших економічних суб'єктів і призначені для передачі в тимчасове використання іншим.
Ринок
позичкових капіталів
(в
загальному
вигляді) – це механізм переміщення
вільних грошових коштів від кредиторів
до позичальника в
будь-яких
формах
Ринок позичкових капіталів сформувався і розвивався поступово з розвитком грошових відносин, кредитних організацій, інструментів фінансового ринку.
Етапи розвитку ринку позичкових капіталів:
I етап. У період вільної конкуренції основною формою руху позичкового капіталу був кредит, що надавався грошовими капіталістами-рантьє різним шарам суспільства, безпосередньо товаровиробниками один одному, а також банками, що залучали вільні грошові капітали і заощадження одних суб'єктів і надавали них у позичку іншим.
II етап. З розвитком ринку, розширенням обсягів капіталів, наданих у тимчасове користування, з одного боку, і ростом попиту на позиковий капітал – з іншого боку, формується більш складний механізм руху позичкового капіталу. З'являються цінні папери, що представляють собою інструмент, за допомогою якого також відбувається переміщення вільних грошових капіталів від вихідних кредиторів. Від суб'єктів, у яких маються вільні грошові капітали і заощадження переміщаються грошові кошти до кінцевих позичальників – тим суб'єктам, яким позиковий капітал необхідний для їхньої діяльності.
III етап. На цьому етапі з розвитком цінних паперів з'являються різні похідні фінансові інструменти – опціони, ф'ючерси, форварди й ін., одержують розвиток процеси сек`юретизації – перетворення боргових вимог і зобов'язань, у тому числі банківських позичок і депозитів, у форму цінних паперів. У результаті механізм переміщення капіталів від кредиторів до позичальників ще більш ускладнюється. Формується фінансовий ринок.