Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
27
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
111.62 Кб
Скачать

Лекція 2. Сутнісні особливості та базові поняття міжнародної торгівлі

2.1. Сутність міжнародної торгівлі, її значеннята специфічні риси

2.1. Загальна характеристика міжнародної торгівлі

2.2. Структура міжнародної торгівл

2.3. Основні види ринків та товарів

Міжнародна торгівля – це торгівля між резидентами різних країн, якими можуть виступати фізичні та юридичні особи, фірми, ТНК, некомерційні організації тощо. Вона передбачає добровільний обмін товарами та послугами між сторонами торговельної угоди.

До чинників, що зумовлюють необхідність міжнародної торгівлі, належать:

  • виникнення світового ринку;

  • нерівномірність розвитку окремих галузей у різних країнах.;

  • тенденція до безмежного розширення розмірів виробництва;

  • прагнення отримати вищі прибутки у зв'язку з використанням дешевої робочої сили та сировини з країн, що розвиваються.

нині жодна країна світу не може обійтися без зовнішньої торгівлі. Але міра залежності у них різна. Вона визначається як відношення половини вартісного обсягу зовнішньоторговельного обігу (експорт + імпорт) до валового внутрішнього продукту:

Дзал.=

За цим показником усі країни можна розподілити на три групи: високо-залежні (45-93%), середньозалежні (14-44%) та низькозалежні (2,7-13%).

Країни з високою залежністю — це, як правило, країни, що розвиваються, або мають невеликі території: Об'єднані Арабські Емірати — 49,5%, Македонія — 69,8%; Бельгія і Люксембург — 49 6%, Сингапур - 93%.

До країн із середнім ступенем залежності належать, в основному, великі розвинуті країни (Німеччина, Велика Британія, Франція).

До країн з низьким ступенем залежності належать країни, які орієнтуються на власний економічний потенціал, і країни, слабко розвинуті, в економічному відношенні., Бразилія і Японія США Сомалі - 11,2%, Білорусь — 13%.

Беручи участь в міжнародній торгівлі, країни отримують:

  • можливість експортувати ті товари, у виробництві яких ширше споживаються ресурси, котрі є в них у порівняно великій кількості;

  • можливість імпортувати такі товари, для виробництва яких потрібно було б витратити багато порівняно обмежених у неї ресурсів;

  • ефект економії на більших масштабах виробництва, спеціалізуючись при цьому на більш вузькому наборі товарів.

Споживачі зацікавлені в міжнародній торгівлі, щоб:

  • імпортувати споживчі товари за дешевшою ціною порівняно з вітчизняними або які відрізняються від них у кращу сторону;

  • експортувати вітчизняні товари, а отримані кошти використати для імпорту.

Виграш від міжнародної торгівлі для вітчизняних міжнародних фірм виявляється ось у чому:

  • експорт товарів і послуг забезпечує вітчизняним виробникам отримання прибутку і, як правило, збільшення масштабів виробництва з меншими витратами;

  • несподівані зміни в доступі до вітчизняних джерел сировини можуть компенсуватися протилежними змінами в імпорті сировини;

  • виробники із значними обсягами зарубіжного продажу менше залежать від внутрішніх економічних умов;

  • ставши учасником світового ринку, фірма може відшукувати більше способів підвищення своєї конкурентоспроможності;

  • знання і досвід, отримані фірмами в процесі міжнародної торгівлі, сприяють підвищенню ефективності їхньої діяльності.

Міжнародна торгівля, як особлива сфера міжнародної економіки має ряд специфічних рис, котрі відрізняють її від внутрішньонаціональної торгівлі:

- Урядове регулювання міжнародної торгівлі;

- самостійна національна економічна політика;

- соціально-культурні відмінності країн;

  • - фінансові та комерційні ризики

Міжнародну торгівлю утворюють два зустрічних потоки товарів і послуг: експорт та імпорт

Відповідно до визначень статистичної комісії ООН під експортом розуміють:

  • вивезення із країни товарів, виготовлених, вирощених чи добутих у країні, а також товарів, раніше завезених через кордон і перероблених на митній території;

  • вивезення товарів, раніше завезених, переробка яких відбувалася під митним контролем;

  • вивезення за кордон раніше завезеного товару, що не піддавався в країні експорту якій-небудь переробці. Такий експорт називається реекспортом. Предметом реекспорту найчастіше виступають товари, реалізовані на міжнародних аукціонах і товарних біржах.

Під імпортом розуміють:

  • ввезення у країну товарів іноземного походження безпосередньо з країни-виробника чи з країни-посередника для особистого споживання, для промислових, будівельних, сільськогосподарських та інших підприємств або для перероблення з метою споживання усередині країни, чи з метою вивезення з неї;

  • ввезення товарів з вільних зон чи приписних складів;

  • ввезення через кордон раніше вивезених вітчизняних товарів, що не піддавались там переробленню. Такий імпорт називається реімпортом. До реімпорту відносяться товари, не продані на аукціоні, повернуті з консигнаційного складу, забраковані покупцем та ін.;

  • ввезення товарів для перероблення під митним контролем. Це товари, які ввозять у країну для перероблення з метою вивезення готової продукції, що містить у собі даний товар у переробленому чи зміненому вигляді (наприклад, ввезення маслинової олії для виробництва на експорт сардинових консервів).

  • Міжнародна торгівля характеризується торговельним сальдо і торговельним обігом. Торговельне сальдо – це різниця вартісних обсягів експорту й імпорту. Торговельний обіг – сума вартісних обсягів експорту та імпорту.

Активне торговельне сальдо – це перевищення експорту товарів і послуг над імпортом. Пасивне торговельне сальдо – перевищення обсягу імпорту над експортом.

Соседние файлы в папке конспект лекций МЭ коммерческий