Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теория драмы рассылка.docx
Скачиваний:
63
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
53.51 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ

Кафедра мистецтвознавства, літературознавства та мовознавства

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з навчальної роботи

М. М. Каністратенко

________________________________

«_____»_______________2013___ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ТЕОРІЯ ДРАМАТУРГІЇ»

напрям підготовки 0202. Мистецтво

спеціальність 6.020106 Театральне мистецтво

6.020203 Кіно-,телемистецтво

спеціалізація 6.020106 Театральне мистецтво

6.020203 Кіно-,телемистецтво

факультет театрального мистецтва та кіно-,телемистецтва

Харків – 2013 р.

Робоча програма з курсу «Теорії драматургії» для студентів за напрямом підготовки 0202 , освітнього напряму 6.020106 Театральне мистецтво , 6.020203 Кіно-,телемистецтво / Харк. держ. акад. культури ; розробник

: А.З.Житницький, Н.М.Сімейкіна. — Х. : ХДАК, 2013. — с.

«___» ________, 2013__ року.

Розробники: доцент, канд..філол.наук Сімейкіна Н.М.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри мистецтвознавства, літературознавства та мовознавства

Протокол від. «____»_____________2013__ року № ___

Завідувач кафедри (підпис) (__Білик О.М.________________)

(прізвище та ініціали)

«_____»___________________ 2013___ року

Схвалено методичною радою факультету театрально мистецтва та кіно -,телемистецтва.

Протокол від. «____»________________20___ року № ___

Харківська державна академія культури, 2013 рік Житницький А.З. , Сімейкіна Н.М., 2013 рік

1.Опис навчальної дисципліни для ф-ту театрального мистецтва

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання заочна форма навчання

Кількість кредитів – 1,5 Галузь знань

0202. Мистецтво

Нормативна

Модулів – 2 Спеціальність - 6.020106 Театральне мистецтво

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2 першій першій

Загальна кількість годин - 54 першій

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента - 38 Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

12 10

Практичні, семінарські

4 2

Самостійна робота

38

Вид контролю: іспит

1.Опис навчальної дисципліни для факультету кіномистецтва

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання заочна форма навчання

Кількість кредитів – 1,5 Галузь знань

0202. Мистецтва

Нормативна

Модулів – 2 Спеціальність -

6.020203 Кіно-,телемистецтво

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2 першій першій

Загальна кількість годин - 108

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: 2 (півсемества та ще півсеместра)

аудиторних – 32

самостійної роботи студента - 76 Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

24 10

Практичні, семінарські

8 2

Самостійна робота

76

Вид контролю: іспит

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 48 к 60

для заочної форми навчання – 16 к 46

1.Мета навчальної дисципліни -

Мета навчальної дисципліни - ознайомити студентів з необхідними теоретичними поняттями курсу, познайомити з професійною термінологією та з усіма жанровими різновидами драматургії як театральної, так і масової та телевізійної. “Теорія драматургії” має за мету підготовку студентів-першокурсників до більш поглибленого вивчення таких спеціальних курсів, як “Історія театру”, “Режисура”, “Майстерність актора”, “Сценарна майстерність”, “Сценічний рух” та “Сценічна мова” тощо.

2.Завдання навчальної дисципліни:

Оволодіти основними поняттями теорії драми та науковою розробкою загальних методів аналізу драматургічного твору , тобто методів дослідження та оцінки драматургічних явищ, освоєння принципів роботи з конкретним літературним матеріалом.

Знати:

- що драма належить до літератури та театру, до мистецтва слова та сцени;

- особливості драми як роду літератури та театру;

- змістовні та структурні елементи драми.

Вміти :

- Самостійно робити спеціальний аналіз драматургічних творів,

- вміти формулювати тему, ідею, композицію, драматургічний конфлікт та єдину дію, сюжет, фабулу, події, низку подій, тощо у драматургічному творі;

3.Програма навчальної дисципліни

Змістовний модуль 1. Драма і театр.

Тема 1. Вступ. Теорія драматургії, її роль та значення.

Драматургія як ідейно-художня основа театрального мистецтва, як провідний компонент синтетичного та колективного мистецтва сцени. Драматургія як основа будь-якого різновиду видовищного мистецтва (театр, кіно, радіо, телебачення, масові театралізовані заходи тощо).

Місце та значення теорії в науці про драматургію. Теорія в процесі дослідження особливостей творів драматургії. Їх ідейно-художні основи та особливості. Побудова та правила аналізу, критерії оцінок окремих драматургічних творів.

Співвідношення теорії драматургії із загальною теорією літератури та теорією мистецтва театру. Спеціальні праці з теорії драматургії: Аристотель, Лессінг, Гегель, Г. Фрейтаг, Д.Г. Лаусон, Е. Бентлі, В.М. Волькінштейн тощо.

Драматургія та театр.

Театр як мистецтво відображення дійсності через п’єсу, а також засобами, притаманними лише театру.

Драматургія як різновид творчості, який належить одночасно художній літературі та театру. М.В. Гоголь про співвідношення мистецтва літератури та театру. Г.В. Гегель про феномен “оживлення” драматургічного твору засобами сценічного втілення. Тезис К.С. Станіславського про те, що драми – незакінчений твір без сценічного втілення. Думки Б. Шоу про синкретизм слова, яке написане та слова, яке проголошується. Синкретизм драматургії та театру дошекспіровської доби. Відокремлення драматургії від театру у добу класицизму. Вплив ідейно-художньої образної системи найзначенніших драматургів на розвиток театрального мистецтва. Право театру на багатозначність тлумачення драматургічного твору. Режисерське бачення п’єси та врахування творчого задуму драматурга, можливість відступу театру від цього задуму. Режисер як автор вистави. Перевага та обмеженість драматургічного методу створення п’єси для певних акторських індивідуальностей. Важлива роль імпровізації в мистецтві театру у минулому та у сьогоденні.

Теорія драматургії в історичному аспекті.

Взаємозв’язок та взаємозалежність становлення науки про драматургію з еволюцією філософсько-естетичної та літературно-критичної думки. Внесок у теорію драматургії найзначніших мислителів, фахівців у галузі естетики та теорії драматургії: Аристотеля, Д. Дідро, Г. Лессінга, Г.В. Гегеля, В.Г. Белинського, М.Г. Чернишевського, М.О. Добролюбова, В.Г. Плеханова, А.В. Луначарського, І.Я. Франка.

Театрально-естетичні погляди вітчизняних та іноземних драматургів, які своєю творчістю впливали на розвиток мистецтва драматургії та театру, а саме: Горацій, В. Шекспір, П. Корнель, Ж. Расін, І.Ф. Шиллер, І.В. Гете, В. Гюго, Б. Шоу, Б. Брехт, О.С. Пушкін, М.В. Гоголь, О.М. Островський, А.П. Чехов, М. Горький, І.К. Карпенко-Карий, П. Мирний, М.П. Старицький, М.Л. Кропивницький тощо.

Погляд театральних діячів на науку про драматургію, а також естетичні принципи театральних систем К.С. Станіславського, Є.Б. Вахтаногова, В.Е. Меєрхольда, Є. Гротовського, Л.С. Курбаса, П.Брука та сучасний метод дійового аналізу в працях М.О. Кнебель, Г.О. Товстоногова та ін.

Становлення драматургії як соціально-естетичного феномену.

Історичні, соціальні та ідейні передумови виникнення драматургії в Греції у V ст. до н.е. Невмируще значення найважливіших відкриттів у царині проблематики та поетики драматургії, що мали місце у добу її першого найзначнішого розквіту та стали її першоосновою як мистецтва слова і театру.

Розвиток громадських відношень в Греції. Розквіт афінської демократії як головна умова появлення античної трагедії та комедії. Розпад рабовласницького демократичного строю та занепад драматичного мистецтва у стародавній Греції.

Відбиття протиріч суспільного буття та свідомості людини античної доби в грецькій філософії. Співвідношення античної драматургії та філософії. Виникнення уяви про людину як “міри усіх речей”, про відносність істини, добра та справедливості, про шукання філософією об’єктивних законів природи та громадського життя, загальних вимог моральності. Прагнення філософії та драматургії виявити відмінність між дійсно творчою свободою особи та свавіллям, яке заперечує значення закономірностей в громадському та особистому бутті.