istoria_kultury

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ

Кафедра історії та теорії культури

ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ

Програма та навчально методичні матеріали до курсу

Харків, ХДАК,2006

УДК 930.85(100)(072) ББК 63.3(0)C7р30C2

ІC90

Друкується за рішенням ради факультету культурології та менеджменту (протокол № 7 від 26. 12. 2005 р.)

Рекомендовано кафедрою історії та теорії культури (протокол № 4 від 20.12. 2005 р.)

Укладачі:

О.А. Гаврюшенко, В.М. Шейко

Історія світової художньої культури: Прогр. та навч.C ІC90 метод. матеріали до курсу / Харк. держ. акад. культури; Уклад.: О.А. Гаврюшенко, В.М. Шейко. — X.: ХДАК,

2006. — 120 с.

УДК 930.85(100)(072) ББК 63.3(0)C7р30C2

©Харківська державна академія культури, 2006

©Гаврюшенко О.А., Шейко В.М., 2006

3

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Основна мета курсу «Історія світової художньої культури» — формування уявлень про художню культуру як частину духовної культури, залучення студентів до загальнолюдських і національC них цінностей у різних галузях художньої культури, вивчення хуC дожнього досвіду минулого й сьогодення, виховання художнього смаку, підвищення рівня художнього розвитку. Завдання курсу «Історія світової художньої культури» — виявити історичну логC іку розвитку художнього мислення завдяки ознайомленню з визC начними досягненнями культури, розкрити його закономірності, показати основні етапи й періоди становлення систем художньоC образного бачення світу в різні епохи в різних народів.

У запропонованій програмі поєднані два підходи: історичний і тематичний. Це допоможе студентам навчитися пов’язувати певні проблеми і явищ а мистецтва з конкретним історикоCкультурним контекстом, синтезувати всі знання, здобуті ними при вивченні дисциплін гуманітарного циклу (літератури, мови, історії, краєзC навства та ін.).

Програма охоплює широкий спектр явищ світової художньої культури. Це дозволить сформувати в студентів уявлення про кульC туру і цивілізацію в усьому їх різноманітті, зрозуміти міжкульC турні зв’язки, які об’єднують, а не роз’єднують людство, навчить їх краще орієнтуватися в складному й різноманітному світі сучасC ної художньої культури.

Програма містить розділи з історії художньої культури ЗахідC ної Європи, Древнього Єгипту, Древньої Греції, Древнього Риму, Індії та ін., що сприятимуть усвідомленню й розумінню студентаC ми на конкретних прикладах різноманіття естетичних принципів і форм творчого вираження, які багато в чому пов’язані з особлиC востями природи, культури й історичного розвитку певного регіоC ну. Важливим є розділ програми, присвячений художній культурі ХХ ст. Як доводить досвід, саме цей період, особливо друга полоC вина ХХ ст., недостатньо розроблений у плані викладання хуC дожньої культури. Це зумовлено низкою причин, зокрема складнC істю мови сучасного мистецтва.

4

Базові проблеми курсу визначені у вступній частині. Потім теC оретичні положення розкриваються на конкретному історичному матеріалі. При цьому особлива увага до образотворчих мистецтв, архітектури, музики чи літератури визначається тим, яке значенC ня для конкретної історичної епохи мав той чи інший вид мистецC тва.

Курс «Історія світової художньої культури» спрямований на розвиток у студентів здатності емоційно реагувати на культурноC естетичні досягнення народів різних країн, на формування вміння розуміти й оцінювати твори митців різних епох. Він має допомогC ти молодій людині орієнтуватися у світі накопичених людством художніх цінностей, у світі сучасної культури і виробити свої власні оцінки й естетичні судження.

Програма розроблена для студентів заочного відділення фаC культетів хореографічного мистецтва, театрального та кіноC, теC лемистецтва.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

			Тема	Лекц.	Сем.
					зан.
	1.	Історія художньої культури. Предмет та навчальна		2	–
	дисципліна
	2.	Методологічні засади та історіографія історії художньої		2	–
	культури
	3.	Початок художньої культури. Доба первісності		2	–
	4.	Художня культура Стародавнього Сходу		2	–
	5.	Художня культура доби Античності		2	–
	6.	Художня культура Візантії		2	–
	7.	Художня культура Середньовіччя. Західна Європа		2	2
	8.	Художня культура Середньовіччя. Арабо-мусульманський		2	–
	світ
	9.	Художня культура середньовічної Індії		1	–
	10.		Художня культура середньовічного Китаю	1	–
	11.		Художня культура Західної Європи доби Відродження	4	2
	12.		Давньоруська художня культура	2	–
	13.		Художня культура Європи доби перших буржуазних	2	–
	революцій та Просвітництва
	14.		Художня культура Європи ХIХ – початкуХХ ст.	4	–
	15.		Художня культура Європи й Америки ХХ ст.	2	–
			РАЗОМ	36	4

5

ЗМІСТ КУРСУ

ТЕМА 1 ІСТОРІЯ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ:

ПРЕДМЕТ ТА НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

Загальна характеристика художньої культури. Історія художC ньої культури як історія, історія подій та історія структур. ХуC дожньоCісторичний цикл. Принципи виявлення художньої типоC логії і метод кластерного аналізу. Стадіальні ознаки в історії хуC дожньої культури. Художній, цивілізаційний і загальнокультурC ний цикли: рівні об’єктивності.

Мистецтво як ядро художньої культури. Поняття художньої свідомості. Проблема типології художнього процесу. Історія хуC дожніх ментальностей і синтетична історія мистецтв. Ідея самоC цінності мистецтва.

Відносна самостійність художньої культури в структурі кульC тури. Культура художня та культура естетична: загальне та відмінне. Функції художньої культури. Структура художньої кульC тури. Історична зумовленість процесу відокремлення, автономіC зації художньої культури.

Завдання та структура курсу.

Основна література

1.Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие: Пер. с англ. — М.: Прогресс,1974.—392с.

2.Базен Ж. История истории искусств от Вазари до наших дней: Пер. с фр. –М.:Прогресс:Культура,1995.—525с.

3.БернштейнБ.М.ПринципыпостроенияисторическойтипологиихудоC жественной культуры // Художественная культура в докапиталистиC ческихформациях.—Л.,1984.

4.ВипперБ.Р.Введениевисторическоеизучениеискусства.—М.:Изобр. искусство,1986.—286с.

5.ВыготскийЛ.С.Психологияискусства.—M.:Искусство,1986.—537с.

6.ЗаксЛ.А.Художественноесознание.—Свердловск,1990.

7.ЗедльмайерХ.Исскуствоиистина.ОтеориииметодеисторииискусстC ва / Пер. с нем. С.С. Ванеяна; Гос. инCт искусствознания МCва культуC ры Рос. Федерации. — М.: Искусствознание, 1999. — 368 с.

6

8.ИвановВ.В.Избранныетрудыпосемиотикеиисториикультуры.Т.1/

Моск. гос. унCт им. М.В. Ломоносова. — М.: Языки рус. культуры, 1999. –911с.

9.Искусство в системе культуры. — Л., 1987.

10.Искусство в контексте информационной культуры / Междунар. акад. информатизации. — М.: Смысл, 1997. — 205 с.

11.Искусство в мире культуры / Ред. Е.П. Шудря. — К.: Наук. думка, 1985.—238с.

12.Историческая поэтика. Литературные эпохи и типы художественного сознания.— М., 1994.

13.КаганМ.С.Морфологияискусства:ИсторикоCтеоретическоеисследоваC ниевнутреннегостроения.—Л.:Искусство.Ленингр.отдCние,1972.— 440с.

14.КаганМ.С.Историческаятипологияхудожественнойкультуры.—СаC мара,1996. –86с.

15.КривцунО.А.Историяискусстввсветекультурологии//Современное искусствознание:Методологическиепроблемы.—М.,1994.

16.ПанофскийЭ.Историяискусств(а)какгуманистическаядисциплина/

/Советское искусствознание. — Вып. 23. — М., 1988. — С. 422–445.

17.Перов Ю.В. Художественная жизнь общества как объект социологии искусства / Ленингр. гос. унCт. — Л.: ИздCво Ленингр. унCта, 1980. — 188с.

18.Художественная культура и искусство. — Л., 1987.

19.Художественнаякультуравдокапиталистическихформациях:Структ.C тип. исследование / Ред. М.С. Каган; Ленингр. гос. унCт. — Л.: ИздCво Ленингр. унCта, 1984. — 286 с.

20.Художественнаякультуравкапиталистическомобществе:Структур.C типологич. исслед. / Ред. М.С. Каган; Ленингр. гос. унCт. — Л.: ИздCво Ленингр. унCта, 1986. — 287 с.

21.Художественнаякультуракакспецифическаяподсистемакультуры// Художественнаякультуравдокапиталистическихформациях.—Л.,1984.

ТЕМА 2 МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ІСТОРІОГРАФІЯ

ІСТОРІЇ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ

Загальна характеристика історії як процесу. Історія художньої культури як частина цілого, суспільної та культурної історії. ФакC ти історії художньої культури як прояв суспільного. Детермінація

7

художньої культури. Принцип історизму та можливості його викоC ристання.

Загальне уявлення про культуру філософів ХVІІІ ст.; становC лення мистецтвознавства як науки. Духовна культура людства та роль мистецтва за Гегелем. Концепція історії культури О. ШпенC глера та його послідовників. Місце мистецтва в суспільстві за В. Дільтеєм. Етнографічні дослідження традиційних культур у другій пол. XIX — початку XX ст. Розвиток історичного та теоретичного мистецтвознавства наприкінці ХIХ — у першій третині ХХ ст. Становлення системного підходу до вивчення культури та його значення для розробки історії художньої культури.

Основна література

1.Аверьянов А.Н. Системное познание мира: Методологические проблеC мы. — М., 1985.

2.Баткин Л.М. Тип культуры как историческая целостность // Вопросы философии. — 1969. — № 9.

3.Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики: Исследования разных лет. – М.: Худож. лит., 1975. — 502 с.

4.Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / Сост. С.Г. Бочаров. — М.:Искусство,1979.—424с.

5.Бердяев Н.А. Философия творчества, культуры и искусства: В 2 т. / Сост. Р.А. Гальцева. — М.: Искусство, 1994. — Т. 1. — 542 с.

6.Быстрицкий Е.К. Познание культуры и культура в познании // ИстоC ризм и эволюционизм как феномены познания. — М., 1987.

7.ВолковИ.Ф.Творческиеметодыихудожественныесистемы.—2Cеизд., испр. и доп. — М.: Искусство, 1989. — 253 с.

8.ЖидковВ.С.Искусствоикартинамира/В.С. Жидков,К.Б. Соколов.— СПб.,2003.—464с.

9.Историяевропейскогоискусствознания:В4т.—М.,1963–1969.

10.КаганМ.С.Системныйподходигуманитарноезнание:ИзбранныестаC тьи / Ленингр. гос.унCт. — Л.: ИздCво Ленингр.унCта, 1991. — 384 с.

11.КаганМ.С.Человеческаядеятельность:(Опытсистемногоанализа).— М.: Политиздат, 1974. — 328 с.

12.КаганМ.С.Эстетикакакфилософскаянаука:Унив.курслекций/СПб унCт. — СПб.: Петрополис, 1997. — 544 с.

13.Кертман Л.Е. К методологии изучения культуры // Новая и новейшая история. — 1973. — №3.

14.Проблемыметодологиисовременногоискусствознания.—М.,1989.

8

ТЕМА 3 ПОЧАТОК ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ. ДОБА ПЕРВІСНОСТІ

Формування умов виникнення художньої культури в процесі господарчої діяльності, перші результати духовної культури. ОсC новні особливості первісного мислення. Колективні уявлення. РелігійноCмагічні інститути. Ранні форми релігії архаїчних суспільств і синтетичні функції образотворчого мистецтва. ТоC темізм. Теорії загробного світу. Шаманізм. Анімізм, фетишизм і магія. Види магічних обрядів і образотворче мистецтво.

Походження образотворчого мистецтва. Періодизація. Теорії «макаронів», «руки», «простого етапу». Генезис форм зображень звіра. Анімалістичні шедеври. Розвиток жіночих образів і проблеC ма їхньої семантики. Еволюція образотворчого мистецтва. МисC тецтво палеоліту. ОрнаментальноCритмічні композиції і ранньооC ріньякський малюнок. Знакова творчість мустьєрської доби. ГеоC метричні символи. Чоловічі й жіночі знаки. Епоха мадлен. МисC тецтво печер Альтаміра і Ляско. Печера як первісний архітектурний комплекс, її емблематика і символіка.

Синкретизм первісної культури. Міф як універсальна ментальC на структура. Ритуал та його суспільноCкультурне значення; геC нетичний зв’язок ранніх форм мистецтва та ритуалу. Характерні ознаки художньоCобразного мислення доби пізнього палеоліту. Мова та художня культура.

Особливості господарчої діяльності людини в мезоліті та їх хуC дожнє відображення. Регіони, періодизація і порівняльний аналіз. Художня культура неоліту. Збагачення та ускладнення уявлень про світ; зміни в характері мистецтва. Художник та первісний соC ціум. Доцільне та художнє в діяльності первісних людей. ХудожC ня культура як родова пам’ять.

Відмітні ознаки епохи бронзи і заліза. Найголовніші культи. ТематикоCобразна концепція.

Основна література

1.Алексеев В.П. История первобытного общества / В.П. Алексеев, А.И. Першиц.—М.,1999.—318с.

2.АрнхеймР.Искусствоивизуальноевосприятие.—М.:Прогресс,1974.

—392с.

9

3.Боас Ф. Ум первобытного человека: Пер. с англ. — М.CЛ.: Гос. изд., 1926.

4.Геннеп А. Обряды перехода. Систематическое изучение обрядов — М.: Издательскаяфирма«Восточнаялитература»РАН,1999.—198с.

5.ДоусонК.Г.Религияикультура:Пер.сангл.—СПб.:Алетейя,2000.— 281 с.—(Миф,религия,культура).

6.ДюркгаймЕ.Первісніформирелігійногожиття.Австралія.—К.:ЮніC верс,2002. –424с.

7.Дьяконов И.М. Мифология // Мифологии древнего мира. — М., 1977.

8.Евсюков В.В. Мифы о мироздании // Мироздание и человек. — М., 1990.

9.Елинек Я. Большой иллюстрированный атлас первобытного человеC ка. — Прага, 1982. — 560 с.

10.Еремеев А.Ф. Первобытная культура: происхождение, особенности, структура. Курслекций:В2ч. —Саранск,1996.

11.Ефименко П.П. Первобытное общество: Очерки по истории палеолит. времени/ Ред.А.К.Касименко;АНУССР.ИнCтархеологии.—3Cеизд., перераб. и доп. – К.: ИздCво АН УССР, 1953. — 663 с.

12.Іванов В.В. Найдавніші форми людської культури та їх відображення у первісному мистецтві // Всесвіт. — 1976. — №6.

13.История первобытного общества: В 3Cх кн. — М., 1983–1988.

14.Историячеловечества.Т.1:ДоисторическиевременаиначалацивилиC зации / Под ред. З.Я. Де Лаата; Перевод. ЮНЕСКО. — М.: Изд. дом МагистрCПресс,2003.—682с.

15.Кабо В.Р. Синкретизм первобытного искусства // Ранние формы исC кусства.—М.,1972.

16.Косвен М.О. Очерки истории первобытной культуры / Ред. А.Л. МонC гайт; АН СССР. — М.: АН СССР, 1957. — 240 с.

18.КуиенковП.А.Начало.ОчеркиисториипервобытногоитрадиционноC го искусства. — СПб.: Алетейя, 2001. — 264 с.

19.Лаевская Э.Л. Мир мегалитов и мир керамики: Две худож. традиции в искусстве доантич. Европы. — М.: Библейс.Cбогослов. инCт св. АпостоC лаАндрея,1997.—263с.

20.ЛаричевВ.Е.Прозрение:Рассказыархеологаопервобытномискусстве и религиозных верованиях. — М., 1990. — 223 с.

21.ЛаричевВ.Е.СотворениеВселенной:Солнце,ЛунаиНебесныйдракон / Отв. ред. В. И. Молодин; Рос. АН, Сиб. отдCние. — Новосибирск: Наука: Сиб. изд. фирма, 1993. — 288 с.

22.ЛевиCБрюльЛ.Первобытноемышление//ЛевиCБрюльЛ.СверхъестеC ственноевпервобытноммышлении:Пер.сфр.—М.:Педагогика,1994— С.7–372.

10

23.ЛевиCБрюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении: Пер. с фр. –М.:ПедагогикаCПресс,1994.—601с.

24.ЛевіCСтpос К. Пеpвісне мислення: Пеp. з фp. — К.: Укp. центp духов. культуpи,2000.—321с.

25.ЛевиCСтросс К. Первобытное мышление / Пер., вступ. ст. и прим. А.Б. Островского. — М.: Республика, 1994 — 384 с.

26.Малиновский Б. Миф в примитивной психологии // Малиновский Б. Магия, наука и религия. — М.: «РефлCбук», 1998. — С. 92–144.

27.МиримановВ.Искусствоимиф:Центральныйобразкартинымира.— М.:Согласие,1997.—327с.

28.Мириманов В.Б. Первобытное и традиционное искусство / Ред. А.М. Кантор и др. — М.: Искусство, 1973. — 319 с.

29.Окладников А.П. Олень Золотые рога: Рассказы об охоте за наскальC ными рисунками. — М.: Искусство, 1964. — 239 с.

30.Окладников А.П. Утро искусства. — Л., 1967.

31.Семантикадревнихобрядов:Первобытноеискусство.—Новосибирск,1990.

32.Столяр А.Д. «О гипотезе руки» как традиционном объяснении происC хождения палеолитического искусства // Первобытное искусство. — Новосибирск,1976.

33.Столяр А.Д. Происхождение изобразительного искусства. — М.: ИсC кусство,1985. –298с.

34.Тайлор Э.Б. Первобытная культура. — М., 1989. — 572 с.

35.Токарев С.А. Ранние формы религии и их развитие // Токарев С.А. Ранние формы религии. — М.: Политиздат, 1990. — С. 13 — 375 .

36.У истоков творчества / Ред. Р.С. Васильевский; АН СССР. СО. ИнCт истории, филологии и философии. — Новосибирск: Наука, 1978. — 213с.

37.Фрэзер Дж. Золотая ветвь. — М., 1980; 1986. — 702 с.

38.ШейкоВ.М.Iсторiяхудожньоїкультури.Первiснiсть.Стародавнiйсвiт: Пiдруч./ В.М.Шейко,О.А.Гаврюшенко,О.В.Кравченко;Харк.держ. акад. культури. – Х.: ХДАК, 1999. — 209 с.

39.Шерстобитов В.Ф. У истоков искусства / Ред. Л.Б. Переверзев. — М.: Искусство,1971.—200с.

ТЕМА 4 ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

Економічні та суспільноCкультурні умови розвитку країн СтароC давнього Сходу. Перехід до виробляючої системи господарювання; неолітична «революція». Процеси художнього видоутворення.

11

Передня Азія — колиска світової цивілізації.

Матеріальна культура давньої Месопотамії. Образ світу та особC ливості художньої свідомості. Головні осередки художнього житC тя Месопотамії; їх дослідження в ХІХ–ХХ ст.

Культура і мистецтво Єгипту. Періодизація пам’ятників — доC династичний період, Древнє, Середнє, Нове і Пізнє царства. Спільні ознаки філософії й естетики. ПриродаCкосмос — Храм. Концепція Всесвіту. Елементи міфології. Релігія світла. Пропорції, гармонія, канон. Поліхроматизм. Архетипи рослинного і тваринного світу. Взаємозв’язок піктографічної, ієрогліфічної писемності й образотC ворчого мистецтва. Вплив релігійноCміфологічних уявлень на розC виток мистецтва. Ієрархічність мистецтва Єгипту. Місце ритуалу в художній культурі Єгипту. Стан митця. Художня культура Нового Царства. РелігійноCполітичні реформи Ехнатона та їх вплив на хуC дожню культуру. Коптські пам’ятки. Християнство і Єгипет. СинC тез мистецтва і духовна спадщина Єгипту.

Художня культура Індії. Природа Індії. Найдавніша міська культура в басейні р. Інд. Культура МохенджоCДаро і Хараппи. Особливості релігійних уявлень давніх індійців. Ведизм. Рігведа. Давньоіндійський класичний епос. Махабхарата і Рамаяна як найважливіше джерело знань про художню культуру Індії початC ку I тис. до н.е. Створення імперії Маур’їв. Розквіт художньої кульC тури в часи Ашоки. Буддизм і його вплив на розвиток мистецтва. Культова архітектура і скульптура. Скельні храми. Мистецтво Аджанти. Особливості культурних контактів. Гандхарське скульC птурне мистецтво.

Імперія Гуптів — визначний центр високорозвиненої цивіліC зації Азії. Зміцнення національних основ індійської культури. Висока гомогенність художньої культури, консолідація творчих сил. Піднесення і розширення будівництва. Остаточне оформленC ня системи індійської філософії. «Натьяшастра» (Настанова в теC атральному мистецтві). Релігійна містерія і розвиток театру. КаліC даса.

Стародавній Іран. Авеста. Зороастрійська релігія та її вплив на духовне життя Заходу і Сходу. Космогонія. Категорії естетики. Думка — слово — небесна трійця. Пам’ятки мистецтва (монуC ментальне зодчество, художні ремесла, декоративноCпластична

		12		13
	система). Епоха Ахеменідів та її художня культура. ПорівняльC		16.	Боги, брахманы, люди. Четыре тысячи лет индуизма: Пер. с чешск. —
	ний аналіз комплексів Персеполя і Пасаргад. Теорія «престижноC			М.,1969.—416с.
	го мистецтва». Звіриний стиль. Центри художніх ремесел.		17.	БонгардCЛеВИн Г.М. Древнеиндийская цивилизация: История. РелиC
		Художня культура «великих імперій» як синтез культур підкоC		гия. Философия. Эпос. Лит. Наука. Встреча культур. — М.: «ВосточC
				ная литература» РАН, 2000. – 494 с.
	рених країн.
			18.	БраунУ.Н.Индийскаямифология//Мифологиидревнегомира.—М.,
		Основна література		1977.
			19.	Бэшем А. Чудо, которым была Индия / Пер. с англ. Г.М. БонгардC
	1.	Афанасьева В.К. Искусство Древнего Востока / В.К. Афанасьева,
				Левина; Ред. Г.М. БонгардCЛевин; АН СССР. ИнCт востоковедения. —
		В.Г. Луконин,Н.А. Померанцева;Ред.А.М.Канторидр.—М.:ИскусC
				М.:Наука,1977.—616 с.
		ство,1976.—375с.	20.	ГусеваН.Р.ХудожественныеремеслаИндии.—М.,1982.
	2.	Вейнберг И.П. Человек в культуре древнего Ближнего Востока. — М.,	21.	Дандекар Р.Н. От вед к индуизму: Эволюционирующая мифология:
		1986.—206 с.		Пер. с англ. – М., 2002. — 286 с.
	3.	Всеобщая история искусств: В 6Cти т. Т.1: Искусство Древнего мира /	22.	ИвановВ.В.ЭстетическоенаследиедревнейисредневековойИндии.—
		Ред. А.Д. Чегодаев; Акад. художеств СССР. — М.: Искусство, 1956. –		М.,1979.
		467с.	23.	Искусство Индии: Сб.ст. — М., 1969. — 221 с.
	4.	Древниецивилизации.—М.,1989.	24.	Косамби Д. Культура и цивилизация древней Индии. Исторический
	5.	Заблоцка Ю. История Ближнего Востока в древности (от первых посеC		очерк. — М., 1968. — 216 с.
		лений до перс. завоевания): Пер. с пол. — М., 1989. — 413 с.	25.	КультурадревнейИндии/Отв.ред.А.В.Герасимов.—М.,1975.—429с.
	6.	ИсторияДревнегоВостока.Зарождениедревнейшихклассовыхобществ	26.	Луния Б.Н. История индийской культуры с древнейших времен до наC
		ипервыеочагирабовладельческойцивилизации.—М.,1983–1988.—		ших дней. — М., 1960. — 567 с.
		Ч. 1–2.	27.	Сидорова В.С. Художественная культура Древней Индии / Ред.
	7.	ЛамбергCКарловски К. Древние цивилизации. Ближний Восток и МеC		С.И. Тюляев; АН СССР. Науч. совет по истории мир. культуры. — М.:
		зоамерика / К. ЛамбергCКарловски, Дж. Саблов: Пер. с англ. — М.,		Наука,1972.—120с.
		1992.—365с.	28.	Темкин Э.Н. Мифы древней Индии. —4Cе изд., доп.— М.:РикРусаноC
	8.	МатьеМ.Э.ИскусствоДревнегоВостока/М.Э. Матье,В.К. Афанасьеваи		ва и др., 2000. — 528 с.
		др.;Ред.Е.И.Ротенберг;НИИтеориииисторииизобразит.искусств.—	29.	Тюляев С.И. Искусство Индии, III тыс. до н.э. — VII в. н.э. — М., 1988.
		М.:Искусство,1968.—96с.—(Памятникимир.искусства).		—342с.
	9.	Мелетинский Е.М. Поэтика мифа. — М., 1995. — 570 с.	30.	ЭрманВ.Г.Очеркисторииведийскойлитературы.—М.,1980.—232с.
	10.	Никулина Н.М. Художественная культура древнего Востока // ВестC
		ник древней истории. — 1985. — №4.		***
	11.	Римшнейдер М. От Олимпии до Ниневии во времена Гомера. — М.:	31.	Алимов И.А. Срединное государство. Введение в традиционную кульC
		Наука,1977. –165с.		туру Китая / И.А. Алимов, М.Е. Ермаков, А.С. Мартынов. – М., 1998.
	12.	Франкфорт Г. В преддверии философии. Духовные искания древнего		—288с.
		человека / Г. Франкфорт и др. — М.: Наука, 1984. — 236 с.	32.	Бодде Д. Мифы древнего Китая // Мифологии древнего мира. — М.,
	13.	Фрейденберг О.М. Миф и литература древности. — М., 1978. — 520 с.		1977.
	14.	Фрэзер Д.Д. Фольклор в Ветхом завете. — М.: Политиздат. — 541 с.	33.	ДаоидаосизмвКитае/Ред.Л.С.Васильев,Е.Б.Поршнева.—М.,1982.
				—287с.
		***	34.	Древние китайцы в эпоху централизованных империй / М.В. Крюков,
	15.	Альбедиль М.Ф. Протоиндийская цивилизация: Очерки культуры. —		Л.С. Переломов,М.В.Софроновидр.;Отв.ред.Л.С.Переломов,Н.Н. ЧеC
		М.: Наука: Изд. фирма «Восточная литература», 1994. — 272 с.		боксаров.—М.:Наука,1983.—415с.

14

35.Ежов В. Мифы Древнего Китая. — М.: АСТ, Астрель, 2003. — 496 с.

36.Искусство Китая / Сост. Н.А. Виноградова. — М., 1988.

37.Кравцова М.Е. История культуры Китая: Учеб. пособ. для вузов по специальности «Культурология». — СПб.: Лань, 1999. — 415 с.

38.КравцоваМ.Е.ПоэзиядревнегоКитая:ОпыткультурологическогоанаC лиза. — СПб., 1994. — 543 с.

39.Кривцов В.А. Эстетика даосизма. — М., 1993. — 164 с.

40.ФицджеральдС.П.Китай:Краткаяисториякультуры.—СПб.,1998.— 455с.

41.Черкасский Л.Е. АйCЦин — Подданный Солнца: Книга о поэте. — М., 1993.—233 с.

42.Шуцкий Ю.К. Китайская классическая «Книга Перемен». — СПб., 1993.—474 с.

***

43.АнтесР.МифологиявдревнемЕгипте//Мифологиидревнегомира.— М.,1977.—С.55–121.

44.БаджУ.Египетскаярелигия.Египетскаямагия:Пер.сангл.—2Cеизд.

— М.: Алетейя, 2000. — 390 с.

45.БогословскийЕ.С.Древнеегипетскиемастера.—М.,1983.—366с.

46.Жак К. Египет великих фараонов. История и легенды. — М., 1992. — 326с.

47.Жак К. Нефертити и Эхнатон: Пер. с фр. — М., 1999. — 224 с.

48.Замаровский В. Их величества пирамиды. — М., 1986. — 430 с.

49.Египетская мифология: Энцикл.: Пер. с англ. — М., 2002. — 592 с.

50.Картер Г. Гробница Тутанхамона: Пер. с англ. / Ред. И.С. Кацнельсон; АНСССР.ИнCтвостоковедения.—М.:Наука.Гл.ред.вост.лит.,1959. – 261с.

51.Кацнельсон И.С. Тутанхамон и сокровища его гробницы. — М., 1979.

53.Кинк Х.А. Как строились египетские пирамиды / Ред. Ю.Я. ПерепелC кин; АН СССР. ИнCт народов Азии. — М.: Наука. Гл. ред. вост. лит.,

1967. –111с.

53.Кинк Х.А. Художественное ремесло древнего Египта и сопредельных стран. — М., 1976. — 200 с.

54.КоростовцевМ.А.ПисцыдревнегоЕгипта.—М.,1962.

55.Коростовцев М.А. Религия Древнего Египта. — М., 1976. — 336 с.

56.Котрелл Л. Во времена фараонов. — М., 1982. — 380 с.

57.КультураДревнегоЕгипта.—М.,1976.—444с.

58.МатьеМ.Э.ИскусствоДревнегоЕгипта.—М.:Искусство,1970.—199с.

59.МатьеМ.Э.ИскусствоДревнегоЕгипта.—СПб.:Журн.Нева:Лет.сад, 2001.—798с.

15

60.Монтэ П. Египт Рамсесов: Повседневная жизнь египтян во времена веC ликих фараонов: Пер. с фр. — М., 1989. — 376 с.

61.Морэ А. Во времена фараонов. — М., 2001. — 240 с.

62.Морэ А. Цари и боги Египта. — М.: Алетейа, 1998. — 237 с.; 2002.

63.ПавловВ.В.ИскусствоДревнегоЕгипта/Акад.художествСССР.—М.: ИздCво Акад. художеств СССР, 1962. — 71 с.

64.ПоменранцеваН.А.ЭстетическиеосновыискусствадревнегоЕгипта.— М.,1985. –254с.

65.Рак И.В. Мифы Древнего Египта. — СПб., 1993. — 269 с.

66.РаушенбахБ.В.Пространственныепостроениявживописи.—М.,1980.

67.СавельеваТ.Н.Какжилиегиптяневовременастроительствапирамид.

— М.: ГПИБ России, 2000. — 126 с.

68.СолкинВ.В.Египет:Вселеннаяфараонов.—М.:Алетейя,2001.—446с.

69.Тураев Б.А. Египетская литература. — СПб: Летний сад, 2000. –335 с.

70.Тутанхамон и его время. — М., 1976.

71.Ж.CФ.Шампольнидешифровкаегипетскихиероглифов.—М.,1979.

72.ШейкоВ.М.Iсторiяхудожньоїкультури.Первiснiсть.Стародавнiйсвiт: Пiдруч./ В.М.Шейко,О.А.Гаврюшенко,О.В.Кравченко;Харк.держ. акад. культури. – Х.: ХДАК, 1999. — 209 с.

***

73.Афанасьева В.К. Гильгамеш и Энкиду: Эпические образы в искусстве.

— М., 1979. — 192 с.

74.Белицкий М. Забытый мир шумеров. — М., 1980. — 397 с.

75.БрагинскийИ.С.Эстетическиепредставленияиранскихнародовэпохи древности // Народы Азии и Африки. — 1976. — №5.

76.Веллард Дж. Вавилон: Расцвет и гибель города Чудес: Пер. с англ. — М.:Центрполиграф,2003.—268с.

77.Дьяконов И.М. Люди города Ура. — М., 1990. — 427 с.

78.Дьяконов И.М. Эпос о Гильгамеше // Эпос о Гоильгамеше. — М.CЛ., 1961.

79.Емельянов В.В. Древний Шумер: Очерки культуры. — СПб.: ПетерC бург.Востоковедение,2001.—359с.

80.КленгельCБрандт Э. Путешествие в древний Вавилон. — М., 1979. — 259с.

81.Крамер С.Н. Мифология Шумера и Аккада // Мифологии древнего мира. –М.,1977.

82.Оппенхейм А.Л. Древняя Месопотамия: Портрет погибшей цивилизаC ции. — М., 1990. — 319 с.

83.Римшнейдер М. От Олимпии до Ниневии во времена Гомера: Пер. с нем. – М.: Наука, 1977. — 165 с.

16

84.Трофимов П.С. Древнейший идеал красоты и искусства (поэма «О все видевшем») // Эстетика и искусство. — М., 1966.

85.Якобсен Т. Сокровища тьмы. История месопотамской религии. — М., 1995.—291 с.

ТЕМА 5 ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА ДОБИ АНТИЧНОСТІ

5.1. Стародавня Греція

Природні умови розвитку перших європейських цивілізацій. Художня культура Криту та Мікен. Вивчення культури та мисC тецтва Давньої Греції в ХIХ–ХХ ст.

Мистецтво егейського світу. Розкопки Шлімана, Еванса. ПеріоC дизація егейського мистецтва. Райони поширення цієї культури. Специфіка культури й античного мистецтва Кікладських островів, Трої, Криту, елладської Греції. Основні пам’ятки архітектури, жиC вопису, прикладного мистецтва. Відкриття 70Cх рр. ХХ ст. на о. Санторін.

Епічна поезія як універсальна художня модель. Художній світ гомерівського епосу. Цінності родової культури як чинник розC витку художньої культури Греції. Міф та релігія; естетичне знаC чення міфу. «Техне» як відображення єдності ремесла, науки, мистецтва. Місце та роль традиції в художній культурі Греції.

Художня культура Греції VIII–VI ст. до н.е. Мистецтво Еллади доби містCполісів і розвитку колонізації. «Орієнталізуючий» стиль

іосновні його центри. Архітектура архаїчного періоду. Створення ордерної системи. Пластика архаїчної епохи. Синтез архітектури

іскульптури. Розквіт Афін. Розвиток аттичної художньої школи. Чорнофігурна техніка вазового розпису. Пошуки реалістичних форм — як характерні ознаки грецького мистецтва. ДавньогрецьC кий театр та його вплив на формування художніх смаків суспільC ства. Пошуки гармонії форми та змісту.

Мистецтво пер. пол. V ст. до н.е. Патріотичне піднесення, викC ликане війною з Персією, і відображення його в мистецтві. Образ мужнього борцяCпатріота в грецькій пластиці цього періоду.

17

Значення монументального живопису і творчості Полігнота для грецького мистецтва. Храм Зевса в Олімпії. Відмова від умовності архаїчного стилю.

Художня культура в добу розквіту поліса. Антропоцентризм та особливості художньої свідомості в період класики. Єдність індиC відуального і суспільного в класичній античності. Калокагатія як принцип художньої свідомості. Розробка основних естетичних категорій. Платон: художньоCестетична виразність як почуттєве втілення граничних сутностей. Арістотель про міметичну прироC ду мистецтва. Теорія катарсису. Поняття ентелехії і механізми художньої творчості.

Афіни — «школа Еллади». Найвищий розквіт афінського поліC са. Творчість Мирона. Ансамбль афінського Акрополя. Роль Фідія у створенні стилю «високої» класики. Поліклет і поняття каноC ну. Тема високого гуманізму — характерна ознака мистецтва цьоC го періоду.

Художня культура IV ст. до н.е. Комплекс пам’ятників в ЕпиC даврі. Мавзолей Галікарнаський. Нові тенденції в мистецтві, поC в’язані з занепадом поліса, із ствердженням індивідуалізму. ПласC тикаIV ст.дон.е.Інтересдоновихперсонажів.ОбраздитинивскульC птурі цього часу. Скопас. Його творча манера, підкреслена емоційністьутрактуванніперсонажів.Леохар.Академічнітенденції в його творчості. Пракситель. Ліризм, нові прийоми, що визначаC ють стиль скульптора. Лісіпп — майстер, що завершує розвиток класичного напряму в грецькій скульптурі і торує шлях еллінізму. Розвиток портрета як самостійного жанру. Досягнення грецьких живописців Нікія, Аполлеса, Філоксена. Образ Олександра МакеC донського — центральна тема в мистецтві IV ст. до н.е.

Художня культура еллінізму. Періодизація: час раннього елліC нізму (кінець IV – середина III ст. до н.е.), середній (середина III — середина II ст. до н.е.), пізній еллінізм (середина II–I ст. до н.е.). Особливості зодчества: ріст нових міст, роль будівель громадськоC го призначення. Придворний характер мистецтва цього часу. Найбільші центри елліністичного мистецтва: Олександрія, ПерC гам, Родос. Афіни і новоаттична школа. Творче використання майC страми еллінізму спадщини минулого і ствердження нових тенC денцій: підкресленої патетики образів, ускладненість композиції,

18

посилення декоративних елементів. Світ людини в художній кульC турі еллінізму. Митець та його становище в суспільстві. ПрофесіC оналізація художньої діяльності, відокремлення художньої кульC тури від наукової. Взаємовплив культур Заходу і Сходу.

5.2. Стародавній Рим

Особливості розвитку культури Риму; вплив на неї етрусків та греків. Релігія та міфологія в житті римлян. Художня культура доби Республіки та «Римський міф». Самобутність римської скульC птури. Особисте та суспільне в мистецтві Риму. Роль Цицерона в розробці теорії художнього стилю.

Композиційні принципи римських міст. Будівельні завдання і способи їх вирішення: багатоповерхові будівлі; використання цегC ли, бетону і циркульного зводу. Громадські споруди: дороги і мосC ти, водогони і каналізації, цирки і лазні. Найголовніші пам’ятки давньоримської архітектури. ГрекоCримські традиції в європейсьC кому і світовому зодчестві.

Місце та роль видовищ у культурі Риму. Художня свідомість доби Імперії. Антиієрархічність античного мистецтва. Вплив хуC дожньої культури Риму на мистецтво Західної Європи.

Криза античної культури; формування нового світосприйнятC тя на основі християнства. Філософська патристика про символіC ку художнього образу.

Античність як ідеал та дійсність у художній культурі наступC них сторіч.

Основна література

1.Словник античної міфології. — К., 1989.

2.АверинцевС.С.ОбразантичностивзападноевропейскойкультуреХХ C века. Некоторые замечания // Новое в современной классической фиC лологии. — М., 1979. — С. 5–40.

3.Адо И. Свободные искусства и философия в античной мысли. — М., 2002. –475с.

4.Быт и история в античности. — М.: Наука, 1988. — 270 с.

5.Винкельман И.И. История искусства древности. Малые сочинения / Сост. И.Е. Бабанов; Гос. Эрмитаж. — СПб.: Алетейя, 2000. — 800 с.

6.Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима. — М., 1988. –495с.

19

7.ГаспаровМ.Л.Обантичнойпоэзии:Поэты.Поэтика.Риторика.—СПб.: Азбука,2000.—478с.

8.Головня В.В. История античного театра. — М., 1972. — 352 с.

9.Зелинский Ф.Ф. История античной культуры. — 2 изд. — СПб.: Марс, 1995.—380 с.

10.История европейского искусствознания. От античности до конца XVIII века.—М.,1963.—436с.

11.Каллистов Д.П. Античный театр. — Л., 1970.

12.КуманецкийК.ИсториякультурыДревнейГрециииРима:Пер.спол.

— М., 1990. — 350 с.

13.Ливанова Т.Н. История западноевропейской музыки до 1789 года. — М.: Музыка, 1986. — Кн. 1: От античности к XVIII веку. — 462 с.

14.Лосев А.Ф. История античной эстетики: Итоги тысячелетнего развиC тия. –М.,1992–1994.—Кн.1–2.

15.ЛосевА.Ф.ОспецификеэстетическогоотношенияантичностикискусC ству // Эстетика и жизнь. — М., 1974. — Вып. 3.

16.МореваCВулихН.В.Римскийклассицизм:ТворчествоВергилия,лириC ка Горация. — СПб.: Акад.проект, 2000. — 270 с.

17.Пауль З. Поддельная богиня. История подделок произведений античC ного искусства. — М., 1982.

18.Ривкин Б.И. Античное искусство / Ред. Т.В. Алексеева и др. — М.: Искусство,1972.—356с.

19.Тарн В. Эллинистическая цивилизация: Пер. с англ. — М.: Иностр. лит., 1949. — 372 с.

20.ЧубоваА.П.Античныемастера:Скульпторыиживописцы.—Л.,1986.

21.Юренева Т.Ю. Коллекции и коллекционеры античного мира // ВопроC сы истории. — 2002. — № 9. – С. 136–148.

22.Ярхо В.Н. Античная драма: Технология мастерства. — М., 1990.

23.Ярхо В.Н. У истоков европейской комедии / В.Н. Ярхо; Ред. М.Л. ГасC паров; АН СССР. — М.: Наука, 1979. — 175 с.

***

24.Аверинцев С.С. Греческая «литература» и ближневосточная «словесC ность» (противостояние и встреча двух творческих принципов) // АвеC ринцевС.С.Риторикаиистокиевропейскойлитературнойтрадиции. – М.:«Языкирусскойкультуры»,1996.—С. 13—75.

25.Алпатов М.В. Художественные проблемы искусства Древней Греции.

— М., 1987. – 221 с.

26.АндреевЮ.В.Ценасвободыигармонии.НесколькоштриховкпортреC ту греческой цивилизации. — СПб.: Гос. Эрмитаж: Алетейя, 1999. — 399с.