Кїнословник-Мисливскїі
.pdfдати йому його коротку версію (синопсис). Ця версія повинна містити ключові моменти сю жету і опис головних персона жів, а також намітки найбільш важливих сцен.
Продюсер зобов'язаний сте жити за всіма етапами кіно виробництва, але основне на вантаження лягає на нього, як правило, на початковій і за вершальній стадіях процесу. Після того як він визначив тему майбутнього фільму та відібрав людей, які будуть над ним пра цювати, його головне завдання полягає в тому, щоб забезпечи ти виконання графіка робіт у рамках встановленого бюджету. Кращі продюсери мають нюх на перспективний сюжет і ділову хватку при реалізації проекту.
Оскільки у продюсерів так багато турбот, їм допомагають спеціально підібрані команди. Виконавчий продюсер допома гає роздобути кошти на поста
новку картини. У цій ролі час то виступають режисери з без доганною касовою репутацією, на зразок С. Спілберга.
Помічник продюсера, як правило, тримає під контр олем графік зйомок на кіносту дії або на натурі. їм допомагає директор картини, що інфор мує продюсера про хід робіт над фільмом.
Фільми про роботу і життя продюсерів: «Останній маг нат», «Телемагнат», «Гравець».
ПРОЕКЦІЙНИХ ПОЄД НАНЬ МЕТОД - метод ком бінованої кінозйомки, заснова ний на поєднанні в одному ка дрі декількох (раніше знятих) зображень (перезйомкою їх проекцій з одного екрана) або на проекційному поєднанні ак торської сцени і макета або ма люнка (зйомкою акторів на тлі зображення, спроектованого на екран).
|
|
|
|
|
|
|
РОЗКАДРУВАННЯ |
|
[англ. |
|||||||
РОБОЧА |
НАЗВА |
|
[англ. |
Story-board] — представлен |
||||||||||||
Working Title] — назва фільму, |
ня сценарію у вигляді послі |
|||||||||||||||
під |
яким |
він |
відомий |
під |
час |
довності |
кадрів. |
Є |
робочою |
|||||||
виробництва. Іноді робоча на |
схемою |
майбутнього |
фільму, |
|||||||||||||
що пропонує різні |
схеми, |
на |
||||||||||||||
зва |
фільму відрізняється |
від |
||||||||||||||
віть малюнки, креслення, із зо |
||||||||||||||||
назви, під якою він виходить на |
||||||||||||||||
браженням кадрів, місця, руху |
||||||||||||||||
екрани. |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
камери, а також вказівки щодо |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
РАКУРС — прийом опера |
звуку |
(шуми, |
музика, |
голос |
||||||||||||
за кадром, діалоги і т. п.). |
|
|||||||||||||||
торського |
мистецтва: |
нахил |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
оптичної осі при зйомці, коли |
РОЗШИРЕНЕ КІНО [англ. |
|||||||||||||||
об'єкт, знятий знизу або звер |
||||||||||||||||
ху, фіксується в скороченій по |
Expanded Cinema] |
— виробни |
||||||||||||||
вертикалі перспективі. Широ |
цтво фільмів, у яких викорис |
|||||||||||||||
ко використовується як вираз |
товуються |
технологічні |
ново |
|||||||||||||
ний |
засіб |
кіномистецтва, |
до |
введення типу |
лазера, |
голо |
||||||||||
зволяючи |
ніби суміщати точку |
графії, |
|
синтезованого |
звуку |
|||||||||||
зору оператора з точкою зору |
і комп'ютерів. |
|
|
|
|
|
||||||||||
одного з персонажів, виражати |
РЕЖИСЕР |
[фр. |
Regisseur |
|||||||||||||
авторську позицію, підкреслю |
||||||||||||||||
вати динаміку дії в монтажних |
від лат. Regere — управляти] — |
|||||||||||||||
шматках, показувати на екрані |
творча особа, що здійснює по |
|||||||||||||||
виразну міміку актора на круп |
становку спектаклю або кіно |
|||||||||||||||
них |
планах, |
розкривати |
рух |
фільму. |
У |
кінопроектах |
ви |
|||||||||
людських мас у просторі та ін. |
значає |
художній |
лад |
|
фільму. |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Член команди. Режисери, які |
|||||||||
РАПІД [англ. Rapid — швид |
вирішують |
також |
усі |
вироб |
||||||||||||
кий; Fast-motion — швидкий |
ничі |
і фінансові |
питання, є |
|||||||||||||
рух] — прискорена зйомка. При |
водночас і продюсерами своїх |
|||||||||||||||
проекції на екрані рух уявляєть |
фільмів |
(і навпаки). |
На |
зорі |
||||||||||||
ся сповільненим. Використову |
кінематографа |
не |
було |
поділу |
||||||||||||
ється для |
зосередження |
уваги |
на професії продюсера і ре |
|||||||||||||
глядачів на |
окремих |
моментах |
жисера, |
згодом до продюсера |
||||||||||||
зображення |
і для спеціальних |
перейшла |
більша |
частина |
ви |
|||||||||||
ефектів |
(наприклад, |
епізоди |
робничих функцій, а до режи |
|||||||||||||
спогадів, сновидінь і т. п.). |
|
сера — творчих. |
|
|
|
|
239
РЕЖИСЕРСЬКИЙ СЦЕНА РІЙ [англ. Breakdown] — сцена рій — розробка екранної інтер претації літературного сцена рію режисером-постановником, усі сцени в якому звичайно про нумеровані. Це літературний сценарій, повністю підготовле ний до зйомки. У ньому знахо дять своє віддзеркалення також технічні замітки.
1. Режисерське трактування твору;
2.Система виробничо-твор чих рішень (кількість об'єктів, розкадрування, розбиття на плани, звуко-музичний компо нент і т. д.;
3.Техніко-економічні по
казники, що визначають орга нізацію і фінансування робіт (апаратура, костюми, масовка і т. д.).
РЕКВІЗИТ [лат. Requisitum — потрібне]
1. У театрі й кіно — сукуп ність предметів (справжніх або бутафорських), необхідних за сюжетом для відтворення
антуражу епохи, що зобража ється на зйомках. Поділяється на наручний (дрібні предмети вжитку) і сценічний (напри клад, меблі або декорації);
2. Обов'язкові дані, встанов лені законами або спеціальни ми нормативами для зазначен ня їх в яких-небудь докумен тах.
РЕТРОСПЕКЦІЯ [від лат. Retro — назад + Spectare — ди витися, споглядати] — худож ній прийом. Показ сцени, в я- кій показуються події, що мали місце до часу дії картини. — Див. «Флешбек».
РИРПРОЕКЦІЇ МЕТОД [від англ. Rear — задній, роз ташований ззаду; Back Project ion] — метод комбінованої кіно зйомки, що полягає в тому, що об'єкт зйомки розташовується перед екраном, на який про ектується (звичайно із зво ротного боку) наперед зняте зображення, що служить тлом для сцени, що знімається.
|
|
|
|
|
|
за все |
американське, |
|
що |
ви |
||||||
САУНД ТРЕК [англ. Sound |
никло |
в |
епоху |
|
після |
|
фільмів |
|||||||||
Track — звукова доріжка] |
|
«2001 рік: |
Космічна |
|
одіссея» |
|||||||||||
1. Компонент фільму, що міс |
(1968) |
С |
Кубрика |
і |
|
«Зоряні |
||||||||||
війни» (1977) Дж. Лукаса не |
||||||||||||||||
тить діалог, музику, розповідь і |
||||||||||||||||
можливо |
уявити |
без |
спеце |
|||||||||||||
звукові ефекти; |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
фектів. Навіть є дві серії відо |
|||||||||||||
2. Фотографічна звукова до |
||||||||||||||||
мої стрічки «F/X», або «Ілюзія |
||||||||||||||||
ріжка на кіноплівці. |
|
|
||||||||||||||
|
|
вбивства» (1986, 1991), що роз |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
СИНОПСИС |
[Synopsis] - |
повідають саме |
про |
голлівуд- |
||||||||||||
короткий зміст фільму, переказ |
ського |
майстра |
спецефектів, |
|||||||||||||
на декількох сторінках |
сцена |
який потрапляє через це в масу |
||||||||||||||
неприємностей, хоча і виплуту |
||||||||||||||||
рію або проекту фільму. |
|
|||||||||||||||
|
ється з них завдяки своєму рід |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
СКРИПТ-ҐЬОРЛ |
|
[англ. |
кісному вмінню творити дива. |
|||||||||||||
|
Утім, існує ще одна абревіату |
|||||||||||||||
Script Girl] — звичайно жіноча |
||||||||||||||||
ра — |
SP-EFX, |
що означає все |
||||||||||||||
професія |
в |
західному кіно — |
||||||||||||||
те ж саме: «спеціальні ефекти», |
||||||||||||||||
секретар |
і |
помічник |
режисе |
|||||||||||||
які, |
у свою чергу, |
поділяють |
||||||||||||||
ра, веде докладний щоденник |
||||||||||||||||
ся |
на «візуальні», |
«оптичні» |
||||||||||||||
зйомки фільму. |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
або |
|
«фотографічні |
|
ефекти» |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
СПІВПРОДЮСЕР |
- про |
(правильніше |
|
«кінематогра |
||||||||||||
фічні»), а також на «механіч |
||||||||||||||||
дюсер, що відіграє значну роль |
||||||||||||||||
ні» |
або «фізичні». До простих |
|||||||||||||||
у створенні |
фільму або безпо |
|||||||||||||||
візуальних ефектів (хоч і їх |
||||||||||||||||
середньо |
відповідає |
за |
адмі |
|||||||||||||
треба було одного разу винай |
||||||||||||||||
ністративну |
частину |
|
вироб |
|||||||||||||
|
ти) |
|
належать |
|
«затемнення», |
|||||||||||
ництва фільму. |
Співпродюсер |
|
|
|||||||||||||
«витіснення» |
(або |
«шторка»), |
||||||||||||||
несе меншу відповідальність за |
||||||||||||||||
«наплив», «стоп-кадр», «каше- |
||||||||||||||||
кінцевий |
продукт, ніж |
продю |
||||||||||||||
тування» |
(особливе |
звужен |
||||||||||||||
сер. Якщо у фільму більше од |
||||||||||||||||
ня |
рамок екрана), |
складніші |
||||||||||||||
ного продюсера, це не означає, |
||||||||||||||||
«рирпроекція», |
«сповільнена» |
|||||||||||||||
що вони «співпродюсери» в тех |
||||||||||||||||
і «прискорена |
зйомка», |
«удру |
||||||||||||||
нічному розумінні цього слова. |
||||||||||||||||
ковування», «подвійна» |
і «ба |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
СПЕЦЕФЕКТИ |
В |
КІНО |
гатократна експозиція», зйомка |
|||||||||||||
[англ. F/X — effects] — сучас |
на чорному тлі і за допомогою |
не супервидовищне кіно, перш |
«блукаючої маски». |
|
240 |
241 |
Механічні, фізичні або, інак ше кажучи, рукотворні ефекти, що вживаються в кіно, мож на поділити на декілька видів. У першому з них є головним під готовка моделей — від створення яких-небудь автоматичних при строїв, включаючи роботів, до виробництва муляжів усіляких монстрів або тварин величезних розмірів. При відтворенні стра ховиськ різного типу, а також деформованих людиноподібних істот і спотвореної зовнішності самих людей використовується складний грим, що представляє інший вид спецефектів, які не є оптично-комп'ютерними. Ма кетування ж різних об'єктів, ви будовування декорацій у мініа тюрі, які на екрані мають вигля дати по-справжньому, — це теж розвиток принципу моделю вання. Застосування різнома нітних технічних пристосувань (декорації, що розгойдується або крутиться, вітродувів, по ливних машин і т. п.) допомагає справити необхідний для кіне матографістів вплив на глядачів, особливо у фільмах катастроф. Нарешті, не обійтися без сцен перестрілок, вибухів та інших піротехнічних ефектів, якими особливо насичені бойовики.
Нинішнє покоління май стрів спецефектів вважає
за краще, витративши на зйом ки мільйони доларів, усе по трібне намалювати на комп'ю тері. Але все одно знаходиться який-небудь окремий дивак, який щось несподівано вина ходить уручну, і це виявля ється цікавішим від змодельованого на розумній машині. Таке співіснування рукотвор ної і комп'ютерної праці по стійно збагачує одне одну і є оптимальною умовою для по ступальної ходи вперед. Див. «Механічні ефекти в кіно», «Комп'ютерні ефекти в кіно».
СТОК-ШОТ [англ. Stockshot — фільм-кадр] — кіноматеріал, архівна зйомка. Уривок з фільму, що використовується в іншому фільмі. Іноді це ури вок з випусків новин, як, напри клад, у фільмі Діно Різі «Похід на Рим» (La Marche sur Rome). Цей метод дуже економічний і часто використовується в аме риканських серіалах.
СТОП-КАДР |
[англ. S t o p - |
зупинка + кадр |
«зупинений |
рух»; Stop-motion Trick] — кіне матографічний прийом, коли дія на екрані завмирає, іміту ючи фотографію. Популярний як останній кадр — як епілог і для прокрутки титрів.
СУБТИТРИ [англ. Subti tle] — текст, надрукований на нижній частині кадру рід ною мовою аудиторії глядачів.
СУБ'ЄКТИВНА КАМЕРА [фр. Subjective Camera] — зйом ка називається суб'єктивною, коли камера показує те, що ба чить персонаж. Дуже вміло цей прийом застосовував А. Хічкок, завдяки якому він надалі ши роко використовувався у філь мах жахів і тріллерах. Повніс тю прийомом «суб'єктивна ка мера» був знятий фільм Робер та Монтгомері «Жінка з озера» (La Dame du lac). Режисер грає роль детектива Філіпа Марлоу. Глядач бачить його тільки в ту мить, коли він дивиться на себе у дзеркало.
СУПЕРВАЙЗЕР [англ. Superviser — художній керівник] — у США в 20-і роки найбільші банки скуповували акції бага тьох кінофірм. Так, компанія «Метро-Голдвін-Мейєр» була пов'язана з «Чейз нешенл банк», «Колумбія» — з каліфорній ським банком Джіаніні, фірма «Ворнернер Бразерз» — з бан ком «Гаранті траст» і т. д.
Для спостереження за ді яльністю Голлівуду банкіри створили в 1922 році Асоціацію
кіновиробників і прокатників (МПАА), на чолі якої був по ставлений видний діяч респу бліканської партії Вільям Хейс. Комісія Хейса (Див. «Кодекс Хейса») об'єднувала інтереси виробництва і прокату. Доступ фільму на екрани був немож ливий без дозволу цієї комісії.
Крім того, банки відрядили на кіностудії своїх уповнова жених — «супервайзерів» для контролю за процесом вироб ництва фільмів. На зміну режи серу, що грав провідну роль на студіях, прийшов адміністра тор, який має повноваження як дозволити,так і заборонити виробництво фільму, визна чати, годиться чи не годиться актор на головну роль, купува ти сюжети і готові сценарії для майбутніх фільмів. Тільки для окремих талановитих режи серів робився виняток — вони були ніби «торговою маркою» кінофірми. Переважна біль шість тих творчих працівників, які робили швидку комерційну продукцію, перебувала на ста новищі слухняних виконавців.
Після 1926 року епоха самоді яльних експериментів незалеж них режисерів та підприємців закінчилася, зникли останні її сліди — режисери втратили сво боду дій, постановників заміни-
243
ли |
продюсери — |
уповноважені |
Звичайно |
сценарій |
про |
|||||
фінансового капіталу з питань |
дається за певною ціною, яка |
|||||||||
виробництва. Див. «Продюсер». |
збільшується |
до |
другої |
ціни, |
||||||
|
|
|
|
|
якщо з нього зробили фільм. |
|||||
|
СЦЕНАРІЙ, |
КІНОСЦЕ |
Наприклад, |
перша ціна може |
||||||
НАРІЙ [італ. Scenario] — літе |
бути $100 000, а друга $250 000. |
|||||||||
ратурна основа фільму — за |
Це означає, що автор сценарію |
|||||||||
гальний |
термін, |
що |
означає |
одержує $100 000 авансом і по |
||||||
надруковану працю, в якій де |
тім ще $150 000, коли фільм |
|||||||||
тально розповідається про по |
буде знято. |
|
|
|
|
|||||
дії |
та діалоги фільму. Звичай |
|
|
|
|
|
||||
но |
допрацьовується |
на стадії |
СЦЕНАРИСТ |
[англ. |
Scri |
|||||
девелопменту до робочого сце |
||||||||||
pt Writer] — розрізняють ав |
||||||||||
нарію. Професійно написаний |
тора літературного |
сценарію |
||||||||
сценарій зважає на специфіку |
(сюжету) і робочого |
сценарію |
||||||||
кіномови, |
дає можливість по |
(на основі якого робиться роз |
||||||||
будувати |
відеоряд |
майбутньо |
кадрування |
фільму). |
Автор |
|||||
го кінофільму. |
|
|
останнього — член команди. |
|
|
|
|
|
|
|
|
вала втричі більше плівки, ніж |
||||||
«ТЕХНІКОЛОР» |
[Technic |
звичайний чорно-білий фільм, |
||||||||||||
olor] — колір, одержаний за до |
але й |
потребувала спеціально |
||||||||||||
помогою фільтрів, був досить |
переробленої під неї кінокаме |
|||||||||||||
неприродним, до того ж зо |
ри, що випускалася лише фір |
|||||||||||||
браження часто виходило роз |
мою Калмуса. Тому в 1930— |
|||||||||||||
пливчастим. У 1917 році Г. Кал- |
1940 |
роки |
«Техніколор» |
за |
||||||||||
мус |
застосував |
так |
званий |
стосовувався тільки |
в дорогих |
|||||||||
«Техніколор», |
при |
якому |
чор |
картинах, таких, як «Чарівник |
||||||||||
но-білі знімки забарвлювалися |
з Оз» і «Віднесені вітром». |
|
||||||||||||
в червоний і зелений кольори, |
На початку 1940-х |
років |
||||||||||||
а потім скріплялися в єдину |
був створений новий різновид |
|||||||||||||
стрічку, що дозволяло одержа |
«Техніколора», так звана систе |
|||||||||||||
ти потрібну колірну гамму. Та |
ма «Тріпек», що об'єднала три |
|||||||||||||
кий метод застосовувався в ба |
кольорові стрічки в єдине ціле, |
|||||||||||||
гатьох |
класичних |
німих |
філь |
після чого плівку можна було |
||||||||||
мах, зокрема в картині «Чор |
використовувати в звичайній |
|||||||||||||
ний пірат» (1926). Але Калмуса |
кінокамері. |
У |
найближче |
де |
||||||||||
все ще не задовольняла якість |
сятиліття багато фірм |
почали |
||||||||||||
кольору, і він розробив нову |
випускати |
дешевші |
версії |
по |
||||||||||
технологію, |
за якою червоний |
дібної |
багатошарової |
системи, |
||||||||||
і зелений кольори переносили |
і «Техніколор» |
утратив |
своє |
|||||||||||
ся на третій знімок, що містив |
домінуюче становище в |
Голлі |
||||||||||||
відтепер всю колірну і візуаль |
вуді. Сучасні системи «Тріпек» |
|||||||||||||
ну інформацію, необхідну для |
мають набагато більшу світло |
|||||||||||||
відтворення оригінального зо |
чутливість, |
що дозволяє одер |
||||||||||||
браження. |
|
|
|
|
|
жувати куди чіткіше і яскраві |
||||||||
Першою |
картиною, знятою |
ше кольорове зображення, ніж |
||||||||||||
за допомогою цього нового ме |
раніше. |
|
|
|
|
|
||||||||
тоду |
трибарвного |
«Техніколо- |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
ра», |
став діснеївський фільм |
ТИТРИ [фр. Titre, від лат. Ті- |
||||||||||||
«Квіти і дерева» (1932), а в ху |
tulus — напис] — усі текстові ма |
|||||||||||||
дожньому |
кінематографі |
цей |
теріали (що відтворюються лі |
|||||||||||
процес |
був |
уперше |
випробу |
терами), включені в кінофільм: |
||||||||||
ваний через три роки у фільмі |
пролог і епілог, список творців |
|||||||||||||
«Бекі |
|
Шарп». |
Проте |
система |
картини, |
виконавців |
ролей, |
|||||||
«Техніколор» не тільки спожи |
усіх, |
хто брав |
участь |
у ство- |
244 |
245 |
|
ренні кінокартини, а також по |
го можна видозмінити залежно |
||||||||||
яснювальні |
написи |
і технічна |
від виду озвучування. |
|
|||||||
інформація. Титри |
із списком |
ТРЕВЕЛІНГ |
[Travelling] - |
||||||||
творців |
фільму і |
виконавців |
|||||||||
зйомка з руху. Камера рухома. |
|||||||||||
ролей відтворюються на почат |
|||||||||||
Встановлюється |
на |
колесах, |
|||||||||
ку або в кінці фільму. |
|
||||||||||
|
рейках, автомобілях. |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
ТОНАТЕЛЬЄ, |
ТОНСТУ |
1. Наїзд: поступове |
набли |
||||||||
ДІЯ [англ. Sound Studio] — зву- |
ження до об'єкта. |
|
|
|
|||||||
коізольоване |
приміщення |
2. |
Від'їзд: поступове |
вида |
|||||||
на кіностудії |
або |
телецентрі, |
лення від об'єкта. |
|
|
|
|||||
в якому |
проводиться |
озвучу |
3. Бічний тревелінг: супро |
||||||||
вання фільму |
або |
перезапис |
від справа наліво або зліва на |
||||||||
фонограм |
фільму. |
У |
тонате |
право рухомого об'єкта. |
|
||||||
лье є екран для проектування |
4. Вертикальний |
тревелінг: |
|||||||||
озвучуваного |
фільму, |
мікро |
переміщення від низу до верху |
||||||||
фони, пюпітри і пульти для ви |
або зверху вниз по вертикаль |
||||||||||
конавців, а також пульт звуко |
ній осі. |
|
|
|
|||||||
оператора, який іноді встанов |
5. |
Супроводжуючий |
треве |
||||||||
люється |
в |
особливому |
примі |
лінг: камера супроводжує рухи |
|||||||
щенні — мікшернііі. Тонателье |
персонажа, слідуючи за ним або |
||||||||||
для мовного, шумового або му |
заїжджаючи наперед нього. |
||||||||||
зичного |
озвучування |
фільму |
6. |
Суб'єктивний |
тревелінг: |
||||||
мають різні акустичні характе |
камера ніби зливається з ба |
||||||||||
ристики і різний об'єм. На не |
ченням рухомого суб'єкта. |
||||||||||
великих |
кіностудіях звичайно |
7. |
Оптичний |
тревелінг |
|||||||
є одне універсальне тонателье, |
(ефект зйомки з руху): Див. |
||||||||||
акустичні характеристики яко |
Zoom (наїзд). |
|
|
|
|
|
|
|
|
в невеликих американських |
||
УТІКАЮЧЕ |
ВИРОБНИ |
містах |
(наприклад |
Пітсбург) |
|||
ЦТВО [англ. |
Runaway |
Prod |
або Свропі. Відомі |
приклади, |
|||
uction] — фільми, які виро |
коли голлівудські студії орен |
||||||
бляються |
поза |
Голлівудом |
дували |
виробничі |
потужності |
||
для економії засобів на вироб |
в Росії. Перший приклад цього |
||||||
ництво. |
Деякі |
компанії |
вва |
типу продукції — фільм «From |
|||
жають за краще знімати філь |
the Manger to the Cross», випу |
||||||
ми (частково |
або |
повністю) |
щений у 1912 році. |
|
246 |
247 |
|
ФАНДРАЙЗИНГ [англ. Findrising] — пошук фінансового забезпечення проекту.
ФІЛЬМОКОПІЯ [англ. Film Print] — позитивна копія кі нофільму, призначена для де монстрації в кінотеатрах. Див. «Позитив».
ФЛЕПІБЕК [англ. Flashback, від Flash — спалах + Back — на зад] — епізод(и) фільму, зміст якого-(их) пов'язаний з поді ями, що передують йому (їм), повернення до минулого, ре троспекція. Такий епізод часто є важливим елементом фільму (наприклад, епізод, що відтво рює скоєння злочину), служить для підкреслення мотивації вчинків героїв. Прийом флешбеку характерний для фільмів «Громадянин Кейн» О. Уеллса, «Хіросіма, моя любов» А. Рене, «Расемон» А. Куросаві.
Так кінематографісти нази вають прийом, коли режисер обриває дію, щоб показати по дії, що відбувалися в минулому, але пов'язані із сьогоденням, зумовили його.
ФЛЕПІФОРВАРД [англ. Flash-Forward — забігання впе ред, від Flash — спалах + Forward
уперед] — прийом, протилежний флешбеку, епізод фільму, який переносить дію в майбутнє, пе редбачає події. Застосовується звичайно у фантастичному кіно.
ФОНОТЕКА [від грец. Pho ne — звук + Theke — сховище] — сховище фонограм. На кіносту діях художніх фільмів у фонотецізберігаються записи різних природних шумів — вітру, дощу, грому, морського прибою, голо сів тварин і птахів, виробничих шумів. У фонотеках кіностудій хронікально-документальних і науково-популярних фільмів містяться в основному музичні записи, що використовують ся при звуковому оформленні фільмів. Фонотека видає тіль ки копії фонограм (оригінали не видаються). Після закін чення зйомок фільму всі запи си, що виконані в процесі його виробництва і являють інтерес для подальшого використання, здаються до фонотеки.
ФРОНТПРОЕКЦІЇ МЕТОД [англ. Front Projection — пере дня проекція] — метод комбі нованої кінозйомки, при яко му зйомка реальних об'єктів робиться на тлі зображення, що проектується на відобража ючий екран.
248
ХЛОПАВКА [англ. Clap per] — невелика дошка, що міс тить інформацію про фільм. На ній звичайно написано ро бочу назву фільму, імена ре жисера і головного оператора, номер сцени і дубля, дата і час. Звичайно її показують на по чатку кожного дубля. Зверху нумератора прикріплена руко ятка, якою «хлопають» для за
безпечення синхронізації аудіо і відео.
ХУДОЖНИК ФІЛЬМУ [англ. Art Director] — автор об разотворчо-декоративного рі шення фільму або телепереда чі. Під керівництвом режисера працюють: художник-поста- новник, художники костюму, гриму, реквізиту, художник комбінованих зйомок та ін.
249
ЦЕЙТРАФЕРНА |
КІНО |
часу. Пуск кінознімальної апа |
|
ратури або |
включення освіт |
||
ЗЙОМКА [від нім. Zeit - час + |
лювальних приладів здійсню |
||
Raffen — підбирати; англ. Time- |
ється пристроєм, що зветься |
||
lapse Cinematography] |
— пере |
цейтрафер. |
Застосовується |
ривиста кінозйомка |
одиноч |
для зйомки повільних проце |
|
ними кадрами з рівними, на |
сів (наприклад, розпускання |
||
перед заданими інтервалами |
квітки). |
|
ЧИТЧИК [від англ. Reader— читач] — співробітник агентства або студії, що професійно займається пошуком ідей або
оригінальних сценаріїв. З цією метою читчики проглядають (прочитують) величезну кількість нових видань, періодику, повідомлення в Інтернеті.
250 |
251 |
|
|
|
|
|
|
of Motion Picture Arts and Sci |
|||||||
|
|
|
|
|
|
ences] — |
громадська |
організа |
|||||
|
|
|
|
|
|
ція, заснована в 1927 p., метою |
|||||||
КІНОПРОКАТ |
|
|
якої |
проголошувалося: підви |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
щення |
художнього, |
культур |
|||||
|
|
|
|
|
|
ного і технічного рівня кіно |
|||||||
АДВЕРТАЙЗІНГ [англ. Adv |
США. У 1997 р. налічувала по |
||||||||||||
ertising — рекламування] — роз |
над |
5000 членів. |
Складається |
||||||||||
міщення |
рекламної |
продукції |
з 13 різних |
секцій |
— |
творчих |
|||||||
фільму у фойє кінотеатрів. |
і технічних |
кіноспеціальностей |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
(акторів, режисерів, продюсерів, |
|||||||
АМЕРИКАНСЬКА |
АСО |
костюмерів, |
монтажерів тощо). |
||||||||||
ЦІАЦІЯ |
КІНО |
- |
централь |
З 1929 р. |
щорічно |
присуджує |
|||||||
на організація |
американської |
приз |
кіноакадемії, |
відомий |
як |
||||||||
кінопромисловості, |
що |
відає |
премія «Оскар». Президентами |
||||||||||
питаннями виробництва і про |
кіноакадемії в різні роки були |
||||||||||||
кату фільмів. її основна функ |
такі видатні кінодіячі, як Фер- |
||||||||||||
ція — захист інтересів великих |
бенкс (1-й президент), Девіс, Ка- |
||||||||||||
і дрібних кінофірм, що вхо |
пратаін. |
|
|
|
|
|
|
||||||
дять в неї (близько 100), екс |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
порт та імпорт фільмів, участь |
АНТИТРЕСТОВЕ |
ЗАКО- |
|||||||||||
у міжнародних |
кінофестива |
НАДАВСТВО |
- |
посилило |
|||||||||
лях тощо. Вона здійснює також |
заходи |
щодо |
кінематографа |
||||||||||
контроль за дотриманням сис |
наприкінці 40-х років. Верхо |
||||||||||||
теми обмежень, т. зв. рейтин |
вний суд США підтримав рі |
||||||||||||
гу ААК. |
Асоціація має |
бюро |
шення одного із судів нижчої |
||||||||||
в 38 країнах (прибуток від про |
інстанції, |
підтвердивши |
іс |
||||||||||
кату |
американських |
фільмів |
нування «двох змов», спрямо |
||||||||||
за кордоном складає більше по |
ваних на встановлення моно |
||||||||||||
ловини загального прибутку). |
польних цін, — горизонтальної |
||||||||||||
Створена в 1921 р. як Асоціація |
між великими голлівудськими |
||||||||||||
кінопродюсерів |
і кінопрокат |
кіномонополіями і вертикаль |
|||||||||||
ників |
Америки, |
сучасна назва |
ної між кожним прокатником- |
||||||||||
з 1946. |
|
|
|
|
відповідачем і його клієнтами. |
||||||||
|
|
|
|
|
|
У результаті |
|
була |
оголошена |
||||
АМЕРИКАНСЬКА |
|
КІНО- |
протизаконною практика про |
||||||||||
АКАДЕМІЯ [англ. |
Academy |
кату фільмів |
«блоками», коли |
||||||||||
|
|
|
|
|
252 |
|
|
|
|
|
|
|
великі компанії змушували нотеатрів, що належали їм, власників кінотеатрів брати зберігши за собою лише права декілька невдалих картин ра виробничо-прокатних органі зом з тією, яка їм справді була зацій, що в якійсь — дуже від потрібна, і, що для нас най носній — мірі відновило роль більш важливо, кіномонополії механізмів вільної конку змушені були протягом 1948— ренції саме в той період. Див. 1952 років продати мережі кі «Блок-букінг».
253
БЛОК-БУКШГ [англ. Block- |
називали «паровоз» — він тяг |
||||||||||||||||
нув за собою на екран незалеж |
|||||||||||||||||
Booking] |
|
— |
продаж |
некасо- |
|||||||||||||
|
ного кінотеатру цілу низку «ва |
||||||||||||||||
вих фільмів |
у навантаження |
||||||||||||||||
гонів» з товаром не найкращої |
|||||||||||||||||
до касових |
(тобто |
«у |
блоці» |
||||||||||||||
якості. З травня 1948 року Вер |
|||||||||||||||||
або «у комплекті»), що нав'язу |
|||||||||||||||||
ховний суд, після тридцятиріч |
|||||||||||||||||
ється |
суперстудіями |
кінотеа |
|||||||||||||||
ної |
судової |
тяганини |
власни |
||||||||||||||
трам. Був частково блокований |
|||||||||||||||||
ків |
провінційних |
кінотеатрів |
|||||||||||||||
у 40-х роках застосуванням за |
|||||||||||||||||
і монополістичних кінотрестів, |
|||||||||||||||||
кону |
про |
антимонопольну ді |
|||||||||||||||
ухвалив рішення, за яким було |
|||||||||||||||||
яльність. На |
початку |
століття |
|||||||||||||||
суворо заборонено систему бу- |
|||||||||||||||||
У. Ходкінсон, |
керівник кіно |
||||||||||||||||
кінгу блоку. |
|
|
|
|
|
||||||||||||
компанії |
|
«Парамаунт», |
уста |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
Тепер |
студіям |
уже |
не бу |
|||||||||||||
новив |
чітку прокатну |
систему |
|||||||||||||||
ло |
сенсу |
ставити |
щорічно |
||||||||||||||
«блок-букінг» — продаж права |
|||||||||||||||||
по 50 картин, |
оскільки в умо |
||||||||||||||||
на показ усіх фільмів без винят |
|||||||||||||||||
вах |
вільної |
конкуренції |
лише |
||||||||||||||
ку, що прокатувалися «Парама- |
|||||||||||||||||
десять чи |
п'ятнадцять |
картин |
|||||||||||||||
унтом». Система блок-букінг на |
мали шанс потрапити на екран. |
||||||||||||||||
початку |
століття |
сприятливо |
|||||||||||||||
Катастрофа |
полягала |
в тому, |
|||||||||||||||
позначилася на розвитку |
про |
||||||||||||||||
що виробництво дешевих філь |
|||||||||||||||||
кату, оскільки дозволяла влас |
|||||||||||||||||
мів |
класу |
«Б» |
і «В» стало не |
||||||||||||||
никам кінотеатрів не викупля |
|||||||||||||||||
рентабельним, |
бо жоден кіно |
||||||||||||||||
ти фільми, а брати їх у тимча |
|||||||||||||||||
театр не хотів |
їх демонструва |
||||||||||||||||
сове користування і тим самим |
|||||||||||||||||
ти. При створенні меншої кіль |
|||||||||||||||||
не завищувати ціни на квитки. |
|||||||||||||||||
кості фільмів уже не було сенсу |
|||||||||||||||||
Але з часом подібна центра |
|||||||||||||||||
тримати численний адміністра |
|||||||||||||||||
лізація виробництво — прокат |
тивний, |
технічний |
і творчий |
||||||||||||||
сприяла |
появі |
кіномонополій, |
персонал. На |
всіх кіностудіях |
|||||||||||||
що природно не могло позитив |
почалися скорочення, причому |
||||||||||||||||
но впливати на розвиток кіне |
загроза втратити роботу нави |
||||||||||||||||
матографа. Власники незалеж |
сла в першу чергу над письмен |
||||||||||||||||
них кінотеатрів |
як |
«наванта |
никами та акторами. За десять |
||||||||||||||
ження» до фільмів Грети Гарбо, |
років кількість акторів, що пе |
||||||||||||||||
Гері Купера або Сесіль де Міля |
ребували у штаті, зменшилася |
||||||||||||||||
змушені були брати також вісім |
більш ніж наполовину, в 1946 |
||||||||||||||||
або дев'ять |
фільмів |
класу |
«Б» |
році |
їх було |
742, а в 1956-му |
|||||||||||
і «В». Фільм з відомим актором |
— вже тільки 229. У цей же са- |
мий час кількість зайнятих на штатній роботі техніків змен шилася з 24 до 13 тисяч.
Великі кінозірки, в яких кінокомпанії були особливо зацікавлені, почали відмовля тися від численних контрак тів. Акторам стало зручніше пов'язувати себе з тією фір мою, яка давала кращі умови і ангажувала їх на один фільм. Кількість картин постійно зменшувалася, зате зростало прагнення дістати для участі в них знаменитостей. Кожен новий фільм прагнули при красити іменами найбільш популярних кінозірок. У свою чергу кіностудії відмовилися від довгострокового плануван ня, ліквідували «школи май бутніх зірок» — очікування, поки народиться нова зірка, обходилося тепер дуже доро го. Раніше для випробування творчих можливостей «кан дидаток у зірки» були картини класу «Б». Нині експерименти з молодим поповненням про водити стало ніде.
З міркувань економіки май же всюди були ліквідовані та кож і сценарні відділи. Раніше студії купували теми або ж го тові літературні твори, які були виробничим резервом, розрахо ваним на декілька років напе
ред. Нині це стало непотрібним і ризикованим. Шанси пробити ся на екран мають тільки відомі автори й відомі твори. За бест селер і за театральний бойовик доводиться платити незрівнян но дорожче. Але цей спосіб мож на було застосувати тільки в одному випадку — автор тексту сам по собі повинен бути знаме нитою «фірмою», інакше ризик виявиться невиправданим.
Такі були наслідки пам'ят ного рішення Верховного суду. Наслідки, які знайшли від дзеркалення в новій організа ційній та економічній структу рі виробництва 60—70-х років, названої «Новим Голлівудом». Див. «Антитрестове законодав ство», «Новий Голлівуд».
БОКС-ОФЇС [англ. Box Of fice — квиткова каса, касові збори]
1. Кабіна в театрі або іншому місці розваги, де продаються вхідні квитки;
2.Валовий збір з проданих квитків до розважальних за кладів;
3.Потенційний показник: «Цей фільм матиме хороші ка сові збори»;
4.Рейтингові таблиці касо вих акторів, режисерів, продю серів.
254 |
L Оэ |
БОМБА [англ. Bomb] — не дооцінені фільми, які провали лися в прокаті, дістали погану пресу і не зібрали очікуваних касових зборів (див. «Індич ка»). Протилежність бомбі — блокбастер. Див. «Блокбастер».
БУКЕР [англ. Booker] - фа хівець кінотеатру, який займа ється плануванням кінорепертуару. Особливістю роботи є знання специфіки кінопрокату і смаків публіки.
ВІКОВИЙ ОБМЕЖУВАЛЬ НИЙ РЕЙТИНГ - див. «Кла сифікація фільмів».
ВТОРИННІ РИНКИ - поле отримання додаткових доходів від розповсюдження кінокар тини після кінопрокату (осно
вного ринку), включає телеба чення, тиражування на відеока сетах, CD-ROMax, новелізацію (книжкове видання сюжету), використання сюжетів у комік сах, комп'ютерних іграх, рекла мі, друк атрибутики і зображен ня персонажів на побутовій про дукції (майках, ручках тощо).
256 |
257 |
|