Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Кїнословник-Мисливскїі

.pdf
Скачиваний:
63
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
1.65 Mб
Скачать

дати йому його коротку версію (синопсис). Ця версія повинна містити ключові моменти сю­ жету і опис головних персона­ жів, а також намітки найбільш важливих сцен.

Продюсер зобов'язаний сте­ жити за всіма етапами кіно­ виробництва, але основне на­ вантаження лягає на нього, як правило, на початковій і за­ вершальній стадіях процесу. Після того як він визначив тему майбутнього фільму та відібрав людей, які будуть над ним пра­ цювати, його головне завдання полягає в тому, щоб забезпечи­ ти виконання графіка робіт у рамках встановленого бюджету. Кращі продюсери мають нюх на перспективний сюжет і ділову хватку при реалізації проекту.

Оскільки у продюсерів так багато турбот, їм допомагають спеціально підібрані команди. Виконавчий продюсер допома­ гає роздобути кошти на поста­

новку картини. У цій ролі час­ то виступають режисери з без­ доганною касовою репутацією, на зразок С. Спілберга.

Помічник продюсера, як правило, тримає під контр­ олем графік зйомок на кіносту­ дії або на натурі. їм допомагає директор картини, що інфор­ мує продюсера про хід робіт над фільмом.

Фільми про роботу і життя продюсерів: «Останній маг­ нат», «Телемагнат», «Гравець».

ПРОЕКЦІЙНИХ ПОЄД­ НАНЬ МЕТОД - метод ком­ бінованої кінозйомки, заснова­ ний на поєднанні в одному ка­ дрі декількох (раніше знятих) зображень (перезйомкою їх проекцій з одного екрана) або на проекційному поєднанні ак­ торської сцени і макета або ма­ люнка (зйомкою акторів на тлі зображення, спроектованого на екран).

 

 

 

 

 

 

 

РОЗКАДРУВАННЯ

 

[англ.

РОБОЧА

НАЗВА

 

[англ.

Story-board] — представлен­

Working Title] — назва фільму,

ня сценарію у вигляді послі­

під

яким

він

відомий

під

час

довності

кадрів.

Є

робочою

виробництва. Іноді робоча на­

схемою

майбутнього

фільму,

що пропонує різні

схеми,

на­

зва

фільму відрізняється

від

віть малюнки, креслення, із зо­

назви, під якою він виходить на

браженням кадрів, місця, руху

екрани.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

камери, а також вказівки щодо

 

 

 

 

 

 

 

РАКУРС — прийом опера­

звуку

(шуми,

музика,

голос

за кадром, діалоги і т. п.).

 

торського

мистецтва:

нахил

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

оптичної осі при зйомці, коли

РОЗШИРЕНЕ КІНО [англ.

об'єкт, знятий знизу або звер­

ху, фіксується в скороченій по

Expanded Cinema]

— виробни­

вертикалі перспективі. Широ­

цтво фільмів, у яких викорис­

ко використовується як вираз­

товуються

технологічні

ново­

ний

засіб

кіномистецтва,

до­

введення типу

лазера,

голо­

зволяючи

ніби суміщати точку

графії,

 

синтезованого

звуку

зору оператора з точкою зору

і комп'ютерів.

 

 

 

 

 

одного з персонажів, виражати

РЕЖИСЕР

[фр.

Regisseur

авторську позицію, підкреслю­

вати динаміку дії в монтажних

від лат. Regere — управляти] —

шматках, показувати на екрані

творча особа, що здійснює по­

виразну міміку актора на круп­

становку спектаклю або кіно­

них

планах,

розкривати

рух

фільму.

У

кінопроектах

ви­

людських мас у просторі та ін.

значає

художній

лад

 

фільму.

 

 

 

 

 

 

 

Член команди. Режисери, які

РАПІД [англ. Rapid — швид­

вирішують

також

усі

вироб­

кий; Fast-motion — швидкий

ничі

і фінансові

питання, є

рух] — прискорена зйомка. При

водночас і продюсерами своїх

проекції на екрані рух уявляєть­

фільмів

(і навпаки).

На

зорі

ся сповільненим. Використову­

кінематографа

не

було

поділу

ється для

зосередження

уваги

на професії продюсера і ре­

глядачів на

окремих

моментах

жисера,

згодом до продюсера

зображення

і для спеціальних

перейшла

більша

частина

ви­

ефектів

(наприклад,

епізоди

робничих функцій, а до режи­

спогадів, сновидінь і т. п.).

 

сера — творчих.

 

 

 

 

239

РЕЖИСЕРСЬКИЙ СЦЕНА­ РІЙ [англ. Breakdown] — сцена­ рій — розробка екранної інтер­ претації літературного сцена­ рію режисером-постановником, усі сцени в якому звичайно про­ нумеровані. Це літературний сценарій, повністю підготовле­ ний до зйомки. У ньому знахо­ дять своє віддзеркалення також технічні замітки.

1. Режисерське трактування твору;

2.Система виробничо-твор­ чих рішень (кількість об'єктів, розкадрування, розбиття на плани, звуко-музичний компо­ нент і т. д.;

3.Техніко-економічні по­

казники, що визначають орга­ нізацію і фінансування робіт (апаратура, костюми, масовка і т. д.).

РЕКВІЗИТ [лат. Requisitum — потрібне]

1. У театрі й кіно — сукуп­ ність предметів (справжніх або бутафорських), необхідних за сюжетом для відтворення

антуражу епохи, що зобража­ ється на зйомках. Поділяється на наручний (дрібні предмети вжитку) і сценічний (напри­ клад, меблі або декорації);

2. Обов'язкові дані, встанов­ лені законами або спеціальни­ ми нормативами для зазначен­ ня їх в яких-небудь докумен­ тах.

РЕТРОСПЕКЦІЯ [від лат. Retro — назад + Spectare — ди­ витися, споглядати] — худож­ ній прийом. Показ сцени, в я- кій показуються події, що мали місце до часу дії картини. — Див. «Флешбек».

РИРПРОЕКЦІЇ МЕТОД [від англ. Rear — задній, роз­ ташований ззаду; Back Project­ ion] — метод комбінованої кіно­ зйомки, що полягає в тому, що об'єкт зйомки розташовується перед екраном, на який про­ ектується (звичайно із зво­ ротного боку) наперед зняте зображення, що служить тлом для сцени, що знімається.

 

 

 

 

 

 

за все

американське,

 

що

ви­

САУНД ТРЕК [англ. Sound

никло

в

епоху

 

після

 

фільмів

Track — звукова доріжка]

 

«2001 рік:

Космічна

 

одіссея»

1. Компонент фільму, що міс­

(1968)

С

Кубрика

і

 

«Зоряні

війни» (1977) Дж. Лукаса не­

тить діалог, музику, розповідь і

можливо

уявити

без

спеце­

звукові ефекти;

 

 

 

 

 

 

фектів. Навіть є дві серії відо­

2. Фотографічна звукова до­

мої стрічки «F/X», або «Ілюзія

ріжка на кіноплівці.

 

 

 

 

вбивства» (1986, 1991), що роз­

 

 

 

 

 

 

СИНОПСИС

[Synopsis] -

повідають саме

про

голлівуд-

короткий зміст фільму, переказ

ського

майстра

спецефектів,

на декількох сторінках

сцена­

який потрапляє через це в масу

неприємностей, хоча і виплуту­

рію або проекту фільму.

 

 

ється з них завдяки своєму рід­

 

 

 

 

 

 

СКРИПТ-ҐЬОРЛ

 

[англ.

кісному вмінню творити дива.

 

Утім, існує ще одна абревіату­

Script Girl] — звичайно жіноча

ра —

SP-EFX,

що означає все

професія

в

західному кіно —

те ж саме: «спеціальні ефекти»,

секретар

і

помічник

режисе­

які,

у свою чергу,

поділяють­

ра, веде докладний щоденник

ся

на «візуальні»,

«оптичні»

зйомки фільму.

 

 

 

 

 

 

або

 

«фотографічні

 

ефекти»

 

 

 

 

 

 

 

 

СПІВПРОДЮСЕР

- про­

(правильніше

 

«кінематогра­

фічні»), а також на «механіч­

дюсер, що відіграє значну роль

ні»

або «фізичні». До простих

у створенні

фільму або безпо­

візуальних ефектів (хоч і їх

середньо

відповідає

за

адмі­

треба було одного разу винай­

ністративну

частину

 

вироб­

 

ти)

 

належать

 

«затемнення»,

ництва фільму.

Співпродюсер

 

 

«витіснення»

(або

«шторка»),

несе меншу відповідальність за

«наплив», «стоп-кадр», «каше-

кінцевий

продукт, ніж

продю­

тування»

(особливе

звужен­

сер. Якщо у фільму більше од­

ня

рамок екрана),

складніші

ного продюсера, це не означає,

«рирпроекція»,

«сповільнена»

що вони «співпродюсери» в тех­

і «прискорена

зйомка»,

«удру­

нічному розумінні цього слова.

ковування», «подвійна»

і «ба­

 

 

 

 

 

 

СПЕЦЕФЕКТИ

В

КІНО

гатократна експозиція», зйомка

[англ. F/X — effects] — сучас­

на чорному тлі і за допомогою

не супервидовищне кіно, перш

«блукаючої маски».

 

240

241

Механічні, фізичні або, інак­ ше кажучи, рукотворні ефекти, що вживаються в кіно, мож­ на поділити на декілька видів. У першому з них є головним під­ готовка моделей — від створення яких-небудь автоматичних при­ строїв, включаючи роботів, до виробництва муляжів усіляких монстрів або тварин величезних розмірів. При відтворенні стра­ ховиськ різного типу, а також деформованих людиноподібних істот і спотвореної зовнішності самих людей використовується складний грим, що представляє інший вид спецефектів, які не є оптично-комп'ютерними. Ма­ кетування ж різних об'єктів, ви­ будовування декорацій у мініа­ тюрі, які на екрані мають вигля­ дати по-справжньому, — це теж розвиток принципу моделю­ вання. Застосування різнома­ нітних технічних пристосувань (декорації, що розгойдується або крутиться, вітродувів, по­ ливних машин і т. п.) допомагає справити необхідний для кіне­ матографістів вплив на глядачів, особливо у фільмах катастроф. Нарешті, не обійтися без сцен перестрілок, вибухів та інших піротехнічних ефектів, якими особливо насичені бойовики.

Нинішнє покоління май­ стрів спецефектів вважає

за краще, витративши на зйом­ ки мільйони доларів, усе по­ трібне намалювати на комп'ю­ тері. Але все одно знаходиться який-небудь окремий дивак, який щось несподівано вина­ ходить уручну, і це виявля­ ється цікавішим від змодельованого на розумній машині. Таке співіснування рукотвор­ ної і комп'ютерної праці по­ стійно збагачує одне одну і є оптимальною умовою для по­ ступальної ходи вперед. Див. «Механічні ефекти в кіно», «Комп'ютерні ефекти в кіно».

СТОК-ШОТ [англ. Stockshot — фільм-кадр] — кіноматеріал, архівна зйомка. Уривок з фільму, що використовується в іншому фільмі. Іноді це ури­ вок з випусків новин, як, напри­ клад, у фільмі Діно Різі «Похід на Рим» (La Marche sur Rome). Цей метод дуже економічний і часто використовується в аме­ риканських серіалах.

СТОП-КАДР

[англ. S t o p -

зупинка + кадр

«зупинений

рух»; Stop-motion Trick] — кіне­ матографічний прийом, коли дія на екрані завмирає, іміту­ ючи фотографію. Популярний як останній кадр — як епілог і для прокрутки титрів.

СУБТИТРИ [англ. Subti­ tle] — текст, надрукований на нижній частині кадру рід­ ною мовою аудиторії глядачів.

СУБ'ЄКТИВНА КАМЕРА [фр. Subjective Camera] — зйом­ ка називається суб'єктивною, коли камера показує те, що ба­ чить персонаж. Дуже вміло цей прийом застосовував А. Хічкок, завдяки якому він надалі ши­ роко використовувався у філь­ мах жахів і тріллерах. Повніс­ тю прийомом «суб'єктивна ка­ мера» був знятий фільм Робер­ та Монтгомері «Жінка з озера» (La Dame du lac). Режисер грає роль детектива Філіпа Марлоу. Глядач бачить його тільки в ту мить, коли він дивиться на себе у дзеркало.

СУПЕРВАЙЗЕР [англ. Superviser — художній керівник] — у США в 20-і роки найбільші банки скуповували акції бага­ тьох кінофірм. Так, компанія «Метро-Голдвін-Мейєр» була пов'язана з «Чейз нешенл банк», «Колумбія» — з каліфорній­ ським банком Джіаніні, фірма «Ворнернер Бразерз» — з бан­ ком «Гаранті траст» і т. д.

Для спостереження за ді­ яльністю Голлівуду банкіри створили в 1922 році Асоціацію

кіновиробників і прокатників (МПАА), на чолі якої був по­ ставлений видний діяч респу­ бліканської партії Вільям Хейс. Комісія Хейса (Див. «Кодекс Хейса») об'єднувала інтереси виробництва і прокату. Доступ фільму на екрани був немож­ ливий без дозволу цієї комісії.

Крім того, банки відрядили на кіностудії своїх уповнова­ жених — «супервайзерів» для контролю за процесом вироб­ ництва фільмів. На зміну режи­ серу, що грав провідну роль на студіях, прийшов адміністра­ тор, який має повноваження як дозволити,так і заборонити виробництво фільму, визна­ чати, годиться чи не годиться актор на головну роль, купува­ ти сюжети і готові сценарії для майбутніх фільмів. Тільки для окремих талановитих режи­ серів робився виняток — вони були ніби «торговою маркою» кінофірми. Переважна біль­ шість тих творчих працівників, які робили швидку комерційну продукцію, перебувала на ста­ новищі слухняних виконавців.

Після 1926 року епоха самоді­ яльних експериментів незалеж­ них режисерів та підприємців закінчилася, зникли останні її сліди — режисери втратили сво­ боду дій, постановників заміни-

243

ли

продюсери —

уповноважені

Звичайно

сценарій

про­

фінансового капіталу з питань

дається за певною ціною, яка

виробництва. Див. «Продюсер».

збільшується

до

другої

ціни,

 

 

 

 

 

якщо з нього зробили фільм.

 

СЦЕНАРІЙ,

КІНОСЦЕ­

Наприклад,

перша ціна може

НАРІЙ [італ. Scenario] — літе­

бути $100 000, а друга $250 000.

ратурна основа фільму — за­

Це означає, що автор сценарію

гальний

термін,

що

означає

одержує $100 000 авансом і по­

надруковану працю, в якій де­

тім ще $150 000, коли фільм

тально розповідається про по­

буде знято.

 

 

 

 

дії

та діалоги фільму. Звичай­

 

 

 

 

 

но

допрацьовується

на стадії

СЦЕНАРИСТ

[англ.

Scri­

девелопменту до робочого сце­

pt Writer] — розрізняють ав­

нарію. Професійно написаний

тора літературного

сценарію

сценарій зважає на специфіку

(сюжету) і робочого

сценарію

кіномови,

дає можливість по­

(на основі якого робиться роз­

будувати

відеоряд

майбутньо­

кадрування

фільму).

Автор

го кінофільму.

 

 

останнього — член команди.

 

 

 

 

 

 

 

 

вала втричі більше плівки, ніж

«ТЕХНІКОЛОР»

[Technic­

звичайний чорно-білий фільм,

olor] — колір, одержаний за до­

але й

потребувала спеціально

помогою фільтрів, був досить

переробленої під неї кінокаме­

неприродним, до того ж зо­

ри, що випускалася лише фір­

браження часто виходило роз­

мою Калмуса. Тому в 1930—

пливчастим. У 1917 році Г. Кал-

1940

роки

«Техніколор»

за­

мус

застосував

так

званий

стосовувався тільки

в дорогих

«Техніколор»,

при

якому

чор­

картинах, таких, як «Чарівник

но-білі знімки забарвлювалися

з Оз» і «Віднесені вітром».

 

в червоний і зелений кольори,

На початку 1940-х

років

а потім скріплялися в єдину

був створений новий різновид

стрічку, що дозволяло одержа­

«Техніколора», так звана систе­

ти потрібну колірну гамму. Та­

ма «Тріпек», що об'єднала три

кий метод застосовувався в ба­

кольорові стрічки в єдине ціле,

гатьох

класичних

німих

філь­

після чого плівку можна було

мах, зокрема в картині «Чор­

використовувати в звичайній

ний пірат» (1926). Але Калмуса

кінокамері.

У

найближче

де­

все ще не задовольняла якість

сятиліття багато фірм

почали

кольору, і він розробив нову

випускати

дешевші

версії

по­

технологію,

за якою червоний

дібної

багатошарової

системи,

і зелений кольори переносили­

і «Техніколор»

утратив

своє

ся на третій знімок, що містив

домінуюче становище в

Голлі­

відтепер всю колірну і візуаль­

вуді. Сучасні системи «Тріпек»

ну інформацію, необхідну для

мають набагато більшу світло­

відтворення оригінального зо­

чутливість,

що дозволяє одер­

браження.

 

 

 

 

 

жувати куди чіткіше і яскраві­

Першою

картиною, знятою

ше кольорове зображення, ніж

за допомогою цього нового ме­

раніше.

 

 

 

 

 

тоду

трибарвного

«Техніколо-

 

 

 

 

 

 

 

ра»,

став діснеївський фільм

ТИТРИ [фр. Titre, від лат. Ті-

«Квіти і дерева» (1932), а в ху­

tulus — напис] — усі текстові ма­

дожньому

кінематографі

цей

теріали (що відтворюються лі­

процес

був

уперше

випробу­

терами), включені в кінофільм:

ваний через три роки у фільмі

пролог і епілог, список творців

«Бекі

 

Шарп».

Проте

система

картини,

виконавців

ролей,

«Техніколор» не тільки спожи­

усіх,

хто брав

участь

у ство-

244

245

 

ренні кінокартини, а також по­

го можна видозмінити залежно

яснювальні

написи

і технічна

від виду озвучування.

 

інформація. Титри

із списком

ТРЕВЕЛІНГ

[Travelling] -

творців

фільму і

виконавців

зйомка з руху. Камера рухома.

ролей відтворюються на почат­

Встановлюється

на

колесах,

ку або в кінці фільму.

 

 

рейках, автомобілях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТОНАТЕЛЬЄ,

ТОНСТУ­

1. Наїзд: поступове

набли­

ДІЯ [англ. Sound Studio] — зву-

ження до об'єкта.

 

 

 

коізольоване

приміщення

2.

Від'їзд: поступове

вида­

на кіностудії

або

телецентрі,

лення від об'єкта.

 

 

 

в якому

проводиться

озвучу­

3. Бічний тревелінг: супро­

вання фільму

або

перезапис

від справа наліво або зліва на­

фонограм

фільму.

У

тонате­

право рухомого об'єкта.

 

лье є екран для проектування

4. Вертикальний

тревелінг:

озвучуваного

фільму,

мікро­

переміщення від низу до верху

фони, пюпітри і пульти для ви­

або зверху вниз по вертикаль­

конавців, а також пульт звуко­

ній осі.

 

 

 

оператора, який іноді встанов­

5.

Супроводжуючий

треве­

люється

в

особливому

примі­

лінг: камера супроводжує рухи

щенні — мікшернііі. Тонателье

персонажа, слідуючи за ним або

для мовного, шумового або му­

заїжджаючи наперед нього.

зичного

озвучування

фільму

6.

Суб'єктивний

тревелінг:

мають різні акустичні характе­

камера ніби зливається з ба­

ристики і різний об'єм. На не­

ченням рухомого суб'єкта.

великих

кіностудіях звичайно

7.

Оптичний

тревелінг

є одне універсальне тонателье,

(ефект зйомки з руху): Див.

акустичні характеристики яко­

Zoom (наїзд).

 

 

 

 

 

 

 

 

в невеликих американських

УТІКАЮЧЕ

ВИРОБНИ­

містах

(наприклад

Пітсбург)

ЦТВО [англ.

Runaway

Prod­

або Свропі. Відомі

приклади,

uction] — фільми, які виро­

коли голлівудські студії орен­

бляються

поза

Голлівудом

дували

виробничі

потужності

для економії засобів на вироб­

в Росії. Перший приклад цього

ництво.

Деякі

компанії

вва­

типу продукції — фільм «From

жають за краще знімати філь­

the Manger to the Cross», випу­

ми (частково

або

повністю)

щений у 1912 році.

 

246

247

 

ФАНДРАЙЗИНГ [англ. Findrising] — пошук фінансового забезпечення проекту.

ФІЛЬМОКОПІЯ [англ. Film Print] — позитивна копія кі­ нофільму, призначена для де­ монстрації в кінотеатрах. Див. «Позитив».

ФЛЕПІБЕК [англ. Flashback, від Flash — спалах + Back — на­ зад] — епізод(и) фільму, зміст якого-(их) пов'язаний з поді­ ями, що передують йому (їм), повернення до минулого, ре­ троспекція. Такий епізод часто є важливим елементом фільму (наприклад, епізод, що відтво­ рює скоєння злочину), служить для підкреслення мотивації вчинків героїв. Прийом флешбеку характерний для фільмів «Громадянин Кейн» О. Уеллса, «Хіросіма, моя любов» А. Рене, «Расемон» А. Куросаві.

Так кінематографісти нази­ вають прийом, коли режисер обриває дію, щоб показати по­ дії, що відбувалися в минулому, але пов'язані із сьогоденням, зумовили його.

ФЛЕПІФОРВАРД [англ. Flash-Forward — забігання впе­ ред, від Flash — спалах + Forward

уперед] — прийом, протилежний флешбеку, епізод фільму, який переносить дію в майбутнє, пе­ редбачає події. Застосовується звичайно у фантастичному кіно.

ФОНОТЕКА [від грец. Pho­ ne — звук + Theke — сховище] — сховище фонограм. На кіносту­ діях художніх фільмів у фонотецізберігаються записи різних природних шумів — вітру, дощу, грому, морського прибою, голо­ сів тварин і птахів, виробничих шумів. У фонотеках кіностудій хронікально-документальних і науково-популярних фільмів містяться в основному музичні записи, що використовують­ ся при звуковому оформленні фільмів. Фонотека видає тіль­ ки копії фонограм (оригінали не видаються). Після закін­ чення зйомок фільму всі запи­ си, що виконані в процесі його виробництва і являють інтерес для подальшого використання, здаються до фонотеки.

ФРОНТПРОЕКЦІЇ МЕТОД [англ. Front Projection — пере­ дня проекція] — метод комбі­ нованої кінозйомки, при яко­ му зйомка реальних об'єктів робиться на тлі зображення, що проектується на відобража­ ючий екран.

248

ХЛОПАВКА [англ. Clap­ per] — невелика дошка, що міс­ тить інформацію про фільм. На ній звичайно написано ро­ бочу назву фільму, імена ре­ жисера і головного оператора, номер сцени і дубля, дата і час. Звичайно її показують на по­ чатку кожного дубля. Зверху нумератора прикріплена руко­ ятка, якою «хлопають» для за­

безпечення синхронізації аудіо і відео.

ХУДОЖНИК ФІЛЬМУ [англ. Art Director] — автор об­ разотворчо-декоративного рі­ шення фільму або телепереда­ чі. Під керівництвом режисера працюють: художник-поста- новник, художники костюму, гриму, реквізиту, художник комбінованих зйомок та ін.

249

ЦЕЙТРАФЕРНА

КІНО­

часу. Пуск кінознімальної апа­

ратури або

включення освіт­

ЗЙОМКА [від нім. Zeit - час +

лювальних приладів здійсню­

Raffen — підбирати; англ. Time-

ється пристроєм, що зветься

lapse Cinematography]

— пере­

цейтрафер.

Застосовується

ривиста кінозйомка

одиноч­

для зйомки повільних проце­

ними кадрами з рівними, на­

сів (наприклад, розпускання

перед заданими інтервалами

квітки).

 

ЧИТЧИК [від англ. Reader— читач] — співробітник агентства або студії, що професійно займається пошуком ідей або

оригінальних сценаріїв. З цією метою читчики проглядають (прочитують) величезну кількість нових видань, періодику, повідомлення в Інтернеті.

250

251

 

 

 

 

 

 

of Motion Picture Arts and Sci­

 

 

 

 

 

 

ences] —

громадська

організа­

 

 

 

 

 

 

ція, заснована в 1927 p., метою

КІНОПРОКАТ

 

 

якої

проголошувалося: підви­

 

 

 

 

 

 

щення

художнього,

культур­

 

 

 

 

 

 

ного і технічного рівня кіно

АДВЕРТАЙЗІНГ [англ. Adv­

США. У 1997 р. налічувала по­

ertising — рекламування] — роз­

над

5000 членів.

Складається

міщення

рекламної

продукції

з 13 різних

секцій

творчих

фільму у фойє кінотеатрів.

і технічних

кіноспеціальностей

 

 

 

 

 

 

(акторів, режисерів, продюсерів,

АМЕРИКАНСЬКА

АСО­

костюмерів,

монтажерів тощо).

ЦІАЦІЯ

КІНО

-

централь­

З 1929 р.

щорічно

присуджує

на організація

американської

приз

кіноакадемії,

відомий

як

кінопромисловості,

що

відає

премія «Оскар». Президентами

питаннями виробництва і про­

кіноакадемії в різні роки були

кату фільмів. її основна функ­

такі видатні кінодіячі, як Фер-

ція — захист інтересів великих

бенкс (1-й президент), Девіс, Ка-

і дрібних кінофірм, що вхо­

пратаін.

 

 

 

 

 

 

дять в неї (близько 100), екс­

 

 

 

 

 

 

 

 

порт та імпорт фільмів, участь

АНТИТРЕСТОВЕ

ЗАКО-

у міжнародних

кінофестива­

НАДАВСТВО

-

посилило

лях тощо. Вона здійснює також

заходи

щодо

кінематографа

контроль за дотриманням сис­

наприкінці 40-х років. Верхо­

теми обмежень, т. зв. рейтин­

вний суд США підтримав рі­

гу ААК.

Асоціація має

бюро

шення одного із судів нижчої

в 38 країнах (прибуток від про­

інстанції,

підтвердивши

іс­

кату

американських

фільмів

нування «двох змов», спрямо­

за кордоном складає більше по­

ваних на встановлення моно­

ловини загального прибутку).

польних цін, — горизонтальної

Створена в 1921 р. як Асоціація

між великими голлівудськими

кінопродюсерів

і кінопрокат­

кіномонополіями і вертикаль­

ників

Америки,

сучасна назва

ної між кожним прокатником-

з 1946.

 

 

 

 

відповідачем і його клієнтами.

 

 

 

 

 

 

У результаті

 

була

оголошена

АМЕРИКАНСЬКА

 

КІНО-

протизаконною практика про­

АКАДЕМІЯ [англ.

Academy

кату фільмів

«блоками», коли

 

 

 

 

 

252

 

 

 

 

 

 

 

великі компанії змушували нотеатрів, що належали їм, власників кінотеатрів брати зберігши за собою лише права декілька невдалих картин ра­ виробничо-прокатних органі­ зом з тією, яка їм справді була зацій, що в якійсь — дуже від­ потрібна, і, що для нас най­ носній — мірі відновило роль більш важливо, кіномонополії механізмів вільної конку­ змушені були протягом 1948— ренції саме в той період. Див. 1952 років продати мережі кі­ «Блок-букінг».

253

БЛОК-БУКШГ [англ. Block-

називали «паровоз» — він тяг­

нув за собою на екран незалеж­

Booking]

 

продаж

некасо-

 

ного кінотеатру цілу низку «ва­

вих фільмів

у навантаження

гонів» з товаром не найкращої

до касових

(тобто

«у

блоці»

якості. З травня 1948 року Вер­

або «у комплекті»), що нав'язу­

ховний суд, після тридцятиріч­

ється

суперстудіями

кінотеа­

ної

судової

тяганини

власни­

трам. Був частково блокований

ків

провінційних

кінотеатрів

у 40-х роках застосуванням за­

і монополістичних кінотрестів,

кону

про

антимонопольну ді­

ухвалив рішення, за яким було

яльність. На

початку

століття

суворо заборонено систему бу-

У. Ходкінсон,

керівник кіно­

кінгу блоку.

 

 

 

 

 

компанії

 

«Парамаунт»,

уста­

 

 

 

 

 

 

Тепер

студіям

уже

не бу­

новив

чітку прокатну

систему

ло

сенсу

ставити

щорічно

«блок-букінг» — продаж права

по 50 картин,

оскільки в умо­

на показ усіх фільмів без винят­

вах

вільної

конкуренції

лише

ку, що прокатувалися «Парама-

десять чи

п'ятнадцять

картин

унтом». Система блок-букінг на

мали шанс потрапити на екран.

початку

століття

сприятливо

Катастрофа

полягала

в тому,

позначилася на розвитку

про­

що виробництво дешевих філь­

кату, оскільки дозволяла влас­

мів

класу

«Б»

і «В» стало не­

никам кінотеатрів не викупля­

рентабельним,

бо жоден кіно­

ти фільми, а брати їх у тимча­

театр не хотів

їх демонструва­

сове користування і тим самим

ти. При створенні меншої кіль­

не завищувати ціни на квитки.

кості фільмів уже не було сенсу

Але з часом подібна центра­

тримати численний адміністра­

лізація виробництво — прокат

тивний,

технічний

і творчий

сприяла

появі

кіномонополій,

персонал. На

всіх кіностудіях

що природно не могло позитив­

почалися скорочення, причому

но впливати на розвиток кіне­

загроза втратити роботу нави­

матографа. Власники незалеж­

сла в першу чергу над письмен­

них кінотеатрів

як

«наванта­

никами та акторами. За десять

ження» до фільмів Грети Гарбо,

років кількість акторів, що пе­

Гері Купера або Сесіль де Міля

ребували у штаті, зменшилася

змушені були брати також вісім

більш ніж наполовину, в 1946

або дев'ять

фільмів

класу

«Б»

році

їх було

742, а в 1956-му

і «В». Фільм з відомим актором

— вже тільки 229. У цей же са-

мий час кількість зайнятих на штатній роботі техніків змен­ шилася з 24 до 13 тисяч.

Великі кінозірки, в яких кінокомпанії були особливо зацікавлені, почали відмовля­ тися від численних контрак­ тів. Акторам стало зручніше пов'язувати себе з тією фір­ мою, яка давала кращі умови і ангажувала їх на один фільм. Кількість картин постійно зменшувалася, зате зростало прагнення дістати для участі в них знаменитостей. Кожен новий фільм прагнули при­ красити іменами найбільш популярних кінозірок. У свою чергу кіностудії відмовилися від довгострокового плануван­ ня, ліквідували «школи май­ бутніх зірок» — очікування, поки народиться нова зірка, обходилося тепер дуже доро­ го. Раніше для випробування творчих можливостей «кан­ дидаток у зірки» були картини класу «Б». Нині експерименти з молодим поповненням про­ водити стало ніде.

З міркувань економіки май­ же всюди були ліквідовані та­ кож і сценарні відділи. Раніше студії купували теми або ж го­ тові літературні твори, які були виробничим резервом, розрахо­ ваним на декілька років напе­

ред. Нині це стало непотрібним і ризикованим. Шанси пробити­ ся на екран мають тільки відомі автори й відомі твори. За бест­ селер і за театральний бойовик доводиться платити незрівнян­ но дорожче. Але цей спосіб мож­ на було застосувати тільки в одному випадку — автор тексту сам по собі повинен бути знаме­ нитою «фірмою», інакше ризик виявиться невиправданим.

Такі були наслідки пам'ят­ ного рішення Верховного суду. Наслідки, які знайшли від­ дзеркалення в новій організа­ ційній та економічній структу­ рі виробництва 60—70-х років, названої «Новим Голлівудом». Див. «Антитрестове законодав­ ство», «Новий Голлівуд».

БОКС-ОФЇС [англ. Box Of­ fice — квиткова каса, касові збори]

1. Кабіна в театрі або іншому місці розваги, де продаються вхідні квитки;

2.Валовий збір з проданих квитків до розважальних за­ кладів;

3.Потенційний показник: «Цей фільм матиме хороші ка­ сові збори»;

4.Рейтингові таблиці касо­ вих акторів, режисерів, продю­ серів.

254

L Оэ

БОМБА [англ. Bomb] — не­ дооцінені фільми, які провали­ лися в прокаті, дістали погану пресу і не зібрали очікуваних касових зборів (див. «Індич­ ка»). Протилежність бомбі — блокбастер. Див. «Блокбастер».

БУКЕР [англ. Booker] - фа­ хівець кінотеатру, який займа­ ється плануванням кінорепертуару. Особливістю роботи є знання специфіки кінопрокату і смаків публіки.

ВІКОВИЙ ОБМЕЖУВАЛЬ­ НИЙ РЕЙТИНГ - див. «Кла­ сифікація фільмів».

ВТОРИННІ РИНКИ - поле отримання додаткових доходів від розповсюдження кінокар­ тини після кінопрокату (осно­

вного ринку), включає телеба­ чення, тиражування на відеока­ сетах, CD-ROMax, новелізацію (книжкове видання сюжету), використання сюжетів у комік­ сах, комп'ютерних іграх, рекла­ мі, друк атрибутики і зображен­ ня персонажів на побутовій про­ дукції (майках, ручках тощо).

256

257