Кїнословник-Мисливскїі
.pdf
|
ІГРОВИЙ |
ФІЛЬМ |
див. |
рає той, що йому сподобався. |
||||||||
«Художній |
фільм». |
|
|
Екран |
відображає |
результати |
||||||
|
|
|
|
|
|
голосування. Більшості людей, |
||||||
|
ІНТЕРАКТИВНЕ |
КІНО |
які проголосували |
за певний |
||||||||
[англ. Interactive Cinema] - мож |
сюжет, |
пропонують залишати |
||||||||||
ливість глядача ставати актив |
ся на своїх місцях, решта гляда |
|||||||||||
ним учасником кінопростору |
чів розходиться по інших залах |
|||||||||||
і |
співавтором |
фільму. |
Перші |
мультиплексів. У цю хвилину |
||||||||
спроби у цьому напряму здій |
настає невеликий антракт, піс |
|||||||||||
снювались наприкінці 80-х ро |
ля якого |
глядачі, |
розподілив |
|||||||||
ків. Сьогодні інтерактивне кіно |
шись |
по |
залах, |
продовжують |
||||||||
стає можливим завдяки широ |
кіноперегляд |
обраного |
ними |
|||||||||
кому розвитку багатозальних |
продовження фільму. |
|
||||||||||
кінотеатрів |
(мультиплексів), |
Принцип |
інтерактивного |
|||||||||
а |
також |
розвитку |
цифрово |
кіно все |
частіше |
використову |
||||||
го |
кінематографу. |
Технологія |
ється |
у |
порноіндустрії |
США |
||||||
цього нового |
кіножанру |
зараз |
та Франції. Інтерактивні DVD |
|||||||||
перебуває |
на |
стадії |
розробки. |
надають |
можливість глядачеві |
|||||||
її сутність така: глядачі при |
ставати |
учасником |
«процесу» |
|||||||||
ходять на кіносеанс до най |
і керувати тим, що відбувається |
|||||||||||
більшого кінозалу, |
оснащений |
на екрані за допомогою пульту |
||||||||||
спеціальним обладнанням для |
ДУ та меню фільму. Але най- |
|||||||||||
голосування (навпроти кожно |
ширше застосування принцип |
|||||||||||
го крісла). Наприкінці першої |
інтеративного кіно поки що діс |
|||||||||||
частини, |
у найнапруженіший |
тав лише у комп'ютерних іграх. |
||||||||||
момент фільму, глядачеві нада |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
ється можливість зробити свій |
ІНЖЕНЮ [фр. Ingenue - на |
|||||||||||
вибір. Йому пропонують певну |
ївна] - амплуа актриси, яка |
|||||||||||
кількість |
можливих варіантів |
грає ролі наївних, |
простодуш |
|||||||||
розвитку подій, з яких він оби |
них дівчат. Див. «Амплуа». |
18
|
|
|
|
|
|
|
|
|
«Рятівна |
шлюпка» |
(Lifeboat, |
||||
|
КАМЕО [англ. Cameo - міні |
1944) по воді пропливає газе |
|||||||||||||
атюрний, епізодичний] - епізо |
та з його фотографією. Іноді |
||||||||||||||
дична роль будь-якого відомого |
знаменитості, |
які |
з'являлися |
||||||||||||
актора або іншої знаменитості. |
у камео, грають самих себе, як, |
||||||||||||||
Термін |
був |
уперше |
викорис |
наприклад, Михайло Горбачов |
|||||||||||
таний продюсером |
М. Тоддом |
у фільмі Віма Вендерса «Так |
|||||||||||||
щодо |
фільму «Навколо |
світу |
далеко, так близько» (In weiter |
||||||||||||
за 80 днів» (Around the World in |
Feme so nah, 1993). |
|
|
||||||||||||
Eighty Days, 1956), в якому на |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
лічується |
44 |
камео. Зазвичай |
КАРТУНИ [англ. Cartoon - |
||||||||||||
мета цього прийому - збіль |
карикатура] - згодом це понят |
||||||||||||||
шити |
комерційний |
потенціал |
тя перейшло |
на |
мальований |
||||||||||
фільму. |
У |
детективі |
«Список |
фільм, оскільки першими його |
|||||||||||
Адріана |
Мессенджера» |
(The |
авторами |
були |
журнальні ка |
||||||||||
List of Adrian Messenger, 1963) |
рикатуристи і |
автори коміксів |
|||||||||||||
Б. Ланкастер, P. Мітчум, Ф. Сі- |
(див. «Анімаційне кіно»). |
||||||||||||||
натра |
і |
Т |
Кертіс |
з'являлись |
|
|
|
|
|
|
|||||
у гримі, що робив їх невпізнан |
КІНО [англ. Cinema] - ши- |
||||||||||||||
ними; завданням глядачів було |
|||||||||||||||
рокорозповсюджена скорочена |
|||||||||||||||
вгадати,хто є хто. |
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
назва кіномистецтва, кінемато |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
За крихітну роль у фільмі |
графії або кінотеатру. |
|
||||||||||||
«Супермен» |
(Superman, |
1978) |
|
|
|
|
|
|
|||||||
М. |
Брандо |
отримав |
гонорар |
КІНО КАТЕГОРІЇ «А» [англ. |
|||||||||||
у 2 млн 250 тис. доларів і 11% |
A-movie] - як «кіно класу А» |
||||||||||||||
від |
прибутку |
продюсерів. Але |
часто |
розуміють щось |
велике, |
||||||||||
часто |
камео |
бувають |
жартів |
значне, хітове. |
Насправді си |
||||||||||
ливими і разраховані лише на |
туація в американському кіно |
||||||||||||||
комічний |
ефект, іноді |
зрозу |
за останні 40 років після краху |
||||||||||||
мілий лише посвяченим. Такі |
попередньої системи |
Голліву |
|||||||||||||
камео, зазвичай, не вказуються |
ду, сформованої ще в «золоту |
||||||||||||||
в титрах. А. Хічкок з'являвся |
добу» (тобто у 30-40-ві роки), |
||||||||||||||
майже у кожному своєму філь |
настільки змінилася, що й по |
||||||||||||||
мі, |
починаючи з «Мешканця» |
передньо існуючі терміни різко |
|||||||||||||
(The |
Lodger, |
1926), |
вигадую |
змінили своє значення. Раніше |
|||||||||||
чи для цього різноманітні ку |
до кіно категорії «А» належала |
||||||||||||||
медні |
ситуації: так, |
у |
картині |
лише |
продукція |
найбільших |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
19 |
|
|
|
|
|
|
студій |
Голлівуду, |
так |
званих |
до того, що ціла низка картин |
||||||
«мейджорів» |
(до |
них |
зарахо |
не виходила на екрани кіноте |
||||||
вують до цього часу «Ворнер |
атрів, а відразу пропонувалася |
|||||||||
Бразерс», |
«Коламбіа Пікчерз», |
на відеокасетах. |
|
|||||||
«XX сторіччя - Фокс», «Па- |
Звичайно, було б заманливо |
|||||||||
рамаунт», |
«Буена |
Віста», |
до |
оцінювати за допомогою літер |
||||||
складу |
якої входить компанія |
А і Б художній рівень філь |
||||||||
Волта Діснея, а також об'єдна |
мів. |
Але практика |
засвідчує, |
|||||||
ні на початку 80-х студії МГМ |
що й нагорі прокатних рейтин |
|||||||||
і «Юнайтед», крім того, у 40-ві |
гів, і внизу цих таблиць дуже |
|||||||||
роки мала значний вплив фірма |
часто |
трапляються |
неодноз |
|||||||
РКО). Усі фільми дрібних неза |
начні твори, які не варто роз |
|||||||||
лежних |
компаній, |
визначених |
глядати з точки зору розмірів |
|||||||
терміном |
«інді» |
(незалежні), |
бюджету чи популярності сту |
|||||||
належали до категорії «Б». Але |
дії, що створює та надсилає їх |
|||||||||
проникнення |
незалежного |
кі |
у прокат. |
|
|
|||||
нематографу, |
яке |
розпочалося |
|
|
|
|
||||
наприкінці 60-х років, до систе |
КІНО КАТЕГОРІЇ «Б» [англ. |
|||||||||
ми великого Голлівуду, призве |
B-movie] - зазвичай вважаєть |
|||||||||
ло до стирання меж між «мей- |
ся чимось не вартим уваги, не- |
|||||||||
джорами» |
й |
«інді». |
Останні |
касовим. Фільми категорії «Б» |
||||||
(наприклад, найбільш успішні |
виникли як цілий напрям, ма |
|||||||||
на початку 90-х років компанії |
буть, лише на початку 40-х ро |
|||||||||
«Мірамакс» і «Нью Лайн Сі- |
ків, хоча окремі подібні срічки |
|||||||||
нема») |
стають дочірніми щодо |
знімались і раніше. Між іншим, |
||||||||
кіногігантів, |
тобто своєрідни |
біля |
початків |
цих фільмів, як |
||||||
ми міні-мейджорами. |
Фірми |
і при заснуванні кінокомпаній- |
||||||||
з теперішньої «великої шістки» |
гігантів Голлівуду (наприклад, |
|||||||||
часто прокатують фільми, ство |
МГМ та «Ворнер Бразерс»), сто |
|||||||||
рені самостійними продюсера |
яли вихідці з Росії. Продюсер |
|||||||||
ми. І бюджет нібито незалежної |
Вел Л ьютон (справжнє його ім'я |
|||||||||
стрічки «Термінатор-2: Судний |
Володимир Іванович Левентон, |
|||||||||
день» |
компанії |
«Каролько» |
родом із Ялти, племінник відо |
|||||||
став у 1991 рекордним для аме |
мої актриси Алли Назимової), |
|||||||||
риканського кіно, досягнувши |
пропрацював |
на початку 30-х |
||||||||
стомільйонної межі. Розвиток |
років як асистент |
монтажера |
||||||||
відео наприкінці |
70-х |
призвів |
у фільмі Д. Селзніка, увійшов |
в історію як зачинатель з 1942 малобюджетного кінемато графа у спеціальному відділі кіностудії РКО, згодом пере кваліфікувався на белетриста, видавши 10 романів, у тому числі один порнографічний. Льютон був продюсером таких фільмів жахів, що стали малою класикою, як «Котяче плем'я», «Я гуляла з зомбі», «Прокляття котячого племені», «Викрадач тіл», «Острів мертвих».
У 50-ті роки малобюджетне фантастичне кіно пережи вало перід розквіту. «Щось», «Муха», «Вторгнення викрада чів тіл», «Крапля», «Амазонки на Місяці», «Напад 50-фунто- вої жінки» і низка інших сучас них картин мають прямі анало гії в кінематографі класу «Б» сорокарічної давнини, а деякі з визнаних касових фільмів 70- 90-х років містять більш при ховані цитати з того ж джерела. У 50-60-ті роки некоронованим королем кіно категорії «Б» був режисер і продюсер Р. Кормен, який зняв 45 повнометражних стрічок за 16 років своєї ак тивної діяльності. Причому ці картини були вже різними за жанром - не лише містични ми екранізаціями розповідей Едгара По, але й фантастич ними фільмами («День, коли
світ скінчився», «Атака крабівмонстрів», «Війна сателітів»), гангстерськими («Кулеметник Келлі», «Різанина у день свя того Валентина», «Кривава мати»), молодіжно-рокерів- ськими («Лялечка-підліток», «Карнавальний рок», «Дівчи на з коледжу», «Дикі янголи», «Подорож»).
У 1994 році один з учнів Кормена М. Хеллман, не маючи са мостійної роботи, був усе-таки причетним великою мірою як продюсер до створення «фено мену К. Тарантіно», який начеб то без зусиль перейшов від ма лобюджетного і некасового кіно («Шалені пси») до середньобюджетного і суперхітового («Кри мінальне чтиво»). Його сорат ник Р. Родрігес, який умудрився зняти «Мар'ячі» всього за 7 тис. доларів і зібрати у прокаті 2 млн доларів, також дістав можли вість оперувати в подальшому у фільмах «Десперадо» та «Від заходу до світанку» бюджетом у межах 8-10 млн доларів.
Стрімкий розвиток кіно, прибутки від якого вже на по чатку 80-х років перевищува ли прибуток від кінопрокату, сприяв тому, що багато стрічок, які знімалися в Америці, по чали випускати відразу на ка сетах, минаючи стадію показу
20 |
21 |
в кінотеатрах. Ще існує велика |
|
Чим |
більше |
зростав |
потік |
|||||||||||
партія |
картин, |
розрахованих |
листів, |
|
тим |
нагальнішою |
ста |
|||||||||
на країни третього |
|
світу. Див. |
вала необхідність задовольни |
|||||||||||||
«Треш», |
«Кітч». |
|
|
|
|
ти |
законну |
цікавість |
глядачів. |
|||||||
|
|
|
|
Для цього у вступних титрах |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
КІНО КАТЕГОРІЇ «З» [англ. |
почали |
зазначати імена |
вико |
|||||||||||||
навців головних ролей, а в пре |
||||||||||||||||
Z-movie] - малобюджетні філь |
||||||||||||||||
сі |
подавати |
відомості |
з їх |
біо |
||||||||||||
ми, зроблені нашвидкуруч, за |
||||||||||||||||
графій та способу життя (най |
||||||||||||||||
звичай, |
дуже низького |
рівня. |
||||||||||||||
частіше |
вигадані). |
Реклама |
||||||||||||||
Фільми |
категорії «З» орієнто |
|||||||||||||||
«стар» |
|
зробила |
свою |
справу. |
||||||||||||
вані на молодіжну аудиторію. |
|
|||||||||||||||
Глядачі тепер знали, до кого |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
КІНОЗІРКА |
[англ. |
Star] - |
треба |
адресуватися, і |
вислов |
|||||||||||
лювали своє захоплення новим |
||||||||||||||||
поняття, що виникло в амери |
||||||||||||||||
кумирам. Треба зазначити, що |
||||||||||||||||
канському кіно |
у |
1910-ті роки |
||||||||||||||
«незалежні» |
не скупилися |
на |
||||||||||||||
та розповсюдилось |
у європей |
|||||||||||||||
оплату успішних акторів |
і |
ак |
||||||||||||||
ському |
кінематографі. |
Зазви |
||||||||||||||
трис, |
їхні |
гонорари |
зростали |
|||||||||||||
чай поняття «зірка» пов'язують |
||||||||||||||||
з феєричною швидкістю. |
|
|
||||||||||||||
з іменем Д. Ласкі, засновника |
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
компанії «Феймос плейєрз», але |
|
Показовими |
|
щодо |
цього |
|||||||||||
фактично воно є дітищем бага |
є |
«рекорди», |
досягнуті |
Мері |
||||||||||||
тьох «незалежних», |
які |
шука |
Пікфорд. У 1908 році вона, як |
|||||||||||||
ли шлях для просування своїх |
і інші актори отримувала п'ять |
|||||||||||||||
фільмів на екрани та отримання |
доларів на день. У 1913 році, |
|||||||||||||||
надійного прибутку. їх наштов |
коли на екрани вийшла карти |
|||||||||||||||
хнув на цю думку успіх окремих |
на «Це маленьке чортеня», ак |
|||||||||||||||
акторів у публіки. Вже давно |
триса |
вже отримувала 100 до |
||||||||||||||
на адресу деяких фірм почали |
ларів |
|
надень. |
|
Після |
успіху |
||||||||||
надходити численні листи пал |
цього фільму її ставка зросла |
|||||||||||||||
ких шанувальників. Не знаючи |
до 1000 доларів, а згодом дорів |
|||||||||||||||
прізвищ акторів (вони на той |
нювала 10000 доларів на день. |
|||||||||||||||
час не зазначалися в титрах), |
У пресі повідомлялося, що ма |
|||||||||||||||
шанувальники надсилали свою |
ленька Мері отримує найбіль |
|||||||||||||||
кореспонденцію |
безпосередньо |
шу платню у світі. |
|
|
|
|||||||||||
героям кінокартин, наприклад, |
|
У |
конкретно |
історичному |
||||||||||||
«суворому шерифу» |
з |
фільму |
значенні «кінозірка» - викона |
|||||||||||||
«Віддалене ранчо» та ін. |
|
вець, який максимально відпо- |
відає (перш за все зовнішними |
культ «кінозірок» у 20-ті роки, |
||||||||||||||
даними) персонажу тієї чи ін |
які з'являлися в ролях «при |
||||||||||||||
шої сюжетно-жанрової моделі |
бульців»: Р. Валентино, Р. Но- |
||||||||||||||
фільму. В певному сенсі «кіно |
варро, Г. Гарбо. У 30-ті |
роки |
|||||||||||||
зірка» - це типаж. На розвиток |
з утверждениям |
реалістичних |
|||||||||||||
феномену |
«кінозірки» |
також |
тенденцій |
в |
американському |
||||||||||
вплинула та обставина, що по |
кінематографі |
|
домінував |
ін |
|||||||||||
пулярні актори 1919-1920-х ро |
ший тип «кінозірки» («хлопець |
||||||||||||||
ків (М. Пікфорд, Д. Фербенкс, |
з нашої вулиці», «своя дівчи |
||||||||||||||
Л. Гіш) знімалися здебільшого |
на»). |
У таких |
ролях |
виявля |
|||||||||||
в однотипних ролях, а провід |
ли себе Г. Купер, Дж. Стюарт, |
||||||||||||||
ні коміки (М. Ліндер, Г. Ллойд, |
Б. Кросбі, К. Хепберн, К. Гейбл, |
||||||||||||||
Б. Кітон) |
уявлялися носіями |
К. Грант та ін. Напередодні |
|||||||||||||
постійного образу-маски. Ро |
Другої світової війни у Європі, |
||||||||||||||
бота «кінозірок» |
була |
можли |
у 40-50-ті роки у США на пер |
||||||||||||
ва завдяки діючій у практиці |
шому плані утвердився новий |
||||||||||||||
американського кіно |
суворій |
герой |
- |
|
«загублена |
людина» |
|||||||||
«спеціалізації» |
- |
наявності |
(актори |
Ж. Габен, |
X. Богарт, |
||||||||||
певних |
|
портретно-фізичних |
М. Кліфт та ін.). Створюваний |
||||||||||||
рубрик, |
наприклад: «дівчини» |
«кінозірками» |
|
образ |
форму |
||||||||||
(«любоньки»), |
«світські |
дами», |
вався у свідомості публіки як із |
||||||||||||
«вамп» («фатальні жінки»). |
виконання, так і з легенди (або |
||||||||||||||
Звід |
рубрик |
та |
виконавців, |
міфу) |
«кінозірки». |
У |
процесі |
||||||||
що дістав назву «система зірок» |
еволюції кіно в бік поглиблен |
||||||||||||||
(star-system), мав подвійний ас |
ня людського образу соціальне |
||||||||||||||
пект. У соціологічному та еко |
значення кінозірки та її творчі |
||||||||||||||
номічному сенсі на ній базу |
можливості все більше виявля |
||||||||||||||
валася |
стратегія |
зовоювання |
ють свою внутрішню конфлік |
||||||||||||
масового глядача з метою до |
тність. Багато |
«кінозірок» |
ста |
||||||||||||
сягнення |
відповідних |
ідеоло |
ли відомими акторами. У 60- |
||||||||||||
гічних настанов та отримання |
70-ті роки |
Б. Бардо, |
Дж. Дін, |
||||||||||||
високих |
прибутків. Екранний |
М. Брандо були оточені покло |
|||||||||||||
образ «кінозірки» малював іде |
нінням, |
схожим |
на культ |
дав |
|||||||||||
ального |
героя. |
Таким |
чином |
ніх «кінозірок». |
|
|
|
|
|||||||
здійснювалась |
настанова Гол |
У 60-ті роки, у зв'язку із по |
|||||||||||||
лівуду на міф про «інше життя». |
|||||||||||||||
явою французької |
«нової хви |
||||||||||||||
З цим |
пов'язаний особливий |
||||||||||||||
лі» та |
авторського |
кінемато- |
22 |
23 |
графу, поняття зірки досить своєрідно входить в авторське кіно. Тепер не має художнього диктату зірки (але треба за значити, що це стосується ви ключно авторського, некомерційного, здебільшого європей ського кінематографу), зірка стає елементом режисерського міфу (Анна Каріна у фільмах Жан-Люка Годара, Жан П'єр Лео у стрічках Франсуа Трюффо, Жюл'єт Бінош і Дені Лаван у картинах Лео Каракса, Хан на Шигулла у фільмах Райиера Вернера Фассбіндера та ін.). Режисер наче «патентує» актора, він - його персональ на зірка, що було характерно також і для деяких режисерів попередніх десятиліть. На приклад, союзи Марлен Дітріх і Джозефа Штернберга, Грети Гарбо і Моріца Стіллера, Лю бові Орлової і Григорія Алек сандрова й ін. Останнім часом (70-90-ті роки) поняття зірки стає універсальним, кінозір ками стають фотомоделі, рок і поп-музиканти, бо всі аудіові зуальні засоби тісно пов'язані (характерний приклад - Дейвід Боуї або такі актриси, як Лів Тайлер й Алісія Сілверстоун, які завдяки відеокліпам стали кінозірками ще до ролей на великому екрані).
КІНОФІЛЬМ -див. «Фільм».
КІНОХРОНІКА [Кіно + грец. Chronos - час; англ. Newsreel] - документальні зйомки безпосередньо з місця подій. Під це підпадають і репортер ські зйомки з «гарячих точок», і зйомки на офіційних заходах та зі спортивних змагань. Рані ше кінохроніку демонстрували на кіносеансах перед художні ми фільмами.
КІТЧ, КІЧ [нім. Kitsch - дешевина, несмак] - термін, який спочатку визначав пога но зроблений предмет на про даж, а пізніше став терміном естетики. Кіч - принцип фор
мування |
естетичного об'єкту |
|
в галузі |
«масової |
культури», |
потурає |
масовим |
уявленням |
про красу, в тому числі й у кіно.
Слово «кіч», |
яке |
розповсюди |
|||
лося |
спочатку в |
культурному |
|||
вжитку Німеччини у XIX сто |
|||||
літті, |
стало |
згодом інтернаці |
|||
ональним терміном, |
що |
озна |
|||
чає |
цілеспрямовану |
обробку |
|||
естетичного |
матеріалу |
згідно |
|||
з потребами |
масового |
смаку |
і масової моди. «Кіч» - це утри рувана імітація форм, пов'яза них у масовій свідомості з пре стижними цінностями культу ри, і, перш за все, фабрикація
примітивної, чуттєво-приємної |
го - і тому вони ближче до фан |
|||||||
зовнішньої красивості, що по |
тастики. |
|
|
|||||
ходить із |
прикладів, узаконе |
|
|
|
|
|||
них у сфері високого мистецтва |
К О Р О Т К О М Е Т Р А Ж Н И Й |
|||||||
на |
рівні |
естетичного |
спожи |
ФІЛЬМ [англ. Short Film]- |
||||
вання привілейованих |
станів |
фільм, що складається з однієї- |
||||||
суспільства. «Кіч» як принцип |
двох частин, зазвичай триває |
|||||||
може втілюватися і в грубих, |
не більше півгодини. |
|
||||||
педалізованих |
формах |
(вели |
|
|
|
|
||
косвітські та екзотичні кіноме- |
КРИСЛАТА КЛЮКВА - цей |
|||||||
лодрами), і у формах помірних, |
вислів |
спочатку |
позначав нісе |
|||||
пом'якшених. |
|
|
нітні та безглузді заяви інозем |
|||||
|
|
|
|
|
ців про Росію та її природу, лю |
|||
|
КОМІКСИ У КІНО [від англ. |
дей та їхні звичаї. У Тлумачному |
||||||
Comics, скор, від Comic Strip - гу |
словникуросійськоїмовипідред. |
|||||||
мористичні розповіді у малюн |
Д. М. Ушакова повідомляється, |
|||||||
ках] - літературні комікси про |
що вислів «крислата клюква» пі |
|||||||
Фантомаса, Арсена Люпена, що |
шов «від опису Росії, в якому по |
|||||||
з'явилися у Франції, як і амери |
верховий автор - француз пише, |
|||||||
канські твори про Діка Трейсі, |
що сидів під тінню величної |
|||||||
першими здобули екранне вті |
клюкви». У кінематографі хибні |
|||||||
лення. У подальшому з'явились |
фільми про Росію або фільми, |
|||||||
кіносеріали 20-30-х років про |
в яких присутній |
«стандартний |
||||||
Тонку людину та Чарлі Чені, |
перелік |
національних |
особли |
|||||
більш пізні твори про Леммі |
востей Росії»: балалайка, мо- |
|||||||
Кошна, Міккі Спілейна та ін. |
трійка, самовар, личаки, ведме |
|||||||
Кінокомікси сформувалися ще |
ді. До речі, недавній англійський |
|||||||
в 30-ті роки, коли, власне, й ви |
фільм |
«Онєгін» |
дає |
чудовий |
||||
ник у дешевих журналах і газе |
привід, щоб згадати цей влуч |
|||||||
тах того часу феномен коміксів. |
ний фразеологічний зворот! |
|||||||
Такі малюнки, які супроводжу |
|
|
|
|
||||
валися текстом, як, наприклад, |
КУЛЬТОВИЙ |
|
ФІЛЬМ |
|||||
«Супермен», «Бетмен» |
(«Лю- |
[англ. Cult Film] - фільм, що |
||||||
дина-кажан»), |
«Спайдермен» |
має мінімальну |
популярність |
|||||
(«Людина-павук»), «Даркмен» |
у широкої публіки, але викли |
|||||||
(«Людина пітьми»), звертались |
кає величезний інтерес у пев |
|||||||
До |
фантазійно-надприродно |
ної групи аудиторії. |
|
24 |
2Ґ> |
Л Ю Б И Т Е Л Ь С Ь К И Й ФІЛЬМ - див. «Аматорський фільм».
|
|
|
|
|
|
Трьома китами нової хвилі, |
||
«МОВНЕ КІНО» - так нази |
яка незабаром затопила Голлі |
|||||||
вали перші звукові кінофільми, |
вуд, і відповідно засновниками |
|||||||
оскільки їхні |
персонажі роз |
нової кіноміфології стали Коп |
||||||
мовляли, а не жестикулювали, |
пола, Лукас, Спілберг та їхні |
|||||||
як це було притаманно філь |
гучні фільми, які утвердилися |
|||||||
мам ери німого кіно. |
|
|
як еталони жанрів - кримі |
|||||
|
|
|
|
|
|
нального (трилогія «Хрещений |
||
МУВІБРАТИ |
|
[русифіко |
батько»), фантастичного (три |
|||||
ване |
Moviebrat |
- |
кінобрат- |
логія «Зоряні війни»), пригод |
||||
ва, кінопаростки, |
кінопорід- |
ницького |
(трилогія «Індіана |
|||||
дя] - еру блокбастерів відкрив |
Джоне»). |
|
||||||
тріумфальний |
успіх |
фільму |
Мувібрати повернули кіно, |
|||||
С Спілберга «Щелепи» (1975), |
яке все більше тяжіло до літе |
|||||||
тобто, з появою на авансцені |
ратури |
і |
театральності, захо |
|||||
нового |
покоління |
режисерів |
плюючий подих атракційності, |
|||||
«мувібратів» |
- |
випускників |
вдавшись |
до знищення жан |
||||
каліфорнійських |
кіноінститу- |
рових і вікових меж. Та все ж |
||||||
тів, які черпали джерело на |
таки, незважаючи на новатор |
|||||||
тхнення з кіно та белетристи |
ські прийоми режисури, все |
|||||||
ки й вирішили підірвати осно |
нове - добре забуте старе. |
|||||||
ви «старого Голлівуду» |
новим |
|
|
|
||||
режисерським баченням і сти |
МУЛЬТИПЛІКАЦІЙНЕ |
|||||||
лістикою. |
|
|
|
|
КІНО |
- |
див. «Анімаційне |
кіно».
26 |
27 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Розробка |
виразних |
засобів |
|||||
НІМЕ КІНО |
[англ. Cinema |
німого кіно привела до розу |
||||||||||||
Mute; Silent Film] - вид кіне |
міння необхідності синхронно |
|||||||||||||
матографу у 1895-1927 роках, |
го звуку. Потреба в природніх |
|||||||||||||
коли |
фільми були |
позбавлені |
шумах особливо гостро відчут |
|||||||||||
звуку, |
який |
синхронно запи |
на у пригодницьких і воєнних |
|||||||||||
сувався, хоча кінопоказ зазви |
стрічках, робили недостатньою |
|||||||||||||
чай супроводжувався |
певним |
музичну |
імпровізацію. |
Обме |
||||||||||
музичним |
акомпанементом. |
женість міміки для вираження |
||||||||||||
Орієнтуватися |
в сюжеті гля |
складних почуттів і взаємовід |
||||||||||||
дачеві допомогали титри. Роз |
носин між персонажами викли |
|||||||||||||
виток кіновиразності йшов по |
кали |
посилення |
ролі |
тексту. |
||||||||||
шляху |
ускладненя |
глядацько- |
Зірками німого кіно у 10-20-ті |
|||||||||||
го ряду, мальовничо-пластич |
роки |
були |
актори |
Голлівуду |
||||||||||
них і монтажних конструкцій, |
М. Пікфорд і Д. Фербенкс. Але, |
|||||||||||||
удосконалення |
|
драматургії, |
мабуть, |
найясравішою |
зіркою |
|||||||||
пристосованої |
до |
специфіки |
німого кіно став великий Ч. Ча |
|||||||||||
німого кіно. Одним із головних |
плій. У Росії німий кінемато |
|||||||||||||
прийомів емоційного |
впливу |
граф відкрив акторів І. Можу- |
||||||||||||
став перехресний монтаж: при- |
хіна, |
В. |
Холодну, |
видатного |
||||||||||
швидчення |
темпу |
чергування |
кінорежисера Я. Протазанова. |
|||||||||||
фрагментів |
двох |
одночасних |
Німе кіно, досягнувши апогею |
|||||||||||
рядків подій, які немов нагні |
свого |
розвитку, |
стало |
прові |
||||||||||
тають |
напругу. |
|
|
|
сником звукового кіно і його |
|||||||||
Протягом |
першого |
двадця |
перемоги в середині 30-х років |
|||||||||||
XX століття. Див. «Великий ні |
||||||||||||||
тиріччя |
історії |
кіно |
сформу |
|||||||||||
мий». |
|
|
|
|
|
|
||||||||
валися |
основні |
жанри німого |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
кіно: мелодрама, пригодниць кий фільм, «комедійний» та ін.
28
|
|
|
|
|
П О С Т А Н О В О Ч Н И Й |
|||||||
ПАНОРАМНЕ КІНО - вид |
ФІЛЬМ |
|
[англ. |
|
Oroduction |
|||||||
кінематографу, в якому фільм |
Film] - |
фільм, |
розрахований |
|||||||||
зазвичай знімають |
одночасно |
на привернення уваги глядача |
||||||||||
на три кіноплівки, при цьому |
масштабами, |
постановками, |
||||||||||
на кожній |
виходить |
третина |
ефектними |
|
масовими |
сцена |
||||||
зображення |
об'єкту; |
|
проекці- |
ми, пишністю костюмів і деко |
||||||||
ювання здійснюється |
трьома |
рацій, участю кінозірок, тобто |
||||||||||
кінопроекторами |
на |
відповід |
комплексом зовнішніх атрибу |
|||||||||
ні частини |
сильно |
вигнутого |
тів, |
що |
створюють |
комерцій |
||||||
екрана великих |
розмірів (де |
ний успіх. Постановочні філь |
||||||||||
кілька сот кв. м). |
|
|
|
ми найчастіш знімаються на іс |
||||||||
|
|
|
|
|
торичні та міфологічні сюжети, |
|||||||
ПОЛІЕКРАН |
- вид екран |
іноді |
це |
розкішні танцюваль |
||||||||
ного видовища, яке демонстру |
но-музичні ревю. Постановоч |
|||||||||||
ється одночасно |
на |
декількох |
ні фільми найбільш розповсю |
|||||||||
(трьох і більше) екранах, роз |
джені у США та Італії. |
|
||||||||||
ташованих |
поблизу |
один від |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
одного або ж являє собою один |
ПРІКВЕЛ |
[англ. |
Prequel] - |
|||||||||
великий екран, при цьому зо |
фільм, який, на противагу сік-- |
|||||||||||
браження проектується на різ |
велу, |
розповідає |
передісторію |
|||||||||
ні ділянки цього екрана з різ |
подій іншого фільму. Зазвичай, |
|||||||||||
них кінопректорів. |
Програма |
пріквел |
йде |
за |
популярним |
|||||||
для такого показу складається |
і комерційно |
вдалим |
фільмом, |
|||||||||
з низки фільмів на одну тему, |
коли не має можливості зня |
|||||||||||
пов'язаних єдиною композиці |
ти продовження |
- наприклад, |
||||||||||
єю і фонограмою. |
|
|
|
коли у першому фільмі герої ги |
||||||||
|
|
|
|
|
нуть. Так, пріквелом до фільму |
|||||||
П О В Н О М Е Т Р А Ж Н И Й |
«Буч Кессіді та Санденс Кід» |
|||||||||||
ФІЛЬМ [англ. Feature Film] - |
(Butch Cassidy and the Sundance |
|||||||||||
фільм, що відповідає стандар |
Kid, |
1969) |
став |
фільм |
«Буч |
|||||||
ту щодо тривалості його пере |
і Санденс: |
юні роки» |
(Butch |
|||||||||
гляду (від 1,5 години й довше). |
and |
SundanceThe |
Early |
Days, |
||||||||
Першим |
повнометражним |
1979). Фільм Фр. Ф. Копполи |
||||||||||
фільмом була «Історія банди |
«Хрещений |
|
батько, |
частина |
||||||||
Келлі» (Австралія, 1906). |
II» (The Godfather Part II, 1974) |
|||||||||||
|
|
|
|
|
був одночасно сіквелом і прік- |
|||||||
|
|
|
|
29 |
|
|
|
|
|
|
|
|
велом |
до «Хрещеного батька» |
тельна зброя». Крім того, біль |
|
(The Godfather, 1972). У 1997 |
ше ніж будь-коли, увага приді |
||
році Дж. Лукас розпочав зйом |
ляється блискучому минулому |
||
ки трьох пріквелів до власного |
Голлівуду. |
Перезнімаються |
|
серіалу |
«Зоряні війни» (Star |
такі старі хіти як «Мис страху» |
|
Wars, 1977-1983). |
і «Диво на |
34-й вулиці». Бага |
Удеяких «блокбастерах», то інших картин, як-от, «Троє
таких як «Термінатор-2» (1991) |
чоловіків із немовлям» |
(1987) |
||
і «Суддя Дред» (1995), наголос |
і «Соммерсбі» |
(1993), |
є |
рімей- |
усе ще робиться на спецефекти. |
ками широко |
відомих |
інозем |
|
Але в інших картинах кошти |
них стрічок. Серед зростаючої |
|||
здебільшого витрачаються на |
кількості фільмів, навіяних те |
|||
розкішні костюми та декора |
левізійними серіалами, можна |
|||
ції, як, наприклад, в істори- |
виокремити картини |
«Утікач» |
||
ко-авантюрних стрічках «Ро |
(1993) і «Сімейка Флінстоунів» |
|||
бін Гуд - король розбійників» |
(1994). |
|
|
|
(1991) і «Хоробре серце» (1995). |
Зрештою, великі витрати на |
|||
Останнім часом у моду ввій |
створення картини зовсім не |
|||
шли й такі екранізації, як «Вік |
гарантують її успіх у глядачів. |
|||
невинності» (1993) та «Інтерв'ю |
Щорічно увагу публіки при |
|||
з вампіром» (1994). |
вертає низка не настільки ши |
|||
У пошуках формули касово |
роко разрекламованих стрічок. |
|||
го успіху Голлівуд надає пере |
Серед таких |
гучних |
«темних |
|
вагу діям напевно, створюючи |
конячок» 1990-х років привер |
|||
продовженняпопулярнихфіль- |
тають увагу картини «Привид», |
|||
мів,таких,як«Бетмен»і «Смер |
«Наче сестри» і «Швидкість». |
РІМЕИК, |
РЕМЕЙК |
[англ. |
іноді знімаються рімейки, які |
|||||||||||||
Remake - переробка] - фільм, |
з |
точністю повторюють кожну |
||||||||||||||
який |
повторює сюжет раніше |
сцену |
оригіналу |
(«Полонений |
||||||||||||
знятого |
фільму. |
Рімейки |
ха |
Зенди», The Prisoner of Zenda, |
||||||||||||
рактерні перш за все для Гол |
1937 і 1952). Іноді дія відбува |
|||||||||||||||
лівуду, їх мета - використання |
ється |
в іншому |
культурному |
|||||||||||||
сюжету, |
який |
комерційно |
вже |
середовищі. |
Вестерн |
«Чудова |
||||||||||
себе |
|
зарекомендував, у |
поєд |
сімка» |
(The |
Magnificent Sev |
||||||||||
нанні |
з |
новими |
технічними |
en, 1960) був рімейком стрічки |
||||||||||||
засобами. Із |
запровадженням |
А. |
Куросави |
«Сім |
самураїв» |
|||||||||||
звуку в кіно з'явилося чима |
(1954). Куросава у відповідь |
|||||||||||||||
ло |
звукових |
рімейків |
німих |
зробив |
пародію |
на стилістику |
||||||||||
фільмів. Низка сюжетів, зазви |
вестерну у фільмі «Охоронець» |
|||||||||||||||
чай, |
|
екранізацій |
популярних |
(1961), який, у свою чергу, |
||||||||||||
творів, переносились на |
екра |
склав основу фільму |
«Пригор |
|||||||||||||
ни |
багато |
разів |
(«Попелюш |
ща доларів» (A Fistful of Dollars, |
||||||||||||
ка» - |
100 разів із |
1898 |
року, |
1964), що поклав початок жан |
||||||||||||
«Гамлет» - |
74 рази, |
«Доктор |
ру |
«спагеті-вестернів». |
||||||||||||
Джекілл |
і містер |
Хайд» |
- |
52, |
|
Останнім |
часом, |
у зв'язку |
||||||||
«Робінзон |
Крузо» - |
44, «Соба |
|
|||||||||||||
з браком нових ідей, у Голлівуді |
||||||||||||||||
ка Баскервілей» - 14 разів). |
|
|||||||||||||||
|
все частіше знімають посередні |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
У більшості випадків рімейк |
рімейки старих американських |
|||||||||||||||
поступається |
оригіналу, |
|
але |
або іноземних |
(найчастіше |
|||||||||||
іноді й перевершує його. Так, |
французьких) |
картин. Навіть |
||||||||||||||
фільм Дж. Х'юстона «Мальтій |
сюжети, які видаються за ори |
|||||||||||||||
ський сокіл» (The Maltese Fa |
гінальні, іноді виявляються за |
|||||||||||||||
lcon, 1941) був третьою й най |
позиченими. Наприклад, осно |
|||||||||||||||
кращою |
екранізацією роману |
вою фільму К. Тарантіно «Ша |
||||||||||||||
Д. Хеммета. |
Хоча |
режисери |
лені пси» (Reservoir Dogs, 1991) |
|||||||||||||
нових версій зазвичай по-сво |
був епізод стрічки Р. Лама «Міс |
|||||||||||||||
єму |
переробляють |
оригінал, |
то у полум'ї» (Гонконг, 1986). |
ЗО |
31 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
spondent, 1940), «На північ че |
|||||||
|
САСПЕНС [англ. Suspense - |
рез північний захід» (North by |
||||||||||||||
неспокій, |
занепокоєння |
че |
Northwest, |
1959), |
або |
нагнітав |
||||||||||
канням, напруження] - у кіно |
напруження поступово, тонки |
|||||||||||||||
сюжетне напруження. Тією чи |
ми штрихами, готуючи фіналь |
|||||||||||||||
іншою мірою саспенс є необ- |
ну конфронтацію й розв'язку - |
|||||||||||||||
хідном елементом майже будь- |
«Підозра» |
(Suspicion, |
1941), |
|||||||||||||
якого |
жанрового |
фільму, |
але |
«Вікно |
надвір» |
(Rear Window, |
||||||||||
особливо притаманнний детек |
1954). |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
тиву, трилеру та фільму жахів. |
Іноді саспенс ефектно вико |
|||||||||||||||
Атмосфера |
саспенса |
створю |
ристовується у комедіях («Же- |
|||||||||||||
ється поєднанням багатьох за |
нев'єва», |
Genevieve, 1953); при |
||||||||||||||
собів, |
зокрема, операторською |
годницьких |
фільмах |
|
(«Мобі |
|||||||||||
роботою |
|
(незвичайні |
|
кути |
Дік», Moby Dick, 1956), драмах |
|||||||||||
зйомки, |
ефект «підглядаючої» |
(«Маленька задня кімната», The |
||||||||||||||
камери тощо); музикою та зву |
Small Back Room, 1949, класич |
|||||||||||||||
ковими |
ефектами |
(нервовий, |
на сцена знешкодження бомби), |
|||||||||||||
гнітючий |
|
ритм, |
використан |
мелодрамах |
(«У |
цьому |
наше |
|||||||||
ня |
незвичайних |
інструментів |
життя», In This Our Life, 1942). |
|||||||||||||
тощо); художнім оформленням |
В авторському |
кіно |
елементи |
|||||||||||||
кадру |
(незвичайністю |
оточен |
саспенсу |
своєрідно застосував |
||||||||||||
ня, |
підкресленням |
значущих |
М. Антоніоні: «Фотозбільшен- |
|||||||||||||
деталей), а також численними |
ня» (Blow-Up, 1966), «Професія: |
|||||||||||||||
акторськими й режисерськими |
репортер» (Professione: reporter/ |
|||||||||||||||
засобами. |
|
|
|
|
|
The Passenger, 1974) та ін. |
|
|||||||||
Визнаним майстром саспен- |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
су є англо-американський ре |
СЕКСБОМБА |
[англ. |
Sexb- |
|||||||||||||
жисер А. Хічкок, який віртуоз |
omb] |
- |
характеристика |
кіно |
||||||||||||
но використав технічні засоби |
актриси, амплуа якої зводить |
|||||||||||||||
кіно для того, щоб викликати |
ся до |
зваблювання чоловіків |
||||||||||||||
у глядача стан занепокоєння. |
і появи сексуального |
бажання |
||||||||||||||
Хічкок або будував свої фільми |
у чоловічої |
категорії |
публіки. |
|||||||||||||
як послідовність гострих ситу |
Часто |
акторська |
майстерність |
|||||||||||||
ацій з видовищним, драматич |
подібних |
актрис |
підміняєть |
|||||||||||||
ним розв'язанням, як, |
напри |
ся яскраво виявленими секса- |
||||||||||||||
клад, |
у |
фільмах |
«Іноземний |
пільними зовнішними даними. |
||||||||||||
кореспондент» (Foreign |
Corre |
Див. «Вамп». |
|
|
|
|
СЕРІАЛ [від лат. Series - низка; англ. Serial].
1.Багатосерійний фільм (часто телефільм), об'єднаний єдиною наскрізною сюжетною дією.
2.Послідовність фільмів (зазвичай телевізійних), ко жен наступний з яких розви ває сюжетну лінію, розпочату попереднім. Буває, що чергова серія знімається у той час, коли демонструється одна з попере дніх, а сценарист ще не знає, чим варешті-решт закінчить ся історія, автором якої він є. Найперший серіал - «Що тра пилось із Мері?» (СІЛА, 1912). Одним із найбільш популярних голлівудських серіалів вважа ється пригодницький фільм «Космічний корабель у Незна не» (1936), він був також од ним із найбільш дорогих сері алів (близько 350 тис. доларів). Після Другої світової війни зацікавленість у кіносеріалах зменшилась, зате незаперечні переваги серіал отримав на те лебаченні, де з успіхом розви вається й сьогодн.
СЕРІЇ [англ. Series] - багато серійний фільм, на відміну від серіалу не пов'язаний єдиним сюжетом, але відрізняються
певною спільністю для всіх серій - єдиним головним ге роєм (героями), подібним ха рактером сюжету, який розви вається згідно з розробленою формулою. Існує ціла група фільмів, які не передбачалось перетворювати у серії, але які спровокували створення своїх сіквелів (продовжень) - «Дракула» (1931), «Франкенштейн» (1931), «Людина-невидимка» (1933), «Лессі повернулася до
дому» (1943). |
|
|
Наприкінці 1970-х років се |
рії |
переживали свій ренесанс. |
у |
формі прибуткового сіквелу |
- науково-фантастичні філь ми «Зоряні війни», «Зоряний шлях», бойовики «Індіана Джоне», «Супермен», «Роккі», «Рембо», комедії «Поліцей ський з Беверлі-Хіллз», «Полі ція нравів». Нумерувати назви стало особливо модно у 70-ті роки (Роккі, 1976 - 1990).
Серії давні як сама літерату ра. Ці давню традицію неважко прослідкувати з часів Гомера. Тільки-но кінопромисловість досягла певного рівня розви тку, серії були впроваджені й у кіно. Це відбулося під впли вом декількох факторів: рома нів із продовженнями («Три мушкетери», «Шерлок Холмс»), книжок з одним і тим же геро-
32 |
33 |
єм, які періодично бачать світ («Нік Картер» або «Фантомас»), а також романів - фей летонів, які друкувалися ще від епохи романтизму із номеру в номер великими накладами.
Приблизно з 1907 року Єв ропу заполонили невеликі книжечки, які виходили щоне ділі з яскраво розфарбованими обкладинками, надруковані дуже стислим шрифтом. Деше ві книжки пригод Ніка Карте ра, Ната Пінкертона, Буффало Білла, Моргана-пірата - вихо дили багатьма мовами.
Перші кіносерії з'являються на початку минулого століття: Франція - «Нік Картер» (1908); Данія - «Нат Пінкертон» (1909); Америка - «Що стало ся з Мері?» (1910). Перші серії з (перехідним сюжетом) очіку ванням продовження - «При годи Кетлін» (1913). Перше міжнародне визнання здобули серії з кіносеріалів «Небезпеч ні пригоди Поліни» («Perils Pa uline», США, 1914, угол. Ролі П. Байт), «Фантомас» (Фран ція, 1913, 5 сер.), «Зігомар» (Франція, 1913), «Вампіри» (Франція, 1915, 20 сер.), «Протеа» (Франція, 1916), «Жюдекс» (Франція, 1917).
Кіносерії являли собою окремі фільми із завершеними
сюжетами, об'єднані спільним головним героєм або героями, схожим стилем, виробленою формулою - сюжетною схе мою. Найбільш відомі - «Бетмен», «Супермен», «Джеймс Бонд», «Індіана Джонс», «Зо ряні війни», «Міцний горішок», «Смертельна зброя», «Чужі», «Горянин», «Рембо», «Роккі», «Поліцейська академія», «На зад у майбутнє». Багато героїв серіалів перекочували в кіно з газетних коміксів (Бетмен, Супермен, Дік Трейсі, Бак Ро джерс та ін.).
Найдовша серія про Дж. Бонда (більше 20-ти серій, див. «Бондіана») і жахи «Кошмари на вулиці В'язів», «П'ятниця, 13», «Хеллоуїн».
Часто фільм спочатку не за думувався навмисно як серія, але комерційний успіх спону кав творців продовжувати роз робку «золотоносної жили». Так з'являється сіквел (фільмпродовження, див. «Сіквел») - («Парк юрського періоду», «Термінатор»).
Набагато рідше зустрічаєть ся пріквел (фільм-передісторія, див. «Пріквел»), коли розпові дається про події, які передува ли фільму - оригіналу (першо джерелу) (найбільш відомий «Зоряні війни»).
СІ-ДІ-АЙ [англ. C-D-A] - на зва системи на компакт -дисках, яка дозволяє глядачам за допо могою спеціальної) комп'ютер ної програми взаємодіяти із зо браженням (тобто змінювати його). За допомогою цієї систе ми зняті й деякі ігрові стрічки. Див. «Інтерактивне кіно».
СІКВЕЛ [англ. Sequel - ре зультат, наслідок] - продо вження комерційно успішного фільму, зазвичай, із тими ж са мими акторами у головних ро лях. Продовження популярних картин з'являлись ще у період німого кіно: «Шейх» The Sheik (1921) і «Син шейха» (The Son of the Sheik, 1926). У 30-ті роки особливо часто знімалися про довження популярних фільмів жахів.
Зразком сіквелів, які збере гли високий рівень оригіналу, може бути серія стрічок про Тонку людину («Тонка люди на», The Thin Man, 1934, і п'ять сіквелів до 1947 року). Іноді оригінал і продовження пов'я зані лише формальною спіль ністю персонажів: так, сіквел фільму жахів «Котяче плем'я» (Cat People, 1942) був поетич ною притчею про дитинство та дитячі страхи («Прокляття
котячого племені», The Curse of the Cat People, 1944). У подаль шому, однак, продовження все частіше поступалися оригіна лам.
Автори фільму-хіта, нама цавши «золоту жилу», почина ють її розробляти, так би мови ти - «нові пригоди улюблених героїв». Часто фільм-продо- вження отримує порядковий номер, а грають у ньому ті самі актори. Першим сіквелом із цифрою в назві був фільм
«Квотермасс-2» |
(Quatermass |
II, 1957), однак |
розповсюди |
лась ця тенденція лише на межі 70-х-80-х років, з появою низки пронумерованих продовжень фільмів «Роккі» (Rocky, 19761990) і «Супермен» (Superman, 1978-1987). Сучасні сіквели часто механічно дотримують ся вдалої формули оригіналу, не вносячи до неї нічого нового. Вийнятком є три фільми серії «Чужий» (Alien, 1979 - 1992), які належать до різних жан рів. Іноді між появою оригіна лу і сіквелу минають десятки років: за «Чарівником з країни Оз» (The Wizard of Oz, 1939)
продовження вийшло |
через |
46 років - «Повернення |
в Оз» |
(Return to Oz, 1985). |
|
Теперішнім блокбастерам це не загрожує: майже кожний ко-
Зі |
35 |
|
мерційний успіх великої студії |
СТАРЛЕТКА |
[англ. |
Starl |
|||||||||||
супроводжується |
|
неминучим |
et] - молода початкуюча актри |
|||||||||||
продовженням. |
За |
межами |
са, яка має гарні зовнішні дані. |
|||||||||||
Голлівуду |
сіквели |
з'являють |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
ся рідше. Унікальним |
експе |
СТЕРЕОСКОПІЧНЕ |
КІНО, |
|||||||||||
риментом є серія продовжень, |
СТЕРЕОФІЛЬМ [від грец. Ste |
|||||||||||||
знятих Ф. Трюффо після свого |
reos - твердий, просторовий + |
|||||||||||||
багато в чому автобіографічно |
Skopeo - спостерігати; англ. Na |
|||||||||||||
го фільму |
«Чотириста |
ударів» |
tural Vision Film] - вид кінема |
|||||||||||
(Les Quatre Cents Coups, Фран |
тографу, технічні засоби якого |
|||||||||||||
ція, 1959), в яких простежуєть |
створюють |
у |
глядача |
ілюзію |
||||||||||
ся значний візрізок життя (на |
об'ємності |
об'єктів, |
зображе |
|||||||||||
протязі |
двадцяти |
|
наступних |
них на екрані. |
|
|
|
|
||||||
років) його альтер-его Антуана |
Ще |
піонери |
кінематогра |
|||||||||||
Дуанеля. Див. «Пріквел». |
фії, |
такі |
як |
Вільям |
Фріз-Грін |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
і брати Люм'єр, |
експеременту- |
||||||
СІНЕРАМА |
|
|
|
[англ. |
вали зі |
стереоскопічним, або |
||||||||
Cinerama] - система |
панорам |
тривимірним, |
|
зображенням |
||||||||||
ного кіна, в якій фільм зніма |
на кіноекрані. Вони винайшли |
|||||||||||||
ється декількома |
кінокамера |
системи, за допомогою яких дві |
||||||||||||
ми і демонструється на силь |
кіноплівки, пофарбовані у чер |
|||||||||||||
но вигнутому |
екрані великих |
воний і синьо-зелений кольо |
||||||||||||
розмірів, що створює у глядача |
ри |
одночасно |
|
проектувались |
||||||||||
ілюзію присутності; є різнови |
на екран |
для |
перегляду |
крізь |
||||||||||
дом широкоформатного кіно. |
спеціальні окуляри з аналогіч |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
но пофарбованим склом. |
|
||||||
СПАЛЬНИЙ ВАГОН [англ. |
Перший |
стереоскопічний |
||||||||||||
Sleeper] |
- |
неперспективний |
ігровий фільм - «Сила кохан |
|||||||||||
фільм, показ якого не супро |
ня» |
- побачив |
світ |
у 1922 ро |
||||||||||
воджувався |
попередньою ре |
ці |
в чорно-білому |
варіанті. |
||||||||||
кламою, але який здобуває не |
У 1930-ті роки були винайдені |
|||||||||||||
сподіваний комерційний успіх: |
поляризаційні |
|
світлофільтри, |
|||||||||||
«Marty» (Marty, 1955), «Домаш |
які |
дозволяли |
контролювати |
|||||||||||
ня вечірка» (House Party, 1990), |
кількість світла, яке потрапля |
|||||||||||||
«Кримінальне |
чтиво» |
(1994), |
ло на кіноплівку. Це надало |
|||||||||||
«Відьма з Блер» (1997). |
|
можливість |
розпочати |
експе |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
рименти з кольоровим стерео |
скопічним кіно, які одночасно |
СУБРЕТКА |
[фр. |
Soubret- |
|||||||||||||
здійснювались |
|
у |
|
Німеччині |
te, від Прованс. Soubret - ма |
|||||||||||
та Італії. |
|
|
|
|
|
|
|
нірний] - |
акторське |
амплуа: |
||||||
Але |
маштабне |
використан |
спритна, |
|
винахідлива |
служ |
||||||||||
ня стереоскопічного кіно роз |
ниця, яка допомогає своїм гос |
|||||||||||||||
почалося лише у 1950-ті роки, |
подарям в їхніх любовних ін |
|||||||||||||||
коли |
Голлівуд |
шукав |
змоги |
тригах. Виникло в італійській |
||||||||||||
повернути |
глядача. |
Картина |
комедії |
дель |
арте, |
перейшло |
||||||||||
А. Оболера |
«Диявол |
Бвана» |
у французьку |
комедію. |
Див. |
|||||||||||
стала однією з перших стрі |
«Амплуа». |
|
|
|
|
|||||||||||
чок, створених великими кіно |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
студіями у 1952 - 1954 роках. |
«СУБСАХАРСЬКЕ»КШО - |
|||||||||||||||
Більшість з них були пригод |
значну популярніст у зарубіж |
|||||||||||||||
ницькими |
і приголомшували |
них кінокритиків мали фільми, |
||||||||||||||
публіку |
тим, |
що |
створювали |
зняті у країнах на південь від |
||||||||||||
ілюзію, |
наче |
палаючі |
стріли, |
Сахари. |
Головною |
рушійною |
||||||||||
стрибаючі тварини, потяги, що |
силою |
цього |
«субсахарсько- |
|||||||||||||
втратили управління і кинуте |
го» кіно був С. Усман із Сене |
|||||||||||||||
каміння |
рухаються |
з |
екрана |
галу. |
Його короткометражка |
|||||||||||
безпосередньо у залу до гля |
1962 року «Людина з візком» |
|||||||||||||||
дачів. Нажаль, спеціальні оку |
стала першою з картин, які по |
|||||||||||||||
ляри, необхідні для перегляду |
бачили світ у країнах «Чорної» |
|||||||||||||||
стереофільмів, |
|
спричиняли |
Африки. Він розробив власний |
|||||||||||||
глядачам |
чимало |
незручнос- |
стиль із широким використан |
|||||||||||||
тей і з часом відвідуваність |
ням натурних зйомок і непро |
|||||||||||||||
таких |
|
сеансів |
різко |
знизи |
фесійних виконавців. У таких |
|||||||||||
лась. Спробу оживити інтерес |
картинах, як «Чорношкіра з ...» |
|||||||||||||||
до стереокіно було знову зро |
(1966) і «Ксала» (1974), що озна |
|||||||||||||||
блено в 1995 році, коли при |
чає «прокляття», він висвітлив |
|||||||||||||||
годницький фільм «Крила від |
різноманітні |
сторони |
життя |
|||||||||||||
ваги» продемонстрували у 120 |
Сенегалу до і після здобуття |
|||||||||||||||
кінотеатрах по всьому світу. |
незалежності від Франції. |
|||||||||||||||
У СРСР перший стереоско |
Іншою |
центральною |
темою |
|||||||||||||
пічний |
художній |
фільм «Кон |
творчості |
Усмана |
був |
кон |
||||||||||
церт» побачив світ у 1940 році. |
флікт |
між |
місцевими традиці |
|||||||||||||
Широкого розвитку стереоско |
ями |
і сучасним суспільством. |
||||||||||||||
пічне кіно в СРСР не дістало. |
Ця проблема привернула увагу |
37