Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Методичка - литература20век

.pdf
Скачиваний:
17
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
383.03 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ

Кафедра мистецтвознавства, літературознавства, мовознавства

ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ МЕЖІ ХІХ – ХХ ст. та ХХ ст.

Програма та навчально-методичні матеріали для студентів напряму «Культурологія»

Харків, ХДАК, 2011

2

УДК 82 (091) ББК 83.3(0)

І-90

Друкується за рішенням ради факультету кіно-, телемистецтва

(протокол № 2 від 26.10.2011 р.)

Рекомендовано кафедрою мистецтвознавства, літературознавства та мовознавства (протокол № 2 від 26.09.2011 р.)

Рецензенти:

Л. С. Мітіна, канд. філол. наук, доц. кафедри літературознавства, мистецтвознавства та мовознавства ХДАК;

Ю. А. Ващенко, канд. філол. наук, доц. ХНУ ім. В. Н. Каразіна

Укладач

Н. М. Сімейкіна, канд. філол. наук, доц.

Історія світової літератури межі ХІХ – ХХ ст. та ХХ ст.

І-90 прогр. та навч.-метод. матеріали для студ. напряму «Культурологія» / Харк. держ. акад. культури ; уклад. Н. М. Сімейкіна. — Х. : ХДАК, 2011. — 42 с.

«Історія світової літератури ХІХ ст.» – складова великого курсу «Історії світової літератури», у якій розглядаються основні літературні напрями, тенденції та методи визнаних літературнокультурних епох, а також творчість видатних постатей цього етапу літератури.

УДК 82(091) ББК 83.3(0)

©Харківська державна академія культури, 2011

©Сімейкіна Н. М., 2011

3

1. Опис предмета навчальної дисципліни Предмет: Історія світової літератури межі ХІХ-ХХ та ХХ ст.

Курс: Історія світової літера-

Напрям,

Характеристика

тури (Середньовіччя, доби

спеціальність

навчальної дисципліни

Відродження, XVII-XVIII ст.)

 

 

Кількість кредитів,

Шифр та назва

За вибором

відповідних ЕСТS: 3

Напряму 0201.

навчального закладу

Залікових модулів: 2

Культура

Рік підготовки : 2

(тестування, іспит)

Шифр на назва

Семестр 1.

Змістових модулів: 4

освітнього напряму

Лекції ( теоретична

Загальна кількість годин: 48

6.020101

підготовка): 28 год.

Тижневих годин: 3

Культурологія

Семінари: 20 год.

 

 

Самостійнаробота:60год.

 

 

Вид контролю: іспит 6

 

 

семестр

Разом

 

108 годин

ІІ. Мета і завдання навчальної дисципліни

«Історія світової літератури межі ХІХ – ХХ ст. та ХХ ст.» – є наступним етапом в курсі «Історії світової літератури» після «Історії літератури ХІХ ст.» який викладається як одна з обов’язковихгуманітарнихдисциплін навідділенні«Культурологія».

Мета навчальної дисципліни – ознайомити студентів з основними жанрами та стилями, авторами та літературними творами визначеного періоду, продемонструвати значення художнього тексту як важливого та особистого мовного знаку культури, з’ясувати основні риси сучасного стану світової літератури, нові тенденції та імена.

Завдання навчальної дисципліни:

-конкретно-історичний аналіз світового літературного процесу межі ХІХ – ХХ ст. та ХХ ст. в контексті розвитку культури, філософської та естетичної думки цього часу;

-розкриття соціально-історичних причин появи нових художніх напрямів та методів (декадансу, модернізму, постмодернізму) та їх естетичної природи,

-розкриття особливостей розвитку реалізму, його зв’язку з класичним ХІХ ст. та нових визначних рис у ХХ ст.,

-пояснення причин виникнення нових літературних жанрів та їх модифікацій;

-вивчення творчості видатних представників різних національних літератур визначених століть та їх найзначніших творів;

4

ІІІ. Вимоги до знань, умінь та навичок

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

Знати:

-загальні тенденції розвитку вивчаємої літературної епохи

-основні літературні тексти означеного періоду;

-основні літературні напрями та методи;

-творчість видатних поетів та письменників цієї культурноісторичної епохи;

-імена вчених – літературознавців, дослідників літератури ХІХ ст. та їх значні праці;

-основні літературознавчі терміни та соціально-історичні поняття цього курсу,

-Уміти :

-аналізувати художні твори;

-оволодітиосновнимилітературознавчимитермінамитапоняттями;

-пов’язувати літературні явища з історичними та культурними,

-користуватисяІнтернетресурсамиталітературознавчимипрацями,

Мати навички:

-самостійного читання творів та їх коментування ;

-порівняльного аналізу творів одного жанру (епос, лірика, трагедія, комедія);

-роботи з літературознавчими джерелами, словниками, енциклопедіями тощо;

-аналізу структури твору, належного до одного жанру (тема, сюжет, конфлікт, композиція, характери, тощо).

ІV. Зміст і структура дисципліни

Навчальна дисципліна складається із чотирьох змістових модулів, які містять 18 тем, зв’язаних між собою змістовими складовими.

1 МОДУЛЬ: Література межі ХІХ та ХХ ст. містить

3 теми: 1. Особливості розвитку західної та російської літератури на межі століть. 2. Європейська драма на межі століть та ХХ ст. 3. Європейська, американська та російська проза кінця ХІХ – початку ХХ ст.

2 МОДУЛЬ: Світова література 1910-1945 р.р. містить

4 теми: 4. ХХ ст. як літературна епоха. Періодизація літератури. 5. Європейська та американська літератури 1 половини ХХ ст. Видатні імена та твори. 6. Основні тенденції розвитку літератури ІІ половини ХХ ст. 7. Американська, латиноамериканська та японська література після 1945р

5

3 МОДУЛЬ: Світова літератури після 1945 р. містить 3

теми: 8. Радянська література після 1917. Риси літератури 1 половини ХХ ст. 9. Нові тенденції та імена в радянській літературі до та після «відлиги». 10) Література періоду перебудови та розпаду Союзу.

Підсумковий контроль засвоєння знань здійснюється у формі іспиту. Передбачено рубіжні етапи контролю у формі усного опитування, перевірки конспектів, рефератів, якості виконання завдань самостійної роботи студентів, тестування.

V. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ

 

 

Назва

 

Усього

 

лекц

семі-

самост

Форма

 

 

розділів та тем

 

годин

 

 

нар

 

контр

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заліковий модуль 1

 

 

 

 

 

 

Змістовий модуль 1

 

 

 

1

 

Особливості

розвитку західної

та

10

2

2

6

 

 

 

російськоїлітературинамежістоліть

 

 

 

 

 

 

 

2

Європейська та російська драма на

 

10

2

2

6

 

 

межі століть та ХХ ст

 

 

 

 

 

 

 

3

Європейська,американськатаросійська

 

12

4

2

6

 

 

проза кінцяХІХ– початкуХХст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Змістовий модуль 2

 

 

 

4.

 

ХХ ст.. як літературна епоха. Періодизація

10

 

2

2

6

 

 

 

літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

5

Європейська та американська література

11

 

3

2

6

 

 

ІполовиниХХст.Видатнііменататвори

 

 

 

 

 

 

 

6

Основні тенденції розвитку літератури ІІ

10

 

4

 

6

 

 

половини ХХ ст.

 

 

 

 

 

 

 

7

Американська,

латиноамериканська

та

12

 

2

4

6

Перевірка

 

японська література після 1945р.

 

 

 

 

 

 

зошита

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

читача,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тестування

 

 

 

Заліковий модуль 2

 

 

 

 

 

 

Змістовий модуль 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

Радянська література після 1917. Риси

10

 

4

 

6

 

 

 

літератури 1 половини ХХ ст.

 

 

 

 

 

 

 

9

Нові тенденції та імена в радянській

 

13

 

3

4

6

 

 

літературі до та після «відлиги»

 

 

 

 

 

 

 

10

Література періоду перебудови та

 

8

 

2

 

6

 

 

розпаду Союзу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Усього

 

 

108

 

28

20

60

іспит

6

VІ. ЗМІСТ КУРСУ ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ 1.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Світова література межі ХІХ –ХХ ст.

Тема 1. Особливості розвитку західної та російської літератури на межі століть

Особливості розвитку суспільства на межі століть. Декаданс як культурологічна категорія і тип творчого світорозуміння. Ідеї НіцшейШопенгауера. Декадансякзв’язокміжромантизмомХІХст. і неоромантизмом наприкінці ХІХ ст. Естетизм декадансу. Літературні напрями епохи. Натуралізм та філософія позитивізму і соціального дарвінізму. Метод і поетика натуралізму. Імпрезсіонізм як художнє явище на з’єднанні натуралізму і символізму. Проблема реалізму. Методологічна складність розподілу реалізму та натуралізму після 1870-х р.р. Створення нової естетики реалізму як різновиду традиційного мислення на початку ХХ ст. Вплив російської літератури (Л.Толстого, І. Тургенєва, Ф.Достоєвського та ін.) на розвиток світової літератури. Вплив зарубіжної літератури кінця століття на українську літературу (М. Коцюбинський, Л. Українка та ін.)

Символізм: поетика, естетика. Поезія символізму. Значення поезії Ш. Бодлера для символістів. Творчість П. Верлена. «Поетичне мистецтво» Верлена як маніфест символізму. Стилізація й іронія, імпресіонізм і символізм у Верлена. Основні збірки віршів («Романс без слів»). Творчість А.Рембо. «Високе» та «низьке», конкретне та асоціативне в поезії Рембо. Імпресіонізм Рембо: співвідношення «поезії» та «прози» («Кольоровий сонет», «Голосні», «Сезон у пеклі»). «П’яний корабель» Рембо. Поезія С. Малларме. Алегорія в його поезії («Лебідь»). Поезія Рільке. Значення творчості М.Метерлінка. Відмовлення від «прозаїзму» «драми ідей», наголос на театральності постанови, ліричному характері. Одноактні п’єси «мовчання» Метерлінка («Сліпі», «Незапрошена»). П’єса «Синій птах». Психодрами й поетичні драми в театрі символізму (Уайльд, Гофмансталь). Теорія мистецтва Уайльда. Роман О.Уайльда «Портрет Доріана Грея», протиріччя між естетичним та моральним. Парадокс як форма символістського мислення.

«Срібний вік» у російській поезії. Естетика російського

символізму. Два покоління поетів символістів. В.Брюсов як поет

7

і теоретик символізму. Роль О.Блока в розвитку російської поезії ХХ ст. Гуманізм, світогляд, естетичні погляди Блока. «Вірші про Прекрасну Даму». Тема трагедії людини в сучасному світі («Страшный мир»). Програмове значення поеми «Соловьиный сад». Тема історичної долі Росії: «На поле Куликовом», «Отчизна», поема «Двенадцать». Поетична творчість А.Бєлого і його роман «Петербург». Новаторство А.Бєлого. Акмеїзм та гурток «Цех поетів» (М.Гумільов, С.Городецький, О.Мандельштам, А.Ахматова). Поетичні збірка «Романтические цветы» Гумільова. «Космічна поезія» поета. Особливості творчості О.Мандельштама. Рання поезія, ставлення до акмеїзму. Збірка «Конь». Ставлення поета до революції («Прославим, братья, сумерки свободы»). Історіософські роздуми Мандельштама («За гремучую доблесть грядущих веков»). Доля поета в радянські часи. Суспільний резонанс твору «Ленинград». Творчість А.Ахматової. Ранні збірки («Вечер» і «Четки»). Теми кохання і розчарування (збірки «Подорожник» і «Анно Домини»). Особливості поетики. Ставлення до Пушкіна. Суспільна та особиста трагедія Ахматової за радянські часи. Поема «Реквием», вірші про блокадний Ленінград. Російський футуризм та його різновиди (его футуризм І.Северяніна, кубофутуризм (Хлебніков). Бердяєв про кризу мистецтва. Початок творчості В.Маяковського («Облако в штанах», «Владимир Маяковский», «Война и мир»). Естетичні та художні погляди Б.Пастернака. Особливості ліричного героя поезії Пастернака. Трагічна доля та творчість М. Цвєтаєвої. Мотиви життя, любові, смерті, дружби у першій збірці «Вечерний альбом» Головна тематика збірок «Волшебный фонарь» та «Из двух книг», вірша «Уж сколько их упало в бездну...». Розвиток фольклорних традицій. Поема-казка «ЦарьДевица». Ставлення Цвєтаєвої до революції: збірка «Лебединый стан», «Версты». Співзвучність лірики Пушкіна й Цвєтаєвої. Сповідальний стиль поезії Цвєтаєвої. Інтернет-ресурси з російської поезії «срібного» віку.

Семінар:Символізм у світовій поезії на межі ХІХ – ХХ ст.

Творчість А.Ахматової та М.Цвєтаєвої. Порівняльний аналіз.

Тема 2. Європейська та російська драма на межі століть та ХХ ст.

Стагнація європейської драми та театру наприкінці ХІХ ст. і рух за їх оновлення і реформацію. Звернення до сучасності, політизація та демократизація драми. Нові теми й образи, жанрові форми. Виникнення «репертуарної» системи театру. Перші «неза-

8

лежні» театри Європи. Роль Ібсена в боротьбі за «нову драму». Етапи його творчості. Новаторство Ібсена-драматурга. Соціальнопсихологічні драми («Привиди», «Ляльковий дім»). Образи «нових» жінок. Пізній Ібсен і символізм («Дика качка», «Гедда Габлер»). Постанови його п’єс в Європі та Росії. Творчий шлях А.Стріндберга. Драматург про завдання театру (передмова до «Фрекен Юлії»). Проблема статі («Батько»). Драматургія К.Гамсуна. Драматургія Г.Гауптмана. Натуралістичні риси ранніх творів («Перед сходом сонця»). Значення п’єси «Ткалі». Поняття «героя та середовища» в Гауптмана. Пізні драми «Перед заходом сонця». Творча особистість Б.Шоу. Еволюція його поглядів. Драматургічний метод Шоу. Б.Шоу про Ібсена («Квінтесенція ібсенізму»). «Неприємні» п’єси Шоу «Професія пані Воррен», «Дім, де розбиваються серця». Драма «Свята Іоанна».

Драматургія А.Чехова. Новаторство Чехова – драматурга. Ліричні комедії Чехова «Чайка», «Вишневый сад», «Три сестры». Чехов та МХТ. Продовження традицій «нової драми» в театрі ХХ ст. (швейцарський драматург Дюрренматт, та ін.) Творчість Б.Брехта. Початок літературної діяльності. Теорія «епічного театру», поняття «відчуження» в Брехта. Антифашистський пафос п’єс 30-х рр. Проблема добра та зла як магістральна в його творчості. «Матінка Кураж та її діти» – п’єса-парабола. Проблема відповідальності в «Житті Галілея». «Кавказьке крейдове коло» – п’єса-притча.

Семінар: Драма кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Тема 3. Європейська, американська та російська проза кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Франція. Суспільно-політична ситуація у Франції цього часу: франко-пруська війна, Паризька Комуна, «справа Дрейфуса». Літературне та культурне життя в країні:

Творчий шлях Е.Золя. І. Тургенєв та І.Франко про Золя. Золя як літературний критик. Ранні твори. Теоретичні праці Золя («Експериментальний роман», «Натуралізм в театрі»). Група «Меданські вечори». Натуралізм та реалізм Золя. Концепція 20томного циклу «Ругон-Маккари». Основні завдання, теми, образи епопеї. Романи «Кар’єра Ругонів», «Пастка», «Жерміналь», «Розгром», нова тематика, художні засоби. Пізні твори Золя. Золя як реформатор західного роману. Творчість братів Гонкурів. Значення їх роману «Жерміні Ласерте».

Творчість Г. де Мопассана. Мопассан і Флобер. Роки нав-

9

чання. Естетичні погляди (передмова до роману «П’єр і Жан»). Новелістика Мопассана. Розвиток жанру, теми, психологізм. Романи: «Життя», «Любий друже».

Творчість А.Франса. Еволюція поглядів (від пасеїзму до сучасності). Іронія та скептицизм, ліризм Франса. Ранні романи Франса («Таїс»). Звернення до сучасності («Сучасна історія»). Сатиричний роман «Острів пінгвінів», пародія на фальсіфіціровані підручники з історії. Ідея «коловороту історії». «На білому камінні» як досвід антиутопії. Значення франсівського інтелектуального роману для прози ХХ ст.

Велика Британія. Закінчення вікторіанської епохи. Розвиток реалістичної прози (Дж.Еліот, Дж.Мередіт, С.Батлер). «Уесекські» романи Т.Гарді. Концепція трагічного, роль випадку, критика вікторіанської моралі в романах Гарді («Тесс з роду д’Ербервілей»). Англійський неоромантизм. Роздвоєння особистості в романі «Доктор Джекіль та містер Хайд» Стівенсона. Особливості творчого стилю і світогляду Р.Кіплінга. «Книга джунглів». Тема Сходу у творчості Р.Кіплінга. Творчість Д.Конрада. Проблема самопізнання в романі «Лорд Джим» і боротьби в людському серці («Ностромо»). Творчість Дж.Голсуорсі. Епопея Голсуорсі про Форсайтів («Сага про Форсайтів»). «Сучасна комедія» – відбиття англійської дійсності 20-30-ті р.р.

США. Соціально-політичне життя Америки на межі століть, трансформація теми «американської мрії». Реалізм і натуралізм в американській літературі. Новелістика Б.Гарта, О’Генрі, романи Ф.Норріса, рух «розгрібачів бруду». Психологічна проза Г.Джеймса.ТемаАмерикитаЄвропивйоготворах(«ДезіМіллер»).

Творчість М.Твена. Гумор і сатира Твена. Фольклорні джерела його гумору. Оповідання Твена. Ранні романи. Віра в «американську особливість». Значення роману «Пригоди Гека Фінна» для американської прози ХХ ст. Історична тематика в творах Твена («Янки при дворі короля Артура»). Творчість Дж.Лондона. «Північні оповідання» Лондона. Ставлення до революції 1905 р. у Росії. Роман «Мартін Іден» про долю митця та самотності. Творчість Л.Сінклера («Беббіт»).

Духовні шукання російської інтелігенції. Передчуття соціальної катастрофи. Культ смерті. Ідея переваги інтуїції над розумом. Синтез романтизму і реалізму у творчості В.Короленка й М.Горького. Оповідання М.Горького. Нове покоління російських

10

письменників-реалістів: Н.Гарін-Михайловський, В.Вересаєв, І.Шмельов, Б.Зайцев та ін. Роман Д.Маміна-Сибіряка «Приваловские миллионы», тема грошей. Проблематика повістей «Без дороги», «Поветрие», «На повороте» В.В.Вересаєва. Суспільний резонанс книги «Записки врача». Публіцистичність його прози.

Проза А.П.Чехова. Функція деталі в прозі Чехова. Чехівська композиційна майстерність. Проблема пересічної людини та побуту Чехова («Толстый и тонкий», «Дом с мезонином», «Попрыгунья», «Палата №6», «Скучная история», «Дама с собачкой»).

Творчість І.О.Буніна. Реалізм Буніна як завершення традицій російського класичного реалізму. Художня проза Буніна 90-х рр. («Антоновские яблоки», «Суходол»). Метод і стиль прози Буніна. Соціально-філософська проблематика творчості Буніна 1914-1917 рр. («Господин из Сан-Франциско»). Ставлення Буніна до революції. Пізні новели Буніна. Тема любові та смерті («Грамматика любви», «Солнечный удар», «Галя Ганская», «Руся», «Чистый понедельник»). Роман «Жизнь Арсеньева» як остання художня автобіографія російського дворянства. «Темные аллеи» – художній заповіт Буніна.

Творчість О.І.Купріна. Суспільні та естетичні погляди. Соціально-психологічна повість «Молох». Проблема «природної людини» в «Олесе». Повість «Поединок», трагедія «мрійника» Ромашова. Роль мистецтва в житті людини в оповіданні «Гамбринус». Відхід від соціальної проблематики. Концепція любові у Купріна («Суламифь», «Гранатовый браслет»). Повість «Яма». Творчість Купріна в роки еміграції. Ідейний зміст і стиль творів письменника.

Творчість Л.Андреєва. Формування світогляду письменника. Жанр «святочного оповідання» («Баргамот и Гараська», «Петька на даче», «Ангелочек»). Песимізм, фаталізм та ірраціоналізм Андреєва («Бездна»). Риси експресіонізму («Красный смех»). Ставлення Андреєва до революції. Психологія смерті («Рассказ о семи повешенных»).

Семінар: Коротка проза російських письменників кінця ХІХ – початку ХХст.