- •Границя числової послідовності та функції однієї змінної.
- •Тема 1. Числова послідовність та її границя.
- •1. Числова послідовність та способи її задання.
- •Основні способи задання числової послідовності:
- •2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
- •3. Границя числової послідовності.
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •4. Нескінченно малі числові послідовності
- •Властивості нескінченно малих послідовностей
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Нескінченно великі числові послідовності
- •6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Тема 2. Границя функції неперервного аргументу.
- •1. Означення границі функції за Гейне і за Коші.
- •2. Властивості функцій, які мають границю в точці
- •3. Арифметичні властивості границь функції
- •Теореми про граничні переходи.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •4. Границя функції на нескінченності
- •Приклад 3.
- •5. Перша важлива границя
- •Приклад 4.
- •6. Друга важлива границя
- •Приклад 5.
- •7. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Приклад 6.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих функцій.
- •Приклад 7.
- •Тема 3. Неперервність функції.
- •1. Односторонні границі функції.
- •Приклад 1.
- •2. Означення неперервності функції в точці і на проміжку.
- •3. Арифметичні дії над неперервними функціями.
- •4. Одностороння неперервність. Точки розриву та їх класифікація.
- •Класифікація точок розриву
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5. Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •Тема 1: Похідна.
- •1. Задачі, які приводять до поняття похідної.
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •2. Означення похідної. Спосіб знаходження похідної. Геометричний та механічний зміст похідної. Рівняння дотичної та нормалі до плоскої кривої.
- •Правило знаходження похідної за означенням.
- •Приклад 4.
- •3. Диференційовні функції. Зв’язок неперервності з диференційовністю
- •Приклад 5.
- •4. Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •5. Правила диференціювання.
- •Приклад 6.
- •Приклад 7.
- •Приклад 8.
- •Приклад 9.
- •Приклад 1.
- •2. Властивості диференціала. Інваріантність форми диференціала.
- •Приклад 2.
- •3. Застосування диференціала.
- •Приклад 3.
- •4. Похідні та диференціали вищих порядків. Механічний зміст похідної другого порядку.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Тема 3. Теореми про середнє. Правила Лопіталя.
- •1. Теорема Ферма.
- •2. Теорема Ролля.
- •Приклад 1.
- •3. Теорема Лагранжа.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 1.
- •2. Локальний екстремум функції.
- •З’ясуємо умови існування локального екстремуму.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •3. Найбільше і найменше значення функції.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •4. Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину.
- •Приклад 7.
- •5. Асимптоти кривої.
- •Приклад 8.
- •6. Схема дослідження функції та побудова її графіка.
- •Приклад 9.
- •Інтегральне числення функції однієї змінної
- •Тема 1. Невизначений інтеграл
- •Поняття первісної та невизначеного інтегралу
- •Приклад 1.
- •Властивості невизначеного інтеграла (ні).
- •4. Основні методи інтегрування
- •4.1. Метод безпосереднього інтегрування (мбі)
- •Приклад 2.
- •4.2. Метод заміни змінної (мзз)
- •Приклад 3.
- •4.3. Метод інтегрування частинами (міч)
- •Приклад 4.
- •Цей метод використовують під час обчислення інтегралів виду
- •Приклад 5.
- •Загальне правило інтегрування раціональних дробів.
- •Приклад 6.
- •Він зводиться до інтеграла від раціональної функції підстановкою . Приклад 7.
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •Обчислити
- •4.6. Біноміальний диференціал
- •Приклад 8.
- •4.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Приклад 10.
- •Поняття визначеного інтеграла.
- •2. Властивості визначеного інтеграла.
- •4. Теорема Ньютона-Лейбніца (н-л)
- •Приклад 1.
- •5. Методи знаходження ві.
- •5.1. Метод безпосереднього інтегрування
- •Приклад 2.
- •5. 2. Метод заміни змінної
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •5.3. Метод інтегрування частинами
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Формули зведення. Формула інтегрування частинами
- •Приклад 7.
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Площа криволінійного сектора
- •Приклад 4.
- •3. Обчислення довжини дуги
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Обчислення тиску рідини на вертикальну пластину
- •9. Невласні інтеграли із нескінченним проміжком інтегрування
- •Приклад 10.
- •Приклад 11.
- •Обчислення невласних інтегралів від розривних (необмежених) функцій
- •Приклад 12.
Границя числової послідовності та функції однієї змінної.
Тема 1. Числова послідовність та її границя.
1. Числова послідовність та способи її задання.
2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
3. Границя числової послідовності.
4. Нескінченно малі числові послідовності.
5. Нескінченно великі числові послідовності.
6. Арифметичні властивості збіжних числових послідовностей.
1. Числова послідовність та способи її задання.
Означення 1.1. Функція , яка задана на множині натуральних чисел (тобто її областю визначення є множина натуральних чисел), називаєтьсячисловою послідовністю з п – им членом .
, … - відповідно перший, другий , …. п – ий члени числової послідовності.
Позначення числової послідовності: (уп), або , або,або.
Наприклад:
а) N
- числова послідовність всі члени якої дорівнюють 1
б) n є N
числова послідовність, на парних місцях якої стоїть 1, на непарних – (-1).
в) n є N. Підставляючи у формулу замість п натуральні числа, починаючи з 1, отримуємо члени заданої послідовності:
Послідовність (уп) вважається заданою, якщо ми можемо обчислити будь-який член цієї послідовності.
Основні способи задання числової послідовності:
1) за допомогою формули п – го члена.
Наприклад:
(п факторіал) (– добуток натуральних чисел від 1 доп. За означенням приймають ,).
2) рекурентний.
Числова послідовність задана рекурентно, якщо відомо кілька перших членів цієї послідовності і вказано закон, за яким можна знайти решту членів, якщо відомі попередні.
Наприклад:
а) арифметична прогресія: а1, d - різниця арифметичної прогресії. Тоді ;
б) геометрична прогресія: b1, g – знаменник геометричної послідовності. Тоді
в) числа Фібоначчі
();
3) словесний.
Наприклад: послідовність простих чисел. Зрозуміло, що це задається наступна числова послідовність: 2, 3, 5, 7, 11, 13… .
2. Обмежені та монотонні числові послідовності.
Нехай задано числову послідовність у1, у2, …, уn…
Означення 1.2. Послідовність (уп) називають обмеженою, якщо існує таке число М>0, що при , тобто послідовністьобмежена, якщо значення всіх її членів за модулем не перевищують деякого додатнього числа.
Перепишемо нерівність, враховуючи властивості модуля: -М≤уn≤М, . Геометрично це означає, що всі члени обмеженої послідовності належать відрізку [-М;М]. Згідно з означенням, послідовність (уп) буде необмеженою, якщо для довільного додатнього числа А знайдеться елемент цієї послідовності, для якого виконуватиметься нерівність .
Означення 1.3. Послідовність, для якої виконується нерівність уn≥-М=Р, , називаєтьсяобмеженою знизу, а послідовність, всі члени якої задовольняють нерівність уn≤М, , називаютьобмеженою зверху.
Числова послідовність обмежена тоді і тільки тоді, коли вона обмежена і зверху і знизу.
Наприклад: послідовність уn=(-1)n, - обмежена, бо , . Тут М≥1.
Означення 1.4. Послідовність (уп) називається неспадною (незростаючою), якщо для всіх номерів п виконується нерівність , тобто значення кожного наступного члена послідовності не менше (не більше) значення попереднього її члена.
Неспадні та незростаючі послідовності називаються монотонними.
Означення 1.5. Якщо значення членів монотонної послідовності (уп) для всіх номерів n задовольняють строгу нерівність , то послідовність(уп) називають зростаючою (спадною). Зростаючі та спадні послідовності називають також строго монотонними.
Наприклад:
1) Послідовність натуральних чисел 1, 2, 3, …, n,… зростаюча, бо ,.
2) Послідовність чисел, обернених до натуральних, спадна, бо,
З означення неспадної та незростаючої послідовності випливає, що неспадна послідовність обмежена знизу, бо для неї ,, а незростаюча послідовність обмежена зверху, бо для неї,.