Українська мова. Я особистість і фахівець

Я особистість і фахівець

Доброго дня, шановні читачі. Отже закінчилось безтурботне літо, і тепер я студент НПУ ім. Драгоманова, факультету політології. Попереду мене чекає кропітка праця на шляху до самореалізації та оволодіння майбутньою професією. Як ви розумієте дана професія напряму пов’язана з політикою та публічною діяльністю. Щоб обрати саме таку майбутню професію, безумно потрібно сформуватись, як особистість, як громадянин. Тому я вам розповім коротку історію, як це сталось саме зі мною. Забігаючи наперед, я хотів би подякувати своїй вчительці з історії, яка у буквальному сенсі направляла мене на шлях істинний.

По-перше, вона сформувала в мені бажання постійно вчитись, дізнаватись щось нове. Сучасний світ розвивається та рухається у бурхливому темпі, тому, щоб йти в ногу зі світом, потрібно постійно займатись самоосвітою. Я поставив собі за правило щодня дізнаватись щось нове, почав читати книги, відвідувати різні тренінги, я зрозумів, що життя не таке одноманітне, як здається, це дійсно цікаво.

По-друге, вона привчила мене читати періодику, аргументуючи це тим, що сучасна освічена людина повинна бути інформаційно обізнана у тому, що діється навколо. Потрібно вміти аналізувати певні ситуації, та робити свої висновки, щоб у будь-який момент можна було підтримати розмову та висловити свою думку з приводу. Тут я відкрив для себе буквально новий, інформаційний світ.

По-третє, я почав вивчати елементарну етику, щоб бути не тільки освіченою та інформаційно обізнаною людиною, але й культурною. Культура кожного з нас, як відомо має величезний вплив на державу та суспільство в цілому. А враховуючи загальну тенденцію деморалізації більшої частини нашого суспільства, я не хотів бути у їх числі. Так формувався я, як особистість.

Що ж,вас певно цікавить чому я обрав саме політологію? Все почалось приблизно 2 роки тому коли мене зацікавила історія української держави, як предмет. Я почав читати безліч книг та навчальних посібників, і почав робити певні висновки. З загального курсу історії України нескладно прослідкувати, що Україна майже всю свою історію була поневолена іншими державами. І це надихнуло мене на питання: «Чому саме так?». Також мою зацікавленість підігріла нинішня соціально-економічна ситуація України, зокрема вже 20 років наша держава є незалежною!? Але чи так це насправді? Ці питання довго не давали мені спокою, не дають й по нині. Але не важко зрозуміти що наша держава хвора, її душить кланово-олігархічна система,корупцію та беззаконня. Я не хочу, щоб моя країна була саме такою. Потрібно знайти ліки, ніхто крім нас, молодого покоління, цим займатись не буде. Потрібні молоді, кваліфіковані спеціалісти, котрі не просякнути комуністичною пропагандою, котрі були б готові працювати на благо держави та народу. Я хочу стати одним із них, тому я обрав політологію.

На даний момент мене рухає вперед бажання змінити нашу країну. Адже потенціал у нас величезний, але що ми бачимо на даний момент? Бюджет тріщить по швам, талановиті люди виїжджають за кордон, а трійка олігархів розриває нашу країну на шматки.