ЗМІСТ

Вступ........................................................................................................

Обґрунтування категорії дороги і норми проек­тування.

2.1. Склад та приведена інтенсивність руху...................................

2.2. Категорія дороги і розрахункова швидкість

руху........................................................................................

2.3. Основні норми проектування..................................................

3. ПЛАН ТРАСИ........................................................................................

З.І. Вибір напрямку траси................................................................

3.2. Узгодження елементів дороги з ландшафтом ........................

3.3. Розрахунок мінімального віддалення автомобільної

дороги від населених пунктів.....................................................

4. ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ ВОДОВІДВЕДЕННЯ.......................................

4.1. Розрахунок отворів водоперепускних труб............................

4.2. Проектування канав..................................................................

4.3. Призначення типу укріплення канав......................................

5. ДОРОЖНІЙ ОДЯГ.......................................................................................

5.1. Вибір типу дорожнього одягу і виду покриття......................

5.2. Розрахункова інтенсивність руху та наванта­ження...............

5.3. Конструювання дорожнього одягу...........................................

5.4. Розрахунок товщини дорожнього одягу..................................

6. ЗЕМЛЯНЕ ПОЛОТНО................................................................................

6.І. Поздовжній профіль..................................................................

6.2. Конструкція земляного полотна..............................................

6.3. Об’єми земляних мас................................................................

7. ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ ..................................................................

7.1. Техніко-економічне обґрунтування доцільності реконструкції

8. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ.....................................

9. ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ....................................................................................

Вступ

Транспорт – одна з найважливіших галузей матеріального виробництва, що здійснює перевезення пасажирів і вантажів.

Сучасний транспорт поділяється на такі види: залізничний, автомобільний (автомобільно-дорожній), морський, внутрішній водний (річковий та озерний), повітряний, трубопровідний.

Основою транспортної системи України є залізничний транспорт, який виконує близько 70% вантажних перевезень і понад 50% пасажирських. Важливе місце в транспортній системі посідає морський транспорт, що забезпечує міжконтинентальні перевезення. Трубопроводами досі транспортують лише нафтопродукти і газ.

Автомобільний транспорт має ряд істотних переваг, що зумовлює позитивну перспективу його подальшого розвитку. До цих переваг слід віднести:

• широку сферу застосування;

• високу маневреність, яка дає змогу швидко зосереджувати транспортні засоби в потрібний час, в потрібному місці та в потрібній кількості;

• спроможність приймати вантажі безпосередньо в місці їхнього створення і доставляти їх до місця призначення, без будь-яких проміжних навантажувальних і розвантажувальних операцій, що є особливо важливим для перевезень на короткі відстані(до 200 км);

• високу швидкість,яка поступається лише швидкості повітряного транспорту.

Істотними недоліками автомобільного транспорту є низька продуктивність праці і висока собівартість перевезень.

Під час проектування автомобільних доріг, найчастіше використовують показник у вигляді середньорічної добової інтенсивності руху, тобто середньої за рік кількості транспортних засобів,що проїздять через певну ділянку дороги за добу.

Пропускну спроможність дороги визначають кількістю автомобілів, що можуть проїхати через дану ділянку за одиницю часу. Найчастіше за одиницю часу беруть годину і добу.

Відношення інтенсивності руху до максимальної пропускної спроможності – називають рівнем завантаженості дороги, і використовують для характеристики рівня обслуговування дорогою транспортних потоків.

Пропускна спроможність та інтенсивність руху, залежить від швидкостей та щільності руху транспортного потоку.

Швидкість транспортного потоку – це середня технічна швидкість автомобілів, з яких складається транспортний потік.

Щільність руху – це кількість автомобілів на одиницю довжини дороги.

Швидкість і щільність руху залежить від типу дорожнього одягу, стану покриття проїзної частини і від геометричних елементів дороги(ширини проїзної частини ,радіусів горизонтальних і вертикальних кривих тощо). Стан покриття проїзної частини характеризується його рівністю та шорсткістю. Рівність покриття зумовлює можливість руху автомобілів з високими швидкостями. Від шорсткості залежить ступінь зчеплення шини з покриттям. Рівність і шорсткість є важливими чинниками безпеки дорожнього руху.

Розрахунковою швидкістю руху для дороги певної категорії – називають гранично безпечну швидкість окремого автомобіля на сухому покритті проїзної частини при достатній видимості дороги.

Автомобільні дороги задовольняють різноманітні транспортні потреби держави і мають господарське, адміністративно-політичне, культурне і оборонне значення. Від значення дороги, характеру і важливості транспортного зв’язку, залежить інтенсивність, рухомий склад і швидкість руху, вага рухомого складу, сезонні коливання інтенсивності руху, розташування дороги відносно об’єктів, які вона обслуговує, взаємне розташування доріг і розташування їх відносно інших шляхів сполучення, розмір доцільних капіталовкладень у дорожнє будівництво.

Сукупність усіх доріг у державі становить її дорожню мережу, в яку входять дороги різного господарського, адміністративного і оборонного значення, з різним рівнем технічної досконалості та обладнання.

Мережа автомобільних доріг України станом на 2000 рік становить 168546 км., в тому числі з твердим покриттям 162646 км., тобто 96,5%. На дорогах переважає удосконалений тип покриття (капітальний, полегшений складає 123000 км.). Протяжність доріг І категорії – 1842 км., ІІ категорії – 12860 км., ІІІ категорії – 26120 км. Протяжність доріг державного значення складає 13083 км. – 7,8%, місцевого значення 155463 км. – 92,2%. За типом покриття: цементобетонні – 2825 км., асфальтобетонні – 53355 км., чорно щебеневі – 71684 км.

За постановою КМ 1996 року, прийнято установу про заходи щодо створення національної мережі міжнародних транспортних коридорів. Спорудження цієї нової мережі здійснюється на конкурсних засадах і залучаються не державні кошти. В даний час в Україні функціонує 7 транспортних коридорів.

Також існує 27 магістральних доріг загальною довжиною 9275 км. Частина магістральних доріг суміщена з міжнародними транспортними коридорами та міжнародними автомагістралями.

На сьогодні стратегічним напрямком у будівництві є реконструкція автомобільних доріг. Задачею реконструкції є підвищення категорії дороги та покращення її технічних властивостей.

1 Обґрунтування категорії дороги та нормативи на проектування.

У відповідності до ДБН В.2.3 – 4 – 2007 автомобільні дороги в залежності розрахункової інтенсивності, народногосподарського та адміністративного значення поділяють на 5 категорій.

Вихідними даними для визначення категорії дороги, що підлягає реконструкції, є інтенсивність руху транспортних засобів на двадцятирічну перспективу(20р.), яку можна визначити за формулою:

,

де N_t – перспективна інтенсивність руху, авт/добу;

N₀ – інтенсивність руху в вихідному році, авт/добу;

- коефіцієнт щорічного приросту інтенсивності руху;

t – тривалість розрахункового періоду, років.

1.1 Склад та приведена інтенсивність руху

Таблиця 1.1 – Склад та приведена інтенсивність руху

Автомобілі	Марка	Відсотки
Легкові		34%
Вантажні	ГАЗ-53А	15%
	ЗИЛ-130	36%
	КамАЗ	5%
	МАЗ-500А	3%
	МАЗ-516Б	2%
	КрАЗ-256БІ	2%
Автобуси	ЛАЗ-695Н	4%
	Ікарус-280	4%

Дорогу відносять до тієї чи іншої категорії по приведеній до легкового автомобіля інтенсивності руху, якщо у транспортному потоці легкових автомобілів більш ніж 30%.

1.2 Категорія дороги та розрахункова швидкість.

Категорія автомобільної дороги в даному випадку призначається в залежності від перспективної інтенсивності руху транспортних одиниць,оскільки інтенсивність змінилась із 605 авт/добу до 1605 авт/добу,то категорія міняється з ІV на III.

Перспективна інтенсивність руху 1605 авт/добу, що згідно з ДБН В.2.3-4-2007 відповідає ІІІ технічній категорії дороги.

Для проектування плану, поздовжнього та поперечних профілів, а також інших елементів дороги використовуємо розрахункову швидкість руху 100 км/год.

Швидкість для важких ділянок пересіченої – 80 км/год, для горбистих ділянок – 60 км/год, гірської – 50 км/год місцевості слід приймати при відповідному обґрунтуванні, згідно вимог ДБН В.2.3-4-2007.

До важких ділянок місцевості відносять рельєф з різницею відміток більшій за 50 м на відстані 0,5 км і менше, ділянки з глибокими балками, ярами, ущелинами та нестійкими гірськими схилами.

Таблиця 1.2 – Кількість смуг руху в залежності від інтенсивності

Рельєф місцевості	Інтенсивність руху, привед. од/добу	Кількість смуг руху
Рівнинний та горбистий	понад 14000 до 40000	4
	понад 40000 до 80000	6
	понад 80000	8
Гірський	понад 10000 до 34000	4
	понад 34000 до 70000	6
	понад 70000	8

1.3 Основні норми проектування.

Таблиця 1.3 – Нормативні значення елементів проїзної частини:

Норми проектування	Вимірювач	Величина
Розрахункова швидкість руху	км/год	100
Кількість смуг руху	шт	2
Ширина смуг руху	м	3,50
Ширина проїзної частини	м	7,00
Ширина узбіч	м	2,50
Найменша ширина укріпленої смуги узбіччя	м	0,50
Ширина земляного полотна	м	12,00
Найбільші поздовжні похили	‰	50
Найменша відстань видимості для зупинки	м	200
Найменша відстань видимості зустрічного автомобіля	м	350
Найменші радіуси кривих у плані	м	600
Найменші радіуси кривих в поздовжньому профілі: опуклих угнутих	м м	10000 3000

Найменша відстань видимості для зупинки повинна забезпечувати видимість будь-яких предметів, які мають висоту 0,2 м і більше і знаходяться на середині смуги руху та на висоті очей водія 1,2 м від поверхні проїзної частини.