Даниленко В. Я. Дизайн: [підруч.] / В. Я. Даниленко. – Харків : ХДАДМ, 2003. – 320 с. – 664 іл.

ПЕРЕДМОВА

ВСТУП

ЧАСТИНА 1. ДИЗАЙНЕРСЬКА ОСВІТА У ДЗЕРКАЛІ СТОЛІТЬ 15

Глава 1. 16

1.1. Від стародавніх часів до перших художніх академій 16

1.2. Паростки синтезованої техніко-художньої освіти 17

1.3. Баухауз - світова дизайнерська школа нового типу 18

Глава 2. Дизайнерська освіта за кордоном у другій

половині XX століття. 20

2.1. Початок масової підготовки дипломованих дизайнерів 20

2.2. Досвід Ульмської школи 20

2.3. Світовий лідер дизайнерської освіти - Королівський коледж мистецтв 22

2.4. Особливості дизайн-освіти у Європі 22

2.5. Відмінності дизайн-освітніх систем США, Японії, Австралії 23

2.6. Дизайнерська освіта у країнах Африки та Південно-Східної Азії 25

Глава 3. Провідні дизайнерські школи України 29

3.1. Перші художньо-промислові школи 29

3.2. Харківська державна академія дизайну і мистецтв 29

3.3. Львівська академія мистецтв 35

3.4. Національна академія образотворчого мистецтва

і архітектури 36

3.5. Київський інститут декоративно-прикладного мистецтва

і дизайнуім. М. Бойчука 37

3.6. Дизайнерська спеціальність у технічних та інших нехудожніх навчальних закладах України

ЧАСТИНА 2. ДИЗАЙНЕРСЬКА ПРОФЕСІЯ: ВІД ВИТОКІВ ДО СУЧАСНОГО ТЛУМАЧЕННЯ

Глава 4. Витоки проектно-художньої культури

4.1. Передісторія дизайн-практики

4.2. Протодизайнерські теоретичні думки стародавніх мислителів

4.3. Паростки протодизайну у стародавній вітчизняній культурі

4.4. Співвідношення середньовічного ремесла та дизайну

4.5. Ідеї дизайну у добу промислових революцій

Глава 5. Новий професійний вид творчої діяльності 2

5.1. Новий стиль 62

5.2. Формування дизайнерської професії в Англії 67

5.3. Німеччина - потужний фундатор дизайнерської професії 67

5.4. Феномен дизайну Італії 69

5.5. Естетика раціоналізму у Франції 71

5.6. Поступ дизайну в США 72

5.7. Особливості сприйняття нової професії Україною 74

Глава 6. Дизайн на зламі II та III тисячоліть 87

6.1. Розвиток дизайну в останні десятиліття XX ст. 87

6.2. Особливості розвитку дизайну на зламі II та III тисячоліть 98

6.3. Основні гілки сучасного дизайну 102

6.4. Поняття «сучасне мистецтво» 128

ЧАСТИНА 3. ОСНОВНІ ВИДИ ДИЗАЙНУ ЗА ОЗНАКОЮ МЕТОДИЧНОГО ПРИНЦИПУ ПРОЕКТУВАННЯ)

Глава 7. Стилізація форми 1

7.1. Загальна характеристика

7.2. Головні види стилізації

7.3. Позитивні моменти й недоліки стилізації

Глава 8. Дизайн окремих промислових виробів

8.1. Загальна характеристика

8.2. Споживчі властивості промислового виробу

8.3. Властивості промислового виробу, що зумовлюються виробництвом

8.4. Головні чинники, що впливають на форму

8.5. Дизайнерський аналіз і синтез

8.6. Переваги й недоліки дизайну окремих промислових виробів

8.7. Новий погляд на промисловий дизайн

Глава 9. Дизайн предметних комплексів

9.1. Загальна характеристика

9.2. Предметний комплекс Міхаеля Тонета

9.3. Предметний комплекс служби вторинних ресурсів

9.4. Предметне оснащення свята

9.5. Комплекс обладнання паркового майданчика

9.6. Побудова ансамблю

9.7. Новий погляд на дизайн середовища

9.8. Проектна концепція культури «хай-тач»

ЧАСТИНА 4. ТВОРЧІСТЬ І ЖИВА ПРИРОДА

Глава 10. Джерела активізації творчого пошуку

10.1. Інтуїція та логіка у творчому процесі

10.2. Евристика

10.3. Візуальне мислення

Глава 11. Дизайнерська біоніка

11.1. Основне поняття про дизайнерську біоніку

11.2. Конструкційно-тектонічні форми у живій природі

11.3. Естетичні аспекти дизайнерської біоніки

Глава 12. Екологічне знання в дизайні 202

12.1. Загальне поняття про екологію 202

12.2. Прикладні аспекти екології 203

12.3. Екологічне мислення в дизайні 205

12.4. «Сильна» та «слабка» настанови проектної свідомості 206

ЧАСТИНА 5. МАРКЕТИНГ І МЕНЕДЖМЕНТ В ДИЗАЙНІ

Глава 13. Поняття про маркетинг 209

13.1. Соціальні підвалини маркетингу 209

13.2. Поведінка покупців 210

13.3. Маркетингова інформація 211

Глава 14. Маркетинговий підхід до розробки

та реалізації промислового виробу 213

14.1. Від Ідеї нового товару до комерційного його виробництва 213

14.2. Витоки рекламної діяльності людей 214

14.3. Застосування реклами 215

14.4. Художні аспекти реклами 216

14.5. Життєвий цикл товару 224

255

300 ЗОЇ 309 313 320

Глава 15. Поняття про менеджменту проектних

колективах 227

15.1.'Передумови виникнення сучасного менеджменту 227

15.2. Традиційні підвалини менеджменту 228

15.3. Новий погляд на менеджмент 233

ЧАСТИНА 6. КОМП'ЮТЕРНЕ ЯВИЩЕ І ДИЗАЙН

Глава 16. Електронна графіка в художній творчості 235

16.1. Інформаційне суспільство 235

16.2. Штучний інтелект 235

16.3. Витоки електронної графіки 236

16.4. Замість олівця та пензля - комп'ютер 238

16.5. Новий погляд на графічний дизайн 239

Глава 17. Рухомі й нерухомі комп'ютерні зображення ….241

17.1. Від реальності до комп'ютерних зображень

17.2. Імітація руху об'єктів на екрані комп'ютера

17.3. Інерція зорового сприйняття та анімація

17.4. Двовимірні графічні та анімаційні програми

17.5. Переваги та недоліки 30-моделювання

17.6. Художні аспекти анімації

Глава 18. Дизайнер і Інтернет

18.1. Всесвітнє Павутиння - новітній засіб зв'язку 18.2.

Проектування WWW-публікацій

ЧАСТИНА 7. ВИКОНАННЯ ДИЗАЙНЕРСЬКОГО ПРОЕКТУ

Глава 19. Етапи проектного процесу

19.1. Підготовчий етап

19.2. Етап дизайнерської пропозиції

19.3. Етап завершення дизайнерського проекту

19.4. Етап реалізації дизайнерської розробки

Глава 20. Засоби проектного моделювання

20.1. Проектна графіка

20.2. Макетування

20.3. Макетні матеріали та робота з ними

20.4. Словесне моделювання

Глава 21. Склад проектної документації

21.1. Види дизайнерських документів

21.2. Документація графічної частини проекту

21.3. Документація макетної частини проекту

21.4. Пояснювальна записка до проекту

ПІСЛЯМОВА

СЛОВНИК СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

СПИСОК ІЛЮСТРАЦІЙ

ДАНІ ПРО АВТОРА

ЧАСТИНА 1. ДИЗАЙНЕРСЬКА ОСВІТА У ДЗЕРКАЛІ СТОЛІТЬ

«Хто має школу - той має нарід» (Кость Левицький)

16

Глава 1. ВИТОКИ ДИЗАЙН-ОСВІТИ

1.1. Від стародавніх часів до перших художніх академій

Давно помічено, що на переході від одного століття до іншого різко зростає ціка­вість людей до осмислення своїх досягнень. Активізується діяльність щодо критичних оцінок пройденого шляху та спроб окреслити контури того, чого хотілося б досягти у майбутньому. Так було сто років тому, на зламі XIX та XX століть, двісті років тому, на зламі XVIII та XIX століть і у ще більш ранні історичні періоди. То годі вже й казати про нас — тих людей, що переживають зараз синдром початку віку на зламі другого та третього тисячоліть нової ери

Дизайн же, як професія, що набула ваги й значущості саме протягом завершального сторічного відтинка другого тисячоліття, — безумовно, розбурхує інтерес наших сучас-1 ників. Поза їх увагою не залишається і галузь дизайнерської освіти. У такій ситуації нам ] самим не знати про себе — то вже є річ ганебна! То ж погляньмо на своє обличчя в дзеркалі зламу тисячоліть.

Ще у далекі середні віки, та навіть у добу античності, існувало штудіювання худож­ників, ремісників, торговців, організаторів виробництва, що віддалено нагадує дизай­нерські штудії наших днів. У ті далекі часи, щоправда, існувала замкнена цехова система навчання на ґрунті прямого передавання майстерності — від учителя до учня, І з рук у руки. Освіта знаходилася у самому тілі сфери виробництва. Але поступово починається процес створення системи освіти поза сферою виробництва. Започатковували цей процес перші середньовічні університети. Вони заклали підвалини широкої а енциклопедичної освіти, яка зовсім не передбачала спеціалізованої підготовки. До спеціалізації справа дійшла пізніше, у добу Відродження. Тоді серед інших почали і з'являтися і навчальні заклади, що спеціалізувалися на художній освіті, - академії. В основу академічного художнього навчання було покладено довготривалий вишкіл у процесі виконання навчальних завдань зростаючої складності на кожному з етапів шкільництва. До того ж в академіях поступово почали викладатися й теоретичні пред­мети, коли згідно із розкладом занять на урок приходив викладач, що був фахівцем саме з якогось конкретного предмета: з перспективи — одна людина, з пластанатомії — І друга, з історії — третя і т.ін. Подібна ситуація нам тепер добре знайома з власного навчального досвіду.

17