- •Міністерство освіти і науки україни
- •Мета роботи: ознайомитися зі змістом і сутністю основних понять і термінів, якими оперує безпека життєдіяльності та засвоїти методику якісного аналізу небезпек.
- •1. Основні поняття, терміни та визначення.
- •3.Аналіз ризику виникнення небезпеки.
- •1.Виконати якісний аналіз небезпек для обраного варіанту технічної системи (табл.1.4).
- •2.Виконати якісний аналіз небезпек для обраного варіанту технічної системи (табл.1.4):
- •2.Поняття про погодно-метеорологічні фактори, показники та
- •Шкала патогенності погоди
- •3. Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини
- •2.Визначити рівень патогенності погоди та її подразнювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини :
- •Погодно-метеорологічні фактори
- •1.Основні поняття, терміни та визначення
- •1. Іонізаційні випромінювання у навколишньому середовищі
- •2. Методи реєстрації іонізаційних випромінювань
- •3. Класифікація дозиметричних приладів
- •3.1. Побудова та принцип роботи дозиметрів
- •3.1.1. Призначення дозиметра
- •3.1.2. Побудова дозиметра та принцип його роботи
- •3.1.3. Підготовка дозиметра до роботи:
- •3.2. Радіометр бета-гамма випромінювання «Прип'ять»
- •3.3. Радіометр-рентгенометр дп-5а
- •4. Радіаційна безпека та принципи радіаційного захисту.
- •5. Норми радіаційної безпеки населення
- •2. Нормування вмісту шкідливих речовин.
- •Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів
- •2. Робота № 2 (б). Провести аналіз небезпек, які можуть з’явитися внаслідок витоку сдор :
- •1. Основні поняття, терміни та визначення теми.
- •2.Гострі отруєння, перша медична допомога.
- •2.1. Розпізнавання отрути.
- •2.2. Загальні принципи подання першої медичної допомоги.
- •2.Зробити аналіз ситуаційних задач, створити навчальні алгоритми
- •Мета роботи: навчитись визначати параметри зон радіоактивного та хімічного зараження з використанням довідникових таблиць.
- •1. Прогнозування радіаційної обстановки.
- •1.1. Основні поняття, терміни та визначення.
- •1.2.Визначення параметрів зон радіаційного забруднення.
- •Визначення ступеня вертикальної стійкості
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Позначення: к – сильно нестійка – ковекція
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру (м/сек)
- •Час початку випадання радіоактивних опадів, (початку формування сліду - t ф ) після аварії на аес, годин.
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (конвекція, швидкість переносу хмари 2 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 5 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 10м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 5 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 10 м/с.)
- •2. Прогнозування хімічної обстановки.
- •2.1. Основні поняття, терміни та визначення.
- •2.2.Визначення параметрів зон хімічногозабруднення.
- •Ступень вертикальної стійкостьі атмосфери
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Позначення: к – сильно нестійка – ковекція
- •Глибини розповсюдження хмар зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •2. За швидкості вітру понад 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти (табл., які мають такі значення:
- •Основні параметри:
- •2.Загальні поняття про оцінку радіаційної обстановки.
- •1.Основні поняття, терміни та визначення:
- •2.Пожежі.
- •3.Термічні опіки, їх характеристика.
- •1. Основні поняття, терміни та визначення теми.
- •3. Перша медична допомога при дорожньо-транспортних пригодах.
- •Алгоритм 1. Зупинка артеріальної кровотечі за допомогою закрутки
- •4. Перша медична допомога при закритих травмах.
- •Алгоритм 4.1. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при забиттях і розтягненнях.
- •Алгоритм 4.2. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при синдромі тривалого здавлювання.
- •Алгоритм 4.3. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при струсі мозку.
- •2.1.Види ризиків.
- •2.2.Техногенний, екологічний, економічний ризики.
- •2.3.Методи визначення ризику:
- •2.4.Управління ризиком
- •Приклад виконання
- •1.Основні поняття, терміни та визначення.
- •2.Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію.
- •3.Спецобробка людей, техніки.
- •Пункт спеціальної обробки (ПуСо)
Міністерство освіти і науки україни
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра екології та безпеки життєдіяльності
ПРАКТИКУМ
З НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
для студентів університету денної та заочної форм навчання
Київ – 2013
Практикум з нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності».Навчальний посібник. Г.Ф. Гусєв, П.І.Чуваєв, С.Т. Сусло, Г.М.Харамда, Г.В.Хорькова, Т.М.Пальчик, В.І.Зюзюн / за загальною редакцією проф.В.П.Матейчика / – К. НТУ, 2013 . – .с
Схвалено і рекомендовано до друку на засіданні кафедри "Екологія та безпека життєдіяльності" __________ 2013 року протокол № ___
Укладачі: Геннадій Феліксович Гусєв, доцент,
Петро Іванович Чуваєв, доцент,
Степан Тітович Сусло, доцент,
Геннадій Михайлович Харамда, доцент,
Галина Василівна Хорькова, ст.викладач,
Тетяна Миколаївна Пальчик,асистент Вадим Ігорович Зюзюн, асистент
ЗМ.1. Безпека життєдіяльності як категорія
Практичне заняття № 1.
Тема. Методи аналізу небезпек системи “людина-машина -
навколишне середовище ”.
Мета роботи: ознайомитися зі змістом і сутністю основних понять і термінів, якими оперує безпека життєдіяльності та засвоїти методику якісного аналізу небезпек.
Теоретичні відомості
1. Основні поняття, терміни та визначення.
Безпека – стан діяльності, за якого з визначеною імовірністю виключено прояв небезпек або ж відсутня надзвичайна небезпека.
Небезпека – негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна спричиняти шкоду самій матерії: людям, природному середовищу, матеріальним цінностям.
Небезпека – це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та/чи пошкодження.
Ризик - це iмовiрнiсть заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості.
Ризик – комплексна оцінка небезпеки, що в кількісному вираженні в загальному випадку визначається як добуток величини небезпеки на частоту її виникнення.
Система - це сукупність взаємозв'язаних компонентів, що взаємодіють між собою.
Системний підхід – це спосіб теоретичного уявлення і відтворення об’єктів як систем.
Системний аналіз – це методологічні засоби, що використовуються для визначення небезпек, які виникають у системі « людина – життєве середовище » , її підсистемах або на рівні окремих елементів цих систем та їхнього впливу на людину.
Закон емерджентності – системи мають властивості, яких немає і навіть не може бути у елементів, що складають її.
Гомосфера – простір(робоча зона), де перебуває людина у процесі розглядуваної діяльності.
Ноксосфера – простір, у якому постійно існують або періодично виникають небезпеки.
2. Ідентифікація, номенклатура, таксономія, та квантифікація небезпек.
Ідентифікація небезпек.
Джерелами (носіями небезпек) є природні процеси і явища, техногенне середовище та людські дії. Небезпеки існують у просторі й часі та реалізуються у вигляді потоків енергії, речовини та інформації. При знаходженні типу небезпеки та встановленні її характеристик, необхідно виходити з принципу “все впливає на все”, тобто джерелом небезпеки може бути все живе й неживе, а підлягати небезпеці також може все живе й неживе.
-
Ідентифікація - це процес виявлення і встановлення кількісних, тимчасових, просторових і інших характеристик
Ідентифікація необхідна для розробки заходів щодо запобігання небезпекам або для ліквідації наслідків.
Небезпеку зберігають всі системи, що мають енергію, хімічно або біологічно активні компоненти, а також характеристики, невідповідні умовам життєдіяльності людини.
Небезпеки носять потенційний характер. Актуалізація небезпек відбувається за певних умов, що іменуються причинами.
Умови, при яких реалізуються потенційні небезпеки, називаються причинами. Причини характеризують сукупність обставин, завдяки яким небезпеки виявляються і викликають ті або інші небажані наслідки.
Форми небажаних наслідків, або збитку, різноманітні: травми різної тяжкості, захворювання, утрата навколишньому середовищу і ін.
Ознаками, що визначають небезпеку, є: загроза для життя, можливість завдання збитку здоров'ю, порушення умов нормального функціонування органів і систем людини.
Небезпека, причини, слідство є основними характеристиками таких подій, як нещасний випадок, надзвичайна ситуація, пожежа і т.д.
Тріада “небезпека - причини - небажані наслідки” - це логічний процес розвитку, що реалізовує потенційну небезпеку в реальний збиток (наслідок). Як правило, цей процес включає декілька причин. Одна і та ж небезпека може реалізовуватися в небажану подію через різні причини. У основі профілактики нещасних випадків по суті лежить пошук причин.
-
Аксіома про потенційну небезпеку людської діяльності - ні у одному виді діяльності неможливо досягти абсолютної безпеки. Отже - будь-яка діяльність потенційно небезпечна.
Номенклатура небезпек.
В процесі ідентифікації виявляються номенклатура небезпек, вірогідність їх прояву, просторова локалізація (координати), можливий збиток і інші параметри, необхідні для вирішення конкретного завдання.
-
Номенклатура –
перелік можливих небезпек
Перелік назв, термінів можливих небезпек, нараховує понад 150 найменувань і при цьому не вважається за повну.
При виконанні конкретних досліджень складається докладніша номенклатура небезпек для окремих об'єктів - повний перелік потенційних небезпек, що полегшує процес ідентифікації.
Процедура складання номенклатури має профілактичну спрямованість.
Таксономія небезпек.
Класифікація та систематизація явищ, процесів, об’єктів, які здатні завдати шкоду людині повністю не розроблена.
-
Таксономія –
наука про класифікацію і систематизацію
складних явищ, понять, об'єктів.
Оскільки небезпека є поняттям складним, ієрархічним, таким, що має багато ознак, таксономія несе важливу роль в організації пізнання безпеки життєдіяльності, дозволяє глибше пізнати природу небезпеки. Прикладом таксономії небезпек може бути такий поділ:
За походженням розрізняють 6 груп небезпек: природні, техногенні, антропогенні, екологічні, соціальні, біологічні.
По характеру дії на людину небезпеки можна розділити на 5 груп: механічні, фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.
За часом прояви негативних наслідків: імпульсні і кумулятивні.
По локалізації: пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, техносферою та космосом.
По наслідках, що викликаються: стомлення, захворювання, травми, аварії, пожежі, летальні результати і т.д.
За збитками: соціальні, технічні, екологічні, економічні.
За сферою прояву: побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі, військові і ін.
По структурі (будові): прості і похідні, породжувані взаємодією простих.
По енергії, що реалізовуються: активні і пасивні.
Квантифікація небезпек.
З метою уніфікації будь-які наслідки небезпеки визначають як шкоду. Кожен окремий вид шкоди має своє кількісне вираження.
-
Квантифікація –
кількісна оцінка збитків, заподіяних небезпекою
Така кількісна оцінка залежить від багатьох чинників, наприклад, від кількості людей, що знаходились у небезпечній зоні, природних ресурсів, кількості та якості матеріальних цінностей тощо.
Джерелом небезпеки може бути будь яке тіло, об’єкт або явище з якими людина контактує під час своєї діяльності, при цьому фактори небезпеки активуються.
Фактори небезпеки – це обставини які є передвісниками небажаної дії на людину, що може змінити стан її здоров’я або життя.
| |
|
|
За джерелом небезпеки фактори поділяють на такі що виникають у природній, техногенній і соціальній сферах.
Фактори природного походження:
Кліматичні – таки що залежать від дії сонячної радіації, циркуляції
повітря, коливань атмосферного тиску, тепла і вологи та ін.
Грунтові - такі що визначаються особливостями грунту.
Геоморфологічні – такі що обумовлені будовою геологічних
структур надр Землі, рельєфом місцевості та ін.
Біотичні – такі що враховують вплив на людину рослин, тварин, вірусів, мікробів.
Фактори техногенного походження:
Технічні – такі що визначаються рівнем надійності машин, механізмів.
Технологічні – такі що пов’язані з використанням технологій з підвищеним рівнем ризику, перевищенням допустимих значень навантаження, низькою кваліфікацією виконавців та ін.
Організаційні – такі що обумовлені структурою виробничих взаємозв’язків, системою правил, умовами виконання робіт
Фактори соціального походження:
Державно – правові.
Етнічно-соціальні– такі що залежать від особливостей побуту, культури, релігії.
Інформаційні – такі що визначаються надмірною інформацією, передачі і сприйняття інформації, ефектами, що викликають у суспільстві її розповсюдження.
Психологічні – таки що обумовлені порушеннями правил поведінки і діяльності людей, психологічними характеристиками.
Названі фактори є умовою об’єктивного присутствія небезпек різного походження, які можна класифікувати за ознаками.
Види та характер впливу небезпек
Класифікаційні ознаки
|
Види небезпек |
Характер впливу небезпек |
Сфера життєдіяльності |
Природні Техногенні Соціальні |
Зміни природних умов Зміни виробничих параметрів Загострення внутрішніх протиріч у суспільстві, виникнення конфліктів |
Масштаб розповсюдження
|
Глобальні Національні Регіональні Локальні Особисті |
На всю планету На націю На регіон На невелику територію На індивіда |
Місце виникнення |
Зовнішні Внутрішні |
Від зовнішнього світу Всередині об’єкта, індивіду |
Характер прояву |
Матеріальні Моральні |
На матеріальні об’єкти На духовні і моральні цінності |
Реальність прояву
|
Реальні Потенційні Мнимие |
Об’єктивний, з можливими ознаками прояву Об’єктивний Суб’єктивний |
Джерело виникнення
|
Державні Групові Індивідуальні |
Від інститутів держави Від групи людей Від особистості |
Тривалість дії
|
Постійні Тривалі Короткочасні |
Присутні постійно Присутні тривалий час Присутні короткий час |
Час прояву
|
Імпульсивні
Кумулятивні |
Проявляються під час виникнення Проявляються після накопичення |
Характер впливу на людину
|
Активні Пасивні |
Дія від внутрішній енергії Дії від зовнішній енергії |
Небезпеки проявляють себе у природній, виробничий, побутовій, дорожньо-транспортній та інших сферах життєдіяльності людини.
-
Небезпеки виникають у
визначеному просторі – небезпечних зонах
Умови при яких створюється реальна можливість виникнення шкоди – небезпечна ситуація.
Наслідки прояву небезпек оцінюються за ступенем впливу на здоров’я і життя людини та величиною нанесеннх збитків і поділяються на:
первинний (від безпосереднього впливу негативних процесів) і вторинний;
прямий (на територіях або об’єктах у зоні руйнуючого впливу фактора ураження) і косвений (на інших територіях і об’єктах);
економічний, соцііально-економічний, соцііальний, екологічний і еколого-економічний.
Прогноз наслідків небезпечних і екстримальних ситуацій включає оцінку і аналіз причин виникнення ситуацій, а саме :
-
визначення очикуваної інтенсивності впливу небезпеки
виявлення механізмів розвитку факторів небезпеки
характеристику і розмір ураження
оцінку глибини і агресивності впливу факторі ураження
визначення періодичності виникнення небезпек, екстремальних ситуацій та їх розвитку
визначення розміру збитків в разі реалізації небезпечних і екстримальних ситуацій
В процесі управління безпекою життєдіяльності разом із прогнозуванням розробляються попереджуючи та захистні дії, а також засоби що
забезпечують безпеку:
на попередження або ліквідацію небезпеки шляхом усунення її джерела;
захист людини шляхом застосування колективних і індивідуальних засобів захисту а також страхування при роботах у небезпечних зонах;
розробку відповідних законодавчих норм, правил, інструкцій;
адаптацію людини до роботи у небезпечному середовищи шляхом навчання;
забезпечення медико-гігієнічних умов.