макро та мікроекономіка
Такі науки як мікроекономіка та макроекономіка доповнюють один одного, і за допомогою них ми маємо загальне уявлення як працює економіка і якими методами на неї можна впливати. Мікроекономіка переважно грунтується на основі економічної теорії.
Мікроекономіка — це розділ економічної теорії, який вивчає діяльність окремих економічних суб'єктів. Ними можуть бути окремі споживачі, робітники, вкладники капіталу, фірми тощо. З одного боку, вона пояснює, як і чому приймають рішення окремі господарюючі суб'єкти, а з іншого — вивчає взаємодію суб'єктів у процесі утворення більших структур — галузевих ринків.Макроекономіка — наука, що вивчає закономірності функціонування національної економіки, тобто функціонування економіки країни в цілому (або її частини, галузі), такі загальні процеси і явища як інфляція, безробіття, бюджетний дефіцит, економічне зростання, державне регулювання тощо.
2. Предмет Мікроекономіки. основні вихідні положення вивчення поведінки господарюючих суб'єктів.
Для мікроекономіки такою “точкою" є теза, що при виборі варіантів поведінки економічні суб’єкти переслідують мету максимізації свого зиску. Звичайно, у житті ми зустрічаємося і з ірраціональною поведінкою суб’єктів. Однак її можна розглядати як відхилення від норми. Для більшості ж господарюючих суб’єктів властива раціональна поведінка.
Слід зауважити, що зиск може бути як поточним, так і перспективним. Для економічного життя характерною є суперечність між поточним та перспективним зиском.
Прогнозування поведінки економічних суб’єктів. Результативність реалізації цієї функції мікроекономіки залежить від точності вихідних положень, які покладено в основу прогнозу. Ними виступають сформульовані в ході досліджень економічні закономірності. Користуючись закономірностями, вивченими в курсі мікроекономіки, для прогнозування поведінки економічних суб’єктів, необхідно розуміти, що ці закономірності діють як тенденції і не обов’язково спрацюють в кожному конкретному випадку.
Предметом мікроекономіки є економічна поведінка суб’єктів господарювання, на основі якої вони здійснюють свій вибір стосовно того, які товари (що) виробляти; як їх виробляти; як мають бути розподілені ресурси для виробництва незалежного обсягу благ належної структури; для кого виробляти блага в умовах обмежених економічних ресурсів.
3 Гіпотеза про раціональну поведінку господ. Суб.
Головна поведінкова передумова - гіпотеза про раціональну поведінку економічних суб'єктів. Раціональна поведінка — намагання досягти максимальных результатів за наявних обмежень. В мікроекономічному аналізі припускають, що індивіди максималізутоть корисність, фірми — прибуток, держава - суспільний добробут. Формування гіпотези щодо взаємодії ключових змінних та прогнозування реальних економічних подій; Гіпотеза — попередній, неперевірений практикою принцип, що спирається на спостереження, умоглядні ви¬сновки, логіку або інтуїцію. Сформульовані гіпотези прав¬лять економістові за орієнтир при доборі та систематизації емпіричних даних. Перевірка гіпотези методом зіставлення передбачення та події, що відбувалась. У мікроекономіці використовують моделі двох типів: оптимізаціині та рівноважні. Оптимізаційні моделі застосовують при дослідженні поведінки окремих еко¬номічних суб'єктів. Основний метод граничний аналіз, розроблений теорією маржиналізму.
4____________
5 Крива виробничих можливостей. Ефектив.Використ ресурсі згідно Парето.
Крива́ виробни́чих можли́востей — залежність, що графічно ілюструє можливості одночасного виробництва двохпродуктів з урахуванням обмеженості ресурсів, що витрачаються на виробництво цих продуктів.
Крива будується в системі координат, кожна з яких відображає обсяг виробництва одного з продуктів. Вона обмежує область виробничих можливостей, так що будь-яка крапка на кривій показує гранично можливе по ресурсних обмеженнях поєднання обсягів виробництва двох продуктів.
Ситуація, коли досягнута ефективність за Парето — це ситуація, коли всі вигоди від змін вичерпані.Оптимум Парето є одним з центральних понять для сучасної економічної науки. На основі цього поняття будуються перша та друга фундаментальні теореми добробуту. Одним з застосувань Парето-оптимальності є т.зв. Парето-розподіл ресурсів (трудових ресурсів і капіталу) при міжнародній економічній інтеграції, тобто економічне об'єднання двох і більше держав.
6Методи Основними методами є:
Аналіз – уявне розчленування об єкта дослідження на частини (сторони, ознаки, властивості, риси, функції), вивчення кожної із частин окремо. Недоліком такого методу є необхідність «умертвити» об єкт. Долається такий недолік шляхом поєднання цього методу з синтезом.
Синтез – це уявне поєднання в єдине ціле розчленованих аналізом частин.
• Позитивна мікроекономіка втілює факти уже відібрані і перейдені на рівень теорії і дає уявлення економічної поведінки. Тобто, позитивна мікроекономіка вивчає факти й залежності між цими фактами й відповідає на запитання: що є або може бути. Позитивний аналіз — це твердження типу, якщо…, то….
• Нормативна мікроекономіка вміщує в собі судження відносно того, якою повинна бути економіка або яку конкретну акцію слід рекомендувати, опираючись на економічні відношення. Тобто, нормативна мікроекономіка пропонує рецепти дій, визначає, які умови економіки бажані або небажані, і відповідає на запитання: що повинно бути.
7 Функціонування ринку та фіаско ринку
Ринок – це сукупність відносин (актів) купівлі-продажу товарів і послуг; спосіб взаємодії виробників і споживачів, заснований на децентралізованому, безособовому механізмі цінових сигналів. Він є механізмом розподілу товарів і послуг між членами суспільства шляхом добровільного обміну.