Практичне заняття № 3. Тема: опіки, ураження електричним струмом, утоплення, перша медична допомога.

Мета роботи:

• Ознайомити студентів з основними ознаками опіків;

• Ознайомити студентів з основними ознаками ураження електричним струмом;

• Ознайомити студентів з основними ознаками утоплення;

• Сформулювати необхідні вміння і навички для надання першої медичної допомоги.

А. Опіки.

Завдання Після вивчення теми студент повинензнати:

• визначення терміну "опік", "опікова хвороба;

• способи гасіння запалюючих речовин та спеціальних запалюючих сумішей;

• класифікацію опіків;

• способи визначення площі опікової поверхні та ступеня опіку;

• ознаки термічних, хімічних і променевих (радіаційних) опіків;

• обсяг першої медичної допомоги при термічних, хімічних і радіаційних опіках;

• правила накладання пов'язок на опечену поверхню;

• способи транспортної іммобілізації при опіках;

• правила транспортування опечених.

вміти:

• гасити одяг, що горить;

• розрізняти вид опіку в залежності від діючого вражаючого фактора (термічного, хімічного, променевого);

• розрізняти поверхневі і глибокі опіки;

• надати першу медичну допомогу при термічних, хімічних і радіаційних опіках: провести профілактику опікового шоку, накласти пов'язку на опікову поверхню, забезпечити транспортну іммобілізацію підручними засобами.

Робота 1. Розв’язати ситуаційну задачу:

"Внаслідок загоряння і вибуху каністри з бензином чоловік отримав опік обличчя і передньої частини тулуба. потерпілий різко збуджений, на обличчі є розкриті пухирці, на передній частині грудної клітки – щільна темна кірка, на ділянці живота – розкриті пухирці".

Завдання:

1. Вкажіть площу і ступінь опіку.

2. Скласти алгоритм першої медичної допомоги

3. Накласти стерильну пов'язку на передню грудну клітку (на студент-асистенту).

Навчальний матеріал

Опік – це пошкодження тканин внаслідок дії високих температур, хімічних речовин, випромінювань і електричного струму.

Опікова хвороба– патологічний стан організму, при якому у відповідь на опік виникають значні порушення життєдіяльності органів і систем, які можуть призвести до смерті.

1. Термічні опіки.Виникають від дії полум'я, гарячої рідини, пару та ін.

Тяжкість опіку і опікової хвороби визначається двома факторами:

а) глибиною (ступенем) пошкодження тканин;

б) площею ураження.

Глибина ураження залежить від тривалості дії вражаючого фактора.

Опік І ступеню. Виникає внаслідок короткочасного впливу на шкіру або слизову оболонку температури 60-70С. При цьому уражаються поверхневі шари шкіри або слизових оболонок. На місці ураження через деякий час зявляється гіперемія (почервоніння), набряк, гострий жагучий біль.

Опік ІІ ступеню під впливом температури 60-70С або короткочасної дії температури понад 100-120С.Спостерігаються більш глибокі ураження: на шкірі зявляються пухирі, наповнені прозорою або жовтою рідиною.

Опік ІІІ А ступеню. Уражаються усі шари шкіри. Це виглядає жовтим або світло-коричневим струпом, пухирі з колоїдним вмістом, зниженням больової або тактильної чутливостей.

Опік ІІІ Б і ІV ступенів. Уражаються усі шари шкіри з підлеглими тканинами до появи некрозу і виглядає сухим щільним струпом буро-коричневого кольору, який не збирається у складки і характеризується відсутністю усіх видів чутливості у тому числі і при уколі голкою.

Опіки І, ІІ, ІІІА ступенів – поверхневі і шкіряний покрив при цих ураженнях регенерує самостійно, опіки ІІІБ і ІV ступенів – глибокі, вимагають хірургічної корекції.

Площу ураження визначають наступними способами:

А. Правило долоні, згідно якому площа долоні дорослої людини приблизно складає 1% від поверхні тіла. Кількість долоней постраждалого, яка вміщується на поверхні опіку, дорівнює площі опіку. Наприклад площа опіку вміщує три долоні і тоді площа опіку буде дорівнювати трьом відсоткам. Цим правилом можна користуватися при обмежених опіках.

Б. Правило дев'ятки, згідно якого площа окремих частин тіла складає 9% поверхні тіла:

голова, шия – 9%, верхня кінцівка (одна) – 9%, грудна

клітина – 9%, живіт – 9%, спина – 18%, стегно (одне) – 9%,

гомілка (одна) – 9%, промежина – 1%.

Увага: При опіках ІІ і ІІІА ступенях більше 20% поверхні тіла або при глибокому опіку ІІІБ – ІV ступенях більше 10% поверхні тіла розвивається опіковий шок.

2. Хімічні опіки.Виникають від потрапляння на шкіру кислот, лугів та ін. хімічно активних речовин.

Глибина опіку залежить від концентрації хімічного агента, його температури і тривалості дії.

Особливості хімічних опіків:

1. опіки кислотами викликають розпад білків і різке зневоднення тканин, утворюючи щільний струп (кірочку).

2. опіки лугами розщеплюють білки, обмиляють жири.

Наскрізь ушкодженої тканини лугу проникають у глибокі тканини і викликають їх ушкодження.

3. Електроопіки.Виникають на місці безпосереднього контакту з джерелом струму.

Відрізняються від термічних опіків тим, що у вигляді "мітки струму" можуть бути різних розмірів (від крапки до значних) в залежності від площі контакту шкіри з електрострумом.

У перші години ці "мітки струму" мають вигляд білих або коричневих плям, на місці яких з часом утворюється щільний струп.

Особливістю електроопіків є глибоке ураження не тільки шкіри, а м´язів, судин і кісток.

Перша медична допомога при електротравмах принципово не відрізняється від лікування глибоких термічних опіків.

Алгоритм надання першої медичної допомоги при термічних опіках:

• збити полум'я з одягу, що горить на людині;

• на опечену поверхню накладають асептичну пов´язку;

• введення знеболюючих засобів (анальгін і т.д.);

• транспортна іммобілізація;

• найпростіші протишокові заходи (спокій, зігрівання, гаряче питво, ін.);

• транспортування до медичного закладу.

4. Променеві опіки.Виникають при іонізуючих випромінюваннях.

Гострі променеві опіки виникають після одноразового опромінення великою дозою окремої ділянки тіла (1000-1500Р та більше)

Гострі променеві опіки, як і термічні, в залежності від глибини ураження ділять на 4 ступеня:

І – ерітема (почервоніння);

ІІ – пухирі;

ІІІ – тотальне ураження шкіри;

ІV – ураження м´язів, внутрішніх органів.

Перебіг променевих уражень шкіри має 4 періода:

І – скарги потерпілого на свербіння, почервоніння шкіри.

ІІ – патологічних змін на шкірі немає, можлива пігментація. Тривалість періоду залежить від дози опромінення, чим вище доза, тим коротше прихований період і глибше ураження.

ІІІ – поява на шкірі ознаки променевого опіку.

ІV– період відторження мертвих тканин та процесів регенерації.

Перша медична допомога.

Обсяг ПМД залежить від періоду розвитку опіка та індивідуальних особливостей їх прояву потерпілого.

При вираженому почервонінні накласти стерильну пов´язку, застосувати холод.