Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

НАСЛІДКИ ВСТУПУ РУМУНІЇ ДО ЄС

.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
29.02.2016
Размер:
25.22 Кб
Скачать

НАСЛІДКИ ВСТУПУ РУМУНІЇ ДО ЄС

євроінтеграція румунія чорноморський

1 січня 2007 року Румунія стала членом ЄС, даючи європейському простору найбільш оптимістичних європейських громадян. Здійснені попередніми роками опитування постійно виявляли, що євро-оптимізм тих 22 мільйонів румунів був на високому рівні. Чи залишилась такою ж довіра румунів в установи ЄС, за рік після вступу до цієї організації? Соціолог Думітру Санду каже, що так. “З цієї точки зору, у 2007 році румуни є такими як і в 2006-му. Зміни належать лише тренду. Практично, люди знали ще з 2005-2006 рр., що вступ в ЄС має відбутись, a тенденція позитивного сприймання власної ситуації позначена, головно, оптимізмом була явною в 2006 році. Згодом настав 2007 рік. Тут речі прояснились. Маємо, так само, висхідну позитивну тенденцію для певного типу задоволення що стосується життя та розглядання нинішнього моменту у порівнянні з минулим. Іншими словами, пересічний румун каже “На цьому році я живу краще ніж минулого року”. Якщо запитуєш його, взагалі, “Яким є його життя?“ то він задоволений.”

Якщо європейські установи користувались необумовленою довірою румунів, речі були трохи відмінними щодо стосується установ з Румунії. За винятком Церкви та Війська, ставлення до румунських установ є скоріше негативним, їх сприймали, взагалі, як неефективними та корумпованими. Чи змінилось щось за цей перший рік в ЄС? Що вказують недавні соцопитування? Знов Думітру Санду: “Відчувається відносне зменшення довіри до системи судочинства у 2007 році, у порівнянні з минулим роком. Ми знаходимось у тій самій ситуації як і минулими роками, коли довіра румунів до національних установ є меншою ніж довіра до міжнародних установ. Я маю на увазі данні останнього барометру громадської думки Фундації Сорос з Румунії від жовтня 2007 року. Такими є мажорні тенденції духовного стану щодо установ. Зрозуміло, якщо розглядати поверхово, то не відчувається що справи дуже змінились у 2007-му році у порівнянні з 2006 роком, але якщо розглядати глибше тоді дізнаємось, що, насправді, відчувається зростаючий позитивний тренд у зв'язку зі сприйманням власного життя, але негативний тренд в оцінені румунських національних установ. Я сказав румунські установи, взагалі, а це є не зовсім коректно. Бо по відношенню до системи судочинства - румун стає все критичнішим, по відношенню до уряду - ні. Утім, взагалі, ставлення є негативним. Існують різні течії громадської думки, що розподілені по прошарках населення. Молоді міщани є найбільш динамічним сегментом румунського суспільства. Довіра у майбутнє, підприємницька орієнтація у них більш присутні ніж в інших верствах населення. На протилежному боці, максимального невдоволення, стоять літні особи, зокрема селяни.”

У статистиках вказується, що велике число румунів вирішили працювати закордоном. Йдеться десь про 10% населення. Ми запитали соціолога Думітру Санду чи після входження нашої країни в ЄС, підвищилась і кількість румунів, які працюють закордоном. “Визначення кількісних параметрів про це у нас не має. Можливо, у порівнянні з 2006 роком кількість осіб, які працюють закордоном, підвищилась. Однак, основна зміна, що сталась восени 2007 року щодо цих проблем, зокрема події в Італії, підняли ряд запитань. Я гадаю, що не йдеться про кількість румунських працівників закордоном, а зокрема про якість цих людей. З іншого боку, якщо дивитись на те, що відбувається з грошима, заробленими закордоном, то ми починаємо розуміти деякі речі. Всі ми знаємо, що певна частина грошей зароблених закордоном використовується для побудови помешкань. У найбідніших регіонах країни можна бачити позитивні наслідки цієї міграції. Безперечно, існує ряд негативних наслідків що стосується дітей, які залишаються самими вдома, що стосується здоров'я, показників злочинності тощо. Але їх необхідно розглядати взагалі.”

За 18 років від революції, що призвела до повалення комуністичного режиму, у списках найпоганіших, але й найкращих лідерів, колишній диктатор Ніколає Чаушеску посідає перше місце. Хто вважає його позитивним лідером? Думітру Санду: “Наголос не ставиться на літні особи, а на бідні. Це не є ідеологічною реакцією. Зараз в румунському суспільстві існують сегменти, які є набагато біднішими ніж за комуністичний період. Ці люди складають дві третини з тих, хто вважає Чаушеску добрим лідером. Одна третина мають особисту ситуацію, вони не є літніми особами, не є бідними, а є, просто-на-просто, людьми незадоволеними способом функціонування теперішніх румунських установ. Вислів “Чаушеску був найкращим” є для них формою протесту у зв'язку з функціонуванням теперішніх державних установ.”

Дві найновіші країни ЄС мають докласти більших зусиль для боротьби проти корупції і здійснення реформи судової системи та правоохоронних служб. Крім того, Болгарія має забезпечити прозорий механізм використання коштів ЄС. Про це йдеться у серії доповідей Європейської Комісії про поступ Болгарії та Румунії після їхнього вступу до Європейського Союзу, опублікованих 23 липня.

За словами президента Європейської Комісії Жузе-Мануеля Баррозу, “ці доповіді є перевіркою реальності - вони свідчать про те, що уряди обох країн мають докласти більших зусиль для здійснення судової реформи, боротьби проти корупції, а у ситуації з Болгарією - ще й боротьби проти організованої злочинності”.

“Доповіді свідчать, що у Болгарії та Румунії успішно запроваджені відповідні інституції та системи, однак урядам обох країн треба досягти конкретних результатів у розслідуванні, завершенні та судовому розгляді справ щодо корупції та організованої злочинності на високому рівні”, - наголосив голова Європейської Комісії.

Оцінюючи ситуацію в Румунії, Комісія говорить про “змішану картину”: з одного боку, запроваджено основні елементи ефективної системи боротьби проти корупції; з іншого - рішення щодо проявів корупції на високому рівні „залишаються великою мірою заполітизованими”. Водночас, стверджує Комісія, хоча в Румунії досягнуто поступу в реалізації судової реформи, необхідно забезпечити набагато більшу відповідальність за здійснення корупційних дій на високому рівні.

Ще одним з аспектів діяльності Румунії в рамках ЄС є те, що Президенти Польщі та Румунії Лех Качинський і Траян Бесеску підписали 7 жовтня 2009 року в Бухаресті Декларацію про стратегічне партнерство між країнами. “Стратегічне партнерство стосується співпраці між двома країнами у сфері безпеки, енергетики, регіонального розвитку, сільського господарства, транспорту, кліматичних змін та інших цілей”, - заявив після підписання документу Т. Бесеску.

Водночас Л. Качинський підкреслив, що “ця Декларація є продовженням традиційно добрих польсько-румунських відносин”.

У документі Варшава та Бухарест зобов'язуються активно підтримувати процес розширення ЄС. Зокрема в документі відзначається, що обидві країни всіляко підтримуватимуть переговорний процес щодо вступу до Спільноти Хорватії та Туреччини, а також потенційних кандидатів до членства - України та Молдови.

Крім того, країни задекларували свою готовність до співпраці в енергетичному секторі в рамках спільного європейського ринку. “Європейська енергетична безпека є одним із пріоритетів політики Польщі та Румунії. Обидві країни висловлюють готовність співпрацювати на рівні ЄС з метою підготовки та впровадження спільної енергетичної політики”, - йдеться у декларації.

Варшава та Бухарест висловили підтримку створенню південного енергетичного коридору, який безпосередньо з'єднає ЄС з басейном Каспійського моря та Близьким Сходом. Пріоритетом у рамках цього проекту визнано будівництво газопроводу “Набукко”.