Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Загальна будова автомобіля

.docx
Скачиваний:
31
Добавлен:
29.02.2016
Размер:
83.48 Кб
Скачать

Загальна будова автомобіля

Розглянемо загальну будову автомобіля:

У будь-якому сучасному автомобілі розрізняють три основні частини — тепловий двигуншасі та кузов (рис.). Тепловий двигун являє собою перетворювач хімічної енергії горіння палива в механічну роботу.

Шасі складає немов би основу автомобіля. Воно складається з ходової частини, трансмісії та механізмів керування.

Ходова частина складається з рами і прикріпленої до неї за допомогою ресор передньої і задньої осей з колесами.

Трансмісія автомобіля складається з механізмів і агрегатів, призначених для передавання крутного моменту* від колінчастого вала двигуна до ведучих (здебільшого задніх) коліс автомобіля.

До трансмісії автомобіля належать: механізм зчеплення, коробка передач, карданна передача, головна передача, диференціал і приводні вали коліс (півосі). Механізм Карданна передача передає крутний момент від коробки передач до головної передачі ведучого моста автомобіля під змінним кутом. Головна передача збільшує крутний момент, що підводиться до неї, і передає його під прямим кутом.

Наявність диференціала обумовлює обертання ведучих коліс автомобіля з неоднаковим числом обертів при русі на поворотах та по нерівній дорозі.

Приводні вали коліс (півосі) призначені для передавання крутного моменту від диференціалу до ведучих коліс.

Механізми керування служать для зміни напряму руху, зменшення швидкості автомобіля та удержання його в нерухомому стані. До цих механізмів відносяться рульове керування і гальма. Кузов вантажного автомобіля складається з кабіни для шофера і вантажної платформи. У легкових автомобілів кузов суцільнометалічний, пристосований для розміщення пасажирів. До кузова звичайно відносяться і деталі оперення: крила, капот, облицювання, бризковики та ін.

*Крутним моментом називається момент сили, під дією якої відбувається обертання тіла. Він визначається як добуток сили на плече, на якому сила прикладена.