ЛЕКЦІЯ 1. ПРОФОРІЄНТАЦІЯ ДІТЕЙ І МОЛОДІ ЯК

СУСПІЛЬНО – ЕКОНОМІЧНА ПРОБЛЕМА В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ

План

1. Сьогоденне значення профорієнтаційної роботи.

2. Принципи та функції профорієнтаційної роботи.

3. Історичне становлення профорієнтаційної роботи за кордоном.

4. Профорієнтаційна робота та її значення.

Література:

1. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2 т. - М.: Педагогика, 1980. - Т.2. – 280 с.

2. Головаха ЕМ. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодёжи. - К.: Наукова думка, 1988. – 144 с.

3. Гуревич К.М. Индивидуально-психологические особенности школьников. - М.: Знание, 1988. – 80 с.

4. Йовайша Л А. Проблемы профессиональной ориентации школьников / Пер. с лит. - М.: Педагогика, 1983. – 129 с.

5. Климов Е.А. Как выбирать профессию: Кн. для учащихся. - М.: Просвещение, 198. – 160 с.

6. Моргун В.Ф., Тітов І.Г. Основи психологічної діагностики. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2009. -464 с.

7. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. - М.: Педагогика, 1973. – 424 с.

8. Толочек В.А. Стили профессиональной деятельности. - М.: Смысл, 2000. – 199 с.

9. Фукуяма С. Теоретические основы профессиональной ориентации. - М.: МГУ, 1989. – 108 с.

1. Сьогоденне значення профорієнтаційної роботи.

Профорієнтація – це система заходів, які здійснює психолог, спрямованих на виявлення особистісних своєрідностей, інтересів і здібностей людини з метою надання їй допомоги в розумному виборі такої професії, яка найбільше відповідає її індивідуальним можливостям.

У спеціалізованих закладах професійної освіти, які готують кваліфікованих спеціалістів конкретних професій, акцент роботи освітнього психолога переноситься на діяльність професійного добору абітурієнтів з метою визначення прогнозу успішності їхньої первинної професіоналізації в межах освітньої установи. Психолог здійснює й індивідуальну професійну консультативну роботу, пов’язану з проблемами адаптації учнів до нових умов професійної освіти, з необхідністю вужчої спеціалізації учня або студента в обраній професії.

Профорієнтація виступає одним із важливих завдань психологічного супроводу професійного самовизначення учня. Вона спрямована на виявлення й розвиток його професійної придатності.

Мету професійної орієнтації учнів слід розглядати в загальній зв'язки з ширшою метою і задачами трудової підготовки школярів. У світлі реформи школи мета трудової підготовки визначена таким чином: сформувати у школярів готовність до суспільно корисного, виробничій праці, тобто виробити сукупність якостей і властивостей, обумовлюючи потребу і можливість успішно, з користю для суспільства, із задоволенням для себе працювати в народному господарстві, почуття громадського обов'язку, працьовитість, свідоме і добросовісне ставлення до праці, колективізм, організованість, дисциплінованість, міцні знання і уміння по основах наук, техніки, технології, організації і економіки виробництва,

Корінне поліпшення трудової підготовки учнів – стрижневий напрям реформи загальноосвітньої і професійної школи. Досягнення цієї мети розглядається як проміжний етап в рішенні загальної проблеми трудової і професійної підготовки молоді. В процесі трудової підготовки, яка здійснюється спільними зусиллями школи, УПК, базових підприємств, інших державних і суспільних організацій, формуються передумови для ознайомлення з професіями.

Відповідно до реформи школи мета і об'єм роботи профорієнтації дещо змінилися - школа, сім'я, базові підприємства зобов'язані тепер не тільки готувати учнів до праці і вибору професії, але і прагнути практичної реалізації обгрунтованого вибору професії. У цих умовах вирішальну роль має робота профорієнтації з учнями VIII-IX класів одинадцятилітньої школи.

Сформовані наступні задачі профорієнтації:

- створення нормативних документів, що регламентують діяльність державної системи профорієнтації; розробка положення про організацію центрів профорієнтації, типових документів, посадових інструкцій;

- розробка і впровадження в практику роботи центрів профорієнтації навчально-обгрунтованих методів дослідження і кількісної оцінки особових особливостей, професійних інтересі, намірів, індивідуальних здібностей школярів;

- забезпечення інформацією про потреби в кадрах, про тих, що вносяться корективах практичне здійснення кадрової політики на місцях;

- організація діяльності з підвищення кваліфікації співробітників центрів профорієнтації;

- проведення агітаційно-пропагандистської роботи по підготовці молоді до вибору професії, здійснюваної сумісно з органами, відповідальними за роботу засобів масової інформації;

- узагальнення і розповсюдження передового досвіду профорієнтації роботи.

Основні задачі міських і сільських центрів профорієнтації пов'язані з загальними цілями трудової підготовки молоді. Ці центри вирішують наступні задачі:

1. Інформаційна робота: ознайомлення учнів з професіограмами, інформація про потреби в кадрах різних професій, про умови праці, про зарплаті, про можливості підвищення кваліфікації.

2. Пропаганда професій, інформація про потребу в кадрах, по яких відчувається дефіцит найбільшою мірою. При цьому використовуються засоби масовою інформації, спеціальні пропагандистські видання (плакати, буклети, інформаційні довідники і т. п.).

3. Професійна діагностика: для цього один або двічі на рік в центрі проводять повний цикл діагностичного обстеження школярів даної території по всіх методиках, що є в центрі, створених для виявлення професійних інтересів, індивідуальних психофізіологічних особливостей, здібностей. При цьому широко використовують анкети, тести, технічні засоби діагностики і обробку одержаних даних на ЕОМ.

4. Професійна консультація, в процесі якої надають допомогу молоді при рішенні питання про вибір професії. Крім того, професійну консультацію проводять для батьків і наставників.

5. Розробка методичних рекомендацій з впровадження професійного відбору в УПК і на підприємствах, а також розробка і упровадження в практику методів оптимального розподілу учнів за різноманітними профілями трудової підготовки в старших класах, СПТУ і середніх спеціальних учбових заведеннях.

6. Організація спільної діяльності по поліпшенню умов соціальної і професійної адаптації молоді в різних галузях народного господарства.

7. Координація діяльності профорієнтації всіх державних і суспільних організацій, різних рад, комісій і кабінетів профоріентації шкіл і підприємств по професійному вихованню молоді.

8. Аналіз результатів діяльності профорієнтації шкіл, УПК, підприємств і установ і на цій основі - узагальнення і розповсюдження передового досвіду.

9. Робота по підвищенню кваліфікації педагогів і наставників, які займаються роботою з профорієнтації.

Як важлива ланка системи профорієнтації розглядаються кабінети профорієнтації в школах, УПК, СПТУ і на виробництві. На них покладається рішення наступних задач:

- ознайомлення учнів з різними професіями, пропаганда робітників професій;

- професійна діагностика: вивчення інтересів, професійних намірів, схильностей і здібностей молоді;

- здійснення профконсультаційноої роботи з молоддю і батьками, в процесі якої уточнюються професійні наміри, даються рекомендації по вибору професії, повідомляється інформація про шляхи подальшого підвищення кваліфікації і відповідних учбових закладах;

- практичне здійснення професійного відбору (підбору) на основе даних профдіагностики;

- робота по трудовлаштуванню випускників шкіл, здійсненню їх профессиональной і соціальної адаптації, а також професійного виховання молоді;

- аналіз ефективності роботи по профорієнтації.