Розділ 1. Інформація, інформатика, інформаційні

системи та технології

1.1. Поняття інформації та її властивості

Важливою складовою навколишнього світу є інформація. Її не можна

віднести ні до речовини, ні до енергії, однак вона є дуже вагомою для

повноцінного розвитку живих організмів. Спілкування, комунікації та обмін

інформацією властиві усім живим істотам, але особливо  людині.

Отримання інформації, її аналіз і генерування є однією з головних функцій,

що відрізняє людину від іншого живого світу. Вона дозволяє їй орієнтуватися

в навколишньому оточенні, стимулює її діяльність, визначає її поводження в

конкурентній боротьбі та забезпечує її життєдіяльність.

Інформація  одне з фундаментальних понять науки, таких як матерія

та енергія. Це слово походить від латинського слова ”informare”, що означає

зображувати, роз’яснювати, викладати що-небудь, складати поняття про

будь-що. У широкому значенні інформація  це відомості, знання,

повідомлення, що є об’єктом збереження, передачі, перетворення, і які

допомагають вирішити поставлене завдання. Це нові відомості, що можуть

бути використані людиною для вдосконалення її діяльності і поповнення

знань. Під повідомленням розуміють інформацію, виражену у визначеній

формі, що підлягає передачі (текст телеграми, промова оратора, показання

приладу тощо). Повідомлення – це форма подання інформації.

Часто, як синонім інформації, вживається термін ”дані ”. Дані – це

величини, їх відношення, словосполучення, факти, перетворення та обробка

яких дозволяють витягнути інформацію, тобто знання про той або інший

предмет, процеси чи явища. Таким чином, певні властивості неживої

природи є лише даними (сировиною для створення інформації), які стають

інформацією лише після того, як про них набуває знання людина.18

Якщо людина має прийняти рішення, базуючись на певній інформації,

вона спочатку оцінить її повноту: чи достатньо її, повна чи неповна вона для

цього.

Нарешті, інформація є нематеріальною категорією, проте вона може

проявлятися тільки через матеріальні процеси – сигнали. Будь-які

перетворення інформації вимагають перетворення фізичних об'єктів.

1.2. Предмет інформатики та її місце в системі наук

Інформатика – це комплексна, технічна наука, що систематизує

прийоми створення, збереження, відтворення, обробки та передачі даних

засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціонування цих

засобів та методи керування ними.

Термін “інформатика ” походить від французького слова «informatique»

і утворене з двох слів: інформація та автоматика. Запроваджено цей термін у

Франції в середині 1960-х років XX ст., коли розпочалося широке

використання обчислювальної техніки. Тоді в англомовних країнах увійшов

до вжитку термін “Computer Science” для позначення науки про перетворення

інформації, що ґрунтується на використанні обчислювальної техніки. Тепер

ці терміни є синонімами. Поява інформатики зумовлена виникненням і

поширенням нової технології збору, оброблення та передачі інформації,

пов’язаної з фіксацією даних на машинних носіях.

Розглянемо місце науки інформатики в системі наук, що традиційно

склалася (технічних, природних, гуманітарних тощо). Уточнимо, що таке

фундаментальна наука і що таке природна наука. До фундаментальних

прийнято відносити ті науки, основні поняття яких носять загальнонауковий

характер, використовуються в багатьох інших науках і видах діяльності.

Немає, наприклад, сумнівів у фундаментальності таких різних наук як

математика і філософія. У цьому ж ряду і інформатика, оскільки поняття

«інформація», «процеси обробки інформації» поза сумнівом мають

загальнонаукову значущість. 19

Природні науки – фізика, хімія, біологія та інші – мають справу з

об'єктивною суттю світу, що існує незалежно від нашої свідомості.

Віднесення до них інформатики відображає єдність законів обробки

інформації в системах самої різної природи – штучних, біологічних,

суспільних.

Багато вчених підкреслюють, що наука інформатика має характерні

риси і інших груп наук – технічних і гуманітарних. Риси технічної науки

додають інформатиці її аспекти, пов'язані із створенням і функціонуванням

машинних систем обробки інформації.

Інформатиці властиві і деякі риси гуманітарних наук, що обумовлене її

внеском в розвиток і вдосконалення соціальної сфери. Таким чином,

інформатика є комплексною, міждисциплінарною галуззю наукового знання.

В межах інформатики, як технічної науки, можна сформулювати

поняття інформаційної системи та інформаційної технології.

Важливою особливістю інформатики є надзвичайно широке її

застосування, що охоплює майже всі види людської діяльності: виробництво,

управління, науку, освіту, проектні розробки, торгівлю, фінансову сферу,

медицину, криміналістику, охорону навколишнього середовища, соціальне

управління тощо. Як наука, інформатика вивчає загальні закономірності,

властиві інформаційним процесам (у найширшому сенсі цього поняття).

Коли розробляються нові носії інформації, канали зв'язку, прийоми

кодування, візуального відображення інформації, конкретна природа цієї

інформації майже не має значення. Для розробника системи управління

базами даних (СУБД) важливі загальні принципи організації і ефективність

пошуку даних, а не те, які конкретно дані будуть потім закладені в базу

численними користувачами. Ці загальні закономірності є предметом

інформатики як науки.

Об'єктом застосування інформатики є найрізноманітніші галузі науки

та практичної діяльності, для яких вона стала безперервним джерелом 20

найсучасніших технологій, що сьогодні називають новими інформаційними

технологіями (НІТ).

Предмет інформатики як науки складають: апаратне та програмне

забезпечення пристроїв обчислювальної техніки; засоби взаємодії апаратного

та програмного забезпечення (програмно-апаратний інтерфейс); взаємодія

людини з апаратними та програмними засобами (інтерфейс користувача).

Основною задачею інформатики як практичної науки є

систематизація прийомів та методів роботи з апаратними та програмними

засобами обчислювальної техніки.

На всіх етапах технічного забезпечення інформаційних процесів для

інформатики ключовим питанням є ефективність, яку для апаратних засобів

розуміють як співвідношення продуктивності обладнання до його вартості, а

для програмного забезпечення - продуктивність користувачів, які з ним

працюють.