control_rab
.pdfI. ВПРАВИ НА 60 БАЛІВ................................................................................................... |
3 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ, ЯКА Є В НАЯВНОСТІ У БІБЛІОТЕЦІ ...................................... |
3 |
1.1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ..................................................................................................................................... |
4 |
1.2. НАСТРОЮВАННЯ ГРАФIЧНОГО РЕДАКТОРА........................................................................................... |
6 |
1.3. ВПРАВА №1. КРЕСЛЕННЯ ВАЖЕЛЯ............................................................................................................. |
10 |
1.3.1. Створення файлу креслення........................................................................................................................ |
10 |
1.3.2. Установка середовища креслення.............................................................................................................. |
10 |
1.3.3. Креслення двох чопів.................................................................................................................................... |
12 |
1.3.4. Креслення ліній для з'єднання нижніх частин обох чопів..................................................................... |
14 |
1.3.5. Віддзеркалення відрізка для з'єднання верхніх частин чопів............................................................... |
15 |
1.3.6. Вирізка зайвих ліній креслення.................................................................................................................. |
17 |
1.3.7. Подробиці застосування команд ОБРЕЖЬ і УДЛИНИ.......................................................................... |
21 |
1.3.8. Побудова еквідистант.................................................................................................................................... |
26 |
1.4. ВПРАВА №2. КРЕСЛЕННЯ КІМНАТИ........................................................................................................... |
27 |
1.4.1. Редагування креслярського файлу............................................................................................................. |
28 |
1.4.2. Створення нового шару з допомогою команди Слой (LAyer)................................................................ |
28 |
1.4.3. Креслення стін кімнати ................................................................................................................................ |
28 |
1.4.4. Креслення дверей........................................................................................................................................... |
30 |
1.5. ВПРАВА №3. КРЕСЛЕННЯ МУФТИ............................................................................................................... |
34 |
1.5.1. Креслення нижньої частини муфти............................................................................................................ |
34 |
1.5.2. Заміна шару для ліній зсуву......................................................................................................................... |
38 |
1.5.3. Продовження осьових ліній обох отворів.................................................................................................. |
39 |
1.5.4. Закінчуємо креслити муфту......................................................................................................................... |
40 |
1.5.5. Подробиці застосування команди СОПРЯГИ (FILLET)........................................................................ |
43 |
1.5.6. Штрихування завершеного контуру.......................................................................................................... |
45 |
1.5.7. Застосування команди УВЕЛИЧИТЬ (LENGTHEN).............................................................................. |
47 |
1.5.8. Подробиці застосування команд COPY, MIRROR, ARRAY.................................................................. |
48 |
1.6. ВПРАВА №4. НАНЕСЕННЯ РОЗМІРІВ НА КРЕСЛЕННІ........................................................................... |
51 |
1.6.1. Основні розміри.............................................................................................................................................. |
51 |
1.6.2. Нанесення ГОРИЗОНТАЛЬНИХ розмірів ............................................................................................... |
53 |
1.6.3. Нанесення ВЕРТИКАЛЬНИХ розмірів..................................................................................................... |
54 |
1.6.4. Нанесення РАДІАЛЬНИХ розмірів............................................................................................................ |
56 |
1.6.5. Застосування команди DIMSTYLE (РАЗМЕРНЫЙ СТИЛЬ) ............................................................... |
57 |
2. ТРИВИМІРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ................................................................................ |
58 |
2.12. ВПРАВА №5. КРЕСЛЕННЯ СТУПИЦІ.......................................................................................................... |
58 |
2.12.1. Креслення профілю ступиці....................................................................................................................... |
58 |
2.12.2. Створення твердотільної моделі методом обертання............................................................................ |
61 |
2.12.3. Зміна точки зору й утаєння невидимих ліній ......................................................................................... |
63 |
ПРИКЛАДИ ВИКОНАННЯ РОБІТ НА 75-100 БАЛІВ .................................................... |
67 |
3. ВПРАВА №6. ПРИКЛАД ПОБУДОВИ АЛГОРИТМУ РОБОТИ №1 ............................................................ |
67 |
3.1. ГЕОМЕТРИЧНЕ КРЕСЛЕННЯ (РОБОТА №1).............................................................................................. |
72 |
3.2. ГЕОМЕТРИЧНЕ КРЕСЛЕННЯ (РОБОТА №1).............................................................................................. |
73 |
3.3. ТРИВИМІРНА МОДЕЛЬ ЗАСОБОМ ВИТИСНЕННЯ (РОБОТА №3б).................................................... |
74 |
3.4. ПОБУДОВА ТРЬОХ ПРОЕКЦІЙ (РОБОТА №4) ........................................................................................... |
75 |
3.5. ТРИВИМІРНА МОДЕЛЬ ТІЛА ОБЕРТАННЯ (РОБОТА №4) .................................................................... |
76 |
4. ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ (100 БАЛІВ) ........................................... |
78 |
4.1. Лабораторна робота №1. ГЕОМЕТРИЧНІ ПОБУДОВИ............................................................................... |
78 |
4.2. Лабораторна робота №2. ПОБУДОВА МОДЕЛІ ЗА РОЗМІРАМИ............................................................. |
80 |
4.3. Лабораторна робота №3.ТРИВИМІРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЗАСОБОМ ВИТИСНЕННЯ.................... |
82 |
4.4. Лабораторна робота №4.СТВОРЕННЯ ОБ’ЄМНОЇ МОДЕЛІ ЗАСОБОМ ОБЕРТАННЯ І ПОБУДОВА |
|
ТРЬОХ ПРОЕКЦІЙ З РОЗМІРАМИ ........................................................................................................................ |
84 |
4.5. Лабораторна робота №5.ПОБУДОВА РЕАЛІСТИЧНОЇ ОБ’ЄМНОЇ МОДЕЛІ....................................... |
88 |
4.6. Лабораторна робота №6. РЕДАГУВАННЯ ЗАГАЛЬНОГО КРЕСЛЕННЯ................................................ |
89 |
Додаток 1 ........................................................................................................................................................................ |
91 |
Додаток 2 ........................................................................................................................................................................ |
95 |
Додаток 3 ........................................................................................................................................................................ |
99 |
Додаток 4 ...................................................................................................................................................................... |
103 |
Додаток 5 ...................................................................................................................................................................... |
106 |
5. НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ КОМАНДИ AUTOCAD...................................................... |
110 |
5.2.1. Команди для роботи із шарами та блоками............................................................................................ |
112 |
5.2.2. Команди для виконання креслення ......................................................................................................... |
113 |
5.2.3. Команди редагування існуючих об’єктів................................................................................................. |
115 |
5.2.4. Команди побудови тривимірних об’єктів................................................................................................ |
122 |
5.2.5. Команди тривимірних операцій і редагування існуючих об’єктів..................................................... |
124 |
5.2.6. Команди оформлення тривимірних моделей.......................................................................................... |
128 |
2
I. ВПРАВИ НА 60 БАЛІВ
Лучше сразу взяться за ум, чтобы потом не хвататься за голову.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ, ЯКА Є В НАЯВНОСТІ У БІБЛІОТЕЦІ
Після успішного виконання на комп’ютері 5 вправ з AutoCAD, які викладені в методичці під №1 (обов’язкова для всіх) можна взяти решту методичок при умові, що вони таки будуть вивчатися дома. Основними є №2, №3 (більш складні завдання але детальніші інструкції) і №6 (простіші завдання з поясненнями у вигляді малюнків). Решта методичок рекомендується для більш поглибленого навчання (тим хто бажає отримати знання, а не просто залік).
1.Методичні вказівки “Двовимірне креслення в AutoCAD 2000” для студентів усіх форм навчання / Укл.: О.В.Бабков – К.: НТУ, 2004. – 108 с.
2.Методичні вказівки "Тривимірне моделювання в AutoCAD 2000" для студентів усіх форм
навчання / Укл.: О.В.Бабков – К.: НТУ, 2004. – 82 с.
3.Методичні настанови “Приклади і завдання до лабораторних робіт
AutoCAD” для студентів усіх форм навчання / Укл.: О.В.Бабков – Киiв: НТУ, 2006. – 68 c.
4.Методичні настанови "Тривимірне редагування в AutoCAD" для студентів усіх форм
навчання / Укл.: О.В.Бабков, Т.М.Подобенко – Киiв: НТУ, 2006. – 27 с.
5.Методичні настанови “Візуалізіція і засоби представлення тривимірних моделей в AutoCAD” для студентів усіх форм навчання / Укл.: О.В.Бабков – Киiв: НТУ, 2006. – 46 с.
6.Методичні настанови “Контрольні завдання з AutoCAD дисципліни
"Інженерна та комп'ютерна графіка" для студентів усіх форм навчання /
Укл.: О.В.Бабков, Т.М.Подобенко – Киiв: НТУ, 2006. – 36 c.
7.Навчальний посібник “Абетка AutoCAD” / Укл.: О.В.Бабков – Киiв: НТУ, 2008. – 276 с.
8.Методичні вказівки “Довідник команд AutoCAD і прикладів їх застосування” для студентів усіх форм навчання / Укл.: О.В.Бабков – К.: НТУ, 2004. – 62 с.
Крім того ці методички є в Інтернеті http://i.com.ua/~click/lit.htm
3
1.1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Комп'ютерна графіка, особливо векторна (має справу з регулярними об’єктами, які
створюються і зберігаються у вигляді вектора або масиву параметрів, що
математично описуються), до якої відноситься AutoCAD, використовує
координати точок. Тому нагадаємо, що координати точки можуть бути задані в
абсолютній і відносній, декартовій і полярній системах координат. Абсолютні
координати задаються двома числами X i У через кому, наприклад 100,150;
відносні, як прирощення за осями Х і У з префіксом @, наприклад @-100,10 (знак
мінус означає що координати зменшуються, + можна не ставити); полярні
координати задаються довжиною і кутом, наприклад 100<-45 (знак мінус
ставиться, коли значення кута задається за годинниковою стрілкою). Так, щоб
накреслити відрізок за двома координатами, слід задати такі значення:
|
абсолютна система |
відносна |
полярна |
початок |
50,50 |
50,50 |
50,50 |
кінець |
150,150 |
@100,100 |
100<45 |
початок |
150,150 |
150,150 |
150,150 |
кінець |
150,200 |
@0,50 |
50<90 |
початок |
150,200 |
150,200 |
150,200 |
кінець |
100,200 |
@-50,0 |
50<180. |
Команди можна вибирати із відповідних пунктів меню або задавати з клавіатури, що набагато скоріше, оскільки команди мають скорочення і можуть бути задані однією або двома літерами. Значення координат також можна задавати з клавіатури або безпосередньо курсором миші на екрані.
У кутових дужках < > наводиться значення за умовчанням (підказка AutoCAD).
Якщо не треба його змінювати, слід натиснути клавішу Enter.
4
Точка потребує задати координати х, у, z з клавіатури або безпосереднім вказанням курсором миші на екрані (слід враховувати, що в такий спосіб можна ввести лише х і у, а z вважається таким, що дорівнює нулю).
Кути задаються в градусах проти годинникової стрілки.
Перехід із латинського до російського шрифту виконується одночасним натисканням клавіш Ctrl-Shift.
Кожна команда має ім’я (повне і скорочене) й опції – режими роботи команди (розділяються знаком “/” і виділяються однією або декількома великими літерами, які і слід вводити в командному рядку). Будь-яка команда скасовується натисканням клавіші Esc.
|
ФУНКЦІОНАЛЬНІ КЛАВІШІ КЛАВІАТУРИ: |
|
|
F1 |
Викликає допомогу (help) російською мовою. |
F2 |
Перехід із графічного режиму екрана в текстовий (показує послідовність |
|
команд, які були виконані в останній сеанс роботи). |
F3 |
Вмикає або вимикає режим ПРИВЯЗКИ (OSNAP – ручки). |
F6 |
Перемикає режим абсолютних і відносних координат (полярних і де- |
|
картових) |
F7 |
Нанесення СІТКИ із точок (показує межі креслення). |
F8 |
Креслення тільки вертикальних або горизонтальних ліній |
|
(паралельно осям) виконується в режимі ОРТО |
F9 |
Вмикає/вимикає крок, з яким курсор миші переміщується по |
|
екрану. |
Командний рядок, в якому здійснюється діалог з користувачем (ставляться необхідні запитання), розміщено знизу на екрані. Саме сюди має бути привернута увага користувача (студента) i він повинен правильно відповідати на запитання та пропозиції програми.
5
1.2. НАСТРОЮВАННЯ ГРАФIЧНОГО РЕДАКТОРА
Перед тим, як розпочати ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ, необхідно виконати деякі операції з НАСТРОЮВАННЯ графічного редактора. Насамперед, треба визначити розміри креслення, тобто його межі. Для цього слід виконати команду ЛИМИТЫ з пункту меню ФОРМАТ i в командному рядку (Command:), який знаходиться знизу, вiдповiсти на її запитання.
ЛИМИТЫ (LIMITS)
Команда ЛИМИТЫ дозволяє змінити верхню та нижню межі креслення при роботі з ним, а також вмикає і вимикає контроль виходу креслення за поточні межі.
LIMITS
Specify lower left corner or [ON/OFF] <0.0000,0.0000>:
Specify upper right corner <420.0000,297.0000>: 210,297
Тобто на перше запитання “Левый нижний угол” <0,0>: слiд натиснути клавішу Enter( ), пiдтвердивши тим самим значення за умовчанням, а у відповідь на друге запитання “Верхний правый угол” <12,9> слiд ввести з клавіатури координати Х i У через кому (наприклад, 210,297 – формат А4 або 420,297 – А3) i натиснути Enter( ). Щоб встановлені межі були відображені на екрані, слід скористатися з команди ZOOM ALL або скорочено Z A .
Далi необхідно задати кiлькiсть знакiв пiсля коми при визначеннi координат Х та У у статусному рядку. Це робить команда ЕДИНИЦЫ (-UNITS), при виконаннi якої буде задано кiлька запитань, серед яких i про кiлькiсть знакiв (друге запитання). При вiдповiдях на всi запитання, крiм другого, слiд пiдтвердити значення за умовчанням натисканням клавiши Enter. На друге запитання слiд задати 0 i натиснути Enter.
Команда СЕТКА дозволяє ввiмкнути чи вимкнути сiтку з точок на екранi і задати відстань між цими точками. Те саме можна зробити, натиснувши F7.
6
СЕТКА (GRID)
Команда СЕТКА керує вiдображенням на екранi сiтки точок, що полегшує розмiщення об’єктiв на кресленні.
GRID
Интервал сетки(Х) или Вкл/Откл/Шаг/Аспект <0.5>:10
Нижче описано опції команди:
Вкл (F7) |
Відображує сітку на екрані з однаковим заданим інтервалом. |
Откл(F7) |
Вимикає сітку. |
Щоб змiнити крок, з яким змінюються координати, слiд виконати команду ШАГ i задати величину, що дорівнює 1, а потiм натиснути Enter. Щоб курсор миші плавно рухався по екрану, слід натиснути F9.
ШАГ (SNAP)
«Интервал привязки» дорівнює кроку деякої допоміжної невидимої решітки. Курсор може бути вміщено тільки у вузлах цієї решітки, наче «прив’язаний» до її вузлів. Ви можете змінити крок або відмовитися від «прив’язки» зовсім.
SNAP
Шаг привязки или Вкл/Откл/Аспект/Поворот/Стиль <1>:0.1
Далі описано опції команди:
ШАГ число |
- Встановити точність «прив’язки» (0.1) |
ШАГ Вкл F9 |
- Увiмкнути «прив’язку» (за умовчанням) |
ШАГ Откл F9 |
- Вимкнути «прив’язку» |
Команда СТИЛЬ дозволяє задати розмiр лiтери, кут її нахилу (вiд 0 до 900 i вiд 900 до 0) i напису (вiд 0 до 3600), ступiнь стиснення лiтер (вiдношення її ширини до висоти).
СТИЛЬ (-STYLE)
7
Команда СТИЛЬ дозволяє будувати нові гарнітури шрифтів і модифікувати існуючі. У кожній гарнітурі використовується свій шрифт, якому можна приписати фіксовану висоту, значення стиснення або розширення літер і кут нахилу лiворуч або праворуч. Літери можуть писатися справа наліво або в перевернутому виглядi.
-STYLE Имя гарнитуры шрифта (или ?): |
(і’мя або ENTER) |
Файл шрифта <имя файла по умолчанию>: (ENTER) |
|
Высота <0>: |
3 |
Степень сжатия/растяжения <1>: |
(ENTER) |
Угол наклона <0>: |
15 |
Справа налево? <да/нет> |
(ENTER) |
Перевернутый? <да/нет>> |
(ENTER) |
Вертикальный? <да/нет>> |
(ENTER) |
Гарнітура, яку ви будуєте або модифікуєте командою СТИЛЬ, стає поточною гарнітурою й застосовується для нових текстових примітивів.
ОРТО (ORTHO)
Команда ОРТО керує режимом «ортогонального» креслення. У цьому режимі можливо креслити лише вертикальні та горизонтальні відрізки, полілінії та смуги.
Формат: |
ОРТО ВКЛ (F8) |
- Режим увiмкнено |
|
ОРТО ОТКЛ(F8) |
- Режим вимкнено (за умовчанням) |
СЛОЙ (-LAyer)
Складне креслення iз штриховкою, розрiзами, видами, деталями важко виконати в одному шарi. Але якщо використати кiлька шарiв, складне креслення можна розбити на ряд простих: вид, штриховка, деталi – все є у своєму шарi, який можна вмикати чи вимикати (робити видимим або невидимим). Кожний шар може мати свiй колiр i тип лiнiї, що також полегшить задачу креслення. Усе те, що перелiчене, дозволяє зробити команда СЛОЙ, а саме дозволяє вибрати шар креслення, на якому ви тепер будете працювати, і шари, які слід відобразити на екрані. Крім цього, вона управляє кольором і типом ліній, що задаються пошарово.
Формат: -LAyer ?/Создай/Текущий/Новый/Вкл/Откл/Цвет/Типлинии/
8
Заморозь/Разморозь: |
|
Далі наведено опис опцій команди: |
|
? неявное имя |
- Перелік шарів з кольорами та типами ліній |
СОЗДАЙ имя |
- Будує новий шар і робить його поточним |
ТЕКУЩИЙ имя |
- Робить шар поточним, щоб креслити в ньому |
НОВЫЙ имя, имя |
- Створює нові шари (один або кілька) |
ВКЛ неявное имя |
- Вмикає указані шари |
ОТКЛ неявное имя |
- Вимикає указані шари |
ЦВЕТ c неявное имя |
- Надає колір «c» указаним шарам |
ТИПЛИНИИ x неявное имя |
- Надає тип ліній «x» указаним шарам |
ЗАМОРОЗЬ неявное имя |
- Не відображує указані шари при регенерації |
РАЗМОРОЗЬ неявное имя |
- Відображує указані шари |
? |
- Перелік завантажених типів ліній |
Ім’я шару може бути довільним, а їх кількість до 1024. Неявне ім’я шару може включати символи «*» i «?». Один знак «*» означає вибір усіх існуючих шарів.
Таким чином слід виконати команду LA , натиснути кнопку СОЗДАТЬ і надати імя шару, що створюється. Потім в колонці цвет клацнути мишею у відповідному шарі і обрати необхідний колір. Так само слід вчинити з типом лінії і натиснути кнопку ОТКРЫТЬ, щоб потім обрати необхідний тип.
Кожне креслення виконується на чотирьох шарах (слоях), а саме модель (креслення) на першому шарі (з іменем 0, який вже існує) чорним кольором, ОСІ – на другому шарі (жовтим кольором), РОЗМІРИ
проставляються (синім кольором) на третьому шарі, ШТРИХОВКА здійснюється (червоним кольором) на четвертому шарі. Осі слід креслити довжиною на 5 одиниць більше габаритів креслення чи примітиву (кола,
дуги), а розміри починати по кінцях осьових ліній.
9
1.3.ВПРАВА №1. КРЕСЛЕННЯ ВАЖЕЛЯ
Уцьому розділі будемо креслити важіль, який складається з кіл, ліній і урізаних областей. Будуть використані команди AutoCAD:
Шаблон рисунка – Template drawings
Единицы – Units Границы – Limits Сетка – Grid
ЗУМИРОВАНИЕ – ZOOM
КРУГ – CIRCLE
Абсолютные координаты – Absolute coordinates ОТРЕЗОК – LINE
СМЕЩЕНИЕ – OFFSET
Объектная привязка по касательной – Tangent object snap Объектная привязка по Центру – Center object snap ЗЕРКАЛО – MIRROR
ОБРЕЖЬ – TRIM
ПЕРЕРИСУЙ ВСЁ – REDRAW ALL.
1.3.1. Створення файлу креслення
На першому практичному занятті кожний студент створює особистий файл згідно з його варіантом, наприклад V213 (ім’я групи V, її номер – 2 і
особистий варіант – 13) латинськими літерами без рисочок та інших символів, в якому і виконує ВСІ ЗАВДАННЯ. Ім’я цього файла слід запам'ятати (ЗАПИСАТИ), оскільки на кожному занятті цей файл-рисунок треба буде РЕДАГУВАТИ, А НЕ СТВОРЮВАТИ НОВИЙ.
Для цього з клавіатури, в командному рядку (знизу, після слова Command:) набрати команду SAVE натиснути Enter, а в другому рядку латинськими літерами без рисочок та інших символів ввести V213 і натиснути Enter.
1.3.2. Установка середовища креслення
1.З меню Формат (Format) виберіть ЕДИНИЦЫ (UNITS).
2.У діалоговому вікні Управление Единицами Измерения (Units) виберіть 0.00
під Точностью (Precision), і потім натисніть ОК.
10