Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
пособие glava_1u.doc
Скачиваний:
96
Добавлен:
01.03.2016
Размер:
967.17 Кб
Скачать

8. Статева культура

Це поняття досить широке і не обмежується культурою сексуальних взаємин. І саме в цьому ключі повинне здійснюватися статеве виховання. Формування гармонійних взаємин між чоловіком і жінкою ґрунтується на розумінні феномена чоловіка і жінки.

Чоловік і жінка – це два різних взаємодоповнюючих феномена. Обидві статі споконвічно рівні. Чоловічий феномен асоціюється з рухом, духовністю, раціональним мисленням. Чоловік, будучи втіленням духовного принципу спрямовує свої зусилля на вирішення проблем матеріального світу. Чоловікові більш притаманна соціальність, конкретність, логічність. Жіночий феномен асоціюється зі спокоєм, емоційністю, ірраціональним мисленням. Жінка, будучи втіленням матеріального принципу, прагне до духовності, самопізнання; вона більш тонка, чутлива, інтуїтивна, менш соціалізована, але більш біологічна, тому що «життя виходить із її лона».

За К.Г. Юнгом, у глибині неусвідомлюваної частини психіки в кожного чоловіка міститься жіночий феномен (Аніма), у жінок – чоловічий (Анімус). Причому зовнішні поведінкові прояви знаходяться в синхронних відносинах з цими якостями. Ідеальний чоловік, як уже було відзначено, зовні логічний, послідовний, твердий у рішеннях, а внутрішньо – ірраціональний, емоційний, м’який, потребує підтримки. Жінка, навпаки, зовні ірраціональна, емоційна, м’яка, пластична, а внутрішньо – раціональна, послідовна, практична, стійка. Тому дружину «виховувати» складніше, ніж чоловіка. Найчарівніші зовні жінки у внутрішньому плані можуть виявитися «самураями в спідниці».

Аніма й Анімус формуються під впливом образу матері й батька. Вибір партнерів для спільного життя значною мірою визначається їх поведінковою схожістю з Анімою і Анімусом. Ми в іншій людині дуже часто, якщо не завжди, шукаємо зовнішньої відповідності до того, що існуєу нас «всередині». Тому мужні зовні чоловіки (але м’які всередині) прагнуть вибирати м’яких зовні жінок і навпаки.

Дисгармонія в психічному розвитку нерідко супроводжується затримкою в дозріванні жіночого і чоловічого феноменів, і тоді людина виявляє неадекватність у виборі свого супутника життя.

Питання психологічної сумісності людей і, зокрема чоловіка і жінки, досить повно розроблені в багатьох стародавніх знакових системах, а також в соціоніці. Оптимальними вважаються союзи або між подібними типами, або типами, які доповнюють одне одного. Подібними в астрологічній системі вважаються знаки однієї стихії, в соціоніці – тотожні типи. Знаками, що доповнюють один одного (в астрології) вважають знаки вогню і повітря, водної і земної стихій (тобто через 60° зодіакального кола, через знак), в соціоніці – це дуальні взаємини.

Однак існує сфера взаємин чоловіка і жінки, яка найменш пов’язана з біологічною сумісністю, і є наслідком індивідуальної внутрішньої роботи кожного з них. Вона виражається в здатності любити і розуміти іншого. У сфері вищих потреб людина шукає надійності, поваги, емоційного й інтелектуального резонансу, вона хоче співчуття і розуміння. І. М. Сєченову належать слова: «В іншому ми любимо свою насолоду". Якщо чоловік і жінка одержують задоволення в альтруїстичній сфері своїх взаємин, даруючи і одержуючи ніжність, співчуття, розуміння і підтримку, то для зрілих особистостей це є запорукою міцності їхнього союзу. Спільність світогляду, філософської і релігійної платформи (за умови взаємної любові) надає нової якості союзу чоловіка і жінки. Єдність поглядів і цілей дозволяє їм не тільки сформувати міцну родину для виховання дітей, але і створити щось більше в області загальнолюдських цінностей. Про такі союзи говорять, що це «союзи з призначенням».

Статеві особливості в сексуальній сфері вимагають високої культури спілкування чоловіка і жінки. Цьому потрібно навчатися. Людство має величезну кількість знань у цій сфері життя і їх потрібно аналізувати й узагальнювати. На жаль, європейська культура є найбіднішою і найпримітивнішою у цьому відношенні. У слов’янських країнах соціально-суспільний інститут чоловіка і жінки істотно постраждав унаслідок ідеологічної обробки суспільства після 1917 року. У 1924 році в «Робочій газеті» з’явилася стаття професора Залкінда «Дванадцять статевих заповідей революційного пролетаріату», з якої випливало, що «статевий підбір» повинен будуватися по лінії класової «революційно-пролетарської доцільності» і «клас в інтересах революційної доцільності має право втручатися в статеве життя своїх членів". Незважаючи на абсурдність, ці тези стали дієвими в найчутливішій сфері людських взаємин – інтимній сфері, нівелюючи і спотворюючи її. З 30-х років у СРСР були закриті всі наукові розробки, які стосувалися цієї частини життя людини. Чоловіки і жінки були «перетворені» у товаришів. Наразі в нашому суспільстві серйозний пробіл у статевій культурі вимагає гідного вирішення.