Числівник

Числівник (6 год.)

План

1. Числівник як частина мови.

2. Специфіка вияву граматичних категорій числівника.

3. Функціональні розряди числівників:

а) означено-кількісні (власне кількісні, збірні, дробові̀);

б) неозначено-кількісні.

4. Питання про порядкові слова у мовознавчій літературі.

5. Структурні розряди числівників: прості, складні, складені.

6. Зв’язок числівників з іменниками.

7. Відмінювання числівників.

ЛІТЕРАТУРА

1. Арполенко Г. П., Городенська К.Г., Щербатюк Г. Х. Числівник української мови. – К., 1980.

2. Баранник Д. Х. Морфологічні особливості числівників // УМЛШ. – 1969. – № 5.

3. Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Граматика української мови: Морфологія. – К., 1993.

4. Бойко В. М., Давиденко Л. Б. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. – Ніжин, 2004.

5. Волох О. Т., Чемерисов М. Т., Чернов Є. І. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис. – К., 1989. – С. 101-111.

6. Жовтобрюх М. А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літератури мови. – Ч. 1. – К., 1972. – С. 278-290.

7. Павлович М. В. Синтаксичні зв’язки кількісних числівників // УМЛШ. – 1964. – № 12.

8. Плющ М. Я. Граматика української мови. Морфеміка. Словотвір. Морфологія. Підручник. 2-е видання, доповнене. – К., 2010.

9. Симоненкова Л. М., Остаф Я. І. Числівник // Дивослово. – 1994. – № 7.

10. Супрун А. Е. Славянские числительные. – Минск, 1969.

11. Сучасна українська літературна мова / А. П. Грищенко, Л. І . Мацько, М. Я. Плющ та ін.; За ред. А. П. Грищенка. – К., 2002.

12. Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. ред. І. К.Білодіда. – К., 1969.

13. Український правопис. – К., 2008.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Дайте визначення числівника як частини мови.

2. Які номінативні функції виконує числівник у системі мови?

3. Якими ознаками відрізняються від числівників слова з кількісним значенням, що належать до інших частин мови (іменників, прикмет­ників, прислівників, дієслів)? Відповідь ілюструйте прикладами.

4. У чому полягає специфіка вираження граматичних категорій числівника?

5. Які морфологічні ознаки мають числівники один, два, обидва, півтора, нуль, тисяча, мільйон, мільярд?

6. На які функціональні розряди поділяються числівники? Які підгрупи виділяються у межах означено-кількісних числівників?

7. Визначте лексичне значення неозначено-кількісних числівників. Вкажіть, які слова інших частин мови вживаються для позначення неконкретизованих кількісних понять?

8. Чому порядкові слова типу перший, другий і под. у сучасних граматиках зараховують до порядкових прикметників?

9. Назвіть морфологічні групи числівників за будовою.

10. Схарактеризуйте особливості відмінювання кожного типу числівників.

11. Як відмінюються складені числівники?

12. Які числівники в українській мові не відмінюються?

13. З’ясуйте особливості сполучуваності числівників з іменниками.

1. Випишіть у три колонки слова з кількісним зна­ченням: 1) числівники; 2) іменники; 3) прислівники. З’ясуйте їхнє категорійне значення, морфологічні ознаки та синтаксичну функцію в реченні.

1. Вечір ясний задивився на четверо синіх очей (Сос). 2. Не дуже його постріляно: головонька начетверо, а серденько нашестеро (Нар. тв.). 3. Тільки твердо так трималось місто гордеє, уперте, раз одбилось, потім вдруге, потім втретє ще й вчетверте (Л.Укр.). 4. Коли вийшов зі школи, я побачив своїх учнів, що стривожено і з цікавістю дивились на мене... Це ж їх я чотири роки навчав (3б.). 5. З давнього давна у гаї, над ставом, удвох собі на хуторі жили, як діточок двоє – усюди обоє (Т.Ш.). 8. За якихось десять хвилин вони були на острові. Обидва відчували холод (Трубл.). 7. Майнули в повітрі десятки крил, і голубина зграя знялася в блакить (Донч.). 8. Він був наполовину нижчий від Дениса (Тют.). 9. Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок, є тисячі ланів, але один лиш мій (Сим.). 10. До людської любові сто тисяч доріг, до твоєї прихильності – тільки одна (Крищ.).

2. Визначте частиномовну належність поданих слів, з’ясуйте їх лексико-граматичні ознаки.

Раз, враз, раз по раз; два, двоє, двічі, подвійний, двійка, обидва, двійко, одна друга; три, трійко, троє, трійка, тричі, третина, утрьох; чотири, четверо, четвірко, четвірка, чверть, учетверо, у четверо; п’ять, п’ятеро, п’ятий, п’ятірка, п’ятірня, вп’яте, вп’ятьох; десять, десяток, десятеро, десятка, десятина; сто, сотня, сотий, стонадцять, півтораста.

3. З’ясуйте синтаксичні функції числівників, ви­значте відмінок числівників та пов’язаних із ними іменників; поясніть зв’язок між ними (узгодження чи керування).

1. Триста розлук поміж нами було. Триста прощань поміж нами (Вінгр.). 2. За дванадцятьма мостами сивий Дніпро встає (Мал.). 3. І оце три дні до нього їду, три дні ганяюсь за ним по всіх полях і не можу впіймати. 4. Перегон до Фастова був кілометрів з двадцять. 5. Смішні мені ті, що вірять, нібито через двадцять років усі стануть раптом зразково-показовими, зникнуть егоїсти, бюрократи... Ні, тисячу літ, і не менше! (З тв. Олеся Гончара). 6. Біля одного весла стояли двоє хлопців, а другим вправлявся сам дідусь (См.). 7. Та річечка звалася Половицею, як і ті кільканадцять хаток, що тулилися до неї (Кащ.). 8. У сімох няньок дитина без ока (Нар. тв.). 9. Соломія крутнулась на одній нозі і одвернула лице од Руслана (Н.-Лев.). 10. На опустілому пероні стою зажурений один (Сос.).

4. З’ясуйте лексичне значення неозначено-кількіс­них числівників Відзначте випадки вживання слів інших частин мови у ролі неозначено-кількісних числівників.

1. Кілька днів поспіль на клені під моїм вікном появлялась білка (Гуц.). 2. Не вперше помічаю, що отут, де ростуть старі сосни поміж дубів, водиться багато дятлів (Гуц.). 3. А за кількасот метрів вище по течії лежали за кулеметом на другому боці ще двоє (Коз.). 4. Серед багатьох місяців серпню належить особлива роль (Скур.). 5. Бачив лише море соняшників, білу косинку та артистичні вигини чудових рук (Гонч.). 6. Кільканадцять пострілів відбилися у хвилях і полягли по берегах: пошана державному прапорові країни (Ян). 7. Учора й сьогодні я одержав багато привітальних телеграм (Довж.). 8. Лелека робить декілька кругів (Кост.). 9. Сила троянд, гранатів і всяких квітів, яких я перше не бачив і не можу назвати (Коц.). 10. Декілька парубків зазирали пильно у вікно (Вас.).

5. Схарактеризуйте особливості відмінювання й наголошування числівників один; два, три, чотири; п’ять – десять: числівників на -дцять і -десят; сорок, дев’яносто, сто; двісті – чотириста та на -сот; нуль, тисяча, мільйон, мільярд; збірних; дробових; неозначено-кількісних та складених означено-кількісних (сімсот сімдесят сім, одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят дев’ять).

6. Подані словосполучення із числівниками запи­шіть українською мовою.

Тремя тысячами семьюдесятью рублями, пятьюстами машинами, шестистам восьмидесяти двум учащимся, на четырехстах семидесяти шести гектарах, двум тисячам семистам пятидесяти двум студентам, о девятистах пятидесяти четырех студентах, семьюдесятью копейками, на девяноста семи участках, тринадцатью книгами, тридцатью тремя километрами_; четырьмя тарелками, восемью часами, одиннадцатью машинами, сорока медвежонкам, двумястами медалями.

7. Замініть цифри словами, визначте відмінок.

Кабінет української мови поповнився 736 книгами. Пароплав із 2148 пасажирами прибув до Канова. В Якутії морози досягають 50-60 градусів. У 5740 містах і 8088 селах мешкає близько 168 мільйонів чоловік. 762 випускникам було запропоновано залишитися на новобу­довах. 2645 студентам вузу запропонували поїхати на екскурсію з 747 учнями шкіл. Разом із 47 машинами з кавунами відправили 1005 ящиків із помідорами. Від 1778 мешканців квартир надійшли заяви з прохан­ням відремонтувати ліфт. До 783 додати 459. Скільки разів 18 міститься в 1206?

8. Випишіть із тексту числівники, запишіть їх словами і виконайте морфологічний розбір за схемою:

1. Аналізована словоформа.

2. Початкова форма.

3. Розряд за значенням (означено-кількісні, неозначено-кількісні).

4. Морфологічний склад.

5. Рід, число (якщо є), відмінок; засоби вираження.

6. Зв’язок з іменником (узгодження чи керування).

7. Морфемна будова і словотвірний аналіз.

8. Синтаксична функція.

Зразок: дев’ятнадцять (викладачів) – числівник, означено-кількісний, власне кількісний, складний, роду і числа не має, називний відмінок (засіб вираження – нульова флексія, керує іменником у формі родового відмінка множини, дев’ятнадцятьø; утворений лексико-синтаксичним способом (історично); основа слова дев’ятнадцят´, похідна; входить до складу підмета.

Гімназія призначалася для дітей небагатих дворян. 1825 р. в ній налічувалося 19 викладачів і 225 учнів, у т.ч. 207 дітей дворян, 7 – різночинців, 9 – купців, 8 – міщан, 2 – козаків, 16 дітей грецьких поселенців. Через п’ять років викладачів стало 20, а учнів 345, із яких 272 – діти дворян. Гімназія давала енциклопедичну освіту.