1.Сутність і особливості процесу виховання.

Виховання – процес цілеспрямованого, систематично організованої взаємодії вихователя і вихованця під час якого відбувається вплив на свідомість, підсвідомість пізнавальну,емоційно – вольову та мотиваційну сферу виховання з метою формування наук світогляду високих моральних, професійних рис.

Процес виховання складається з систем виховних заходів

Специфічні риси: двосторонній характер, багатогранність завдань, залежність від різних факторів,важкість розкриття внутрішнього світу дитини,неперервність.

Структурні елементи: мета,зміст,завдання,форми,методи,результати.

Рушійні сили:сукупність суперечностей(між завданнями і можливостями виховання,між впливом школи і оточенням, між розвитком особистості)

Компоненти:свідомість, емоційно-почуттєва сфера,навички,звички поведінки.

Етапи: виділення рис і властивостей особистості, вивчення вихованця і його діагностика, засвоєння виховних рис і властивостей, організація досвіду поведінки, спонукання до самовиховання.

Методи – досягнення виховної мети(конкретні шляхи впливу на свідомість,почуття, волю,поведінку школярів).

Засоби виховання – предмети матеріальної і духовної культури, які використовують для вирішення педагогічних завдань.

Причини,що визначають вибір методів виховання: мета і завдання виховання,зміст виховання,вікові особливості вихованців, рівень сформованості колективу, індивідуальні особливості вихованців і т.д.

2.Проблема мети виховання.

Формування особистості відбувається найбільш ефективно, якщо кожен вихователь чітко усвідомлює і уявляє собі мету виховання. Що таке мета як наукове поняття? Цель-це усвідомлене уявлення кінцевого результату певної діяльності. У кожен історичний період розвитку людського суспільства мета виховання зумовлена ​​ладом, і постановка мети виховання визначається потребами суспільства на даному етапі його розвитку. Зі зміною суспільно-економічних формацій змінювалися і мети виховання. При первісно-общинному ладі виховання було спрямоване на просте забезпечення життя людини і було для всіх однаковим. При рабовласницькому суспільстві з'являються антагоністичні класи рабовласників і рабів, і виховання за своєю метою і змістом починає носити різний характер. Діти рабовласників готувалися до ролі панів, діти ж рабів - до виконання трудової діяльності, у них виховувалося терпіння і покірність. При феодальному ладі мети виховання залишаються диференційованими. Діти панівного класу отримували більш швидко освіту, ніж діти Трудового народу. Діти трудящих отримували начатки загальної освіти і певні трудові вміння і навички, так як це диктувалося необхідністю їх використання в розвивається виробництві та різних ремеслах.

3.Мета виховання в сучасній школі. Завдання основних напрямів всебічного розвитку особистості.

Цілі виховання в Україні зумовлені трьома чинниками: а) розпадом СРСР і проголошенням України самостійною державою; б) зміною соціально-економічної формації, переходом від соціалістичних суспільних відносин до ринкових, інтеграцією в європейське та світове товариство; в) побудовою демократичного суспільства. Названі чинники передбачають орієнтацію на відродження національної гідності, патріотизму й громадянськості особистості; освіченість на світовому рівні, гуманізм, духовність, діловитість; активізацію кожної людини зокрема, її самореалізацію в матеріальній і духовній сферах суспільного життя, дотримання всіх прав людини. "Метою освіти, - підкреслює закон України "Про освіту, - є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору..." "Головна мета національного виховання, — сказано в Державній національній програмі. Мета виховання — всебічний і гармонійний розвиток особистості — з порядку денного не тільки не знімається, а й розвивається відповідно до нових цілей і цінностей, які стоять перед особистістю та суспільством. Мета виховання конкретизується через систему виховних завдань, які об'єднуються в пріоритетні виховні напрями: розумове, моральне, трудове та інші. Дані напрями тісно пов'язані, доповнюють один одного, мають самостійне теоретико-методологічне значення. Водночас вони утворюють цілісну систему національного виховання.

Завдання основних напрямів всебічного розвитку особистості.

Усебічний розвиток людини, що є головною метою виховання, охоплює

розумове, моральне, трудове, естетичне й фізичне виховання в їх

нерозривному зв'язку, взаємозалежності та взаємозумовленості. Кожен з

цих напрямів має свій зміст і конкретні завдання.

Завдання розумового виховання

1. Озброєння учнів знаннями основ наук. У процесі навчання і виховання

учні засвоюють певний фонд знань: факти, термінологію, символи, імена,

назви, дати, поняття, зв'язки і залежності між ними, відображені в

правилах, законах, закономірностях і формулах.

2. Формування наукового світогляду та національної самосвідомості на

базі засвоєння системи знань і соціального досвіду. Про методику цього

напряму виховної роботи йтиметься далі.

Завдання морального виховання

1. Формування в учнів моральних понять, поглядів і переконань.

2. Виховання моральних почуттів, які виражають запити, оцінки,

відношення, спрямованість духовного розвитку особистості.

3. Вироблення навичок і звичок моральної поведінки, які б стали потребою

і реалізовувалися б у будь-якій ситуації та умовах.

Вирішення цих завдань спрямоване на формування моральної свідомості як

одного з аспектів суспільної свідомості, що регулює моральний бік

діяльності людини.

Завдання трудового виховання

1. Психологічна підготовка особистості до праці —

формування прагнення сумлінно і відповідально працювати, усвідомлення

соціальної значущості праці як необхідного обов'язку й духовної потреби

людини, бережливе ставлення до результатів праці та до людей праці,

творчий підхід до праці.

2. Практична підготовка до праці — озброєння учнів системою

загальноосвітніх і політехнічних знань про загальні основи виробничої

діяльності людини, вироблення вмінь і навичок трудової діяльності,

виховання основ трудової культури.

Завдання естетичного виховання

1. Формування естетичних понять, поглядів і переконань — виховання в

молодого покоління розуміння прекрасного, любові до нього, вміння давати

правильну естетичну оцінку фактам, явищам, процесам.

2. Виховання естетичних почуттів — особливих почуттів насолоди, які

відчуває людина, сприймаючи прекрасне в навколишній дійсності та в

мистецтві