Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ Microsoft Word (2).docx
Скачиваний:
173
Добавлен:
01.03.2016
Размер:
349.45 Кб
Скачать

5.3. Основні характеристики традиційного навчального процесу

Часові характеристики. Навчальний процес у школах усіх країн регламентується. Так, навчальний рік у краї­нах Північної півкулі починається у вересні і закінчується в червні; у країнах Південної півкулі — відповідно у квітні й грудні.

Тривалість навчального тижня в багатьох країнах (Ве­лика Британія, США, Франція, Німеччина та ін.) становить 5 днів, хоча в багатьох країнах школи працюють 6 днів.

Крім того, у школах організовуються канікули 2 — 3 рази протягом навчального року, а також свята в національні й релігійні дні. Тому загальна тривалість навчального року коливається від 130 до 240 днів.

Навчальний рік поділяється на періоди від 2 до 5 місяців:

• семестри (Австрія, Ефіопія, Фінляндія, Італія, Саудівська Аравія та ін.);

• триместри (Бельгія, Греція, Ірландія, Чехія, Ямайка та ін.);

• чверті (Угорщина, Польща, Україна, Росія та ін.). Кожний такий період завершується іспитами або оцінюван­ням у балах, що визначає якість роботи учня за певний пе­ріод (семестр, триместр, чверть).

Матеріально-технічне забезпечення. Ступінь за­безпеченості шкіл навчальними засобами розглядається нині як важливий показник рівня розвитку освіти.

Розвинені країни витрачають на придбання навчальних засобів і устаткування 10— 12 % річного бюджету, передбаче­ного на освіту.

Можливості оснащувати школи навчальними засобами й устаткуванням заводського виробництва в більшості країн, що розвиваються й переживають величезні економічні та фінансові труднощі, вкрай обмежені.

Найпоширенішим засобом навчання є навчальна книжка {підручник).

Швидкі зміни в науці, економіці, соціальному житті по­требують систематичного відновлення підручників. Створення підручників складний процес, тому їхнє відновлення відбу­вається поступово і не частіше як раз на 10 років.

У розвинених країнах на додаток до підручника видають­ся також навчальні посібники для вчителів.

У школах використовується наочне приладдя у вигляді малюнків, діаграм, карт, моделей, зразків матеріалів, колекцій рослин, комах, історичних документів. Школи розвинених країн забезпечуються високоякісним наочним приладдям, ви­робленим спеціальними фірмами.

Із розвитком відеотехніки шкільне устаткування поповню­ється діа-, кіно- і відеоапаратурою, телевізорами, магнітофонами. Останнім часом швидко зростає кількість комп'ютерів, використовуваних у навчальних цілях. У Великій Британії, Канаді, США, Швеції, ФРН, Франції, Японії майже всі се­редні і початкові школи забезпечені комп'ютерами, що знач­но розширює можливості навчання.

Усвідомлення важливості різноманітного устаткування для успішного і всебічного навчального процесу спонукало роз­винені країни розробити перелік обов'язкового устаткування для шкіл:

• Міністерство освіти Японії має національні стандарти шкільного устаткування;

• у Норвегії обсяг шкільного устаткування регулюється зако­ном про стандартне матеріально-технічне забезпечення шкіл;

• законодавство Данії визначає стандартний набір і кількість

навчального устаткування.

Організаційно-дидактичні особливості. Успіх на­вчального процесу багато в чому залежить від його розумної організації.

В основі розвитку масової школи — вікова періодизація (врахування вікових особливостей дітей), від якої залежить початок навчання у школах:

• у західних країнах — з 6 років;

• у багатьох країнах — з 5 років;

• у країнах Азії та Африки вік початку навчання — від 5 до 8 років.

Відповідно до вікових особливостей повний шкільний курс складається з трьох рівнів, організація процесу навчання на кожному з яких має свою специфіку: початкову, неповну се­редню (основну, базову), повну середню (старшу).

За всю історію масової школи в ній склалася і зміцни­лася як домінантна класно-урочна система. її сутність — навчання школярів у постійних групах, класах, організо­ваних за віковим принципом, і в установлених межах часу (уроку).

Така система визначила архітектуру та інтер'єр типового шкільного приміщення, що являє собою комплекс однакових за площею кімнат, де встановлено парти, і місць рекреацій під час перерв.

Типова тривалість уроків у початковій школі — ЗО —40 хв, кількість уроків на день — 4 — 5.

У середній школі урок триває 45 — 50 хв, щоденно 6 — 7 уроків. Однак тривалість і кількість уроків у різних краї­нах різна.

Велике значення для якості навчального процесу має чин­ник наповнюваності шкіл і класів.

Майже в усіх країнах доволі гострою є проблема пере­повненості класів.

Методичне забезпечення. Репродуктивна методична система має глибокі історичні коріння і дотепер (із незначними змінами) визначає навчальний процес у школах більшості країн.

Значне місце в існуючій методичній системі посідають перевірка навчальних успіхів школярів та оцінювання їх знань. У багатьох країнах систематично оцінюють поточ­ну роботу учня, а в таких країнах, як Гана, Єгипет, СІНА, — тільки завершальні контрольні (тестові) іспити.

В усіх школах встановлено систему оцінок, за допомогою якої визначають рівень навчальних успіхів:

• п'ятибальна система в цифрах від 5 до 1 (Росія, Чехія, Югославія) і в літерах від А до Р (Велика Британія, Ав­стралія, США);

• двадцятибальна система (Іран, Чад, Франція);

• у багатьох країнах — стобальна система (у відсотках), що надає ширші можливості для оцінювання навчальних успіхів.

Водночас незадовільна оцінка сигналізує про неуспішність учня і небезпеку його відставання, а також можливість зали­шитися повторно у тому самому класі. Другорічництво — серйозна проблема для шкіл багатьох країн.