- •Чернігівський національний педагогічний університет імені т.Г. Шевченка
- •Передмова
- •Структура залікового кредиту курсу
- •Зміст курсу
- •Тема 3. Проблема норми в психології розвитку
- •Тема 4. Основні підходи до розуміння розвитку людини
- •Тема 5. Закономірності, рушійні сили, фактори, механізми психічного розвитку
- •Тема 6. Генетичні основи розвитку людини
- •Тема 7. Розвиток особистості в процесі соціалізації
- •Змістовий модуль 2.
- •Теми практичних занять
- •2. Основні поняття психології розвитку: розвиток, ріст, дозрівання, становлення, формування
- •3. Зв’язок психології розвитку з іншими науками
- •4. Типи розвитку
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2. Проблема норми в психології розвитку
- •1. Поняття про норму. Види норми
- •2. Основні підходи до визначення норми
- •3. Поняття про психічне здоров'я. Критерії психічного здоров'я. Рівні психічного здоров'я
- •4. Ознаки патології характеру та поведінки
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3-4. Закономірності, рушійні сили, фактори, механізми психічного розвитку
- •1. Закономірності розвитку людини
- •2. Суть механізму психічного розвитку дитини, його значення для ходу розвитку. Соціальна ситуація розвитку. Поняття провідної діяльності та її види. Критичні періоди розвитку. Новоутворення
- •3. Взаємозв’язок навчання та розвитку
- •4. Екологічна модель психічного розвитку
- •5. Типи відношень між суб’єктом та середовищем. Типи відношень між спадковістю та середовищем і їх характеристика
- •6. Сутність захисних механізмів. Фактори, що впливають на використання захисних механізмів. Первинні та вторинні захисні механізми та їх характеристика
- •7. Захисні механізми (за е. Фроммом)
- •1. Садомазохізм
- •8. Стилі реагування в складних життєвих ситуаціях
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 5. Розвиток особистості в процесі соціалізації
- •1. Поняття про соціалізацію. Форми соціалізації
- •2. Адаптація, соціалізація, виховання, розвиток
- •3. Інститути та сфери соціалізації
- •4. Стадії соціалізації
- •5. Механізми соціалізації
- •6. Асоціальні прояви особистості. Поняття про асоціалізацію, десоціалізацію та ресоціалізацію
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Основні напрямки розвитку людини Лекція 6. Пренатальний розвиток і народження
- •1. Основні тенденції внутрішньоутробного розвитку
- •2. Розвиток на різних етапах внутрішньоутробного періоду
- •3. Фактори впливу на внутрішньоутробний розвиток. Тератогени. Основні принципи дії тератогенів.
- •Тератогенні хвороби і їх наслідки
- •Тератогенні препарати і наслідки їх застосування
- •4. Обстеження і оцінка новонародженого
- •Шкала Апгар для оцінки стану новонароджених
- •5. Основні безумовні рефлекси новонародженого і їх значення
- •Основні рефлекси новонародженої дитини
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 7. Розвиток нервової системи
- •1. Асиметрія півкуль та її прояви. Поняття церебрального домінування та домінування руки
- •Види асиметрії
- •Основні функції лівої і правої півкулі
- •2. Теорії походження асиметрії
- •3. Формування асиметрії в онтогенезі
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 8. Когнітивний розвиток
- •1. Розуміння когнітивного розвитку в теорії обробки інформації (інформаційний підхід)
- •2. Когнітивна теорія ж. Піаже. Когнітивний розвиток на різних етапах онтогенезу
- •3. Джерела варіативності інтелекту. Фактори спадковості та середовища і їх вплив на розвиток інтелекту
- •4. Поняття обдарованості та геніальності. Теорії геніальності
- •5. Передумови геніальності (за в.П. Ефроімсоном)
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 9. Стать та розвиток
- •1. Стать та гендер. Поняття статевого диморфізму та дипсихізму. Гендерні характеристики особистості: гендерна ідентичність, гендерна роль, гендерний стереотип
- •2. Типи гендерних ролей та їх характеристика
- •3. Теорії розвитку гендерної ідентичності: психоаналіз, біхевіоризм (теорія соціального научіння), когнітивна теорія
- •4. Етапи розвитку гендерної ідентичності. Ознаки порушення гендерної ідентичності в дошкільному віці
- •Етапи розвитку гендерної ідентичності (за і.С. Коном)
- •5. Теорії походження статі
- •6. Психологічні особливості, пов’язані зі статевою приналежністю
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Бібліографія
- •Лашук Вікторія Григорівна психологія розвитку
- •14013, Вул. Гетьмана Полуботка, 53, к. 208.
Література
Основна література
Волков Б.С. Психология развития человека / Б.С. Волков, Н.В. Волкова. – М.: Академический проект, 2004. – 224с.
Психология развития / под ред. А.А. Стреленко. – Витебск: УО «ВГУ им. П.М. Машерова», 2010. – 167с.
Сапогова Е.Е. Психология развития человека: Учеб. пособие / Е.Е. Сапогова – М.: Аспект Пресс, 2001. – 460с.
Хрестоматия по психологи / Под ред. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1987. – С.300-339.
Додаткова література
Выготский Л.С. Психология развития / Л.С. Выготски – М.: Смысл, 2005. – 1130с.
Годфруа Ж. Что такое психология / Ж. Годфруа – В 2-х т. – М.: Мир, 1992.
Краткий психологический словарь / Под ред. А.В. Петровського. – М.: Политиздат, 1985.
Психология развития / Сост. и ред. каф. психол. разв. и диф. психол. – СПб.: СПбГУ, 2001. – 312с.
Питання для самоконтролю
Що таке норма та як вона співвідноситься з поняттями «аномалія» та «патологія»?
Перерахуйте основні підходи до визначення норми та розкрийте їх суть.
Назвіть критерії психічного здоров’я (за ВООЗ).
Які рівні психічного здоров’я Вам відомі?
Які критерії психопатій виділяються (критерії Ганнушкіна-Кербикова)?
Перерахуйте критерії для оцінки відхилень у будь-якій поведінці (за М. Раттером).
Лекція 3-4. Закономірності, рушійні сили, фактори, механізми психічного розвитку
4 год.
План
1. Закономірності розвитку людини.
2. Суть механізму психічного розвитку, його значення для ходу розвитку.
3. Взаємозв’язок навчання та розвитку.
4. Екологічна модель психічного розвитку.
5. Типи відношень між суб’єктом та середовищем. Типи відношень між спадковістю та середовищем і їх характеристика.
6. Сутність захисних механізмів. Фактори, що впливають на використання захисних механізмів. Первинні та вторинні захисні механізми та їх характеристика.
7. Захисні механізми (за Е. Фроммом).
8. Стилі реагування в складних життєвих ситуаціях.
1. Закономірності розвитку людини
Закономірності психічного розвитку – це ті загальні закони розвитку, які характерні для всіх людей.
Циклічність розвитку. Розвиток має складну організацію в часі Цінність кожного року або місяця життя дитини визначається тим, яке місце вона займає в циклах розвитку. Так, відставання в інтелектуальному розвитку на 1 рік буде дуже великим, якщо дитині 2 року, і незначним, якщо їй 15 років. Це пов'язано з тим, що темп і зміст розвитку змінюються упродовж життя. Періоди підйому, інтенсивного розвитку змінюються періодами уповільнення, згасання. Такі цикли розвитку характерні як для окремих психічних функцій (пам'яті, мови, інтелекту та ін.), так і для розвитку психіки в цілому. Власне вік як стадія розвитку і є таким циклом зі своїм особливим темпом і змістом. Чим молодше організм, тим вище темпи його фізичного і психічного розвитку. Окрім того, чим вище темпи розвитку дитини, тим більш вона вразлива, тим легше можна пошкодити її фізичному і психічному здоров'ю.
Нерівномірність та гетерохронність розвитку.
Нерівномірність – неоднаковість, непостійність в розвитку психічних функцій. Різні сторони людини, у тому числі психічні функції, розвиваються нерівномірно, непропорційно. На кожному віковому етапі відбувається перебудова їх зв'язків, зміна співвідношення між ними. Розвиток окремої функції залежить від того, в якові систему міжфункціональних зв'язків вона включена. Спочатку в дитячому віці (до року) виділяються і розвиваються основні функції, передусім сприйняття, потім складніші, так що в самій послідовності становлення функцій є свої закономірності. У ранньому віці домінує сприймання, в дошкільному – пам'ять, в молодшому шкільному – мислення.
Нерівномірність розвитку проявляється в тому, що різні психічні функції, властивості і утворення розвиваються нерівномірно: кожна з них має свої стадії підйому, стабілізації і спаду, тобто розвитку властивий коливальний характер. Про нерівномірність розвитку психічної функції судять по темпу, спрямованості і тривалості змін, що відбуваються.
Гетерохронність – різночасність, асинхронність, неспівпадання в часі фаз розвитку окремих органів і функцій. На думку П.Д. Анохіна, гетерохронність є особливою закономірністю, що полягає в нерівномірному розгортанні спадкової інформації. Він же розрізняє внутрішньосистемну і міжсистемну гетерохронність.
Внутрішньосистемна гетерохронність проявляється в неодночасній закладці і різних темпах дозрівання окремих фрагментів однієї і тієї ж функції. Міжсистемна гетерохронність відноситься до закладки і темпів розвитку структурних утворень, які будуть потрібні організму в різні періоди його постнатального розвитку. Наприклад, спочатку формуються філогенетично старіші аналізатори, а потім молодші.
Для правильного розуміння гетерохронії важливо мати на увазі значення і роль того або іншого структурного утворення або функції в життєдіяльності людини. Е. Мейманом було доведено: чим необхідніша та або інша функція, чим важливіше її роль на певному етапі розвитку, тим раніше вона розвивається. Наприклад, дитина вчиться орієнтуватися в просторі швидше, ніж в часі. Значення і роль функції обумовлюють і її довговічність. Так, чутливість людини до зеленого і жовтого кольорам після 50 років майже або зовсім не знижується, тоді як чутливість до синього неухильно падає після 25 років.
Нестійкість розвитку. Розвиток завжди проходить через нестійкі періоди. Найяскравіше ця закономірність проявляється в кризах розвитку. У свою чергу, вищий рівень стійкості, динамізм системи можливий на основі частих, дрібноамплітудних коливань, з одного боку, і неспівпадання в часі різних психічних процесів, властивостей і функцій – з іншого. Таким чином, стійкість можлива завдяки нестійкості.
Кумулятивність розвитку («метаморфози») – накопичення в ході росту психічних властивостей, якостей, умінь, навичок, що призводить до якісних змін в їх розвитку. Кумулятивність психічного розвитку означає, що результат розвитку кожної попередньої стадії включається в наступну, при цьому певним чином трансформуючись. Таке накопичення змін готує якісні перетворення в психічному розвитку. Характерний приклад – послідовне становлення і розвиток наочно-дійового, наочно-образного і словесно-логічного мислення, коли кожна наступна форма мислення виникає на базі передуючої і включає її. Психіка дитини своєрідна на кожному віковому етапі, вона якісно відмінна від того, що було раніше, і того, що буде потім.
Поєднання процесів еволюції (прогресивні зміни) і інволюції (регресивні зміни) в розвитку дитини. Процеси «зворотного розвитку» ніби вплетені в хід еволюції. Те, що розвивалося на попередньому етапі, відмирає або перетворюється. Наприклад, дитина, навчившись говорити, перестає лепетати. У молодшого школяра зникають дошкільні інтереси, деякі особливості мислення, властиві йому раніше. Якщо ж інволюційні процеси запізнюються, спостерігається інфантилізм: дитина при переході на новий віковий етап зберігає дитячі риси.
Сенситивність розвитку. Сенситивний період розвитку – це період підвищеної чутливості психічних функцій до зовнішніх дій, особливо до дії навчання і виховання. Б.Г. Ананьев розумів сенситивність як наслідок «дозрівання функцій і відносної сформованості складних дій, що забезпечують вищий рівень функціонування мозку». Вікова сенситивність – це оптимальне поєднання умов для розвитку певних психічних процесів і властивостей, властиве певному віковому періоду. Періоди сенситивного розвитку обмежені в часі, тому, якщо упущено сенситивний період розвитку тієї або іншої функції, надалі знадобиться значно більше зусиль і часу для її становлення.
Настання сенситивного періоду визначається функціональним дозріванням мозкових структур, внутрішніх зв'язків, необхідних для реалізації механізмів тих або інших функцій (схема)
Сенситивні періоди розвитку окремих психічних функцій дитини:
1,5–3 роки – мовлення
3–6 років – сприймання, мислення, уява тощо.
5–6 років – координація рухів (балет, фігурне катання тощо)
5–6 років – читання
6–7 років – навчальні навички.
У сенситивний період можна досягти граничного розвитку тієї або іншої функції. Інакше ця можливість буде «похована» в дитинстві. Природою визначений календарний час індивідуально для кожної дитини.
Компенсація проявляється в здатності психіки компенсувати недолік одних функцій за рахунок розвитку інших. Наприклад у сліпих людей загострюються інші якості – слух, тактильні відчуття, нюх.