- •Чернігівський національний педагогічний університет імені т.Г. Шевченка
- •Передмова
- •Структура залікового кредиту курсу
- •Зміст курсу
- •Тема 3. Проблема норми в психології розвитку
- •Тема 4. Основні підходи до розуміння розвитку людини
- •Тема 5. Закономірності, рушійні сили, фактори, механізми психічного розвитку
- •Тема 6. Генетичні основи розвитку людини
- •Тема 7. Розвиток особистості в процесі соціалізації
- •Змістовий модуль 2.
- •Теми практичних занять
- •2. Основні поняття психології розвитку: розвиток, ріст, дозрівання, становлення, формування
- •3. Зв’язок психології розвитку з іншими науками
- •4. Типи розвитку
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2. Проблема норми в психології розвитку
- •1. Поняття про норму. Види норми
- •2. Основні підходи до визначення норми
- •3. Поняття про психічне здоров'я. Критерії психічного здоров'я. Рівні психічного здоров'я
- •4. Ознаки патології характеру та поведінки
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3-4. Закономірності, рушійні сили, фактори, механізми психічного розвитку
- •1. Закономірності розвитку людини
- •2. Суть механізму психічного розвитку дитини, його значення для ходу розвитку. Соціальна ситуація розвитку. Поняття провідної діяльності та її види. Критичні періоди розвитку. Новоутворення
- •3. Взаємозв’язок навчання та розвитку
- •4. Екологічна модель психічного розвитку
- •5. Типи відношень між суб’єктом та середовищем. Типи відношень між спадковістю та середовищем і їх характеристика
- •6. Сутність захисних механізмів. Фактори, що впливають на використання захисних механізмів. Первинні та вторинні захисні механізми та їх характеристика
- •7. Захисні механізми (за е. Фроммом)
- •1. Садомазохізм
- •8. Стилі реагування в складних життєвих ситуаціях
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 5. Розвиток особистості в процесі соціалізації
- •1. Поняття про соціалізацію. Форми соціалізації
- •2. Адаптація, соціалізація, виховання, розвиток
- •3. Інститути та сфери соціалізації
- •4. Стадії соціалізації
- •5. Механізми соціалізації
- •6. Асоціальні прояви особистості. Поняття про асоціалізацію, десоціалізацію та ресоціалізацію
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Основні напрямки розвитку людини Лекція 6. Пренатальний розвиток і народження
- •1. Основні тенденції внутрішньоутробного розвитку
- •2. Розвиток на різних етапах внутрішньоутробного періоду
- •3. Фактори впливу на внутрішньоутробний розвиток. Тератогени. Основні принципи дії тератогенів.
- •Тератогенні хвороби і їх наслідки
- •Тератогенні препарати і наслідки їх застосування
- •4. Обстеження і оцінка новонародженого
- •Шкала Апгар для оцінки стану новонароджених
- •5. Основні безумовні рефлекси новонародженого і їх значення
- •Основні рефлекси новонародженої дитини
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 7. Розвиток нервової системи
- •1. Асиметрія півкуль та її прояви. Поняття церебрального домінування та домінування руки
- •Види асиметрії
- •Основні функції лівої і правої півкулі
- •2. Теорії походження асиметрії
- •3. Формування асиметрії в онтогенезі
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 8. Когнітивний розвиток
- •1. Розуміння когнітивного розвитку в теорії обробки інформації (інформаційний підхід)
- •2. Когнітивна теорія ж. Піаже. Когнітивний розвиток на різних етапах онтогенезу
- •3. Джерела варіативності інтелекту. Фактори спадковості та середовища і їх вплив на розвиток інтелекту
- •4. Поняття обдарованості та геніальності. Теорії геніальності
- •5. Передумови геніальності (за в.П. Ефроімсоном)
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 9. Стать та розвиток
- •1. Стать та гендер. Поняття статевого диморфізму та дипсихізму. Гендерні характеристики особистості: гендерна ідентичність, гендерна роль, гендерний стереотип
- •2. Типи гендерних ролей та їх характеристика
- •3. Теорії розвитку гендерної ідентичності: психоаналіз, біхевіоризм (теорія соціального научіння), когнітивна теорія
- •4. Етапи розвитку гендерної ідентичності. Ознаки порушення гендерної ідентичності в дошкільному віці
- •Етапи розвитку гендерної ідентичності (за і.С. Коном)
- •5. Теорії походження статі
- •6. Психологічні особливості, пов’язані зі статевою приналежністю
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Бібліографія
- •Лашук Вікторія Григорівна психологія розвитку
- •14013, Вул. Гетьмана Полуботка, 53, к. 208.
7. Захисні механізми (за е. Фроммом)
1. Садомазохізм
а) Мазохізм – підвищене почуття власної неповноцінності, безпорадності, нікчемності. Людина, якою керує цей захисний механізм, надмірно критикує себе, займається самоїдством, відмовляється від своїх можливостей, здійснює примусові ритуали, має схильність до фізичних захворювань, нещасних випадків, знаходиться в надмірній залежності від зовнішніх чинників (роль «замученої жертви»).
б) Садизм – прагнення принизити інших, поставити в залежність від себе, прагнення експлуатувати їх, прагнення заподіяти іншим людям страждання і спостерігати за наслідками своїх дій. Часто садистські тенденції приховані нашаруваннями наддоброти і надтурботи про інших.
І мазохістські, і садистські тенденції є неадекватними способами позбавлення індивіда від нестерпного почуття самотності і безсилля.
Руйнівність – руйнування зовнішнього світу. Метою руйнування є не активний або пасивний симбіоз (як при садомазохізмі), а позбавлення від почуття власної самотності і безсилля в порівнянні з навколишнім світом за допомогою руйнування цього світу.
Конформізм – стирання відмінностей між людиною і зовнішнім середовищем (соціумом). Індивід перестає бути собою; він повністю засвоює тип особи, пропонований йому загальноприйнятим шаблоном, і стає таким самим, як усі інші, і таким, яким вони хочуть його бачити.
Російські психологи О.С. Романова і Л.Р. Гребінников приводять наступний порядок утворення механізмів захисту в онтогенезі. Від 0 до 1,5-2 років виникають механізми заперечення і проекції, від 2 до 11 років – регресія, заміщення, пригнічення і інтелектуалізація, від 11 до 13 років – компенсація. Після 5-річного віку з'являється сублімація.
8. Стилі реагування в складних життєвих ситуаціях
Стилі реагування – це індивідуальний спосіб взаємодії з ситуацією відповідно до її логіки, значущості в житті людини і її психологічних можливостей.
Виділяють два види стилів реагування на ситуацію: 1) подолання (сoping) і 2) захист.
Захисна стратегія полягає у відмові від вирішення проблеми і пов'язаних з цим конкретних дій заради збереженні комфортного стану.
Стратегія співволодіння (сoping) – прояв конструктивної активності, спрямованої на вирішення, переживання ситуації.
Індивідуальні відмінності, пов'язані з переважанням сoping- або захисної стратегії, обумовлені особливостями нервової системи, типом темпераменту, рівнем тривожності, самооцінкою, екстернальним або інтернальним локусом контролю, а також життєвим досвідом людини. Причому в різних сферах життєдіяльності можуть бути дуже істотні відмінності в стилі реагування
Перерахуємо деякі характеристики названих стратегій.
Параметри |
захист |
сoping |
Мета |
Усунення, запобігання, пом'якшення дискомфорту |
вирішення, подолання негативної ситуації |
Характер протікання |
Вимушені, автоматичні, в основному неусвідомлювані і ригідні процеси |
Цілеспрямовані, багато в чому гнучкі, усвідомлені процеси |
Відношення до проблеми |
Спотворення, заперечення, втеча від реальності |
Визнання, прийняття ситуації, активне її дослідження і оцінка |
Диференційованість |
Форма поведінки, що не враховує цілісної ситуації, діє «напролом» |
Реалістичне врахування цілісної ситуації, уміння пожертвувати частковим і миттєвим. Здатність розбивати усю проблему на дрібні потенційно вирішувані завдання |
Ставлення до допомоги |
Або повне заперечення допомоги, або прагнення усе покласти на того, хто допомагає |
Активний пошук допомоги, прийняття її у разі потреби |
Результат |
Можливе часткове поліпшення (наприклад, зменшення напруження, неприємних або хворобливих відчуттів) ціною погіршення усієї ситуації, регресу. В деяких випадках використання захисної стратегії дозволяє людині врятуватися від несподіваного потрясіння, надаючи час для підготовки інших, більш ефективних способів взаємодії з ситуацією. При довготривалому і негнучкому використанні призводить до дезадаптації. |
особистісне зростання, підвищення можливостей людини, накопичення досвіду співволодіння |