- •Чернігівський національний педагогічний університет імені т.Г. Шевченка
- •Передмова
- •Структура залікового кредиту курсу
- •Зміст курсу
- •Тема 3. Проблема норми в психології розвитку
- •Тема 4. Основні підходи до розуміння розвитку людини
- •Тема 5. Закономірності, рушійні сили, фактори, механізми психічного розвитку
- •Тема 6. Генетичні основи розвитку людини
- •Тема 7. Розвиток особистості в процесі соціалізації
- •Змістовий модуль 2.
- •Теми практичних занять
- •2. Основні поняття психології розвитку: розвиток, ріст, дозрівання, становлення, формування
- •3. Зв’язок психології розвитку з іншими науками
- •4. Типи розвитку
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2. Проблема норми в психології розвитку
- •1. Поняття про норму. Види норми
- •2. Основні підходи до визначення норми
- •3. Поняття про психічне здоров'я. Критерії психічного здоров'я. Рівні психічного здоров'я
- •4. Ознаки патології характеру та поведінки
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3-4. Закономірності, рушійні сили, фактори, механізми психічного розвитку
- •1. Закономірності розвитку людини
- •2. Суть механізму психічного розвитку дитини, його значення для ходу розвитку. Соціальна ситуація розвитку. Поняття провідної діяльності та її види. Критичні періоди розвитку. Новоутворення
- •3. Взаємозв’язок навчання та розвитку
- •4. Екологічна модель психічного розвитку
- •5. Типи відношень між суб’єктом та середовищем. Типи відношень між спадковістю та середовищем і їх характеристика
- •6. Сутність захисних механізмів. Фактори, що впливають на використання захисних механізмів. Первинні та вторинні захисні механізми та їх характеристика
- •7. Захисні механізми (за е. Фроммом)
- •1. Садомазохізм
- •8. Стилі реагування в складних життєвих ситуаціях
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 5. Розвиток особистості в процесі соціалізації
- •1. Поняття про соціалізацію. Форми соціалізації
- •2. Адаптація, соціалізація, виховання, розвиток
- •3. Інститути та сфери соціалізації
- •4. Стадії соціалізації
- •5. Механізми соціалізації
- •6. Асоціальні прояви особистості. Поняття про асоціалізацію, десоціалізацію та ресоціалізацію
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Основні напрямки розвитку людини Лекція 6. Пренатальний розвиток і народження
- •1. Основні тенденції внутрішньоутробного розвитку
- •2. Розвиток на різних етапах внутрішньоутробного періоду
- •3. Фактори впливу на внутрішньоутробний розвиток. Тератогени. Основні принципи дії тератогенів.
- •Тератогенні хвороби і їх наслідки
- •Тератогенні препарати і наслідки їх застосування
- •4. Обстеження і оцінка новонародженого
- •Шкала Апгар для оцінки стану новонароджених
- •5. Основні безумовні рефлекси новонародженого і їх значення
- •Основні рефлекси новонародженої дитини
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 7. Розвиток нервової системи
- •1. Асиметрія півкуль та її прояви. Поняття церебрального домінування та домінування руки
- •Види асиметрії
- •Основні функції лівої і правої півкулі
- •2. Теорії походження асиметрії
- •3. Формування асиметрії в онтогенезі
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 8. Когнітивний розвиток
- •1. Розуміння когнітивного розвитку в теорії обробки інформації (інформаційний підхід)
- •2. Когнітивна теорія ж. Піаже. Когнітивний розвиток на різних етапах онтогенезу
- •3. Джерела варіативності інтелекту. Фактори спадковості та середовища і їх вплив на розвиток інтелекту
- •4. Поняття обдарованості та геніальності. Теорії геніальності
- •5. Передумови геніальності (за в.П. Ефроімсоном)
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 9. Стать та розвиток
- •1. Стать та гендер. Поняття статевого диморфізму та дипсихізму. Гендерні характеристики особистості: гендерна ідентичність, гендерна роль, гендерний стереотип
- •2. Типи гендерних ролей та їх характеристика
- •3. Теорії розвитку гендерної ідентичності: психоаналіз, біхевіоризм (теорія соціального научіння), когнітивна теорія
- •4. Етапи розвитку гендерної ідентичності. Ознаки порушення гендерної ідентичності в дошкільному віці
- •Етапи розвитку гендерної ідентичності (за і.С. Коном)
- •5. Теорії походження статі
- •6. Психологічні особливості, пов’язані зі статевою приналежністю
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Бібліографія
- •Лашук Вікторія Григорівна психологія розвитку
- •14013, Вул. Гетьмана Полуботка, 53, к. 208.
3. Формування асиметрії в онтогенезі
Існує декілька теорій, які пояснюють становлення асиметрії, або латералізацію. Так, згідно концепції еквіпотенційності півкуль, від початку півкулі є повністю ідентичними щодо всіх функцій, в тому числі й мовленнєвої. На користь цього свідчать дані про високу пластичність мозку та взаємозамінюваності симетричних відділів мозку на ранніх етапах його розвитку.
Згідно ж концепції прогресивної латералізації, спеціалізація півкуль існує вже з моменту народження дитини.
Відмінності в темпах росту правої і лівої півкулі проявляються ще у внутрішньоутробному періоді і пов'язані з дією статевих гормонів. Вже на 6 тижні розвитку чоловічого зародка починається секреція статевого гормону – тестостерона. А він впливає на швидкість пренатального збільшення півкуль мозку, що розвивається. Високий вміст тестостерону в цей період уповільнює ріст лівої півкулі у чоловічого плоду в порівнянні з жіночим. Тестостерон у хлопчиків сприяє відносно більшому розвитку правої півкулі. Це сприяє розвитку просторових і математичних здібностей, які значно частіше відзначаються у чоловіків.
Психологи Стенфордського університету Е. Мак-Коба і Д. Жаклін відмічають, що 1-а дитина від народження наділена вищим рівнем статевих гормонів, ніж діти, виношені в 2-ій і 3-ій вагітностях. А між кількістю тестостерону у дитини і її розумовим розвитком є прямий зв'язок. Також з'ясували, що у первістків-хлопчиків більше тестостерону, ніж у молодших братів.
Відмінність пізнавальної діяльності чоловіків і жінок залежить від особливостей розвитку лівої і правої півкуль. При початковому навчанні має бути орієнтація на максимальне використання можливостей правої півкулі в переробці інформації, а не на розвиток знаково-символічної функції мислення. Але окремі зони кожної півкулі мають власну вікову динаміку дозрівання. Одні зони раніше дозрівають в правій півкулі, інші – в лівій.
На всіх вікових етапах права і ліва півкуля функціонують разом. У ранньому віці через незрілість морфологічних шляхів, що зв'язують обидві півкулі, можуть функціонувати автономно. У міру дозрівання – взаємодіють разом і функціонують як єдине ціле.
Формування півкуль відбувається не синхронно, що відповідає змісту вмінь та навичок, якими володіють діти. Так, мовлення особливо інтенсивно розвивається в ранньому та дошкільному дитинстві, а тому спостерігається прискорений розвиток лівої півкулі, після чого наступає уповільнення . А права півкуля в ранньому дитинстві дещо відстає в дозріванні, і починає наздоганяти ліву в період 8-10 років. Для дитини цього віку як істоти «правопівкульної» характерна мимовільність її психічних процесів, значна емоційність при невеликій усвідомленості поведінки. Їх пізнавальна діяльність має більш безпосередній, цілісний і образний характер. Остаточне ж домінування відмічається до підліткового віку.
На різних етапах онтогенезу існує висока міра реорганізації усередині півкуль і між ними, тому до п'яти років можна говорити не про еквіпотенційність півкуль, а швидше про підвищену чутливість до адекватної стимуляції, яка і сприяє наростанню функціональної асиметрії. В той же час цей період високої здатності до компенсації. Так, наприклад, пренатальні ушкодження, аж до повного видалення півкулі (у ранньому віці), практично не позначаються на оволодінні дитиною мовою.
Рядом вчених була відмічена і значущість асиметрії в стимуляції сенсорних каналів, обумовлена взаєминами дитини і матері з перших днів життя. Дані, зібрані в різних культурах, говорять про те, що в манері матері тримати дитину спостерігається явна лівобічна тенденція, тобто немовля знаходиться частіше зліва від материнських грудей, що призводить до неоднакової стимуляції його лівих і правих рецепторів.
Існують певні методи визначення домінуючої ноги, руки, вуха, ока тощо. Нині відомі роботи за визначенням пренатальних ознак функціональної асиметрії, якими є правостороння перевага повороту голови плоду, смоктання великого пальця провідної руки. Описані ранні постнатальні ознаки латеральності, що проявляються в асиметрії колінних рефлексів, хапальних рефлексів, початкових крокувальних рухів тощо. Слід додати, що існує припущення, що показником домінантності руки може служити і спонтанне положення немовляти, якому віддається перевага (в позі «фехтувальника»). Тут детермінантою є те, в яку сторону спрямовується голова і рука немовляти (праворуч або ліворуч). Ця поза обумовлена тонічним шийним рефлексом, який спостерігається у плода і зберігається впродовж 8 місяців після народження.
Застосування методу дихотомічного прослуховування дозволило відмітити асиметрію вже у новонароджених, які по-різному реагують на мовну і немовну інформацію. Використання ЕЕГ показує зміну активності головного мозку залежно від якості стимуляції (мовлення – ліва півкуля, музика – права). В цілому ж, результати досліджень в області зміни асиметрії з віком дуже варіабельні, що говорить про передчасність яких-небудь остаточних висновків з цього питання.
Встановлений останнім часом ріст ліворукості зв'язують як з поліпшенням акушерської допомоги і лікарської допомоги новонародженим, що зменшує летальність дітей, народжених з патологією мозку, яка пов'язана з вірогідністю компенсаторної ліворукості надалі, так і зі зниженням соціального тиску на ліворуких (зокрема, відхід від перенавчання).
М. Аннет розробила своєрідний тест, що дозволяє оцінити міру використання руки, – тест перекладання кілочків. У цьому тесті випробовуваний повинен перекладати кілочки з одного місця в інше, причому осередки розташовані на двох паралельних панелях. Оскільки він виконує це завдання на якийсь час і по черзі лівою і правою рукою, то, порівнюючи результати, можна оцінити відмінності в ефективності дії однієї й і іншої руки. Таким чином, показником мануальної асиметрії тут служить час виконання тесту: домінуюча рука працює швидше.
Лівоногість виражається в домінуванні лівої ноги по частоті використання, швидкості і точності руху, довжині кроку. Лівоногі при ходьбі по невизначеній місцевості відхиляються вправо за рахунок більшої довжини кроку лівої ноги.
Домінуюче око досліджується по прицільній здатності, при цьому найчастіше реєструється такий розподіл: права асиметрія – 63%, ліва, – 30%, симетрія – 7%. Асиметрія слуху проявляється в гостроті сприйняття, локалізації джерела звуку.