1. відбитка за допомогою індикатора 19.
2. Привід приладу 3 з електродвигуном змінного однофазного струму на 220 В.
3. Механізм підйому 2 із змінними столами для установки виробу.
4. Шток 30, завдяки якому здійснюється прикладення і зняття навантаження.
У приладі застосований механізм навантаження важільного типу з передаточним відношенням 1:24, розта-шований у верхній частині станини.
Механізм навантаження складається:
а) з підвіски 28 з вантажами 29, що забезпечує з допомогою важіля 27 створення необхідного наванта-ження;
б) малого вимірювального важіля 23, який збільшує хід індикатора 25;
в) шпінделя 18, на кінці якого з допомогою гвинта 13 закріплюється оправка 12 з кулькою або алмазним конусом;
г) пружини 17, яка служить для створення поперед-нього навантаження (10 кг).
При проведенні випробувань виріб, встановлений на столі приладу, упирається в алмазний конус (або стальну кульку) і, стискуючи пружину, виводить шпіндель із конус-ного гнізда. Верхня частина шпінделя має напрям у вигляді плаваючої підвіски 20. Таким чином впровадження алмазного конуса (або кульки) у виріб під заданим навантаженням відбувається без тертя, якщо знехтувати незначним тертям у призмах механізму навантаження. Обмежувач 14 дозволяє прикладати попереднє наванта-ження без спостереження за показами індикатора.
Рис. 1.1. Прилад для вимірювання твердості ТК- 2
Рис. 1.1. Прилад для вимірювання твердості ТК- 2
Точна установка індикатора на нуль відбувається за допомогою барабану 9, який установлений у механізмі підйому, і тросиком 26, який закріплений на ранті індикатора.
Кінцева установка величини попереднього наванта-ження (10 кг) відбувається за допомогою вантажа 24, який закріплений на вимірювальному важелі. Пружина 17 забезпечує одночасно установку шпинделя відносно конусного гнізда, яке розташоване в направляючій втулці 15.
Весь процес вимірювання здійснюється за допомогою приводу 3, який працює від конденсаторного однофазного двигуна типу ДВА – У3 220В. Механізм приводу склада-ється з двохступеневого черв’ячного редуктора і робочих кулачків 6 і 7, профіль яких розрахований на проведення випробувань як нормальної тривалості циклу випробувань (ЧС) при положенні ручки показчика проти букви «Н», так і прискореного циклу випробувань (2 АС), при положенні ручки показника проти букви «У».
Електродвигун приладу працює неперевно і відклю-чається за допомогою тумблера 31, тільки при тривалих перервах у роботі приладу.
Виключення кулачків відбувається за допомогою храпового механізму 34 і 35, управління роботою якого здійснюється за допомогою клавіші 4. По закінченні циклу вимірювань кулачковий блок автоматично відключається і фіксується у початковому положенні роликом, який встановлений у фіксаторі, що має натяжну пружину.
У випадку різкого опускання підвіски 28 з вантажами 29 необхідно зняти кришку з правої сторони приладу і підтягувати гайку з накаткою до тих пір, поки не припиниться опускання.
Включення механізму приводу відбувається так: натискуємо клавішу 4 внизу через подовжувач 5 підніма-ється заскочка 33 і звільняється собачка 34, яка при цьому входить у зачеплення 3 храповим колесом 35 кулачкового блоку.
При повороті кулачкового блоку на один оберт собачка 34 упирається своїм хвостиком в заскочку і виходить із зачеплення з храповим колесом 35. Передача від механізму приводу до вантажного важеля здійснюється за допомогою штока 30, в нижній частині якого встанов-лена обойма з двома роликами, які змонтовані в поворотній вилці. Підключення штоку до одного із робочих кулачків відбувається поворотом ручки 36, яка керує підключенням відповідного ролика.
Механізм підйому складається з гвинта, маховика 10, направляючої втулки і змінного столу 11 і служить для підйому і опускання виробу, твердість якого вимірюється.
Підготовка приладу до роботи
1. На кінцеву сергу важеля 27 встановити підвіску 28 і в залежності від заданого навантаження на ній встановити відповідний набір вантажу.
2. Включити в мережу однофазного струму напругою 220В. При включенні приводу за допомогою встановленого на його станині тумблера лампочка 32 загорається, сповіщаючи, що прилад підготовлений до роботи.
Перед початком роботи слід впевнитись:
а) в справності і чіткості роботи механізму приводу ;
б) в правильності установки упорного чохла ;
в) в правильності показів приладу за допомогою брусків (еталонів) твердості, які додаються до приладу .
При нормальній тривалості циклу вимірювань (4+1С) покази приладу повинні лежати в межах +1 від середньої фактичної твердості, яка нанесена на брусках. При прискореній тривалості циклу випробувань, рівній 2 + 1С, покази приладу не гарантуються.
При перевірці поверхні столу і брусків твердості їх ретельно очищають від бруду.
Попередньо одно, два вимірювання твердості слід зробити на якому-небудь зразку аналогічної твердості, оскільки перші «уколи» не дають дійсної величини твердості, тому що в приладі не вибрані зазори. Поточний контроль показів приладу повинен відбуватися по мірі необхідності перед кожною серією випробувань, але не рідше одного разу в місяць.
Вантажі 60,100 і 150 кг перевіряються за допомогою динамометрів 3-го розряду.
Покази приладу по навантаженням повинні лежати в межах :
по шкалі А - 0,3 кг
по шкалі В - 0,5 кг
по шкалі С - 0,75 кг
Якщо покази приладу не вміщуються в межі твердості зразкових брусків або в межі допустимих похибок по вантажам, то слід перевірити:
а) стан різьби підйомного гвинта, а також опорних поверхонь столу. На робочих поверхнях цих деталей не допустимі забруднення, густа змазка, подряпини, сліди випробувань та інші пошкодження.
б) алмазний конус повинен бути ретельно відполірований на відстані 0,3мм від вершини;
в) розміри і стан поверхні кульки повинні відповідати вимогам – діаметр кульки 1,588 + 0,001мм з чистотою поверхні не нижче 12 класу.
Кулька не повинна бути сплющеною. Треба також слідкувати, щоб гайка оправки кульки була міцно затягнутою.
г) установка приладу по рівню відбувається за рахунок трьох опор. Прилад повинен бути встановленим на жорсткому столі.
Якщо після такої перевірки прилад не дає правильних показів, його слід відрегулювати шляхом переміщення планки 21. Якщо прилад показує занижену твердість, планку треба перемістити від себе, якщо завищену – до себе.
Одночасно треба перевірити запас ходу шпинделя, для чого треба зняти обмежуючий чохол 14 і підтиснути до наконечника який-небудь зразок і підняти його, обертаючи маховик 10 до тих пір, поки не відчується помітний опір подальшому його переміщенню.
У цьому положенні маленька стрілка індикатора повинна трохи перейти за червону точку, а велика знахо-диться між 30 і 45 поділками шкали.
Якщо велика стрілка не доходить або переходить вказану ділянку, слід відпустити контргайку, підтягнути або відпустити гвинт 22, після чого контргайка повинна знову бути надійно затягнутою.