3. Прийоми вивчення історичних фактів на емпіричному рівні

Засвоєння історичних фактів на емпіричному рівні потребує від учнів оволодіння специфічними прийомами навчальної роботи. Ко­жен з таких прийомів відповідає певній групі історичних фактів за по­даними вище класифікаціями (тема 3 посібника).

Перша група прийомів пов'язана із засвоєнням головних фактів, які можуть бути представлені як динамічні (такі, що розвиваються у часі і просторі) та статичних, що характеризуються розглядом у єдно­сті часу, місця та дії.

Для засвоєння динамічних фактів застосовується прийом оповідан­ня, яке може бути образним або сюжетним. Якщо в оповіданні події розгортаються у часі та просторі плавно й безконфліктно, таке опові­дання є образним. Наведемо приклад такого оповідання з курсу історії України у 8 класі: «Ті з .українського народу, які не хотіли тягнути

113

ярмо і терпіти владу місцевих панів, ішли в далекі краї, тоді ще неза-селені, і набували собі права на волю. Закладали нові поселення і, щоб відрізнятись від підданих, залежних від панів, стали називати себе ко­заками. Спершу козаки мешкали здебільшого на півдні Київщини - у районі Канева, Черкас, Чигирина, а також на Поділлі. Поступово просуваючись у глиб степів вони селилися понад Дніпром та Півден­ним Бугом до острова Хортиця та Великого Лугу за порогами Дніпра. Ось чому українських козаків називали запорізькими»⁸⁴.

Якщо в основі динамічного факту лежить зіткнення протиріч, конфлікт, то застосовується прийом сюжетного оповідання. Він має таку структуру: зав'язка, кульмінація (найвища точка розвитку кон­флікту) і розв'язка (вирішення) конфлікту. Як приклад наведемо фраг­мент тексту підручника з всесвітньої історії для 8 класу: «У квітні 1601 року помер цар Борис Годунов. Самозванець Лжедмитрій І вступив у Москву і коронувався на царство в Успенському соборі. Самовпевне-ний "юний царевич" не помітив, як проти нього почало визрівати на­родне незадоволення. Воно було зумовлене зростанням податків і тим, що "царевич" не збирався виконувати своїх обіцянок. З другого боку, він проґавив боярську змову. На світанку 17 травня 1606 року загін змовників з 200 бояр і дворян увірвався в Кремль. Проти поляків спалахнуло повстання. Лжедмитрій був убитий. Тіло його спалили, прах змішали з порохом і вистрелили у бік західного кордону»⁸⁵.

Для засвоєння статичних фактів використовується прийом опису. Під описом розуміють відтворення цілісної картини історичної події, явища чи процесу у вигляді сталого (який не розвивається, незмінний, ніби «сфотографований») образу. Існує два види опису: картинний та аналітичний.

Картинний опис дозволяє відтворити яскраву цілісну картину ста­тичного історичного факту. Прикладом такого опису може стати ци­тований у підручнику для 8 класу уривок з трактату С. Ореховського «Роксолана» 1543 р.: «Доки ти живеш у Краківському замку, люд Русі гине. Та ще й як гине! Цього без слів і розповісти не можливо: ніхто людей не захищає, ніхто не боронить; міста попалено, фортеці зруй­новано; багатьох славних лицарів посічено або забрано в полон; не­мовлят порубано, літніх - повбивано... Жах і смуток всюди на полях і в оселях»⁸⁶.

Опис, який дає аналіз об'єкта, що вивчається, підкреслює взаємо­дію та взаємозв'язок деталей картини, образу, називають аналітичним. Прикладом такого опису може стати уривок із тексту підручника з історії України для 6-7-х класів: «Для всіх грецьких полісів Північного Причорномор'я були характерні оборонні споруди - кам'яні стіни та

⁸⁴ Власов В. Історія України: 8 клас. - К., 2001. - С. 15-16.

⁸⁵ Бірюльов І. Всесвітня історія. Нові часи. Частина І. - К., 2001. - С. 81.

⁸6 Власов В. Історія України: 8 клас. - К., 2001. - С. 14-15.

114

Іс

ножі. У центрі міста розташувалась агора, поряд теменос - культова чілянка. Поліс поділявся на квартали, у кожному з яких налічувалося під одного до чотирьох будинків. Зводилися храми, святилища, ол-Іарі, театри, гімназії, адміністративні споруди»⁸⁷.

І нарешті, прийомом вивчення головних фактів, відтворення образів сторичних діячів, подій та явищ є образна характеристика. Проілюст­руємо використання цього прийому уривком зі щоденника Пігафети, супутника Магеллана: «Магеллан був наділений всіма чеснотами. Він шіявляв завжди непохитну настирливість серед найбільших бід. На морі він сам засудив себе на великі поневіряння... Обізнаний, як ніхто, на морських картах, він досконало володів мистецтвом корабле­водіння, і це він переконливо довів своєю подорожжю навколо світу, па що ніхто інший не наважився...»⁸⁸. Таким чином, образна характе­ристика виділяє не тільки перелік основних зовнішніх ознак історич­них фактів, але й звертає увагу на їх внутрішні, суттєві властивості. Нона може бути як розгорнутою, так і зовсім стислою. Наприклад, «Прізвисько канцлера Німеччини О. Бісмарка "Дикий" яскраво підбивало особливості його характеру».

'Подумайте__________________________________________

Працюючи в малих групах, знайдіть у тексті підручника для основ­ної школи (або створіть на його основі) зразки всіх описаних вище прийомів вивчення головних історичних фактів на емпіричному рівні.

Прийоми та засоби емпіричного вивчення історії можуть бути представлені у процесі навчання на трьох рівнях пізнавальної діяльно­сті: 1) викладу та відтворення навчальної інформації; 2) її перетворення; ^) творчої реконструкції образів минулого. Це дозволяє враховувати різні пізнавальні можливості школярів.

Вищеописані прийоми вивчення головних фактів надаються вчите-нем, текстом підручника, документа тощо як зразки, яким має наслі­дувати учень. На відтворюючому, репродуктивному рівнях завданням учителя є створити умови для опанування дітьми даними прийомами навчальної роботи: способами вербальної передачі змісту головних Історичних фактів відповідно до завдань їх дослідження - у ди­наміці чи статично, у вигляді характеристики, опису, стисло чи роз-Іорнуто.

На перетворюючому рівні учні вчаться змінювати форму та спосіб подання інформації про головні історичні факти: на основі описів і оповідань складаються різні види планів чи схем, які потім знову роз­гортаються в усне чи письмове оповідання (опис). Учитель надає уч-

⁸⁷ Коляда І.А., Крилач К.І., Юренко С.П. Історія України: Підручник для 6-7 класів. - К., 1998. - С. 75.

⁸⁸ Бірюльов І.М. Всесвітня історія. Нові часи. Частина І. -К., 2001. -С. 18.

115

ням алгоритм дій для виконання відповідного прийому навчальної роботи. Опис чи оповідання перетворюються у форму простого, роз­горнутого або картинного плану. Складання простого чи розгорну­того плану є загальнонавчальним умінням, яке учні опановують на уроках різних дисциплін. Картинний план є специфічним для історії і відтворює зовнішні деталі чи епізоди головного історичного факту в коротких, але образних формулюваннях з метою збереження його унікального емоційно забарвленого образу. Порівняємо простий та картинний план на прикладі вивчення факту у курсі історії України (8 клас. «Батозька битва»).

У процесі вивчення головних історичних фактів учитель має ство­рити умови і для творчої діяльності школярів. Це можуть бути такі види діяльності, як короткі записи чи замальовки, що відбивають зовнішні ознаки історичних фактів, більш складні завдання на рекон­струкцію образу факту на основі джерел, наочних засобів тощо. До складних прийомів творчої реконструкції образу головного історич­ного факту відносять такі, що створюють «ефект присутності». До них належать:

- персоніфікація, яка передбачає набуття школярами вміння опису­вати чи оповідати про зовнішню сторону головних історичних фактів від першої особи - очевидця, учасника подій;

- драматизація, яка передбачає оволодіння учнями вмінням на основі образного чи сюжетного оповідання створювати діалог двох чи біль­ше осіб - представників різних верств населення, політичних сил, про­тидіючих сторін, які відображають різні погляди та позиції;

- стилізація, яка передбачає, що учні вчаться створювати тексти, що імітують контекст або характерні риси певної історико-культурної епохи (наприклад уривок з літопису, грамоти гетьмана тощо);

- інтерв'ю, яке змушує учнів учитися ставити запитання для уявної бесіди з історичним персонажем.

116

* Подумайте

Працюючи в малих групах, визначте, чим відрізняються три рівні оп­рацювання головних історичних фактів. Придумайте власні прикла­ди прийомів перетворюючого та творчого рівня.

Прийомом вивчення неголовних фактів є коротке повідомлення. Воно стисло розкриває кількісну або якісну сторону фактів. Ми тільки повідомляємо про факт, але не відтворюємо образ. Наприклад: «6 лип­ня 1415 року Ян Гус був спалений на вогнищі».

Для вивчення декількох неголовних фактів, які слугують розкрит­тю зв'язків між головними, застосовується прийом конспективного оповідання, що є стислим логічно побудованим переліком таких фак­тів. Воно також не створює образу подій, явищ чи процесів, а слугує тлом, на якому розгортається історичний процес. Наприклад, «Після поразки Наполеона під Ватерлоо у 1815 році відновив свою діяльність Паризький конгрес. Одним з основних підсумків його діяльності ста­ло створення першої міжнародної європейської організації - "Свя­щенний Союз"».

* Подумайте__________________________________________

Працюючи в малих групах, знайдіть у тексті підручника для основ­ної школи (або створіть на його основі) зразки всіх описаних вище прийомів вивчення неголовних історичних фактів на емпіричному рівні.

Отже, прийоми навчальної роботи, що забезпечують відтворення, перетворення або творчу реконструкцію історичних образів (уявлень) у поєднанні з адекватними засобами навчання є єдиним комплексом способів вивчення історичних фактів на емпіричному рівні.