2. Друге завдання складається з тестового завдання та оцінюється від 0 до 20 балів.

3. Трегє питання потребує короткої відповіді і оцінюється від 0 до ЗО балів. 27-30 балів отримує студент, який повністю розкрив зміст питання, правильно розуміє його сутність, демонструє вміння та навички аналізу й самостійного мислення, знає визначення основних філософських понять, категорій та термінів.

23-26 балів отримує студент, який розкрив основний зміст питання, правильно розуміє його сутність, вміє аналізувати, володіє філо­софською термінологією але в недостатній мірі.

18-22 балів отримує студент, який при розкритті основного змісту питання в цілому і правильно розуміє, його сутність, але йому бракує аргументованості та вміння самостійно мислити, недостатньо використовує філософський категоріальний апарат.

0-17 балів отримує студент, що виявив незнання сутності питання та основних філософських понять.

Зразок екзаменаційного білету

Київський національний торговельно-економічний університет Кафедра філософських та соціальних наук

ЗАВДАННЯ до іспиту з курсу "Філософія" для студентів денної форми навчання

ВАРІАНТ № 1

Завдання 1. Потребує повної відповіді. Оцінюється за 50-баловою системою.

Сковорода Г.С. "Разговор дружеский о душевном мире": зміст цієї праці, її роль у розвитку філософської думки України та інших слов'янських народів.

Завдання 2. Знайдіть правильну відповідь на тестове завдання. Оцінюється за 20-баловою системою.

Як ви думаєте: яка основна цінність виникає на основі естетичного опанування дійсності?

1. Добро, свобода, мудрість.

2. Правда, соціальна справедливість.

3. Творчість, духовність.

4. 'Краса, прекрасне.

24

II. Рекомендації до самостійного вивчення навчального матеріалу Тема 1. Філософія як універсальний тин знань

Вивчення цієї теми вимагає особливої уваги, оскільки необхідно усвідомити, що філософія - цс та сфера людського знання, яка є не лише атрибутом цивілізації і культури, а й такою духовною силою, своєрідним "інтелектуальним магнітом", до якого прагне кожна осо­бистість. Саме тому слід звернутися не лише-до підручників, але й до тих міркувань, якими видатні мислителі минулого й сучасності намага­лися продемонструвати полізмістовну сутність філософського знання.

Розпочинати слід із з'ясування етимології понять "філософія" і "світогляд", далі перейти до розкриття сутності та історичних типів світогляду, визначити місце і роль філософії як світоглядного знання і завершити вивчення теми основними функціями філософії.

Термін "філософія" грецького походження. Він походить від двох слів: філео - "люблю" та софія - "мудрість". Перекладається як "любов до мудрості". Багато українських дослідників XVII - середини XIX ст. філософію визначали словом "любомудріє".

Як специфічний феномен духовної культури, філософія виникла у VII VI ст. до н.е., у структурах міфологічного й релігійного світоглядів. Таким чином, філософія за своїм походженням і специфікою існування має тісний зв'язок зі світоглядом, вона є теоретичною формою його існування. Світогляд - це система поглядів про світ, людину і водночас оцінка людиною світу і самої себе. Будь-яка філософська система с світоглядним теоретичним знанням, але не кожний світогляд є філософією.

Філософія - це раціонально-теоретична форма світогляду, яка узагальнює досягнення історичної практики людини, формує її свідоме ставлення до світу і самої себе, визначає напрямки індивідуальної та соціальної творчості людини.

Теоретичний аспект філософії - це осмислення та узагальнення в системі знань природної та соціальної реальності, яка відкривається людині в процесі її духовного і практичного опанування дійсності.

Практичний аспект філософії'- діяльна проекція картини світу, яка визначає настрій емоційно-вольової сфери людини, програму її особистішої самореалізації, її громадянську позицію, призначення її життя.

Поняття "світогляд" ширше поняття "філософія", оскільки у структуру світогляду входять почуття, знання, цінності, переконання та інші компоненти,' які у своєму поєднанні здійснюють акт самоусвідомлення

26

залученості людини до світу. Тобто компоненти світогляду утворюють різні, притаманні людині, форми осягнення світу.

На теоретичному рівні світогляд пов'язаний з абстрактним мислен­ням, пізнанням і його можна назвати світобаченням, світосприйняттям, світорозумінням. Саме це демонструє філософія.

Предмет і специфіка філософії розкривається через її функції, їх різноманітність надає духовній культурі суспільства і людини життєву глибину, внутрішню зосередженість, що дозволяє філософському знанню бути засобом вироблення ціннісних орієнтацій, які спонукають людину вийти зі сфери повсякденності, захопитися високими духовно-моральними ідеалами, надати життю істинного сенсу.

З урахуванням цих важливих положень студентам необхідно надати конкретну характеристику функцій:

а) світоглядної;

б) методологічної;

в) гносеологічної;

г) праксеологічної;

д) аксіологічної.

Аналіз цих та інших функцій надає можливість зрозуміти, що призна­чення філософії полягає в: - осягненні істини буття - природи, духу, Бога;

• звільненні людини від невігластва, що є найважливішою умовою становлення громадянина;

• подоланні утилітарного підходу до життя, визначенні пріоритетним духовності, мислення, інтелекту;

З огляду на це слід зробити висновок, що філософія як методологія пізнання і соціальної дії, окреслює магістральні шляхи розвитку суспільства, визначає основні тенденції духовно-практичного освоєння світу людиною.