- •1.Охарактеризуйте зв'язок психології з іншими науками
- •2. Розкрийте зв'язок мови і мовлення
- •3. Розкриття поняття «психічні явища»
- •4. Проаналізуйте різні методи психологічної науки,можливості їх використання
- •5. Проаналізуйте різні види мислення та виникнення їх в онтогенезі
- •6. Охарактеризуйте довільну та після довільну увагу як специфічні людські види
- •7. Основні види діяльності
- •8. Дайте визначення та охарактеризуйте розумові дії
- •9. Визначте сутність та види спілкування
- •10. Назвіть відомі вам галузі психології та розкрийте зв’язки між ними
- •11. Охарактеризуйте індивідуальні особливості мислення
- •12. Дайте характеристику типів темпераменту людини.
- •13.Охарактеризуйте основні напрямки сучасної психології.
- •14. Види мислення, їх класифікація
- •15. Охарактеризуйте основні процеси пам’яті
- •16. Порівняйте західну та вітчизняну традиції психології
- •17. Загальна характеристика мислення
- •18. Проаналізуйте роль емоцій та почуттів у психічному розвитку та житті людини
- •19. Праця і її психологічна характеристика
- •20. Проаналізуйте роль уяви у психічному розвитку та житті людини
- •21. Назвіть та охарактеризуйте особливості сприймання
- •22. Охарактеризуйте особливості та можливості використання експерименту та спостереження як основних методів психології
- •23.Охарактеризуйте засоби створення образів уяви
- •24.Учбова діяльність
- •25. Розкрийте суть та значення відчуттів в житті людини
- •26. Проаналізуйте види уяви та їх значення в житті людини
- •27. Охарактеризуйте види мовлення
- •28. – 25 – Охарактеризуйте відчуття як умову психічного розвитку людини
- •29. Проаналізуйте зв'язок та відміну репродуктивної та продуктивної уяви
- •30.Творча діяльність людини
- •31.Проаналізуйте роль сприймання у психічному розвитку та житті людини
- •32. Розкрийте сутність поняття «мрія» як специфічної форми уяви
- •33.Поняття: індивід, особистість, індивідуальність, їх співвідношення
- •34. – 21 – Назвіть та охарактеризуйте особливості сприймання
- •35. – 18 – Проаналізуйте роль емоції та почуттів у психічному розвитку та житті людини
- •36. Розкрийте поняття: екстраверсія та інтроверсія
- •37.Потреби і мотиви
- •38. – 18 - Розкрийте функції емоцій та почуттів в психічній діяльності людини
- •39. Охарактеризуйте структуру здібностей
- •40.Проаналізуйте взяємозвязок між відчуттями і сприйманням
- •41. Проаналізуйте взаємозв’язок та відміна емоцій і почуттів
- •42. Мотиви і мотивація
- •43. Розкрийте роль уваги в житті людини
- •44.Розкрийте сутність поняття «вищі почуття»
- •45. Проаналізуйте вплив темпераменту на формування характеру особистості
- •46. – 43 – Охарактеризуйте довільну та після довільну увагу як специфічні людські види
- •47. – 18 – Охарактеризуйте різні види та форми прояву емоцій та почуттів
- •48.Проаналізуйте зв'язок між поняттями «діяльність» та «особистість»
- •49. – 43 – Розкрийте зміст особливостей уваги
- •50. Розкрийте функції мовлення в психічній діяльності людини. Психологічна структура особистості
1.Охарактеризуйте зв'язок психології з іншими науками
Психологія має тісний генетичний зв'язок передусім із філософією. У нашій метафорі «дерева» філософія виступає тим «ґрунтом», який тримає в собі «коріння» психології. Філософія (й передусім філософська антропологія - для загальної психології, та соціальна філософія - для соціальної психології) становить наукову методологію психологічної науки, тобто систему найбільш загальних засад, до якої психологи повинні звертатися, щоб їх дослідницькі дії не втрачали наукової вартості. Сучасна філософія багатоманітна, тож психолог може вирішувати, якої саме філософської методології він буде дотримуватись у конкретному дослідженні: екзистенціалізму, позитивізму, герменевтики, феноменології чи, може, марксизму.
Психологія пов'язана із природничими науками. На перетині з фізикою Г. Т. Фехнером утворена галузь психології психофізика, яка вивчає психічні явища в залежності від фізичних ситуацій, наприклад, залежність інтенсивності відчуття від сили чи тривалості фізичного подразника. На перетині з нейрофізіологією існує спеціальна галузь дослідження психофізіологія, головною проблемою якої є причинне пояснення психічних явищ через діяльність нейрофізіологічних механізмів. На перетині медичної психології, нейрофізіології та патопсихології склалася галузь психофармакологія, яка досліджує вплив на психіку людини фармакологічних засобів. На перетині з зоологією існує наука зоопсихологія, яка займається особливостями психіки тварин. Плідні зв'язки психології з гуманітарними науками. Синтетичною науковою дисципліною є психолінгвістика, яка вивчає обумовленість процесів мовлення та сприйняття мови структурою самої мови.
Психологія активно застосовує у власне-психологічних цілях методи математичного моделювання й статистики, при цьому математичний апарат, що його застосовують у психології, має певну специфіку.
2. Розкрийте зв'язок мови і мовлення
Зв'язок мислення і мови
Мислення дорослої, нормальної людини нерозривно пов'язане з промовою. Думка не може ні виникнути, ні протікати, ні існувати поза мовою, поза промови. Ми мислимо словами, які вимовляємо вголос або проговорюємо про себе, тобто мислення відбувається у мовній формі.
Загалом мову і мовлення розрізняють за такими параметрами:
1. Мова — явище загальне, абстрактне; мовлення — конкретне. Загальне (мова) реалізується в конкретному (мовленні).
2. Мова — явище відносно стабільне, довговічне, загальноприйняте; мовлення — динамічне (рухливе), випадкове й унікальне. У мовленні люди можуть припускатися помилок.
3. Мова — явище психічне, а мовлення — психофізичне. Мова існує в індивідуальних мозках, у душах, у психіці людей, які становлять певну мовну спільність. Мовлення, крім психічного, має ще фізичний (фізіологічний) аспект, пов'язаний із його породженням і сприйманням.
4. Мовлення — лінійне, мова — нелінійна. Мовлення розгортається в часі.
Дехто з мовознавців протиставляє мову мовленню, як соціальне індивідуальному. Насправді і мова, і мовлення — явища соціальні, бо основна функція мови — бути засобом спілкування, і люди розмовляють (користуються мовленням) не для того, щоб демонструвати своє вміння говорити, а щоб передати комусь якусь інформацію.