Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
социология / Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. Базовий курс.pdf.docx
Скачиваний:
136
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
2.23 Mб
Скачать

Серія "Вища освіта в Україні"

М. П. Лукашевич, м. В. Туленков

СОЦІОЛОГІЯ

БАЗОВИЙ КУРС

Допущено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів

Київ "Каравела" 2005

Гриф надано

УДК 316(075.8) ББК 60.5я73 Л84

Міністерством освіти і науки України (лист № 14/18.2-1897 від 04.08.2004р.)

Рецензенти:

М. І. Михальченко,

член-кор. НАН України, д-р філос.наук, проф., завідувач відділу соціальних проблем Інституту вищої освіти АПН України;

В. Є. Пилипенко, д-р соціол. наук, проф., головний науковий співробітник Інституту соціології НАН України;

В. І. Тарасенко,

д-р соціол. наук, проф., завідувач кафедри історії і теорії соціології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Лукашевич М. П., Туленков М. В.

Л84 Соціологія. Базовий курс: Підручник. — К.: Каравела, 2005. — 312 с.

I8вn 966-8019-37-7

У підручнику розглядаються актуальні проблеми теорії та історії со­ціології, зокрема визначається сутність соціологічної науки, її об'єкт, предмет, структура і функції. Суспільство аналізується як соціальна система у структурно-функціональному вимірі. Поряд з цим подаються основні спеціальні та галузеві соціологічні теорії, визначені програмою підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "Молодший спе­ціаліст" та "Бакалавр", а також розкриваються методологія, принципи організації та технології проведення соціологічних досліджень. Підруч­ник написаний відповідно до державного стандарту підготовки молод­ших спеціалістів та бакалаврів.

Розрахований на студентів вищих професійно-технічних училищ, коледжів і технікумів усіх напрямів та спеціальностей, а також усіх інших вищих навчальних закладів, що готують фахівців за освітньо- кваліфікаційними рівнями "Молодший спеціаліст" та "Бакалавр".

УДК 316(075.8) ББК 60.5я73

I8вn 966-8019-37-7 передмова

© Лукашевич М. П., Туленков М. В., 2005 © Видавництво "Каравела", 2005

Соціологія серед інших наук про людину й суспільство по праву по­сідає провідне місце. Вона, як і будь-яка наукова дисципліна, має щонай­менше дві іпостасі.

Перша полягає в тому, що вона презентує свій "всесвіт", тобто ту сфе­ру, що осягається нею, і під цим кутом зору вивчення соціологічної науки означає включення її в різноманітний і складний соціальний світ. У цьо­му зв'язку соціологію можна розглядати як одну з найбільш загальних наук про суспільство, закономірності його структуризації, функціонування й розвитку. У центрі предметної уваги соціології є насамперед соціальні групи, соціальні інститути, соціальні відносини й зв'язки, соціальні яви­ща й процеси, тобто все те, що утворює складну й унікальну архітекто­ніку сучасного суспільства як цілісної соціетальної системи. Особливу увагу соціологічна наука приділяє вивченню людини як соціальної істоти, особистості, від потенціалу, здатностей і активності якої в остаточному підсумку залежить ефективність функціонування і розвитку сучасного суспільства.

Друга іпостась соціології як науки — її методологічний аспект, тобто сукупність методів, принципів, прийомів і процедур пізнання навколиш­ньої соціальної дійсності. Варто підкреслити, що, незважаючи на віднос­ну молодість, соціологія вже має досить розвинутий інструментарій ана­лізу суспільного життя, причому її методи постійно розвиваються й онов­люються. Це пояснюється тим, що прагнення до пізнання суспільного життя властиве соціології значно більшою мірою, ніж іншим суспільним і гуманітарним наукам. Очевидно, це пов'язано з її молодістю, а мож­ливо, і з існуванням об'єктивних чинників, що раніше стримували й галь­мували її поступальний розвиток.

Подальше становлення соціологічної науки відбувається за рахунок як фундаментальних досліджень, що грунтуються здебільшого на методо­логічних засадах загальносоціологічних теорій (які вивчають суспільст­во загалом), так і прикладних емпіричних досліджень, що спираються переважно на теоретичні засади соціологічних теорій середнього рівня (які вивчають окремі сфери суспільного життя, а також притаманні їм процеси і явища). Усе це зумовлює велику роль соціологічних теорій се­реднього рівня у розбудові системи сучасного соціологічного знання. Саме завдяки можливостям соціологічних теорій середнього рівня, які пред­метно аналізують і узагальнюють соціальні факти на рівні окремих сфер

Передмова

7

суспільного життя, вдається накопичувати вивірену й обгрунтовану соці­альну інформацію, що позитивно впливає на розвиток загальносоціоло- гічних теорій та дає змогу прогнозувати динаміку всього суспільного роз­витку на віддалену перспективу.

Пропонований підручник є однією з перших у нашій країні спроб пода­ти у концентрованому вигляді актуальні проблеми загальносоціологічної теорії у поєднанні з розкриттям змісту основних спеціальних та галузе­вих соціологічних теорій, які відіграють особливу роль у подальшому роз­витку системи сучасного соціологічного знання. Його поява зумовлена потребами в якісній підготовці вітчизняних фахівців усіх напрямів та спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів "Молодший спеціаліст" та "Бакалавр".

Зазначимо, що орієнтація на процес підготовки молодших спеціаліс­тів та бакалаврів у вищих профтехучилищах, коледжах, технікумах усіх напрямів та спеціальностей визначила основну проблематику, форму та логіку подання навчального матеріалу в підручнику. Структурно підруч­ник складається з трьох частин.

У першій частині висвітлені ключові проблеми теорії та історії соціо­логії: генеза й еволюція розвитку соціологічного знання, зміст соціології як науки, її об'єкт, предмет і функції, структура системи соціологічного знання, основні закони і категорії соціології, а також методика і техніка проведення соціологічних досліджень.

У другій частині розкрито соціологічне розуміння взаємодії людини і суспільства: системний погляд на суспільство конкретизується через пі­знання його соціальної структури, сутності процесу соціалізації, життє­діяльності суспільства як сукупності соціальних дій, взаємодій і відносин людини і суспільства.

Третя частина присвячена основним спеціальним і галузевим соціо­логічним теоріям, які складають відповідну підсистему соціологічного знання, одну з основних структурних ланок соціологічної науки. Основні соціальні інститути суспільства представлені в соціологіях: сім'ї, політи­ки, економіки, культури, освіти, релігії та управління.

Зазначимо, що соціологічні теорії середнього рівня висвітлено в під­ручнику в повному обсязі стандарту підготовки молодших спеціалістів та бакалаврів усіх напрямів та спеціальностей.

При викладі конкретного навчального матеріалу, що міститься у підруч­нику, автори широко використовували праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, видані останнім часом.

СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА: Ч.І ВИНИКНЕННЯ, РОЗВИТОК,СУТНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Соціологія як сукупність пізнавальних практик зародилася в євро­пейській інтелектуальній традиції в першій половині XIX століття. Від початку вона визначала себе як самостійна наукова дисципліна, мета якої — дати відповідь на питання "що таке суспільство і як воно існує" через пізнання соціальної реальності (соціуму), "природи" і "механізмів дії" соціальності.

Таке формування мети та завдань дозволяє охопити, з одного боку, сукупність соціологічних знань про життєдіяльність суспільства в ціло­му. А з іншого — здійснити редукцію щодо певної частини (галузі) цієї соціальної реальності. Обидві складові є основними щодо розкриття структурних елементів системи соціологічного знання.

У цій першій частині загальні уявлення про сутнісні характеристики соціології, її основні теоретичні проблеми розкриваються через розуміння історичних закономірностей і логіки її виникнення і розвитку. У цьому про­цесі передумови виникнення соціології створювались спочатку в межах інших наук і навіть у донауковий, так званий протосоціологічний період.

Виокремлення соціології в самостійну науку стало важливою сходин­кою її розвитку в подальших етапах — класичному і сучасному. Основні соціологічні теорії, концепції та парадигми кожного з етапів дають мож­ливість скласти цілісну картину про сутність і динаміку розвитку соціо­логії як самостійної галузі соціологічного знання.

На цій основі аналізуються основні підходи до структурування системи соціологічних знань. Зокрема розкрито загальносоціологічні закони, за­кономірності і тенденції розвитку соціології, з'ясовано її основні категорії і перш за все категорія "соціальне", та її зв'язки з усією системою понятій­но-категоріального апарату соціологічної науки.

Закони і категорії належать до сутнісних характеристик науки. Вони доповнюються знаннями про об'єкт і предмет соціології, визначеннями її основних функцій, а також характеристиками основних методів дослід­ження соціологічної науки.

На завершення розкриваються методи і техніка проведення соціоло­гічного дослідження, основні методи збирання й аналізу соціологічної інформації.