- •Міністерство освіти і науки україни
- •1.1.Предмет вивчення гідрології, поділ її на розділи та значення
- •1.2. Водні об’єкти та їх гідрологічний режим
- •1.3. Методи гідрологічних досліджень
- •1.4. Розподіл води на земній кулі
- •Розподіл та обсяги води у гідросфері
- •1.5.Кругообіг води на Землі
- •1.6. Властивості води
- •1.6.1. Хімічний склад води
- •1.6.2. Чинники формування складу вод
- •1.6.3. Класифікація природних вод
- •Класифікація природних вод за величиною мінералізаці
- •Класифікація прісних вод за величиною мінералізації
- •1.6.4. Фізичні властивості води
- •Гідрологія водотоків (річок)
- •2.1.Класифікація річок
- •2.2.Характеристика річки і річкової системи
- •2.3.Водозбір і басейн річки
- •2.4. Річкова долина і русло річки
- •Складові частини річкової долини:
- •Основні морфометричні елементи живого перерізу:
- •2.5.Поздовжній профіль річки
- •2.6.Живлення річок
- •Класифікація о.І.Воєйкова
- •Класифікація м.І. Львовича.
- •2.7.Водний режим річок
- •Рівневий режим річок
- •Річковий стік
- •Класифікація в.Д. Зайкова за внутрішньорічним режимом стоку води
- •2.8.Рівняння водного балансу басейну річки
- •2.9.Рух води в річках
- •2.10.Річкові наноси
- •2.12.Руслові процеси
- •Типи дельт:
- •2.13.Термічний режим річок
- •2.14.Льодовий режим річок
- •2.15.Гідрохімічний режим річок
- •2.15.Гідробіологічні особливості річок
- •Гідрологія водойм
- •3.1.Гідрологія озер
- •3.1.1.Типи озер
- •Озера ендогенного походження
- •Озера екзогенного походження
- •2. За розміром поверхні дзеркала води озера поділяють на:
- •3.1.2.Морфологія озер
- •3.1.3.Основні морфометричні характеристики озера
- •3.1.4.Водний баланс озера
- •3.1.5.Рух озерної води Вітрове хвилювання
- •Перемішування в озерах
- •3.1.6.Термічний режим озер
- •3.1.7.Льодовий режим озер
- •3.1.8.Хімічний склад озерних вод
- •3.1.9.Донні відклади озерної улоговини
- •3.1.10.Коливання рівня води в озерах
- •3.1.11.Водні маси озер
- •3.1.12.Гідробіологічна характеристика озера
- •3.2.Гідрологія водосховищ
- •3.2.1.Типи водосховищ
- •3.2.2.Основні характеристики водосховищ
- •3.2.3.Водний режим водосховищ
- •3.2.4.Термічний і льодовий режим водосховищ
- •3.2.5.Гідрохімічний гідробіологічний режим водосховищ
- •3.2.6.Замулення водосховищ та переформування їх берегів
- •3.2.7.Водні маси водосховищ
- •3.2.8.Вплив водосховищ на природне середовище
- •3.3.Гідрологія боліт
- •3.3.1.Типи боліт
- •3.3.2.Морфологія та гідрографія боліт
- •3.3.3.Водний баланс боліт
- •3.3.4.Рух води в болотах
- •3.3.5.Термічний режим боліт
- •3.3.6.Вплив боліт на стік річок
- •3.4.Гідрологія океанів і морів
- •3.4.1. Світовий океан та його частини
- •Основні особливості будови земної кори під морями та океанами
- •3.4.2.Рельєф дна океанів
- •Підводна окраїна материків.
- •Перехідна зона
- •Ложе океану
- •3.4.3.Донні відклади в океанах і морях
- •3.4.4.Хімічний склад вод Світового океану
- •3.4.5.Солоність вод Світового океану
- •3.4.6.Водний баланс Світового океану
- •3.4.7.Термічний режим океанів і морів
- •3.4.8.Густина і тиск морської води
- •3.4.9.Крига в океанах і морях
- •Класифікація морської криги
- •Фізичні властивості морського льоду
- •Рух льоду
- •3.4.10.Водні маси океану
- •3.4.11.Оптичні та акустичні властивості морської води
- •3.4.12.Хвилювання в океанах і морях
- •3.4.13.Течії в океанах і морях
- •3.4.14.Припливи і відпливи
- •3.4.15.Рівень океанів і морів
- •Гідрологія особливих водних об'єктів
- •4.1.Гідрологія льодовиків
- •4.1.1.Утворення льодовиків
- •4.1.2.Живлення та абляція льодовиків
- •4.1.3.Баланс льоду і води в льодовику
- •Рівняння балансу води в льодовику:
- •Рівняння балансу маси льодовика:
- •4.1.4.Режим та рух льодовиків
- •4.1.5.Робота льодовиків
- •4.1.6.Типи льодовиків
- •4.1.7.Поширення та значення льодовиків
- •4.2.Гідрологія підземних вод
- •4.2.1.Теорії походження підземних вод
- •4.2.2.Фізичні властивості порід
- •4.2.3.Види води в породах
- •4.2.4.Вологість і водні властивості порід
- •4.2.5.Фільтраційні властивості порід
- •4.2.6.Рух підземних вод
- •4.2.7.Умови залягання підземних вод
- •4.2.8.Водний баланс і режим підземних вод Водний баланс підземних вод
- •Водний режим зони аерації
- •Режим підземних вод
- •4.2.9.Роль підземних вод у фізико-географічних процесах
- •4.2.10.Розповсюдження підземних вод
- •Приблизний перелік питань для підготовки до заліку
- •Література
3.4.4.Хімічний склад вод Світового океану
О.О.Алекін речовини, які входять до складу морської води умовно поділяє на п’ять груп: головні іони (Cl -, SO42-, HSO3-, Na+, K+, Mg2+, Ca2+), розчинені гази (O2, N2, CO2, H2S, CH4 тощо), біогенні елементи (сполуки азоту, фосфору, кремнію та інших елементів), мікроелементи, органічні речовини.
Головні іони - визначають солоність води і складають 99,9 % загальної маси солей у морській воді, причому серед головних іонів на хлористі сполуки натрію і магнію припадає 88,7 %.
Розчинені гази - гази, які утворюються за рахунок обміну з атмосферою, біологічної діяльності у воді та інших процесів.
Біогенні елементи - це сполуки (азоту, фосфору, кремнію та інших елементів), які беруть участь у життєдіяльності організмів.
Мікроелементи - сумарна концентрація яких менша 0,01 % суми головних іонів. У морській воді у найбільших кількостях міститься літій, рубідій, йод, а в найменших - золото та ін.
Органічні речовини - постійно продуктуються в океані у вигляді первинної продукції - зеленої маси рослин, яка споживається, відмирає, розкладається. Це пектинові, гумусові, амінокислоти, вуглеводи, жири.
Забруднювальні речовини (нафтопродукти, феноли, детергенти) - це надходження в океан сторонніх сполук, які не характерні для його природного складу.
3.4.5.Солоність вод Світового океану
Солоність морської води – це сумарне утримання твердих мінеральних розчинних речовин, які утримуються в 1 л морської води (г/кг, 0/00).
Солоність морської води визначають за вмістом хлору або за електропровідністю води. Хлорність - це сумарний вміст (у грамах на 1 кг морської води) галогенів (хлору, брому, фтору та йоду) при перерахунку на еквівалентний вміст хлору. Визначається за формулою:
S = 1,80655 Cl (0/00)
Солоність зменшується в напрямку від низьких до високих широт. Широтний розподіл солоності води на поверхні Світового океану порушують течії, річки та лід.
Середня солоність вод Світового океану - 35 0/00. До більш солоних відносяться поверхневі води Атлантичного океану (35,4 0/00). Менш солона вода в Тихому (34,9 0/00) та Індійському (34,8 0/00) океанах. Значно опріснена вода верхніх шарів у Північному Льодовитому океані (29 - 320/00,а біля берегів 1 - 10 0/00). З глибиною солоність зростає, але існує дуже складна картина вертикального розподілу солоності.
У високих широтах, особливо в полярних районах, солоність з глибиною ( до 200 м) спочатку зростає досить швидко, а далі солоність практично не змінюється.
У помірних широтах спочатку солоність з глибиною (до 100 м) зростає, потім зменшується. В екваторіальних широтах спочатку солоність з глибиною (до 100 м) збільшується, а потім з глибиною (до 1 500 м) зменшується, досягаючи мінімуму.
3.4.6.Водний баланс Світового океану
Загальне рівняння водного балансу Світового океану має вигляд:
x0 + y0 = Z0 ± W,
де x0 - середня багаторічна сума опадів на поверхню океану;
y0 - середній сумарний багаторічний стік з суші;
Z0 - середнє багаторічне випаровування з поверхні океану;
± W - зміна рівня, чи об’єму океану.
Особливості розподілу опадів, випаровування та різниці між ними такі:
- збільшення опадів і випаровування від полярних до низьких широт;
- існування двох зон перевищення випаровування над опадами: тропічний і субтропічний кліматичні пояси;
- існування трьох зон перевищення опадів над випаровуванням: у високих широтах північної півкулі (арктичний і частково помірний кліматичний пояси), у високих широтах південної півкулі (арктичний і частково помірний кліматичний пояси) та в екваторіальних і субекваторіальних кліматичних поясах північної півкулі.