Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodychka_Hidrologiya.doc
Скачиваний:
158
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
10.31 Mб
Скачать

3.4.7.Термічний режим океанів і морів

Світовий океан нагрівається і охолоджується повільно. Основними факторами, які впливають на зміну температури води океанів і морів є:

- надходження тепла від Сонця;

- теплообмін з атмосферою (0,38 млрд. Дж/м3);

- вертикальний теплообмін (надходження тепла з вище і нижче розміщених шарів води);

- приплив тепла в результаті горизонтального переміщення повітряних і водних мас, або адвекції.

Тепловий баланс моря - це сума тепла, яка надходить у воду або витрачається нею в результаті всіх теплових процесів.

Річний хід температури залежить від співвідношення прибуткової і витратної частини теплового балансу протягом року.

Рівняння теплового балансу:

Q + Qеф + Qв + Qт.т + Qл + Qст + Qо + Qадв = ±Q t

де Q - сумарна сонячна радіація;

Qеф - тепло, яке надходить або витрачається при ефективному випромінюванні;

Qв - тепло, яке витрачається на випаровування або надходить при конденсації;

Qт.т - тепло, яке надходить або віддається під час турбулентного теплообміну з повітрям;

Qл - тепло на льодоутворення або танення;

Qст - тепло вод материкового стоку;

Qо - тепло атмосферних опадів;

Qадв - тепло внаслідок теплообміну;

±Q t - різниця між приходом та витратами тепла.

Середня температура води на поверхні Світового океану – 17,40С, Тихого – 19,10С, Індійського - 170С, Атлантичного – 16,90С. Максимальну температуру на поверхні Світового океану має вода в Перській затоці (35,60С).

У північній півкулі температура води на поверхні вища, ніж на відповідних широтах південної півкулі.

Найбільші річні амплітуди (до 3-50С) спостерігаються біля 400 пн.ш і 300 пд.ш, а найменші – в приекваторіальній зоні до (10С).

Сезонні коливання температури в морях зростають з віддаленням від океану. Так, у Чорному морі різниця літньої і зимової температури становить 18-200С.

Добовий хід температури води пов’язаний з відповідною зміною надходження сонячної радіації: максимум через 2,5-3 годин після полудня, а мінімум – перед сходом Сонця. Амплітуда добових коливань температур дуже мала – 0,2-0,30, біля тропіків – 0,3-0,40.

Лінія найвищої температури води (27-280С) називається термічним екватором.

Загальний зональний розподіл температури порушується течіями, річками та льодом. З глибиною температура води в океанах і морях знижується. Тому, глибинні води Світового океану мають температуру значно нижчу ніж поверхневі, за винятком полярних областей і районів океанів, де існує приплив глибинних вод ззовні.

3.4.8.Густина і тиск морської води

Густина морської води - маса води, що вміщується в 1 см3. Для зручності було введено поняття умовної густини, яка визначається за формулою:

δ= (S- 1) х 103

Питома вага морської води - співвідношення ваги одиниці її об’єму за будь-якої температури до ваги одиниці об’єму дистильованої води за тієї самої температури і визначається за формулою:

17,5 = (S- 1) х 103

Густина морської води залежить від температури, солоності і тиску, тобто від глибини на якій вода знаходиться. Формально цю залежність можна висловити формулою  = f (S, T, p).

Температура найбільшої густини води океану (солоність біля 35 0/00) дорівнює - 3,40С.

В цілому, густина збільшується від екватора до полюсів (до 50 - 600 широт). Густина дещо зменшується в більш високих північних широтах у результаті зменшення солоності.

З глибиною густина води в океанах збільшується (пряма стратифікація), саме цим забезпечується вертикальна рівновага вод. При порушенні прямої стратифікації виникає конвекція і перемішування шарів. Зворотна стратифікація густини - зменшення густини води з глибиною, явище дуже короткочасне. Спостерігається іноді повна однорідність шарів - нейтральна рівновага. В екваторіальній зоні найбільш різке зростання густини з глибиною відмічається на нижній межі верхнього опрісненого і найбільш прогрітого шару до глибини 100 - 200 м. У помірних широтах розподіл густини з глибиною рівномірний, а у високих широтах знову з’являється шар різкого підвищення густини з глибиною - «шар стрибка» - через існування поверхневого опрісненого шару.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]