4.1.5.Робота льодовиків
Стікаючи по схилах гір, льодовики за допомогою вмерзлого в них каміння та через нерівність дна, виконують велику руйнівну роботу – спричиняють льодовикову ерозію. Наслідком цієї ерозії є утворення специфічного ландшафту «курчавих» скель (куполоподібних горбів) та «баранячих лобів» (яйцеподібних горбів). На схилах гір утворюються кари та льодовикові цирки.
Кари - це плоскі заглиблення на крутих схилах.
Льодовикові цирки - це чашоподібні крутостінні ніші. Для льодовикових долин характерна значна зміна похилів і навіть ділянок із зворотним похилом.
Троги - долини мають коритоподібну форму з широким плоским дном та крутими схилами (рис. 4.1.).
Рис. 4.1. Схема льодовика:
А – трог; Б – льодовик; В – бокові льодовики
Продукти руйнування гірських порід (від найдрібніших частинок пилу до великих кам’яних брил), які потрапили в тіло льодовика, називають моренами.
Рухомі морени - це морени, які рухаються разом з льодовиком.
Відкладені морени - це морени, що припинили рух.
Морени в тілі рухомого льодовика поділяють на поверхневі, внутрішні та донні.
Поверхневі морени - морени, що виникають у результаті накопичення на поверхні льодовика уламків гірських порід зі схилів долини, пилу, який принесений з навколишньої місцевості тощо.
Внутрішня морена - морена, котра формується з поверхневого матеріалу, який поглинається тілом льодовика.
Донна морена - це матеріал, який льодовик вибрав з дна, а також частково поглинені внутрішня і поверхнева морени; для неї характерний окатаний матеріал, валуни.
Кінцева морена - це матеріал, який льодовик відкладає у своїй кінцевій частині у вигляді поперечного валу.
Бокова морена - це вали, які утворилися по боках льодовика.
4.1.6.Типи льодовиків
Розрізняють два основних типи льодовиків: материкові та гірські.
1. Материкові льодовики - ці льодовики характеризуються великими розмірами та плоскоопуклою формою, яка не залежить від рельєфу місцевості. Напрямок руху цих льодовиків зумовлений розподілом тиску і похилом його поверхні незалежно від похилу ложа. Абляція в материкових льодовиків незначна. Зменшення площі льодовика відбувається за рахунок обламування кінцевих частин льодовика і сповзання в море. Ці уламки утворюють айсберги.
Айсберг - це льодова гора, яка піднімається над рівнем моря не менше як на 5 м і на 4/5 свого об’єму занурена у воду, внаслідок того, що щільність льоду менша за густину морської води.
Материкові льодовики поділяють на льодовикові куполи, льодовикові щити і вивідні льодовики.
Льодовикові куполи - опуклі льодовики потужністю до 1 000 м.
Льодовикові щити - крупні опуклі льодовики потужністю більш 100 м і площею поверхні більше 50 тис.км2.
Вивідні льодовики - це льодовики, що швидко рухаються та через які здійснюється основна витрата льоду материкових льодовиків.
2. Гірські льодовики - це льодовики, які характеризуються невеликими розмірами, залежністю форми льодовика від форми трогів, чіткою різницею між зоною живлення і зоною стоку, спрямованим лінійним рухом.
Типи гірських льодовиків: льодовики вершин (кальдерні, зіркоподібні), льодовики схилів (карові, висячі) і долинні льодовики.
Кальдерні льодовики - льодовики в кратерах згаслих вулканів.
Зіркоподібні льодовики - льодовики, які мають кілька язиків з одного фірнового басейну, розташованого на вершині гори.
Карові льодовики - невеликі льодовики, які розміщені в заглибленні на схилах.
Висячі льодовики - льодовики на крутих схилах, у неглибоких западинах і які не мають чіткого обмеження з боків.
Долинні льодовики - льодовики, що розташовані у верхніх і середніх частинах гірських долин і поділяються на: прості, або альпійські - це льодовики, які складаються з одного потоку (Альпи); туркестанські - формування льодяного матеріалу відбувається за рахунок снігових лавин, мають малу площу живлення і велику площу стоку (Середня Азія); складні, або кавказькі - льодовики, які мають льодовикові потоки з притоками, поширені на Кавказі; деревоподібні або тянь-шанські - льодовики, які за зовнішнім виглядом нагадують дерево, характеризуються великими запасами води.