- •Міністерство освіти і науки україни
- •1.1.Предмет вивчення гідрології, поділ її на розділи та значення
- •1.2. Водні об’єкти та їх гідрологічний режим
- •1.3. Методи гідрологічних досліджень
- •1.4. Розподіл води на земній кулі
- •Розподіл та обсяги води у гідросфері
- •1.5.Кругообіг води на Землі
- •1.6. Властивості води
- •1.6.1. Хімічний склад води
- •1.6.2. Чинники формування складу вод
- •1.6.3. Класифікація природних вод
- •Класифікація природних вод за величиною мінералізаці
- •Класифікація прісних вод за величиною мінералізації
- •1.6.4. Фізичні властивості води
- •Гідрологія водотоків (річок)
- •2.1.Класифікація річок
- •2.2.Характеристика річки і річкової системи
- •2.3.Водозбір і басейн річки
- •2.4. Річкова долина і русло річки
- •Складові частини річкової долини:
- •Основні морфометричні елементи живого перерізу:
- •2.5.Поздовжній профіль річки
- •2.6.Живлення річок
- •Класифікація о.І.Воєйкова
- •Класифікація м.І. Львовича.
- •2.7.Водний режим річок
- •Рівневий режим річок
- •Річковий стік
- •Класифікація в.Д. Зайкова за внутрішньорічним режимом стоку води
- •2.8.Рівняння водного балансу басейну річки
- •2.9.Рух води в річках
- •2.10.Річкові наноси
- •2.12.Руслові процеси
- •Типи дельт:
- •2.13.Термічний режим річок
- •2.14.Льодовий режим річок
- •2.15.Гідрохімічний режим річок
- •2.15.Гідробіологічні особливості річок
- •Гідрологія водойм
- •3.1.Гідрологія озер
- •3.1.1.Типи озер
- •Озера ендогенного походження
- •Озера екзогенного походження
- •2. За розміром поверхні дзеркала води озера поділяють на:
- •3.1.2.Морфологія озер
- •3.1.3.Основні морфометричні характеристики озера
- •3.1.4.Водний баланс озера
- •3.1.5.Рух озерної води Вітрове хвилювання
- •Перемішування в озерах
- •3.1.6.Термічний режим озер
- •3.1.7.Льодовий режим озер
- •3.1.8.Хімічний склад озерних вод
- •3.1.9.Донні відклади озерної улоговини
- •3.1.10.Коливання рівня води в озерах
- •3.1.11.Водні маси озер
- •3.1.12.Гідробіологічна характеристика озера
- •3.2.Гідрологія водосховищ
- •3.2.1.Типи водосховищ
- •3.2.2.Основні характеристики водосховищ
- •3.2.3.Водний режим водосховищ
- •3.2.4.Термічний і льодовий режим водосховищ
- •3.2.5.Гідрохімічний гідробіологічний режим водосховищ
- •3.2.6.Замулення водосховищ та переформування їх берегів
- •3.2.7.Водні маси водосховищ
- •3.2.8.Вплив водосховищ на природне середовище
- •3.3.Гідрологія боліт
- •3.3.1.Типи боліт
- •3.3.2.Морфологія та гідрографія боліт
- •3.3.3.Водний баланс боліт
- •3.3.4.Рух води в болотах
- •3.3.5.Термічний режим боліт
- •3.3.6.Вплив боліт на стік річок
- •3.4.Гідрологія океанів і морів
- •3.4.1. Світовий океан та його частини
- •Основні особливості будови земної кори під морями та океанами
- •3.4.2.Рельєф дна океанів
- •Підводна окраїна материків.
- •Перехідна зона
- •Ложе океану
- •3.4.3.Донні відклади в океанах і морях
- •3.4.4.Хімічний склад вод Світового океану
- •3.4.5.Солоність вод Світового океану
- •3.4.6.Водний баланс Світового океану
- •3.4.7.Термічний режим океанів і морів
- •3.4.8.Густина і тиск морської води
- •3.4.9.Крига в океанах і морях
- •Класифікація морської криги
- •Фізичні властивості морського льоду
- •Рух льоду
- •3.4.10.Водні маси океану
- •3.4.11.Оптичні та акустичні властивості морської води
- •3.4.12.Хвилювання в океанах і морях
- •3.4.13.Течії в океанах і морях
- •3.4.14.Припливи і відпливи
- •3.4.15.Рівень океанів і морів
- •Гідрологія особливих водних об'єктів
- •4.1.Гідрологія льодовиків
- •4.1.1.Утворення льодовиків
- •4.1.2.Живлення та абляція льодовиків
- •4.1.3.Баланс льоду і води в льодовику
- •Рівняння балансу води в льодовику:
- •Рівняння балансу маси льодовика:
- •4.1.4.Режим та рух льодовиків
- •4.1.5.Робота льодовиків
- •4.1.6.Типи льодовиків
- •4.1.7.Поширення та значення льодовиків
- •4.2.Гідрологія підземних вод
- •4.2.1.Теорії походження підземних вод
- •4.2.2.Фізичні властивості порід
- •4.2.3.Види води в породах
- •4.2.4.Вологість і водні властивості порід
- •4.2.5.Фільтраційні властивості порід
- •4.2.6.Рух підземних вод
- •4.2.7.Умови залягання підземних вод
- •4.2.8.Водний баланс і режим підземних вод Водний баланс підземних вод
- •Водний режим зони аерації
- •Режим підземних вод
- •4.2.9.Роль підземних вод у фізико-географічних процесах
- •4.2.10.Розповсюдження підземних вод
- •Приблизний перелік питань для підготовки до заліку
- •Література
4.2.9.Роль підземних вод у фізико-географічних процесах
Під дією підземних вод розвиваються фізико-географічні процеси, які ведуть до формування складних форм рельєфу. Найбільш відомими явищами є: карст, суфозія, зсуви, заболочування.
Карст – це природне явище, спричинене взаємодією води з вапняками, доломітами, гіпсами, солями, що призводить до поступового розчинення і руйнування цих порід. Внаслідок розвитку карстового процесу виникають поверхневі та підземні карстові форми рельєфу, карстові порожнини, карстові відклади. В Україні карст відомий у Криму, на Волині, Подолі, Донецькому Кряжі та в інших місцях.
Суфозія – це просідання земної поверхні на певних ділянках в результаті вилуговування і винесення розчинних складових порід підземними водами.
Зсуви – сповзання перенасичених вологою мас гірських порід під дією сили земного тяжіння. В Україні зсуви відомі в Карпатах, Криму, на узбережжі Чорного і Азовського морів, на берегах Дніпра та інших річках.
Заболочування – це місця, де рівні грунтових вод залягають близько від поверхні Землі або підземні води виходять на денну поверхню у вигляді джерел і часто формуються болота та перезволожені землі.
4.2.10.Розповсюдження підземних вод
Розповсюдження підземних вод - це поширення підземних вод у товщі земної кори як по площі, так і у вертикальному розрізі. Зумовлене це поширення геологічною будовою території та її кліматичними умовами. За ознаками геологічної будови територію поширення підземних вод можна віднести до артезіанського басейну або до складчастої області.
Складчаста область поширення підземних вод - це підвищена тектонічна структура, складена тріщинуватими кристалічними або метаморфічними породами. На території України поширені такі складчасті області: Донецька, Українського кристалічного щита, Гірського Криму і Українських Карпат.
Артезіанський басейн - це тектонічна структура у вигляді прогину, виповнена різновіковими нашаруванями гірських водоносних та водотривких осадових порід, що перемежовуються і створюють горизонти підземних артезіанських вод. На території України поширені такі артезіанські басейни: Дніпровсько-Донецький, Волино-Подільський і Причорноморський.
Зональність грунтових вод – це певна закономірність у поширенні грунтових вод у земній корі з характерними особливостями в кожному ландшафті.
У вертикальному розрізі геологічних структур М.К.Ігнатович виділив такі три зони:
Зона активного водообміну - це зона впливу дренування водоносних порід річковою системою. Ця зона досягає глибини до 300 м і більше.
Зона ускладненої циркуляції - це зона, яка охоплює глибокі частини артезіанських басейнів і тектонічних порушень у складчастих областях. Водообмін в цій зоні уповільнений, а підземний стік ускладнений. Глибина цієї зони в артезіанських басейнах 500 - 600 м, а в складчастих областях - 1 000 - 2 000 м (термальні води).
Зона застійного водного режиму - це зона глибокого залягання осадового комплексу артезіанських басейнів. Водообмін в цій зоні проходить в масштабах геологічного часу, а її глибина - 1 000 м і більше.