Тестові завдання для контролю знань з внутрішніх хвороб для студентів ііі курсу стоматологічного факультету

( МК-ЗМ-2)

1. Жінка, 36 років, протягом 1 тиж перебуває вдома з приводу ГРВІ. Скаржиться на кашель із невеликою кількістю слизисто-гнійного харкотиння, загальну слабкість. Об'єктивно: стан відносно задовільний, температура тіла - 37,2 °С, ЧД - 18 за 1 хв, ЧСС - 80 за 1 хв, АТ - 110/70 мм рт. ст. У легенях дихання везикулярне, із жорст­ким відтінком, поодинокі сухі хрипи. Тони серця звучні, ритм правильний. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Крупозна пневмонія.

В. Лівобічна вогнищева пневмонія.

С. Гострий бронхіт.

Д. Абсцес легені.

Е. Бронхоектатична хвороба.

2. Чоловік, 33 років, скаржиться на кашель з мізерним харкотинням, загальну слабкість протягом щонайменше 3 років. Тиждень тому переніс ГРВІ. Палить протягом 15 років до 20 цигарок у день. Об'єктивно: стан відносно задовільний. Температура тіла -37,1 °С. ЧД - 18 за 1 хв, ЧСС - 76 за 1 хв, АТ - 120/70 мм рт. ст. У легенях - дихання везикулярне із жорстким відтінком, розсіяні сухі хрипи, незвучні вологі хрипи в невеликій кількості. Тони серця приглушені, ритм правильний. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Гострий бронхіт.

В. Вогнищева пневмонія.

С. Початкова стадія бронхіальної астми

Д. Хронічний бронхіт у фазі загострення

Е. Бронхоектатична хвороба.

3. Хворий, 40 років, скаржиться на постійний кашель із виділенням невеликої кількості слизистого харкотиння. Ранковий кашель турбує протягом 5 років, 2—3 рази на рік після переохолодження посилюється. Палить, вживає алкоголь. Об'єктивно: перкуторно над легенями визначається ясний легеневий звук, поодинокі вологі хрипи. Рентгенологічне обстеження: збільшення коренів легень, посилення легеневого малюнка. Який з діагнозів найбільш імовірний?

А. Гостра прикоренева пневмонія.

В. Бронхоектатична хвороба.

С. Емфізема легень.

Д. Хронічний обструктивний бронхіт.

Е. Хронічний необструктивний бронхіт.

4. Чоловік, 60 років, скаржиться на задишку, яка посилюється під час фізичного навантаження. Палить біля 30 років. Об'єктивно: температура тіла - 36,5 °С, ЧД - 22 за 1 хв, пульс - 88 за 1 хв, АТ -130/85 мм рт. ст. Грудна клітка бочкоподібної форми, легеневий звук з коробочним відтінком, над усією поверхнею легеневих полів послаблене везикулярне дихання та розсіяні сухі хрипи. Яке захворювання в анамнезі найбільш імовірно призвело до патологічних змін у хворого?

А. Бронхоектатична хвороба.

В. Хронічний обструктивний бронхіт.

С. Туберкульоз легень.

Д. Пневмонія.

Е. Хронічний необструктивний бронхіт.

5. Пацієнт, 29 років, скаржиться на кашель переважно зранку, з виділенням харкотиння після кількох кашльових поштовхів, задишку під час фізичного навантаження протягом останніх 3 років. Погіршення настало після переохолодження. В анамнезі: пневмонія. Об'єктивно: дихання жорстке, з подовженим видихом, на його фоні вислуховуються розсіяні тріскучі хрипи. На рентгенограмі органів грудної порожнини змін немає. Об'єм форсованого видиху за першу секунду становить 70 %. Який клінічний діагноз можна встановити хворому?

А. Бронхіальна астма, легкий перебіг.

В. Хронічний обструктивний бронхіт.

С. Гострий бронхіт, рецидивний перебіг.

Д. Хронічний необструктивний бронхіт.

Е. Бронхоектатична хвороба.

6. Чоловік, 64 років, скаржиться на задишку, яка посилюється під час фізичного навантаження. Об'єктивно: температура тіла - 36,5 °С, ЧД - 24 за 1 хв, пульс - 92 за 1 хв, АТ - 125/80 мм рт. ст. "Теплий” ціаноз, набухання шийних вен під час вдиху та видиху. Набряки на нижніх кінцівках. Над легенями вислуховується послаблене везикулярне дихання, розсіяні сухі хрипи. Тони серця послаблені, систолічний шум у основи мечовидного відростка, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Печінка виступає на 5 см з-під краю ребрової дуги. Асцит. Об'єм форсованого видиху за першу секунду становить 56 %. Яка патологія найбільш імовірно могла призвести до розвитку захворювання?

А. Полікістоз легень.

В. Бронхіальна астма.

С. ХОЗЛ.

Д. Хронічна тромбоемболія легеневої артерії.

Е. Ревматична аортальна недостатність

7. Чоловік, 50 років, скаржиться на експіраторну задишку, яка посилюється під час фізичного навантаження, кашель (частіше вранці) з невеликою кількістю гнійного харкотиння. Хворіє близько 6 років. Палить протягом 30 років. Об'єктивно: температура тіла - 36,7 ˚С, ЧД - 22 за 1 хв, пульс - 84 за 1 хв, АТ - 140/85 мм рт. ст. Хворий гіперстенічної будови тіла. Ціаноз губ. Над легенями вислуховуються розсіяні сухі хрипи. Який найбільш імовірний механізм розвитку дихальної недостатності у хворого?

А. Обмеження рухомості грудної клітки.

В. Звуження просвіту дихальних шляхів.

С. Зменшення дихальної поверхні легень.

Д. Запальні процеси в легенях.

Е. Фіброз легень.

8. Чоловік, 55 років, скаржиться на постійну задишку, яка підсилюється після фізичного навантаження, вранішній кашель з невеликою кількістю слизисто-гнійного харкотиння. Хворіє приблизно 10 років. Палить 40 років. Об'єктивно: температура тіла - 36,5 °С, ЧД - 20 за 1 хв., пульс— 78 за 1 хв., АТ - 135/85 мм рт. ст. Зріст — 175 см. Маса тіла — 95 кг. Грудна клітка бочкоподібної форми. Над легенями на фоні послабленого везикулярного дихання - невелика кількість розсіяних сухих хрипів, особливо на фоні форсованого видиху. Який механізм порушення альвеолярної вентиляції є провідним при захворюванні пацієнта?

А. Рестриктивна недостатність зовніш­нього дихання.

В. Порушення рухомості грудної клітки.

С. Порушення функції нервово-м'язового апарату.

Д. Порушення функції дихального центру.

Е. Бронхіальна обструкція.

9. Жінка, 36 років, скаржиться на напади сухого кашлю, ядуху. Захворіла після перенесеного ГРЗ 2 роки тому. Об'єктивно: ЧД - 16 за 1 хв, пульс - 68 за 1 хв, АТ - 130/90 мм рт. ст. Над легенями перкуторно визначається ясний легеневий звук, вислухо­вуються розсіяні сухі хрипи. Для визначення зворотності бронхіальної обструкції необхід­но провести пробу:

А. Із сальбутамолом.

В. З еуфіліном.

С. З фізичним навантаженням.

Д. 3 киснем.

Е. З форсованим видихом.

10. Жінка, 36 років, протягом 1 тиж перебуває вдома з приводу ГРВІ. Скаржиться на кашель із невеликою кількістю слизисто-гнійного харкотиння, загальну слабкість. Об'єктивно: стан відносно задовільний, температура тіла - 37,2 °С, ЧД - 18 за 1 хв, ЧСС - 80 за 1 хв, АТ - 110/70 мм рт. ст. У легенях дихання везикулярне, із жорст­ким відтінком, поодинокі сухі хрипи. Тони серця звучні, ритм правильний. Яка тактика ведення хворої найбільш правильна?

А. Закрити листок непрацездатності і виписати до роботи.

В. Призначити антибактеріальну терапію.

С. Направити на консультацію до пульмонолога.

Д. Госпіталізувати до пульмонологічного відділення.

Е. Продовжити листок непраце­здатності.

11. Чоловік, 50 років, перебуває в терапевтичному відділенні з приводу гострої пневмонії. Скаржиться на загальну слабкість, кашель з гнійним кривавистим мокротинням. Об'єктивно: стан тяжкий, температура тіла — 39,2 °С. ЧД - 30 за 1хв., ЧСС - 96 за 1 хв, АТ - 110/70 мм рт. ст, в легенях справа вислуховуються вологі хрипи. Тони серця ослаблені, ритм правильний, тахікардія. На рентгенограмі легень визначаються кілька тонкостінних порожнин з рівнем рідини. Який збудник спричинив пневмонію?

А. Мікоплазма.

В. Пневмокок.

С. Стрептокок.

Д. Паличка Фрідлендера.

Е. Стафілокок.

12. Чоловік, 38 років, скаржиться на напади кашлю з невеликою кількістю «іржавого» харкотиння, біль у правому боці, пов'язаний з глибоким диханням і кашлем. Занедужав гостро після переохолодження. Об'єктивно: температура тіла - 39,2°С, ЧД - 22 за 1 хв, пульс - 114 за 1 хв, АТ -110/70 мм рт. ст. Шкіра волога, спостерігається гіперемія щік. Перкуторно справа в нижніх відділах вкорочення перкуторного звуку, а під час аускультації - визначаються ніжні крепітації на висоті вдиху та дрібнопухирчасті хрипи. Який збудник найбільш імовірно спричинив захворювання пацієнта?

А. Пневмокок.

В. Мікоплазма.

С. Ентерокок.

Д. Стафілокок.

Е. Клебсієла.

13. Чоловік, 50 років, скаржиться на біль у грудній клітці справа під час глибокого дихання, кашель з гнійно-кров'янистим харкотинням, загальну слабкість, головний біль. Захворів після переохолодження. Об'єктивно: температура тіла - 39,2 °С; ЧД - 28 за 1 хв, пульс - 110 за 1 хв, АТ -110/70 мм рт. ст. Стан тяжкий. Шкіра бліда, акроціаноз. Аускультативно: справа нижче від лопатки - ослаблене дихання, звучні різнокаліберні вологі хрипи. Рентгенологічно: у нижніх відділах правої легені - інфільтрація, дві тонкостінні порожнини. Який збудник найбільш імовірно призвів до захворювання пацієнта?

А. Стрептокок.

В. Стафілокок.

С. Пневмокок.

Д. Мікоплазма.

Е. Легіонела.

14. Чоловік, 28 років, з полінаркотичною залежністю скаржиться на кашель з помірною кількістю іржавого харкотиння, біль у грудній клітці, який посилюється на вдиху, задишку, загальну слабкість, підви­щення температури тіла. Захворів 4 дні тому після переохолодження, коли з'явився головний біль, озноб, температура тіла підвищилася до 39,9 °С. Об'єктивно: стан тяжкий. Шкіра бліда, ЧД - 26 за 1 хв, ЧСС - 108 за 1 хв, АТ - 105/80 мм рт. ст. Справа нижче від кута лопатки посилене голосове тремтіння, вкорочений перкуторний звук, бронхіальне дихання. Тони серця ослаблені, ритм правильний, помірна тахікардія. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Правобічна крупозна пневмонія.

В. Вогнищева пневмонія.

С. Абсцес легені.

Д. Бронхоектатична хвороба.

Е. Ексудативний плеврит.

15. Чоловік, 29 років, скаржиться на кашель з виділенням іржавого харкотиння, біль у грудній клітці під час дихання, підвищення температури тіла до 39 °С. Захворів гостро після переохолодження. Об'єктивно: ЧД - 30 за 1 хв, ЧСС - 92 за 1 хв, АТ - 130/80 мм рт. ст. У легенях справа від IV ребра донизу - посилене голосове тремтіння, притуплення перкуторного звуку, бронхіальне дихання.

А. Лівобічна крупозна пневмонія.

В. Лівобічна вогнищева пневмонія.

С. Гострий бронхіт.

Д. Абсцес легені.

Е. Бронхоектатична хвороба.

16. Хворого, 36 років, госпіталізовано зі скаргами на кашель із виділенням слизисто-гнійного харкотиння, підвищення темпера­тури тіла до 37,8°С біль у правому боці під час дихання. Перкуторно: справа в нижніх відділах легень притуплений перкуторний звук. Аускультативно: ослаблення везикулярного дихання та крепітація, шум тертя плеври. Для якого патологічного стану характерна така клінічна картина?

А. Ексудативного плевриту.

В. Позалікарняної пневмонії.

С. Госпітальної пневмонії.

Д. Туберкульозу легень.

Е. Гострого бронхіту.

17. Жінка, 45 років, скаржиться на кашель із незначним слизисто-гнійним харкотинням, виражену загальну слабкість, підвищення температури тіла, що супроводжуються ознобом, запамороченням. Об'єктивно: температура тіла - 38,7 °С, ЧД - 22 за 1 хв, ЧСС - 90 за 1 хв, АТ - 110/70 мм рт. ст. Справа нижче кута лопатки визначається посилене голосове тремтіння, вкорочений перкуторний звук, ослаблене везикулярне дихання, дрібнопухирчасті хрипи в невеликій кількості та ніжні крепітації. Тони серця ослаблені, ритм правильний, помірна тахікардія. Лікар припустив у хворої вогнищеву пневмонію. Наявність якого синдрому дозволила встановити такий діагноз?

А. Інтоксикаційного.

В. Ущільнення легеневої тканини.

С. Запалення.

Д. Дихальної недостатності.

Е. Порушення бронхіальної прохідності.

18. Хвора, 53 років, скаржиться на кашель з виділенням слизистого харкотиння, підвищення температури тіла до 37,8 °С, загальну слабкість, задишку, пітливість. ЧД -22 за 1 хв., шкіра волога. Нижче лівої лопатки - вкорочення перкуторного звуку. Аускультативно там же послаблене дихання, дрібно-пухирчасті вологі хрипи та крепітації. У крові: л. - 10 ·10 ⁹ /л, ШОЕ - 27 мм/год. Який поперед­ній діагноз?

А. Рак легень у нижній частці зліва.

В. Крупозна лівобічна нижньочасткова пневмонія.

С. Лівобічний ексудативний плеврит.

Д. Лівобічна вогнищева нижньочаст­кова пневмонія.

Е. Абсцес легені.

19. Хворий, 32 років, після переохолодження відчув загальну слабкість, пітливість, підвищену температуру тіла, з'явився кашель. Об'єктивно: загальний стан середньої тяжкості, шкіра волога, ціаноз губ. Обидві половини грудної клітки симетрично беруть участь у диханні, справа під лопаткою визначається незначне притуплення перкуторного звуку, послаблене везикулярне дихання, вологі дрібнопухирчасті хрипи. Над іншими ділянками легень жорстке дихання, розсіяні сухі хрипи. З боку серця: тони посилені, акцент II тону над легеневою артерією. У крові: л. - 8,2• 10⁹ /л, ШОЕ - 21 мм/год. Який діагноз найбільш імовірний?

А. Гострий бронхіт.

В. Правобічна вогнищева пневмонія.

С. Хронічний необструктивний бронхіт у стадії загострення.

Д. Туберкульоз.

Е. Рак легені.

20. У чоловіка, 40 років, раптово підвищилася температура тіла до 39°С.Скаржиться на озноб, головний біль, біль у боці, який посилюється під час глибокого вдиху, задишку, кашель. Пульс - 120 за 1 хв., ШОЕ - 30 мм/год. На рентгенограмі: у перші дні захворювання в нижніх частках легень — затемнення без чітких контурів, посилення легеневого малюнка, корені розширені. Через 10 днів після антибактеріальної та протизапальної терапії рентгенологічне спостерігається позитивна динаміка. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Позалікарняна вогнищева пневмонія.

В. Бронхіальна астма.

С. Гострий бронхіт.

Д. Ексудативний плеврит.

Е. Бронхоектатична хвороба.

21. Жінка, 32 років, скаржиться на кашель з мізерним харкотинням, загальну слабкість, підвищення температури тіла. Тиждень тому перенесла ГРВІ, приймала ампіцилін, полівітаміни. Об'єктивно: температура тіла - 38,4 °С, ЧД - 22 за 1 хв, ЧСС - 90 за 1 хв, АТ - 110/70 мм рт. ст. Зліва нижче від кута лопатки посилене голосове тремтіння, вкорочений перкуторний звук, ослаблене везикулярне дихання, дрібнопухирчасті хрипи. Тони серця ослаблені, ритм правильний, помірна тахікардія. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Крупозна пневмонія.

В. Лівобічна вогнищева пневмонія.

С. Гострий бронхіт.

Д. Абсцес легені.

Е. Бронхоектатична хвороба.

22. Чоловік, 75 років, скаржиться на задишку, яка посилюється в положенні лежачи. Погіршення сталося 3 год тому. Під час аускультації: у легенях розсіяні сухі хрипи, у нижніх відділах - послаблене дихання, вологі хрипи, ЧД - 24 за 1 хв. АТ - 140/70 мм рт. ст. Тони серця ослаблені, ЧСС відповідає величині пульсу і становить 96 за 1 хв. Печінка на 3 см виступає з-під краю ребрової дуги, на гомілках варикозне розширення вен, пастозність. На ЕКГ: у відведеннях V₁ – V₃ Q = 5 мм, R = 3 мм, сегмент ST припіднятий над ізолінією та зливається з позитивним зубцем Т. Яка найбільш імовірна причина погіршення

стану хворого?

А. Загострення бронхіту.

В. Пневмонія.

С. Інфаркт міокарда.

Д. Перикардит.

Е. Тромбоемболія легеневої артерії.

23. Чоловік, 39 років, на 4-ту добу перебування в кардіореанімації з приводу інфаркту міокарда поскаржився на ядуху, різку слабкість. Об'єктивно: ціаноз. Пульс -110 за 1 хв, АТ - 110/70 мм рт. ст., тахіпное, ЧД - 34 за 1 хв. Тони серці ослаблені, акцент II тону над легеневок артерією. Над нижніми відділами легень вислуховуються вологі хрипи. Яке найбільш імовірне ускладнення виникло у хворого?

А. Кардіогенний шок.

В. Набряк легень.

С. Тромбоемболія легеневої артерії.

Д. Аневризма лівого шлуночка.

Е. Синдром Дресслера.

24. У хворої, 28 років, спостерігається підвищення температури тіла до 38 °С, кашель із відходженням гнійного харкотиння, виражена загальна слабкість, задишка, біль у грудній клітці під час дихання. Аускультативно: вкорочення перкуторного звуку в нижніх відділах лівої легені, дрібнопухирчасті вологі хрипи. Який діагностичний прийом є найбільш важливим для встановлення діагнозу?

А. Бронхографія.

В. Спірографія.

С. Пневмотахометрія.

Д. Рентгенологічне обстеження.

Е. Аналіз мокротиння на флору.

25. Чоловік, 32 років, скаржиться на загальну слабкість, підвищення температури тіла, кашель з незначною кількістю слизисто-гнійного харкотиння. Два тижні тому переніс ГРВІ, приймав сульфадиметоксин, ревіт. Об'єктивно: температура тіла - 37,8 °С. ЧД - 20 за 1 хв. ЧСС -90 за 1 хв, АТ - 110/70 мм рт.ст. Нижче кута правої лопатки визначається вкорочений перкуторний звук, ослаблене везикулярне дихання, звучні дрібнопухирчасті хрипи. Тони серця ослаблені, ритм правильний, помірна тахікардія. Яке додаткове обстеження найбільш доцільно призначити для уточнення діагнозу?

А. Загальний аналіз сечі.

В. Спірографію.

С. Загальний аналіз крові.

Д. Рентгенографію органів грудної клітки.

Е. Загальний аналіз мокротиння.

26. Під час епідемії грипу у хворого, 59 років, після зниження температури тіла з'явився біль у грудній клітці, кашель із жовто-зеленим харкотинням (100 мл на добу), інколи з домішками крові. Об'єктивно: ЧД - 36 за 1 хв. Над легенями справа під лопаткою - притуплення перкуторного звуку, жорстке дихання, середньо- і великопухирчасті хрипи. У крові: л. -18,6-10⁹/л, ШОЕ - 64 мм/год. Аналіз харкотиння: л. - 80- 100 в полі зору, ер. -40 - 50 у полі зору, еластичні волокна, коки. Рентгенологічно: корені розширені, справа нижня частка неоднорідно затемнена з двома ділянками просвітлення. Який найбільш імовірний попередній діагноз?

А. Ексудативний плеврит.

В. Інфільтративний туберкульоз легень у фазі розпаду.

С. Правобічна нижньочасткова пневмо­нія з абсцедуванням.

Д. Периферійний рак нижньої частки правої легені.

Е. Інфаркт-пневмонія.

27. Під час флюорографічного обсте­ження у 45-річного чоловіка вперше на верхівці правої легені виявлено нечисленні вогнища малої інтенсивності з нечіткими контурами. Самопочуття хворого не пору­шене. Багато років палить. Об'єктивно: над легенями - перкуторно легеневий звук, дихання везикулярне, хрипи не прослуховуються. Аналіз крові без змін. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Бронхопневмонія.

В. Периферійний рак легені.

С. Еозинофільна пневмонія.

Д. Вогнищевий туберкульоз легень.

Е. Дисемінований туберкульоз легень.

28. Хворий, 26 років, скаржиться на загальну слабкість, підвищення температури тіла, поганий апетит, виражену нічну пітливість, кашель з виділенням харкотиння. Хворіє 2 міс. Лікувався антибіотиками широкого спектра, однак покращення не було. Фізикально патології не виявлено. Справа у верхній частці легені визначається тінь слабкої інтенсивності з нечіткими контурами. Про яке захворю­вання слід думати в першу чергу?

А. Пневмонію.

В. Рак легені.

С. Туберкульоз легень.

Д. Саркоїдоз.

Е. Ретенційну кісту.

29. Чоловік, 27 років, скаржиться на кашель з виділенням іржавого харкотиння, біль у грудній клітці під час дихання, підвищення температури тіла до 39 °С. Захворів гостро після переохолодження. Об'єктивно: ЧД - 30 за 1 хв, ЧСС - 92 за 1 хв, АТ - 130/80 мм рт. ст. У легенях справа від IV ребра донизу - посилене голосове тремтіння, притуплення перкуторного звуку, бронхіальне дихання. З яких заходів найбільш доцільно почати лікування?

А. З плевральної пункції.

В. З призначення пеніциліну.

С. З призначення гентаміцину.

Д. З призначення амінокапронової кислоти.

Е. З призначення бісептолу.

30.Чоловік, 46 років, скаржиться на задишку під час фізичного навантаження та напади ядухи, що виникають двічі на тиждень та зникають після інгаляції 2 доз сальбутамолу. Хворіє понад 20 років після перенесеної пневмонії. Постійно застосовує інтал. Стан погіршився після вірусної інфекції. Об'єктивно: температура тіла - 36,8 °С; ЧД - 22 за 1 хв, пульс - 90 за 1 хв, АТ - 140/85 мм рт. ст. Зріст - 176 см, маса тіла - 92 кг. Акроціаноз. Над легенями на фоні ослабленого везикулярного дихання - велика кількість розсіяних сухих свистячих хрипів. Який попе­редній діагноз?

A. Бронхіальна астма

B. Серцева астма

C. Аспірація стороннього тіла

D. Хронічний обструктивний бронхіт

E. Астматичний статус

31. Чоловік, 46 років, скаржиться на задишку під час фізичного навантаження та напади ядухи, що виникають двічі на тиждень та зникають після інгаляції 2 доз сальбутамолу. Хворіє понад 20 років після перенесеної пневмонії. Постійно застосовує інтал. Стан погіршився після вірусної інфекції. Об'єктивно: температура тіла - 36,8 °С; ЧД - 22 за 1 хв, пульс - 90 за 1 хв, АТ - 140/85 мм рт. ст. Зріст - 176 см, маса тіла - 92 кг. Акроціаноз. Над легенями на фоні ослабленого везикулярного дихання - велика кількість розсіяних сухих свистячих хрипів. Який механізм порушення альвеолярної вентиляції є провідним при захворюванні пацієнта?

А. Перибронхіальний фіброз легень.

В. Гіперреактивність бронхів.

С. Порушення функції нервово-м'язового апарату.

Д. Порушення функції альвеолярно-капілярного бар'єру.

Е. Артеріальна гіпоксемія.

32. Хворий, 49 років, скаржиться на ядуху, кашель. Харкотиння не виділяє. Об'єктив­но: сидить, спираючись на стіл. Периферичних набряків немає. Дихання поверхневе, затруднене, розсіяні свистячі хрипи, значно подовжений ви­дих. Тони серця ослаблені, тахікардія. Ps - 92/хв., AT - 115/70 мм рт.ст. Печін­ка біля краю реберної дуги. Який попе­редній діагноз?

A. Бронхіальна астма

B. Серцева астма

C. Аспірація стороннього тіла

D. Хронічний обструктивний бронхіт

E. Астматичний статус

33. Хворий, 49 років, скаржиться на ядуху, кашель. Харкотиння не виділяє. Неодноразово застосовував сальбутамол, інтал, але без ефекту. Об'єктив­но: сидить, спираючись на стіл. Ціаноз обличчя, акроціаноз. Периферичних набряків немає. Дихання поверхневе, затруднене, місцями не вислуховується; розсіяні хрипи, значно подовжений ви­дих. Тони серця ослаблені, тахікардія. Ps - 112/хв., AT - 110/70 мм рт.ст. Печін­ка біля краю реберної дуги. Який попе­редній діагноз?

A. Бронхіальна астма, помірної важко­сті

B. Серцева астма

C. Аспірація стороннього тіла

D. Хронічний обструктивний бронхіт

E. Астматичний статус

34. Жінка, 34 років, протягом 15 років хворіє на бронхіальну астму. В останній час напади ядухи виникають 4-5 разів на тиждень, нічні напади - 2- 3 рази на місяць. Для купірування нападів застосовує сальбутамол. Об'єктивно: стан відносно задовільний. ЧД - 20 за 1 хв, ЧСС - 76 за 1 хв, АТ - 120/80 мм рт. ст. У легенях дихання везикулярне. Тони серця приглушені, ритм правильний. Який препарат необхідно призначити для профілактики нападів бронхіальної астми ?

А. Кортикостероїди ін'єкційні.

В. Регулярне застосування сальбутамолу.

С. Кортикостероїди інгаляційні.

Д. Кортикостероїди таблетовані.

Е. Кромоглікат натрію.

35. Хворий, 47 років, тривало спостерігається з приводу бронхіальної астми. Останнім часом напади почастішали, не купіруються інгаляціями астмопента та беротека. З призначення якого препарата доцільно почати інтенсивне лікування?

А. Глюкокортикоїди .

В. Бронходилататори .

С. Оксигенотерапія.

Д. Інфузійна терапія.

Е. Серцеві глікозиди.

36. У хворого, 52 років, пацієнта відділення щелепно-лицьової хірургії з анамнезом бронхіальної астми розвинувся тяжкий напад експіраторної задишки, супроводжується тяжким сухим кашлем з дистанційними хрипами, серцебиттям. Інгаляційний сальбутамол виявився неефективним Який препарат найдоцільніше ввести для невідкладної допомоги?

А. Строфантин.

В. Лазолван.

С. Еуфілін.

Д. Атровент.

Е. Преднізолон.

37. У хворого, 52 років, пацієнта відділення щелепно-лицьової хірургії з анамнезом бронхіальної астми розвинувся тяжкий напад експіраторної задишки, супроводжується тяжким сухим кашлем з дистанційними хрипами. Введений довенно еуфілін не дав бажаного ефекту. Який препарат найдоцільніше ввести для невідкладної допомоги?

А. Строфантин.

В. Сальбутамол.

С. Еуфілін.

Д. Атровент.

Е. Преднізолон.

38. У хворого важкий напад брон­хіальної астми триває більше 1 го­дини, незважаючи на застосування β- адреноміметиків інгаляційне та внутрі­шньовенне, еуфіліну та антихолінергічних засобів. Якими медикаментами необхідно доповнити невідкладну тера­пію?

A. В-адреноблокатори внутрішньовенно

B. Антигістамінні засоби

C. Нестероїдні протизапальні препарати

D. Кортикостероїди внутрішньовенно

E. Кортикостероїди інгаляційне

39. Пацієнт, 38 років, хворіє на бронхіальну астму близько 5 років. Напади ядухи легкі, знімаються таблеткою еуфіліну або двома вдихами сальбутамола. Щоночі між 4-ю і 5-ю годиною виникає утруднення дихання, яке знімається дозованим симпатоміметиком. Який бронхолітик порекомендуєте хворому перед сном для запобігання нічним симптомам?

А. Беротек.

В. Сальбутамол,

С. Антровент.

Д. Еуфілін.

Е. Ретардний теофілін (теопек)

40. Жінка 62-х років хворіє на бронхіальну астму. Скаржиться на появу стенокардитичного характеру болі за грудниною, перебої у роботі серця. Об'єктивно: температура тіла – 36,6ºС, пульс – 82 уд/хв., екстасистолія, АТ – 160/95 мм.рт.ст., ЧД – 18/хв. В легенях жорстке дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі хрипи. Який з препаратів протипоказаний для лікування ІХС в даній ситуації?

А. Верапаміл .

В. Пропранолол .

С. Нітросорбід .

Д. Амлодипін .

Е. Ритмілен.

41. Хворий, 65 років, скаржиться на експіраторну задишку, малопродуктивний кашель, загальну слабкість. В анамнезі: хворіє 18 років. Палить 25 років. Об'єктивно: ціаноз губ, обличчя набрякле, грудна клітка бочкоподібна, коробковий перкуторний звук, жорстке дихання, розсіяні сухі свистячі хрипи, тахікардія, печінка на 3 см виступає з-під краю ребрової дуги. У крові: ер. - 6,2 • 10 ¹²/л, Нв - 170 г/л, ШОЕ - 4 мм/ год. Рентгенологічно: легеневі поля підвищеної прозорості, легеневий малюнок посилений, корені розширені, тяжисті, гіпертрофія правого шлуночка. ОФВ1- 36%. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Хронічний обструктивний бронхіт.

В. Пневмоконіоз.

С. ХОЗЛ.

Д. Первинна емфізема легень.

Е. Бронхіальна астма.

42. Хворий, 65 років, скаржиться на яду­ху, кашель з виділенням червоного пінистиго харкотиння, відчуття нестачі повітря, страх смерті. Об'єктивно: ортопное. Шкіра бліда, акроціаноз, холо­дний липкий піт. Дихання жорстке, в нижньо-задніх відділах з обох сторін - вологі дрібно- та середньопухирчаті хрипи. ЧД - 40/хв. Тони серця різко приглушені. На верхівці серця – ритм галопу. Який найбільш імовірний попе­редній діагноз?

A. Крупозна пневмонія

B. Астматичний статус

C. Інфаркт-пневмонія

D. Бронхіальна астма.

E. Набряк легень

43. Чоловік, 72 років, який перебуває в блоці інтенсивної терапії з діагнозом ІХС, поширений передньобічний інфаркт міокарда (2-а доба), відзначає появу сухого кашлю, наростання задишки, що посилюється в положенні лежачи. Об'єктивно: температура тіла - 37,2°С. Акроціаноз Ортопное. Над легенями в нижніх відділах з обох боків вологі дрібнопухирчасті хрипи. ЧД - 28 за 1 хв. Тони серця приглушені, ЧСС відповідає величині пульсу і становить 110 за 1 хв, АТ - 130/70 мм рт. ст. Аналіз крові: Нв - 130 г/л, л. - 7,4- 10⁹г/л, ШОЕ - 24 мм/год. На рентгенограмі легень: посилення судинного малюнка з обох боків. Яка найбільш імовірна причина погіршення стану хворого?

А. Гострий бронхіт.

В. Лівошлуночкова серцева недостатність.

С. Інфаркт-пневмонія.

Д. Синдром Дресслера.

Е. Бактеріальна пневмонія.

44. У хворої, 60 років, на 3-й день після венектомії з приводу тромбофлебіту підшкірних вен, раптово з'явилося гостре відчуття нестачі повітря. Шкіра спочатку стала різко ціанотичною, а потім попелястого кольору. Виражене психомоторне збудження, тахіпное, загруднинний біль. Яке ускладнення виникло в даної хворої в післяопераційний період?

А. Інфаркт міокарда.

В. Астматичний статус.

С. Гіпостатична пневмонія.

Д. Тромбоемболія легеневої артерії.

Е. Клапанний пневмоторакс.

45. Чоловік, 55 років, скаржиться на різку задишку в стані спокою, сухий кашель. Три дні тому під час фізичного навантаження з'явився гострий біль у грудній клітці зліва, сухий кашель. Палить. Страждає від варикозного розширення вен. Об'єктивно: ціаноз губ, над легенями справа — легеневий звук, жорстке дихання, поодинокі сухі хрипи; зліва - коробковий звук, відсутні голосове тремтіння і дихання. У крові: л. - 4,2 • 10 ⁹ /л, ШОЕ - 4 мм/год. Рентгено­логічно: справа - легеневі поля емфізема­тозні, корені тяжисті; зліва - легеневий малюнок не визначається. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Тромбоемболія легеневої артерії.

В. Позалікарняна пневмонія.

С. Ексудативний плеврит.

Д. Бронхіальна астма.

Е. Спонтанний пневмоторакс.

46. Хворий, 28 років, скаржиться на сильний колючий біль під час дихання в лівій половині грудної клітки, сухий кашель, субфебрильну температуру. Хворіє 3 дні після переохолодження. Об'єктивно: положення хворого на правому боці, ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання, над легенями визначається ясний легеневий звук, зліва — послаблене везикулярне дихання. На вдиху та видиху вислуховуються тріскучі хрипи, які посилюються в разі натискування фонендоскопом і зберігаються в разі імітації дихання. На рентгенограмі: легеневі поля без змін, синус зліва розкривається неповністю. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Вогнищева пневмонія.

В. Сухий плеврит.

С. Гострий бронхіт.

Д. Спонтанний пневмоторакс.

Е. Міжреброва невралгія.

47. У хворого, 47 років, раптово з'явився різкий біль у лівій половині грудної клітки, що посилювався під час дихання, кашлю та натужування. Температура тіла - 37,2 °С, Нв - 120 г/л, л. - 6 • 10 ⁹/л п. - 2 %, е. - 2 %, с. - 67 %, лімф. - 25 %, мон. - 4 %, ШОЕ - 20 мм/год. На рентгенограмі: обмеженість рухливості купола діафрагми, зниження прозорості в області лівого синуса. Яка найбільш імовірна патологія зумовлює таку картину?

А. Інфаркт міокарда.

В. Напад стенокардії.

С. Сухий плеврит.

Д. Міжреброва невралгія.

Е. Пневмонія.

48. У хворого, який страждає на дисемінований туберкульоз, раптово з'явився сильний біль у правій половині грудної клітки та значно посилилася задишка. Об'єктивно: шкіра бліда, ЧСС — 120 за 1 хв. Справа дихання різко ослаблене, зліва — жорстке. Про що слід думати в даному випадку насамперед?

А. Сухий плеврит.

В. Інфаркт міокарда.

С. Спонтанний пневмоторакс.

Д. Тромбемболія легеневої артерії.

Е. Крупозна пневмонія.

49. Чоловік, 37 років, скаржиться на гострий біль у лівій половині грудної клітки, задишку, що посилюється під час будь-яких рухів. Захворів раптово після значного фізичного навантаження. Під час обстеження: помірний ціаноз обличчя, ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання. Перкуторно: зліва визначається тимпаніт, дихання ослаблене. ЧД - 24 за 1 хв. Тони серця ослаблені. ЧСС - 90 за 1 хв. На рентгенограмі видно лінію вісцеральної плеври. Назовні від неї легеневий малюнок відсутній. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Інфаркт міокарда.

В. Тромбоемболія легеневої артерії.

С. Спонтанний пневмоторакс.

Д. Лівобічна пневмонія.

Е. Лівобічний плеврит.

50. Хвора, 36 років, скаржиться на задишку, відчуття стиснення в правій поло­вині грудної клітки, підвищення темпера­тури тіла до 38,7°С, кашель з виділенням невеликої кількості слизисто-гнійного харкотиння. Хворіє понад тиждень. Скарги пов'язує з переохолодженням. Об'єктивно: легкий акроціаноз губ, пульс ритмічний, 90 за 1 хв, АТ 140/85 мм рт. ст. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Перкусія: справа нижче від кута лопатки прослуховується тупість з межею доверху. В цій ділянці дихання відсутнє. Який найбільш імовір­ний діагноз?

А. Абсцес правої легені.

В. Гостра правобічна нижньочасткова плевропневмонія.

С. Ателектаз правої легені.

Д. Гостра правобічна вогнищева пневмонія.

Е. Правобічний ексудативний плеврит.

51. Чоловік, 52 років, захворів поступово. Протягом 2 тижнів відмічає біль у лівій половині грудної клітки, підвищення температури тіла до 38—39 °С. Об'єктивно: ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання, голосове тремтіння над лівою легенею не проводиться. Відмічається тупість, більш інтенсивна в нижніх відділах цієї легені, зміщення правої межі серця вправо, різке послаблення дихання над лівою легенею. Хрипи не вислуховуються. Тони серця ослаблені, тахікардія. Який діагноз найбільш імовірний?

А. Інфаркт-пневмонія.

В. Спонтанний пневмоторакс.

С. Ателектаз легені.

Д. Циротичний туберкульоз.

Е. Ексудативний плеврит.

52. Пацієнту, 46 років, який скаржиться на задишку, із тимчасово невстановленим діагнозом за клініко-рентгенологічними показниками рекомен­довано плевральну пункцію. Під час пункції отримано 1000 мл рідини, яка має такі властивості: жовто-солом’яна, прозора, відносна густина - 1022, вміст білка - 6 %, проба Рівальта - позитивна, лейкоцити – 30-40 в п/з, еритроцити – 2-3 в полі зору. Для якого захворю­вання характерні ці патологічні зміни?

А. Рак легень.

В. Ексудативний плеврит.

С. Мезотеліома плеври.

Д. Туберкульоз легень.

Е. Серцева недостатність.

53. Пацієнту, 56 років, який скаржиться на задишку, із тимчасово невстановленим діагнозом за клініко-рентгенологічними показниками рекомен­довано плевральну пункцію. Під час пункції отримано 1000 мл рідини, яка має такі властивості: жовто-солом’яна, прозора, відносна густина - 1010, вміст білка - 1 %, проба Рівальта - негатив­на, ер. – 2- 3 в полі зору. Для якого захворю­вання характерні ці патологічні зміни?

А. Рак легень.

В. Ексудативний плеврит.

С. Мезотеліома плеври.

Д. Туберкульоз легень.

Е. Серцева недостатність.

54. Хворого, 50 років, госпіталізовано на 9-й день після початку захворювання зі скаргами на підвищення температури тіла до 38,5 °С, різку загальну слабкість, біль у ділянці правої лопатки під час дихання, сухий кашель. ЧД - 28 за 1 хв, пульс - 100 за 1 хв., ознаки інтоксикації. У ділянці правої лопатки визначають притуплення перкуторного звуку, бронхіальне дихання, поодинокі дрібно пухирчасті хрипи та крепітації. Через З доби виник напад кашлю з виділенням 200 мл гнійного харкотиння, після чого темпера­тура тіла знизилася. На рівні кута лопатки на фоні інфільтрації легені виявлено округле просвітлення з горизонтальним рівнем. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Рак легені з розпадом.

В. Кіста легені.

С. Гострий абсцес легені.

Д. Бронхоектазії.

Е. Обмежена емпієма плевральної порожнини.

55. Хворий, 52 років, хронічний алкого­лік, звернувся по допомогу у зв'язку з сильним кашлем і виділенням великої кількості смердючого харкотиння. Рентгенобстеження останній раз було 5 років тому. Захворю­вання почалося гостро, з ознобу, високої температури тіла (39—40 °С), яка трималася З тиж. Відзначає сильне схуднення. Під час вислуховування в нижній частці правої легені - багато вологих різнокаліберних хрипів, у міжлопатковій ділянці біля нижнього кута правої лопатки — амфоричне дихання. На оглядовій рентгенограмі в шостому сегменті правої легені відзначається велика порожнина розпаду 6x7 см з горизонтальним рівнем рідини. Мікобактер туберкульозу мікроскопічно не виявлено. Який попередній діагноз?

А. Бульозна емфізема легень.

В. Кавернозний туберкульоз легень.

С. Кіста легень.

Д. Гострий абсцес правої легені.

Е. Пухлина з розпадом.

56. У хворого, 39 років, 10 днів тому з'явилася гарячка, температура тіла — 39 °С, озноб, кашель із кров'янистим харкотинням з неприємним запахом, кількість якого з кожним днем збільшувалась. Об'єктивно: стан середньої тяжкості. Над легенями зліва нижче від кута лопатки - вкорочення перкуторного звуку, амфоричне дихання та вислу­ховуються вологі великопухирочасті хрипи. У крові: л. -14 • 10⁹/л, токсична зернистість нейтрофілів , ШОЕ — 50 мм/год. Про яке захворювання слід думати в першу чергу?

А. Рак легені.

В. Крупозна пневмонія.

С. Бронхопневмонія.

Д. Бронхоектатична хвороба.

Е. Абсцесс лівої легені.

57. У хворого було діагностовано пневмонію. Незважаючи на лікування з'явилася гектична гарячка, а потім виділення харкотиння «повним ротом». Яку хворобу можна запідозрити в першу чергу?

А. Бронхоектатичну хворобу,

В. Абсцес легені.

С. Крупозну пневмонію.

Д. Казеозну пневмонію.

Е. Стафілококову пневмонію.

58. Під час перкусії легень визначено ділянку з тимпанічним звуком, амфоричним диханням. Яку хворобу можна запідозрити в першу чергу?

А. Прорив у бронх абсцесу легені.

В. Гангрену легені.

С. Сухий плеврит.

Д. Бронхоектатичну хворобу.

Е. Пневмонію.

59. Чоловік, 38 років, захворів 2 тиж тому, з'явився кашель, загальна слабкість, підвищилась температура тіла до 38 °С. Стан різко погіршився до кінця 1-го тижня, коли з'явився озноб, проливний піт, надвечір температура тіла підвищилась до 39 °С. За 2 дні до госпіталізації у хворого з кашлем виділилась велика кількість смердючого харкотиння з кров'ю, після чого стан покращився. Пульс - 80 за 1 хв, ЧД - 20 за 1 хв, температура тіла - 37,6 °С .Які зміни можливі на рентгенограмі органів грудної порожнини?

А. Однорідна округла тінь у легеневому полі.

В. Наявність порожнини з горизонтальним рівнем рідини.

С. Зміщення середостіння в бік гомогенної тіні.

Д. Тінь у нижньому відділі з косою верхньою межею.

Е. Затемнення частки легені.

60. Хворий, 18 років, скаржиться на кашель з гнійним харкотинням до 150 мл на добу, випадки кровохаркання, експіраторну задишку, субфебрилітет, загальну слабкість, схуднення. Неодноразово хворів на пневмонію. Об'єктивно: зниженого харчування, шкіра бліда, ціаноз губ, пальці у вигляді барабанних паличок. Тимпанічний відтінок легеневого звуку, ослаблене везикулярне дихання, множинні різнокаліберні звучні вологі хрипи в нижніх відділах зліва. У крові: ер. – З • 10 ¹²/л, л. - 5,2• 10 ⁹/л, ШОЕ - 55 мм/год. Рентгенологічно: легеневі поля емфізематозні, лівий корінь деформований, розширений. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Бронхоектатична хвороба з локалізацією бронхоектазів у лівій нижній частці.

В. Пневмонія лівої нижньої частки.

С. Хронічний абсцес лівої нижньої частки.

Д. Лівобічна кістозна гіпоплазія.

Е. Лівобічна бронхопневмонія.

61. Чоловіка, 26 років, після перенесе­ного в дитинстві кору постійно турбує кашель з виділенням слизисто-гнійного харкотиння до 200 мл, переважно вранці. Періодично підвищується температура тіла до 38 °С. Вислуховуються сухі, а у нижніх ділянках легень вологі хрипи. На рентгено­грамі: великосітчаста деформація легеневого малюнка. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Хронічна пневмонія.

В. Хронічний бронхіт з бронхіальною обструкцією.

С. Бронхоектатична хвороба.

Д. Туберкульоз легень.

Е. Пневмосклероз.

62. Чоловік, 54 років, скаржиться на біль у грудній клітці, посилення задишки, кашель з виділенням харкотиння з прожилками крові. В анамнезі: тривалий кашель з гнійним харкотинням до 200 мл на добу, більше зранку, періодичне підвищення температури тіла до 37,8°С, пітливість, озноб. Палить з 14-річного віку. Об'єктивно: маса тіла знижена, шкіра із землистим відтінком, обличчя набрякле, пальці у вигляді барабанних паличок. У легенях на фоні ясного легеневого звуку визначаються ділянки притуплення, сухі та гучні велико- та середньопухирчасті хрипи. У крові: лейкоцитоз, помірно прискорена ШОЕ. Яка найбільш імовірна причина легеневої кровотечі у хворого?

А. Хронічний бронхіт.

В. Туберкульоз.

С. Бронхоектатична хвороба.

Д. Абсцес легені.

Е. Рак легені.

63. Хворий скаржиться на нестерпний кашель з виділенням до 600 мл за добу гнійного харкотиння шоколадного кольору з домішками крові, гнилісного запаху. Захворів гостро, температура тіла - 39 °С, гарячка не­правильного типу. На рентгенограмі: ділянка затемнення з порожниною у центрі, з неправильними контурами та рівнем рідини. У харкотинні був виділений анаеробний стрептокок. Яку хворобу можна запідозрити в першу чергу?

А. Бронхоектатична хвороба.

В. Абсцес легені.

С. Кавернозний туберкульоз.

Д. Гангрена легені.

Е. Рак легені з розпадом.

64. У хворого, 49 років, у стані алкогольного сп'яніння — неодноразове блювання, порушувалося дихання, застосовували штучну вентиляцію легень. Через 4 дні з'явився кашель з гнійним харкотинням до 250 мл/год, задишка. Об'єктивно: загальний стан хворого тяжкий, вимушене положення тіла на правому боці, шкіра бліда, тахіпное - 24 за 1 хв, Перкуторно: під правою ключицею притуплення, там же — везикулярне ослаблене дихання, поодинокі великопухирчасті хрипи. У крові: л. - 16,8 • 10 ⁹/л, ШОЕ - 58 мм/год. Рентгенологічно: справа в II і III сегментах негомогенне інтенсивне затемнення з множинними просвітленнями. Який діагноз найбільш імовірний?

А. Центральний рак правої верхньої частки.

В. Інфільтративний туберкульоз легень у фазі розпаду.

С. Правобічна зливна бронхопневмонія.

Д. Множинні аспіраційні абсцеси правої верхньої частки.

Е. Периферійний рак верхньої частки справа.

65. Чоловік, 64 років, скаржиться на кашель із слизовим харкотинням і прожил­ками крові, ядуху, субфебрилітет, загальну слабкість. Хворіє протягом 3 міс. Палить з дитинства. Об'єктивно: температура тіла -37,4 °С, ЧД - 26 за 1 хв., пульс - 82 за 1 хв., ритмічний, АТ - 130/85 мм рт. ст. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання, у цьому самому місці визначається притуплення перкуторного звуку і різке ослаблення дихання. Рентгенологічне дослідження: гомогенне затемнення легене­вого поля справа зі зміщенням середостіння в бік ураження. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Ексудативний плеврит.

В. Центральний рак правої легені ускладнений ателектазом.

С. Плевропневмонія.

Д. Туберкульоз легень.

Е. Бронхоектатична хвороба.

66. Чоловік, 56 років, алкоголік, раптово захворів: температура тіла підвищилася до 40 °С, загальна слабкість, з'явився кашель з темним мокротинням. Об'єктивно: стан тяжкий, температура тіла - 39,5 °С. ЧД - 30 за 1 хв. ЧСС - 106 за 1 хв, АТ -110/70 мм рт. ст. У легенях справа гучні вологі хрипи. Тони серця ослаблені, ритм правильний, тахікардія. На рентгенограмі легень: затемнення верхньої частки справа. Яке ускладнення, найбільш імовірно, може розвинутись у хворого?

А. Ендокардит.

В. Бронхоектази.

С. Перикардит.

Д. Абсцес легені.

Е. Легенева кровотеча.

67. Вигляд язика у хворого із функціональною диспепсією на фоні підвищеної кислотності шлункового соку:

1. чистий, сосочки добре виражені

2. чистий, сосочки згладжені

3. обкладений білим нальотом, сосочки добре виражені;

4. обкладений коричневим нальотом, сосочки згладжені

5. малиновий

68. Який вигляд має язик хворого зі зниженою секрецією шлункового соку?

1. чистий, сосочки добре виражені

2. чистий або дещо обкладений білим нальотом , сосочки згладжені

3. обкладений білим нальотом, сосочки добре виражені

4. обкладений коричневим нальотом, сосочки згладжені

5. малиновий

69. Дошкоподібний живіт характерний для:

1. метеоризму

2. асциту

3. вагітності

4. ожиріння

5. перитоніту

70. Для якого захворювання характерні “кинджальні болі” в епігастрії?

А. Виразкової хвороби шлунка

В. Виразкової хвороби 12-ти палої кишки

С. Виразкової хвороби шлунка, ускладненої кровотечею

Д. Виразкової хвороби 12-ти палої кишки, ускладненої кровотечею

Е. Виразкової хвороби, ускладненої перфорацією

71. Гострий нападоподібний біль у провому підребер’ї називається:

1. спленомегалією

2. метеоризмом

3. гепатолієнальним синдромом

4. меленою

5. печінковою колікою

72.Яке захворювання може ускладнюватись профузною кровотечею з патологічно змінених вен стравоходу?

А. Ерозивний езофагіт з кишковою метаплазією (стравохід Барретта)

В. Цироз печінки

С. Діафрагмальна кила

Д. Дивертикул стравоходу

Е. Синдром Меллорі-Вейса

73. Хворого віком 41 р., підвищеної ваги, після їжі турбує печія, жар за грудиною. Стан погіршується в положенні лежачи. При ендоскопії виявлено гіперемію слизової оболонки нижньої третини стравоходу. Ваш діагноз?

А. Ахалазія кардії

В. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

С. Стравохід Барретта

Д. Підозра на рак стравоходу

74. Чоловік, 20 років, скаржиться на печію, відрижку кислим. Об’єктивно:стан задовільний. Під час пальпації визначається болючість в надчеревній ділянці. ФГДС з морфологією біоптатів патології з боку слизової оболонки не виявила. Призначення якого препарату буде найбільш ефективним для курсового лікування виявлених симптомів?

А. Гастроцепіну.

В. Альмагелю.

С. Де - нолу.

Д. Пантопразолу.

Е. Метоклопраміду

75. Мінеральні води яких курортів України показані хворим з підвищеною кислотністю шлункового соку?

А. Хмільник.

В. Миргород.

С. Євпаторія.

Д. Моршин.

Е. Поляна.

76. У студента стоматологічного факультету під час екзаменаційної сесії на фоні психічного напруження, зловживання кавою і куріння появились ниючі болі в епігастральній області та печія натще, а також після вказаних провокуючих факторів. Скарги зменшувались після прийому мінеральної води. При зверненні в студентську поліклініку було рекомендовано дообстеження та фоновий прийом препарату з групи Н₂- гістаміноблокаторів. Який з вказаних препаратів належить до цієї групи ?

А. Фамотидин ( квамател ).

В. Омепразол

С. Гастроцепін

Д. Кларитин.

Е. Альмагель.

77. Який з перерахованих антисекреторних препаратів відноситься до блокаторів протонної помпи?

А. Маалокс

В. Сандостатин

С. Фамотидин (квамател)

Д. Гастроцепін

Е. Езомепразол

78. Який з перерахованих препаратів відноситься до прокінетиків?

А. Лоперамід (імодіум)

В. Фамотидин (квамател)

С. Домперидон (мотіліум)

Д. Пантопразол (контролок)

Е. Пірензепін (гастроцепін)

79. Для позастравохідних прояів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби характерні всі зміни крім однієї:

А. Ротогорлянкові симптоми

В. Респіраторні симптоми

С. Анемія

Д. Руйнування зубної емалі

Д. ЛОР- зміни

80.До антисекреторних препаратів відносяться всі,крім:

А.Пантопразолу

В.Фамотидин

С.Гастроцепіну

Д.Атропіну

Е. Метронідазолу

81.До антигелікобактерних препаратів відносяться всі, крім:

А.Левофлоксацину

В.Тетрацикліну

С.Кларитроміцину

Д.Метронідазолу

Е. Омепразолу

82.Хронічний гастрит типу А –це:

А.Аутоімунний атрофічний гастрит

В.Хімічний гастрит

С.Бактеріальний антральний гастрит

Д.Еозинофільний гастрит

Е.Лімфоцитарний гастрит

83.При хронічному гастриті типу А в слизовій оболонці шлунку домінують явища:

А.Запалення

В.Атрофії

С.Метаплазії

Д.Ерозивного процесу

Е.Виразкового процесу

84.У хворої, 44 років, на протязі останніх 5 років спостерігаються важкість у животі, відрижки після їжі, останні 2 роки - знижений апетит та помірне схуднення. При первинному обстеженні : ендоскопічно - явища дифузного гастриту. Дані рН-метрії: базальна рН тіла шлунку- 7,2-7,8; антрума- 7,6-7,8; стимульована пентагастрином рН тіла шлунку- 6,8-7,4; антрального відділу- 6,9-7,4. Як трактувати дані показники рН ?

А. Нормальна кислотність шлунку.

В. Різко підвищена кислотність шлунку.

С. Різко знижена кислотність шлунку.

Д. Помірно знижена кислотність шлунку.

Е. Помірно підвищена кислотність шлунку.

85.У пацієнта, 45 років, який хворіє на хронічний гастрит, під час внутрішньошлункової рН - метрії встановлено, що рН в області тіла та дна становить 6,0, а в області антрума - 7, 0. Який з типів хронічного гастриту найбільш імовірний в цьому випадку?

А. Аутоімунний пангастрит.

В. Нр - асоційований антрум - гастрит.

С. Криптогенний ерозивний антрум - гастрит.

Д. Рефлюксний антрум - гастрит.

Е. Гастрит при хворобі Крона.

86.У хворого, 60 років, під час обстеження виявлено хронічний аутоімунний гастрит із секреторною недостатністю. Який препарат найбільш показаний даному хворому?

А. Ранітидин.

В. Де-нол.

С. Шлунковий сік.

Д. Алмагель.

Е. Омепразол

87.У хворого, 60 років, під час обстеження виявлено хронічний аутоімунний гастрит із секреторною недостатністю. Який препарат не показаний даному хворому?

А.Плантаглюцид

В.Мезим форте

С.Шлунковий сік.

Д.Пентагастрин.

Е.Омепразол

88.Хронічний гастрит типу В –це:

А.Аутоімунний фундальний гастрит

В.Хімічний гастрит

С. Нр - асоційований антрум - гастрит.

Д.Еозинофільний гастрит

Е.Лімфоцитарний гастрит

89.Етіологічним чинником хронічного гастриту типу В є:

А. Неlісоbасtеr руlоrі

В.Нераціональне харчування

С.Антитіла до парієтальних клітин

Д.Нестероїдні протизапальні препарати

Е.Жовчні кислоти

90.При хронічному гастриті типу В в слизовій оболонці шлунку домінують явища:

А.Запалення

В.Атрофії

С.Метаплазії

Д.Ерозивного процесу

Е.Виразкового процесу

91.Який з варіантів терапії хронічного гастриту типу В не є оптимальним :

А.Омепразол, амоксицилін, метронідазол

В. Омепразол, тетрацилін, атропін

С. Омепразол, амоксицилін, левофлоксацин

Д. Омепразол, амоксицилін, кларитроміцин

Е. Омепразол, амоксицилін, тетрациклін

92.Етіологічним чинником хронічного гастриту типу С є:

А. Неlісоbасtеr руlоrі

В.Нераціональне харчування

С.Антитіла до парієтальних клітин

Д.Стрес

Е. Рефлюкс жовчних кислот

93.Хворий, 60 років, скаржиться на відсутність апетиту, переважно до м'ясної їжі, тяжкість у надчеревній ділянці, нудоту, загальну слабкість. Хворіє останні 2 місяці; схуд на 4 - 5 кг. Язик блідий, обкладений, сухий, надчеревна ділянка болюча, черевна стінка резистентна. У калі позитивна реакція на приховану кров. У крові: л. - II • 10⁹/л, НЬ - 96 г/л, п - 14%, ШОЕ - 48 мм/год. Який метод дослідження найбільш доцільний?

А. Ретроградна холангіографія.

В. ФГДС з біопсією.

С. Колоноскопія з біопсією

Д. Пункційна біопсія печінки.

Е. Ректороманоскопія з біопсією.

94. Хворий, 24 років, звернувся в поліклініку зі скаргами на біль у надчеревній ділянці через 1 - 1,5 год після їди, нічний біль, часте блювання, яке приносить полегшення. Багато палить, випиває. Об’єктивно: язик чистий. Під час поверхневої пальпації живота виявлено м’язовий дефанс, біль справа вище від пупка. Лабораторно: реакція на приховану кров в калі позитивна. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Хронічний холецистит.

В. Хронічний гастрит.

С. Виразкова хвороба.

Д. Хронічний ентерит.

Е. Хронічний коліт

95. У хворого, 25 років, восени з’явились печія, закрепи, біль у надчеревній ділянці, що виникають через 1,5 - 2 години після їди, інколи вночі. Біль посилюється у разі вживання гострої, солоної і кислої їжі, зменшується після застосовування соди і грілки. Хворіє протягом року. Хворий зниженого харчування, язик не обкладений, вологий. Під час перкусії і пальпації живота визначається болючість в мезогастрії, у цій самій ділянці - резистентність м’язів передньої черевної стінки. Який діагноз найбільш імовірний?

А. Автоімунний гастрит.

В. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки.

С. Діафрагмальна грижа.

Д. Жовчокам’яна хвороба.

Е. Хронічний панкреатит.

96. Хворий, 80 років, скаржиться на зниження апетиту, печію, нудоту, періодичне блювання після їди, помірний біль у надчерев’ї під мечеподібним відростком постійного характеру, з іррадіацією в спину та праве підребер’я. Хворіє протягом року.Об’єктивно: язик обкладений білим нальотом, сосочки згладжені. Живіт м’який, помірно болючий у надчерев’ї під мечоподібним відростком. Печінка не збільшена. Дані ФГДС: по малій кривизні визначається дефект розміром 1,0×0,8 см, неглибокий, з чіткими контурами, з помірним інфільтративним валом та некротичним нальотом на дні. Яка найбільш імовірна патологія зумовлює таку картину?

А. Рак шлунка.

В. Хронічний ерозивний гастрит.

С. Виразкова хвороба шлунка.

Д. Гостра ерозія шлунка.

Е. Саркома шлунка.

97. Чоловік, 42 років, скаржиться на тупий біль у надчеревній ділянці через 1,5 - 2 год після їди, нудоту, кислу регургітацію, схильність до закрепів. Хворіє приблизно 10 років, загострення - щорічно. Об’єктивно:температура тіла - 36,5˚С, ЧД - 18 за 1 хв, пульс - 72 за 1 хв, АТ - 120/75 мм. рт. ст. Пальпаторно: напруження м’язів та біль справа від пупка. Який рентгенологічний симптом є прямим і найбільш характерним для захворювання пацієнта?

А. Дефект наповнення.

В. Симптом ніші.

С. Конвергенція складок слизової оболонки шлунка.

Д. Стовщення та ригідність складок слизової оболонки шлунка.

Е. Пілороспазм.

98. У 20-річного службовця з’явився голодний біль у надчеревній ділянці, що супроводжувався печією. Вживання їжі знімає біль, але через 1,5 год біль знову відновлюється. Хворий часто вживає соду, яка полегшує стан на короткий період часу. Який з перелічених методів найбільш інформативний для діагностики?

А. Езофагогастродуоденоскопія.

В. Рентгеноскопія травного тракту.

С. Зондове дослідження шлункового соку

Д. рН - метрія шлунку.

Е. Аналіз калу на приховану кров.

99. Хворий, 32 років, протягом 5 років хворіє на хронічний гастродуоденіт. Палить, харчується нерегулярно. Обіймає керівну посаду. Протягом останнього місяця з’явився нічний та голодний біль. Об’єктивно: визначається локальна болючість, резистентність та позитивний симптом Менделя в пілородуоденальній зоні. Дані ФГДС: виразка на передній стінці дванадцятипалої кишки. Який з факторів є провідним у виникненні даної патології?

А, Паління.

В. Порушення моторної функції.

С. Інфікованість Helicobacter pylori .

Д. Порушення харчування.

Е. Стресовий фактор.

100. У хворого, 32 років, з виразковою хворобою 12-палої кишки при рН-метрії шлункового соку встановлено, що базальна рН тіла шлунку досягає 0,9, а антрального відділу- 1,6.

Ваше заключення за даними рН-метрії :

А. Помірно знижена кислотоутворююча функція шлунку

В. Різко підвищена кислотоутворююча функція шлунку

С. Нормальна кислотоутворююча функція шлунку

Д. Помірно підвищена кислотоутворююча функція шлунку

Е. Різко знижена кислотоутворююча функція шлунку

101. У мужчини, 34 років, на фоні незбалансованого харчування, нервових і фізичних перевантажень появились болі в епігастрії натще і через 1-1,5 годин після їжі, періодична печія після гострої та кислої їжі, відрижки повітрям і кислим, нудоти переважно натще. Рентгеноскопія шлунку і 12-палої кишки: виразкова "ніша" на задній стінці цибулини. Дихальний тест ( після перорального прийому сечовини, міченої радіоактивним вуглецем ) - позитивний. Яка з вказаних схем лікування забезпечить кращу антихелікобактерну дію при вперше виявленій виразці 12-палої кишки ?

А. Де-нол + метронідазол + квамател ( фамотидин ).

В. Тетрациклін + вентер ( сукральфат) + контролок ( пантопразол).

С. Амоксицилін + метронідазол + рабепразол .

Д. Солкосерил + маалокс + омепразол.

Е. Гастроцепін + цитотек + ранітидин.

102. У чоловіка, 52 років, що хворіє на ерозивний гастрит, виразкову хворобу цибулини 12-п.к. прогресує загальна слабкість, серцебиття, запаморочення. Об’єктивно: блідість і сухість шкіри та слизових оболонок, ангулярний стоматит. Пульс - 104 за 1 хв, тони серця приглушені, систолічний шум біля верхівки й основи серця. АТ - 130/75 мм. рт. ст. Печінка та селезінка не пальпуються .У крові виражена гіпохромна анемія. Який патогенетичний фактор може бути найважливішим у розвитку анемії в даному випадку?

А. Дефіцит вітаміну В₁₂.

В. Крововтрата.

С. Інтоксикація.

Д. Гемоліз еритроцитів.

Е. Дефіцит фолієвої кислоти.

103.Хворий 25 років пройшов курс ліку­вання у гастроентерологічному відді­ленні з виразковою хворобою. Через 2 тижні у пацієнта з'явився постійний біль, який наростав і не купірувався ­лікарськими засобами. Живіт болісний у епігастрії, помірний дефанс у пілоро-дуоденальній ділянці. Розвитком яко­го ускладнення, найімовірніше, зумовлене погіршення стану хворого?

А. Перфорація

B. Малігнізація

C. Стеноз

D. Пенетрація

E. Кровотеча

104. Хворий, 51 року, скаржиться на відчуття тяжкості у надчеревній ділянці після вживання їжі, відрижку з тухлим запахом, блювання після переїдання. Довгий час хворіє на виразку пілоричного відділу шлунка з частими загостреннями. Об’єктивно: маса тіла знижена, нижня межа шлунка на 4 - 5 см нижче пупка, визначається шум плескоту натще. Яке ускладнення виразкової хвороби розвинулось у хворого?

А. Перфорація виразки.

В. Пілоростеноз.

С. Перивісцерит.

Д. Пенетрація.

Е. Малігнізація виразки.

105. Чоловік, 60 років, протягом 23-х років хворів на виразкову хворобу шлунку (антрального відділу). Протягом останніх 9-й місяців змінився характер болів - вони стали постійними, з періодичним підсиленням та зменшенням, знизився апетит, розвилася значна загальна слабість. Хворий за даний час схуд на 8 кг. Пальпаторно - болючість в епігастральній зоні. Аналіз шлункового соку - різко знижена кислотність. Рентгенологічно: в антральному відділі шлунка — "ніша" діаметром до 2,5 см, ригідність стінки, "географічний малюнок" слизової оболонки.

Про який патологічний процес слід думати ?

А. Загострення виразкової хвороби шлунку.

В. Пенетрація виразки шлунку в підшлункову залозу.

С. Малігнізація виразки (рак шлунку).

Д. Склерозування виразки з розвитком атрофічних змін.

Е. Приєднання дизбактеріозу до основного захворювання.

106. До адсорбентів відноситься:

А.Смекта.

В.Церукал

С.Реасек.

Д.Но-шпа.

Е.Омепразол

107.До адсорбентів відносяться:

А.Ранітидин

В.Імодіум

С.Ентеросгель

Д.Атропін

Е.Фамотидин

108.До ферментних препаратів відносяться всі крім одного:

А. Фестал

В. Мезим-форте

С. Панкреатин

Д. Креон.

Е. Преднізолон

109. Жінка, 39 років, скаржиться на помірну загальну слабкість, схуднення на 4 кг за півроку, періодичні болі в області пупка розпираючого характеру через 3–4 години після їжі, метеоризм, урчання в животі, стілець до 4 разів на добу, великого об’єму (поліфекалія); ламкість нігтів, періодичні висипання на шкірі після прийому молока або жирної їжі. Копроскопія: стілець жовтуватого кольору, стеаторея +++, креаторея +; a-амілаза сечі – 64 г/(год. л). В анамнезі – перенесений лямбліоз. Ваш попередній діагноз?

А.Хронічний гіпоацидний аутоімунний гастрит (тип А)

B.Хронічний ентерит

С.Хронічний рецидивуючий панкреатит

D.Хронічний коліт

Е.Хвороба Крона

110. Чоловік, 38 років, скаржиться на помірну загальну слабкість, схуднення на 3 кг за півроку, періодичні болі в області пупка розпираючого характеру через 1–2 години після їжі, метеоризм, урчання в животі, стілець до 3 разів на добу, великого об’єму (поліфекалія). Копрологічний аналіз при хронічному ентериті характеризується наявністю:

А.Поліфекалії,стеатореї,амілореї,креатореї.

B.Слизу в великій кількості

С.Крові та гною в калі

D.Крові в калі

Е.Гною в калі

111.У хворого, 47 років, спостерігаються приступоподібні оперізуючі болі в верхній половині живота з ірадіацією в спину, нудоти, що посилюються після жирної чи гострої їжі. Об’єктивно – болючість у точці Губергріца, діастаза сечі – 1024 ОД, у крові (a-амілаза) – 146 ммоль/год. л.

Ваш попередній діагноз?

A.Хронічний ентерит

B.Хронічний коліт

C.Хвороба Крона

D.Хронічний гіпоацидний аутоімунний гастрит (тип А)

E.Хронічний панкреатит

112.У дитини другого року життя протягом останніх місяців з включенням в добовий раціон продуктів,що виготовлені з пшениці ,спостерігається анорексія, блювання, млявість, поступове зниження маси тіла, нестійкий стілець. Дитина зниженого відживлення, збільшений живіт за рахунок метеоризму. Кал пінистий, сіруватий, дещо ахолічний, блискучий, у значній кількості, з різко неприємним запахом.Дані копрологічного аналізу:поліфекалія,кал напівоформлений,блискучий.При мікроскопічному дослідженні виявляється велика кількість жиру-стеаторея. Який діагноз найбільш ймовірний?

A.Целіакія

B.Муковісцидоз

C. Ексудативна ентеропатія

D.Дисахаридазна недостатність

E. Хронічний ентерит

113. Дитині 12 міс. поставили діагноз – целіакія. При призначенні дієти з раціону харчування необхідно виключити:

А.М’ясо

B. Овочі

C. Фрукти

D. Хліб

E. Гречану кашу

114. Дитині 12 міс. поставили діагноз – целіакія. При призначенні дієти в раціон харчування необхідно включити:

А.Манну кашу

В.Вівсяну кашу

С.Пшеничну кашу

D. Перлову кашу

E. Гречану кашу

115.Хворий Д., 35 років, скаржиться на розлиті болі мінливої локалізації в животі середньої інтенсивності, що виникають через 20–30 хвилин після їжі або зранку, метеоризм, часті (до 7–9 разів на добу) проноси (водянистий стілець невеликого об’єму зі слизом), тенезми. Акт дефекації тимчасово зменшує або знімає біль. В анамнезі – перенесена 10 років тому харчова токсикоінфекція. Об’єктивно: болючість в нижній половині живота. Копроскопія: кал темного кольору, слиз, йодофільна флора ++, амілорея (перетравлена клітковина ++, крохмаль +). Ваш попередній діагноз?

1. Неспецифічний виразковий коліт.

2. Невиразкова диспепсія.

3. Хронічний ентерит.

4. Хронічний (невиразковий) коліт.

5. Хронічний панкреатит.

116. Хворий 48 років скаржиться на ни­ючий біль у бокових відділах живота, який зменшується після дефекації та отходження газів, чергування проносів та запорів. 2 роки тому переніс дизенте­рію. Під час пальпації живота виявля­ється болісність, чергування спазмованих та атонічних відділів товстої кишки. Який метод обстеження є найбільш інформативним для визна­чення діагнозу?

A. Копроцитограма у динаміці

B. УЗД органів брюшної поржнини

C. Ректороманоскопія

D. Колоноскопія

E. Пальцеве дослідження прямої кишки

117. Який з перерахованих препаратів відноситься до спазмолітиків?

А. Імодіум

В. Мотіліум

С. Но-шпа

Д. Пантопразол

Е. Фамотидин

118.Хворий К., 40 років, поступив у клініку зі скаргами на частий стілець з домішками слизу , крові та гною, біль в лівій здухвинній ділянці живота, субфебрильну температуру тіла. Хворіє протягом 1,5 року. Об`єктивно: загальний стан середньої важкості. Шкіра бліда. Язик сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт: при поверхневій пальпації – локальна болючість в лівій здухвинній ділянці; при глибокій пальпації – ущільнення сигмовидної кишки, низхідного відділу поперечноободової кишки. Заг. аналіз крові: ер. – 3,8 х 10¹²/ л, Нв – 118 г / л, лейк. – 8,3 х 10⁹/ л, ШОЕ – 24 мм /год. Колоноскопія: набряк слизової оболонки прямої та сигмовидної кишки, її кровоточивість, виразки.Ваш попередній діагноз?

А.Хронічний ентерит

В.Хвороба Крона

С.Неспецифічний виразковий коліт

Д.Целіакія

Е.Псевдомембранозний коліт

119.Хвора А., 38 років, поступила у клініку зі скаргами на частий стілець з домішками слизу , крові та гною, біль в лівій здухвинній ділянці живота, субфебрильну температуру тіла. Хворіє протягом 3-х років. Об`єктивно: загальний стан середньої важкості. Шкіра бліда. Язик сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт: при поверхневій пальпації – локальна болючість в лівій здухвинній ділянці; при глибокій пальпації – ущільнення сигмовидної кишки, низхідного відділу поперечноободової кишки. Заг. аналіз крові: ер. – 3,8 х 10¹²/ л, Нв – 118 г / л, лейк. – 8,3 х 10⁹/ л, ШОЕ – 37 мм /год. Попередній діагноз-неспецифічний виразковий коліт. Вкажіть найбільш інформативний метод, який дозволяє підтвердити діагноз :

А.Посів калу.

В.Копрограма.

С. УЗД органів черевної порожнини.

Д.Аналіз калу на приховану кров.

Е.Колоноскопія.

120.У юнака 20 років  переймистий біль у животі, порушення стільця. Схуд на 10 кілограмів за останній рік. Живіт м’який, болючий по ходу товстого кишечника, особливо зліва. На основі клініколабораторних даних та колоноскопії виставлено діагноз неспецифічного виразкового коліту. Які зміни стільця найбільш характерні для неспецифічного виразкового коліту?

1. Частий несформований, пінистий з кислим запахом.

2. Діарея з кров’ю, слизом, домішками гною.

3. Пінистий, містить часточки неперервної їжі, великого об’єму.

4. Чергування закрепів зі слизистими проносами.

5. Періодичні закрепи, стілець зі слідами свіжої крові.

121.Для панкреатичних болів характерно:

A. Поява болів натще.

B. Зв’язок з порушенням дієти, посилення болів після обіду, оперізуючий характер болю.

С. Поєднання з дисфагією.

D. Поєднання з закрепами.

Е. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга.

122.Який з лабораторних тестів найбільш інформативний при загостренні хронічного панкреатиту?

A. Визначення ШОЕ.

B. Залишковий азот крові.

С. С-реактивний протеїн.

D. Амілаза сечі (діастаза).

Е. Загальний білок крові.

123. Хворий, 66 років, скаржиться на постійний тупий біль в лівому підребер’ї після вживання жирної та копченої їжі, блювання, яке не приносить полегшення. Калові маси блискучі, з неприємним запахом. Хворіє протягом 8 років; зловживає алкоголем, багато палить. Об’єктивно: зниженого харчування. Шкіра бліда і суха. Язик з білим нальотом. Живіт помірно здутий, відзначається біль у зоні Шоффара, Губергріца - Скульського, точках Дежардена, Мейо - Робсона. Про яке захворювання можна подумати в першу чергу?

А. Хронічний панкреатит.

В. Хронічний холецистит.

С. Виразкова хвороба.

D. Хронічний гастродуоденіт.

Е. Хронічний коліт.

124. Хворий, 52 років, скаржиться на оперізуючий біль у верхній половині живота, нудоту, блювання 1-2 рази на добу. Хворіє близько 10 років. Заго­стрення 2-3 рази на рік, зазвичай пі­сля вживання алкоголю. Зниженого харчування. Шкіра суха, злегка жов­тянична. Живіт в епігастрії, а також у зоні Шоффара болісний і резистентний. Відзначається позитивний сим­птом Мейо-Робсона. Яка головна лан­ка патогенезу цього захворювання?

А. Активація протеолітичних фермен­тів у підшлунковій залозі

B. Порушення активності ентерокінази в кишечнику

C. Зниження всмоктування поживних речовин у тонкій кишці

D. Утруднення відтоку жовчі з біліарної системи

E. Підвищена продукція соляної кисло­ти у шлунку.

125. Хворий страждає на хронічний панкреатит з вираженим порушенням зовнішньосекреторної функції. Після вживання гострих, м’ясних, жирних страв, алкоголю відзначає кашоподібний об’ємний кал, при копроскопії якого виявляться явища стеатореї і креатореї. Зниження продукції якого фактора є найбільш імовірною причиною креатореї?

А. Амілази.

В. Ліпази.

С. Соляної кислоти.

D. Трипсину.

Е. Лужної фосфатази.

126. Чоловік, 46 років, скаржиться на ниючий біль у надчеревній ділянці зліва, нудоту, відрижку повітрям, проноси після вживання жирних страв, метеоризм, гурчання в животі, схуднення. Хворіє близько 25 років, коли через нерегулярне харчування став відмічати біль у надчеревній ділянці, відрижку повітрям, пізніше після погрішності в дієті - проноси, смердючий жирний кал. Яким ферментним препаратом з високим вмістом ліпази краще всього коригувати екзокринну недостатність підшлункової залози у пацієнта?

А. Панкреатином

В. Фесталом

С. Солізимом

D. Мезимом форте

Е. Креоном.

127.Хвора А., 26 років, скаржиться на періодичний помірний біль спастичного характеру в правому підребер’ї, періодично – нудоту при нервових перевантаженнях та після жирної їжі. Об’єктивно: печінка не збільшена, пальпаторно – болючість в правому підребер’ї. Температура тіла 36,7 ^оС. Пульс – 72 уд./хв., ритмічний, задовільного наповнення та напруження, АТ – 125/80 мм рт. ст. При дуоденальному зондуванні, яке супроводжувалося нудотою, тривалість фази закритого сфінктера Одді – 10 хвилин, тривалість фази випорожнення жовчного міхура – 11 хвилин, її об’єм – 15 мл. УЗО – жовчний міхур невеликих розмірів, товщина стінок 2 мм, підшлункова залоза без видимих змін. Ваш попередній діагноз?

1. Загострення хронічного холециститу.

2. Гострий холецистит.

3. Гіпертонічно-гіперкінетична біліарна дискінезія.

4. Дискінезія жовчного міхура по гіпотонічному типу.

5. Хронічний панкреатит, гіпертонія сфінктера Одді, гіпокінезія жовчного міхура.

128. Про яке захворювання може свідчити наявність лейкоцитів у жовчі порції «B» при проведенні дуоденального зондування?

A. холецистит

B. гепатит

C. дуоденіт

D. гастрит

E. холангіт

129. Хвора, 18 років, підвищеного харчу­вання, скаржиться на раптову появу болю у правому підребер'ї, що іррадіює у праве над­пліччя, гіркоту в роті, нудоту, однора­зове блювання. Захворювання пов'язує з вживанням жирної їжі. Об'єктивно: язик сухий, обкладений білим нальо­том. Живіт симетричний, бере участь в акті дихання. Під час пальпації: напру­ження м'язів передньої черевної стінки та виражена болісність у правому під­ребер'ї. Який найбільш імовірний діа­гноз?

A. Гострий апендицит

B. Гострий гепатит

C. Гострий панкреатит

D. Гострий гастрит

E. Гострий холецистит

130. У жінки, 37 років, спостерігаються періодичні ниючі чи розпираючі спастичні болі в правому підребер'ї, гіркота в роті, легкі нудоти та метеоризм - після жирної, гострої їжі, при нервових навантаженнях. Субфебрилітет, помірна загальна слабкість, втомлюваність. Об'єктивно: болючість пальпаторно в точці Кера, печінка не збільшена, симптомів подразнення очеревини нема. Дуоденальне зондування- у IV порції -лейкоцити 20-30 у полі зору, за 60 хвилин виділилось 90 мл жовчі. УЗД- потовщення стінок жовчного міхура до 7-8 мм, збільшення об'єму органа. Хворіє з періодичними погіршеннями стану 6 років.

Ваш імовірний діагноз ?

А. Жовчокам'яна хвороба, калькульозний холецистит.

В. Хронічний некалькульозний холецистит, гіпотонічно-гіпокінетична дискінезія жовчного міхура.

С. Гіпертонічно-гіперкінетична дискінезія жовчного міхура.

Д. Хронічний некалькульозний холецистит, гіперкінезія жовчних протоків.

Е. Хронічний рецидивуючий холангіт з явищами помірного протокового холестазу.

131. Хвора, 38 років, прокинулась вночі від раптового різкого кинджального болю в правому підребер'ї, який іррадіював у праву лопатку та праву ключицю. Біль супроводжувався нудотою, повторним блюванням, що не приносить полегшення. Позитивні симптоми Ортнера, Кера, Мерфі, Мюссі-Георгієвського. Пальпаторно - різка болючість у правому підребер'ї. Анамнестично встановлено, що подібні болі меншої інтенсивності турбували місяць тому назад, пройшли самостійно. Спеціально раніше не обстежувалась.

Який попередній діагноз буде найімовірнішим ?

А. Загострення хронічного некалькульозного холециститу

В. Заворот кишок

С. Ниркова колька

Д. Приступ "печінкової кольки" ( жовчокам'яна хвороба)

Е. Загострення хронічного панкреатиту.

132. Жінка 60 років скаржиться на не­стерпні болі в правому підребер'ї. В анамнезі - гострий панкреатит. Темпе­ратура - 38,2°С. Об'єктивно: жовтяничність склер. Симптомів подразнення очеревини немає. Позитивні симптоми Ортнера, Кера. Діа­стаза сечі - 85 г/год. Який діагноз най­більш вірогідний?

A. Хронічний панкреатит

B. Калькульзний холецистит

C. Гострий холангіт

D. Жовчокам’яна хвороба без холециститу

133. Хвора, 50 років, протягом року скаржиться на напади болю в правому підребер’ї, які виникають переважно після вживання жирної їжі. Протягом останнього тижня напади повторювалися щодня, стали більш болючими. На 3 - ій день перебування в стаціонарі з’явилися субфебрилітет, жовтяничність склер і шкірних покривів, світлі випорожнення і темна сеча. У крові: нейтрофільний лейкоцитоз (13,1 •10⁹/л), ШОЕ - 28 мм/год. Який попередній діагноз?

А. Гіпертонічна дискінезія жовчного міхура

В. Хронічний панкреатит, рецидивуюча форма

С. Жирова дистрофія печінки

Д Хронічний холангіт у фазі загострення

Е. Хронічний калькульозний холецистит у фазі загострення.

134. Жінка, 48 років, звернулася до лікаря зі скаргами на нападоподібний біль у правому підребер’ї, нудоту. На 2-й день з’явилася жовтяниця. Подібні напади з рецидивуючою жовтяницею повторювалися двічі протягом 1,5 року. Об’єктивно: жовтяничність склер, язик сухий, живіт здутий, болючий в зоні Шоффара, позитивний симптом Ортнера. У крові: л. - 10,0 •10⁹/л, п. - 16% ШОЕ - 25 мм/год. Яке додаткове дослідження найбільш доцільно провести для встановлення діагнозу?

А. Лапароскопію

В. УЗД черевної порожнини

С. Дуоденальне зондування

Д. Холецистографію

Е. Оглядову рентгенограму черевної порожнини.

135. Хвора, 35 років, прокинулася вночі від раптового, різкого болю в правому підребер’ї, що іррадіював у праву лопатку. Біль супроводжувався нудотою та повторним блюванням. Симптоми Кера та Мерфі позитивні. Що з перерахованого є найбільш ефективним для купірування нападу?

А. Анестезин

В. Морфін

С. Атропін або інші холінолітики

Д. Метоклопрамід

Е.Лідокаїн.

136.Основними етіологічними факторами розвитку хронічний гепатитів є всі, крім:

А.Вірусного генезу

В.Паління тютюну

С.Аутоімунного генезу

Д.Медикаментозного генезу

Е.Токсичного генезу

137.Для цитолітичного синдрому при хронічному гепатиті характерно:

А.Поява ревматоїдного фактору

В.Підвищення рівня трансаміназ

С.Зменшення кількості еритроцитів

Д.Підвищення рівня лужної фосфатази

Е.Підвищення рівня імуноглобулінів

138.Для холестатичного синдрому при хронічному гепатиті характерно:

А.Поява ревматоїдного фактору

В.Підвищення рівня трансаміназ

С.Зменшення кількості еритроцитів

Д.Підвищення рівня лужної фосфатази

Е.Підвищення рівня імуноглобулінів

139.Поняття „спленомегалія” включає:

А.Наявність анемії

В.Наявність лейкопенії

С.Наявність тромбоцитопенії

Д.Збільшення розмірів селезінки

Е. Наявність анемії, лейкопенії, тромбоцитопенії

140.Для клініки хронічних гепатитів характерно все, крім:

А.Жовтяниці

В.Позапечінкових знаків

С.Артралгій

Д.Зменшення розмірів печінки

Е.Збільшення розмірів селезінки

141.Для синдрому печінкової недостатності характерно :

А.Підвищення рівня глобулінів

В.Зниження рівня лейкоцитів

С.Підвищення рівня загального холестерину

Д.Зменшення розмірів печінки

Е.Зменшення рівня альбумінів

142.Базисна терапія аутоімунного гепатиту :

А.Інтерферонотерапія

В.Гепатопротектори

С.Глюкокортикоїди та цитостатики

Д.Ламівудин

Е.Рибавірин

143.Базисна етіотропна терапія вірусного гепатиту :

А.Інтерферонотерапія

В.Гепатопротектори

С.Глюкокортикоїди та цитостатики

Д.Цитостатики

Е.Вітамінотерапія

144. Хворий, 54 роки, скаржиться на загальну слабкість, відсутність апетиту, тупий біль в правому підребер’ї, здуття живота, схуднення, періодичне блювання з домішками крові. Об’єктивно: зниженого харчування, іктеричність склер, шкіра суха, судинні зірочки на обличчі і верхніх кінцівках, гіперемія долонь, збільшення молочних залоз. Язик малиновий. Живіт збільшений, нижній край печінки загострений, щільний, виступає на 4 см з-під краю ребрової дуги, селезінка - на 6-7 см. ШОЕ - 14 мм/год, тимолова проба - 8 од. Який попередній діагноз?

А. Жировий гепатоз.

В. Хронічний гепатит.

С. Ехінокок печінки.

Д. Доброякісна гіпербілірубінемія.

Е. Цироз печінки.

145. Хворий, 44 роки, тривалий час зловживає алкоголем. Об’єктивно: тенар та гіпотенар рожевого кольору, судинні зірочки на передній поверхні грудної клітки, розширені вени передньої черевної стінки. Живіт здутий, вільна рідина в черевній порожнині. Печінка на 4 см виступає з-під краю ребрової дуги, ущільнена, гладенька, безболісна. Пальпується край селезінки. У крові: л. - 8,7•10⁹/л. Яке ускладнення розвинулось у хворого?

А. Коагулопатія.

В. Портальна гіпертензія.

С. Підгостра печінкова дистрофія.

Д. Тромбоз брижових судин.

Е. Гіперспленізм.

146. У хворого на фоні цирозу печінки після вживання алкоголю з’явились головний біль, блювання, відраза до їжі, безсоння, жовтяниця, печінковий запах з рота, здуття живота. Про яке ускладнення цирозу печінки йдеться?

А. Портальна гіпертензія.

В. Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу.

С. Печінково - клітинна недостатність.

Д. Гостра виразка шлунка.

Е. Тромбоз брижових судин.

147. У хворого, 56 років, який зловжи­ває алкоголем, визначаються пальмарна еритема, судинні "зірочки"на шкірі грудей, гінекомастія, збільшення живо­та, асцит, розширені підшкірні вени на животі. Під час УЗД: збільшення печін­ки і селезінки, розширення портальної та селезінкової вен. Основним патоге­нетичним механізмом розвитку даного стану є:

А. Надмірне вживання солі.

В. Гіперальдостеронізм.

C. Гіперспленізм.

D. Внутрішньопечінковий блок.

E. Холестаз.

148. Хвора, 43 років скаржиться на ін­тенсивний свербіж шкіри, жовтяни­чний колір шкіри та слизових оболо­нок, болі в кістках. Об'єктивно: ділян­ки гіперпігментації шкіри. На повіках численні ксантелазми. Печінка +6 см, щільна, край загострений. Симптом Курвуазьє негативний. В крові: загальний білірубін 160 мкмоль/л, прямий 110 мкмоль/л, ACT 2,1 ммоль/л-год, АЛТ 1,8 ммоль/л-год, лужна фосфатаза 4,6 ммоль/л-год, холестерин 9,2 ммоль/л, антимітохондріальні антитіла М2 у ви­сокому титрі. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Первинний рак печінки.

B. Біліарний цироз печінки.

C. Хронічний вірусний гепатит В.

D. Гострий гепатит В.

E. Алкогольний цироз печінки.

149. У пацієнта, 64 років, який ургентно поступив у хірургічне відділення з кривавим повторним блюванням, на ФЕГДС виявлені явища езофагеальної кровотечі. Яке захворювання може ускладнюватись профузною кровотечею з патологічно змінених вен стравоходу?

А. Ерозивний езофагіт з кишковою метаплазією (стравохід Барретта).

В. Цироз печінки з гепатолієнальним синдромом та гіперспленізмом.

С. Цироз печінки з явищами портальної гіпертензії.

D. Дивертикул стравоходу.

Е. Синдром Меллорі-Вейса.

150- До основних функцій нирок відносять всі, крім однієї:

A - азотовидільна

B - регуляція гомеостазу (водно-електролітного та кислотно- основного обміну)

C - регуляція артеріального тиску

Д - регуляція обміну вуглеводів

E - регуляція еритропоезу

151 - Який показник крові найбільш повно відображає азотовидільну функцію нирок?

A - залишковий азот

B - креатинін

C - сечовина

Д - сечова кислота

E – електроліти

152 - Вкажіть нормативи вмісту у крові креатиніну:

A - 3,3-8,3 ммоль/л

B - 53-106 мкмоль/л

C - 4,6-6,4 ммоль/л

Д - 14-28 ммоль/л

E - 3,5-5,5 ммоль/л

153 - Який показник найбільш достовірно відображає сумарну функціональну здатність нирок?

A - питома вага сечі

B - швидкість клубочкової фільтрації

C - нирковий кровоток

Д - канальцева секреція

E - креатинін крові

154 - Вкажіть нормативи швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ):

A - 120-160 мл/хв

B - 20-40 мл/хв

C - 90-130 мл/хв

Д - 40-80 мл/хв

E - 5-15 мл/хв

155 - Поясніть термін: “діурез”

А - низька питома вага

В - монотонність питомої ваги сечі при пробі Зімницьког

С - кількість сечі за одиницю часу

Д - розлади сечовиділення

Е - часте сечовиділення

156 - Основний клінічний симптом гострої ниркової недостатності:

A - артеріальна гіпертензія

B - гематурія

C - протеінурія

Д - анурія

E - анасарка

157 - Якому сечогінному препаратові слід надавати перевагу при патології нирок?

A - фуросемід (буметанід, торасемід)

B - гіпотіазид

C - верошпірон

Д - урегіт

158 - Яким гіпотензивним препаратам слід надавати перевагу при паталогії нирок, так як вони мають нефропротекторну дію бо зменшують клубочкову гіперфільтрацію?

A - ІАПФ (еналаприл …)

B - клофелін

C - допегіт

Д - дібазол

E - бета-адреноблокатори (пропранолол…)

158- Протеїнурія може мати місце при слідуючих паталогічних станах, крім одного:

A - захворювання нирок

B - отруєння солями важких металів (свинець, ртуть...)

C - мієломна хвороба

Д - застійна серцева недостатність

E - В12-фолієводефіцитна анемія

160 – Для нефротичного синдрому характерними є всі симптоми, крім одного:

A – массивна протеїнурія (>3,5 г/добу)

B - гіпоальбумінемія

C - набряки

Д - гематурія

161 - Найчастіше причинами хронічної ниркової недостатності є всі крім:

A - хронічний гломерулонефрит

B - гострий гломерулонефрит

C - гіпертонічна хвороба (гіпертензивна нефропатія)

Д - хронічний пієлонефрит

E - діабетична нефропатія

162 - Вкажіть найбільш ранні клінічні прояви ХНН:

A - анемія + полакіурія

B - набряки + спрага

C - гіпертензія + олігурія

Д - диспепсія + анемія

E - поліурія+ніктурія+спрага

163 - Що є найбільш достовірною лабораторною ознакою ХНН?

A - гіперурікемія

B - гіпокаліємія

C - анемія

Д - гематурія

E – гіперкреатинінемія

164 – Що є найбільш достовірним критерієм функціональної недостатності нирок?

A - артеріальна гіпертензія

B - набряки

C - анемія

Д - гіперкреатинінемія

E - зменшення швидкості клубочкової фільтрації

165- Дайте оцінку загального аналізу сечі:

Кількість-100.0

колір - солом’яно-жовтий

Прозорість - прозора

Пит.вага - 1025

рН - 6.0

Білок - немає

Цукор - немає

Мікроскопія осаду:

Еритроцити - 0-2 в п/з

Лейкоцити - 2-5 в п/з

Циліндри - 1-0 у п/з. гіалінові

Бактерії - немає

Варіанти заключень:

А - Норма

В - Гострий гломерулонефрит

С - Гострий цистіт (уретрит)

Д - Гострий пієлонефрит

Е - Хронічний гломерулонефрит

166 - Дайте оцінку загального аналізу сечі:

Кількість-60.0

колір - червоний

Прозорість - мутна

Пит.вага - 1020

рН - 6.0

Білок - 3.8 г/л

Цукор - немає

Мікроскопія осаду

Еритроцити - все п/з змінені та незмінені

Лейкоцити - 8-10 в п/з

Циліндри - 5-6 у п/з. гіалінові

Бактерії - немає

Варіанти заключень:

А - Норма

В - Гострий гломерулонефрит

С- Гострий цистіт (уретрит)

Д - Гострий пієлонефрит

Е - Хронічний гломерулонефрит

167 - Дайте оцінку загального аналізу сечі:

Кількість-50.0

колір - жовтий

Прозорість - прозора

Пит.вага - 1008

рН - 6.5

Білок - 1,48 г/л

Цукор - немає

Мікроскопія осаду:

Еритроцити - 10-20 в п/з змінені, 5-6 в п/з незмінені

Лейкоцити - 2-3 в п/з

Циліндри - 5-6 у п/з. зернисті

Бактерії - немає

Варіанти заключень:

А - Норма

В - Гострий гломерулонефрит

С - Гострий цистіт (уретрит)

Д - Гострий пієлонефрит

Е - Хронічний гломерулонефрит

168 - Дайте оцінку загального аналізу сечі:

Кількість-120.0

колір - молочно-білий

Прозорість - мутна

Пит.вага - 1022

рН - 7.4

Білок - 0.04 г/л

Цукор - немає

Мікроскопія осаду:

Еритроцити - 2-3 в п/з. свіжі

Лейкоцити - все п/з

Циліндри - відсутні

Бактерії - у великій кількості

Варіанти заключень:

А - Норма

В - Гострий гломерулонефрит

С - Гострий цистіт (уретрит)

Д - Гострий пієлонефрит

Е - Хронічний гломерулонефрит

169- Дайте оцінку загального аналізу сечі:

Кількість-120.0

колір - жовтий

Прозорість - мутна

Пит.вага - 1016

рН - 7.5

Білок - 0.6 г/л

Цукор - немає

Мікроскопія осаду:

Еритроцити - 3-4 в п/з.зм .

Лейкоцити - все п/з

Циліндри - 3-4 в п/з. гіалінові .

Бактерії - у великій кількості

Варіанти заключень:

А - Норма

В - Гострий гломерулонефрит

С- Гострий цистіт (уретрит)

Д - Гострий пієлонефрит

Е - Хронічний гломерулонефрит

170- Дайте оцінку загального аналізу сечі:

Кількість-110.0

колір - жовтий

Прозорість - прозора

Пит.вага - 1007

рН - 6.8

Білок - 0.4 г/л

Цукор - немає

Мікроскопія осаду:

Еритроцити - 2-3 в п/з. зм.

Лейкоцити - 20-25 в п/з

Циліндри - 6-7 у п/з. зерн.

Бактерії - ++

Варіанти заключень

А - Гострий цистіт (уретрит)

В - Гострий пієлонефрит

С - Хронічний гломерулонефрит

Д - Хронічний пієлонефрит

Е - Вторинний амілоїдоз нирок

171 - Дайте оцінку загального аналізу сечі:

Кількість - 130.0

колір - жовтий

Прозорість - мутновата

Пит.вага - 1022

рН - 7.2

Білок - 18 г/л

Цукор - немає

Мікроскопія

Еритроцити - 0-1 в п/з

Лейкоцити - 2-3 в п/з

Циліндри-10-12у п/з.гіалінові

Бактерії - немає

Клініка- набряки

Анамнез- хрон. остеоміеліт нижньої щелепи

Варіанти заключень:

А - Хронічний гломерулонефрит

В - Хронічний пієлонефрит

С - Вторинний амілоїдоз нирок

Д - Діабетична нефропатія

Е - Туберкульоз нирок

172- У хворого 38 років виявлено одутлість обличчя, рихлі набряки тилу стоп та нижньої 1/3 гомілок. В сечі - 12 г/л білка. В крові - загальний білок 28 г/л/; (альбуміни - 34%); холестерин 8,8 ммоль/л.

У хворого має місце:

А - Хронічний гломерулонефрит

В - Застійна нирка

С - Нефротичний синдром

D - Діабетична нефропатія

Е - Амілоїдоз нирок

173- Хворий, 23 рокiв, звернувся в полiклiнiку з скаргами на головний бiль, головокружiння, погiршення зору, задишку, одутлiсть обличчя, загальну слабкiсть, зменьшення кiлькостi видiленої за добу сечi та змiну її забарвлення (типу "м'ясних помиїв"). Три тижнi тому перенiс ангiну, не лiкувався. Об'єктивно: помiрна блiдiсть, обличчя одутле, повiки набряклi. Серцева дiяльнiсть рiтмiчна, I тон на верхiвцi ослаблений, там же систолiчний шум. Пульс 66 за хвилину. АТ = 175/105 мм рт. ст. Дихання везикулярне. Симптом Пастернацького слабко позитивний з обох бокiв. В аналiзi сечi: бiлок - 1,48 г/л.; еритр. - 35-40 в п/з, змiненi; лейк. - 8-10 в п/з. Який дiагноз є найбiльш iмовiрним?

А. Iнфекцiйно-алергiчний мiокардит

В. Ревмокардит

С. Есенцiальна гiпертонiя

Д. Гострий гломерулонефрит

Е. Хронiчний пiєлонефрит.

174 -Хлопчик 7 років перебуває на ліку­ванні протягом місяця. При госпіталі­зації спостерігалися виражені набряки, протеїнурія -7,1 г/л, білок в добовій се­чі - 4,2 г. В біохімічному аналізі кро­ві утримується гіпопротеїнемія (43,2 г/л), гіпер-холестеринемія (9,2 ммоль/л). Який з вказаних варіантів гломеруло­нефриту найвірогідніше має місце у хворого?

A. Змішаний

B. Нефритичний

C. Ізольований сечовий

D. Нефротичний

175 - Хворий, 29 років, через 2 тиж після перенесеної ангіни помітив набряки на обличчі, відчув загальну слабкість, зниження працездатності. Поступово з'явилася задишка, набряки нижніх кінцівок, поперекового відділу. Об'єктивно: блідість шкірних покривів, послаблення серцевих тонів, гідроторакс, анасарка. АТ 150/100 мм рт. ст. Відносна густина сечі 1021, білок - 9 г/л, ер. - 40-50 у полі зору, гіалінові циліндри - 4-6 у полі зору . Найбiльш вiрогiдний збудник перенесеної ангiни?

А. Стафiлокок

В.  - гемолiтичний стрептокок

С. Кишечна палочка

Д. Аденовiрус

Е. Золотистий стафiлокок

176 - Хворий, 29 років, через 2 тиж після перенесеної ангіни помітив набряки на обличчі, відчув загальну слабкість, зниження працездатності. Поступово з'явилася задишка, набряки нижніх кінцівок, поперекового відділу. Об'єктивно: блідість шкірних покривів, послаблення серцевих тонів, гідроторакс, анасарка. АТ 150/100 мм рт. ст. Відносна густина сечі 1021, білок - 9 г/л, ер. - 40-50 у полі зору, гіалінові циліндри - 4-6 у полі зору . Що головне в профілактиці даного захворювання?

А. Вакцинація проти грипу

В. Санація ротової порожнини

С. Фізкультура

Д. Загартування

Е. Уникати переохолодження

177- 16-річному хворому відділення щелепно-лицьової хірургії при­значили ін'єкції антибіотиків через З дні від початку лікування. Стан хворо­го погіршився: з'явилися неприємні від­чуття в поперековій ділянці, запаморо­чення, нудота. AT 140/80 мм рт.ст. Ана­ліз крові: ер. 3,12 10¹²/л, НЬ 120 г/л, лейк. 10 10⁹/л, ШОЕ 28 мм/год. Ана­ліз сечі: відносна густина Ї002, білок 0,6 г/л. Проба за Зимницьким: добова кількість сечі 3,2 л, коливання відносної густини 1002-1005. Рівень креатиніну в крові - 180 мкмоль/л. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Хронічний гломерулонефрит, сечо­вий синдром

B. Гострий інтерстиціальний нефрит

C. Гострий гломерулонефрит, сечовий синдром

D. Гострий пієлонефрит

E. Швидкопрогресуючий (злоякісний) гломерулонефрит

178- У хворого 18 рокiв пiд час загострення хронiчного тонзилiту з'явились набряки пiд очима, ниючi болi в поперековiй дiлянцi. АТ = 165/100 мм. рт. ст. В загальному аналiзi сечi: питома вага - 1014; бiлок - 2,12 г/л; еп. кл. 3-4 в п/з; лейк - 5-6 в п/з; еритр - 10-12 в п/з, змiненi; 3-4 в п/з свiжi; цилiндри 5-6 в п/з, зернистi. Зi слiв хворого, колись в дитинствi вже знаходили бiлок в сечi.

Який дiагноз найбiльш ймовiрний у даному випадку?

А. Гострий гломерулонефрит, рецидивуючий

В. Хронiчний гломерулонефрит у фазi ремісії

С. Хронiчний гломерулонефрит у фазi загострення

Д. Вторинний амiлоїдоз нирок

Е. Хронічний пієлонефрит

179- У хворого 32 рокiв вперше виявлено АТ = 180/105 мм рт. ст. Анамнез без особливостей. Об'ективно: лiва межа вiдносної серцевої тупостi по лiвiй середньоключичнiй лiнiї; серцева дiяльнiсть рiтмiчна, акцент II тону над аортою. С-м Пастернацького негативний. Набряки вiдсутнi. У сечi: питома вага - 1014; бiлок - 0,48 г/л; лейк - 3-4 в п/з; ер. - 5-6 в п/з, змiненi; цилiндри - 2-3 в п/з, гiалiновi.

Яка найбiльш iмовiрна причина гiпертензiї?

А. Гiпертонiчна хвороба

Б. Гострий гломерулонефрит

С. Хронiчний гломерулонефрит

Д. Хронiчний пiєлонефрит

Е. Амiлоїдоз нирок

180 Чоловік, 42 років, звернувся зі скаргами на відчуття тяжкості внизу живота, часте та болюче сечовипускання, забарвлення сечі кров'ю наприкінці с ечовипускання. Захворів після переохолодження. При пальцьовому ректальному дослідженні передміхурової залози змін не визначається. У сечі: білок – 0,9 г/л, лейкоцити – 30-40 у п/з, велика кількість бактерій. Про яке захворювання слід думати?

А. Гострий цистит.

В. Туберкульоз сечового міхура.

С. Рак сечового міхура.

D. Гострий простатит.

Е. Рак передміхурової залози.

181 - Хвора, 44 роки, що звернулася вперше з болісним та частим сечовидiленням, здала сечу на загальний аналiз. Отримано такi результати: питома вага - 1026; pH - 7,4; бiлок - 0,04 г/л; ер. - 6-8 в п/з; лейк. - все поле зору; бактерiї - +++.

Який дiагноз є найбiльш iмовiрним?

А. Сечокам`яна хвороба

В. Гострий цистiт

С. Гострий пiєлонефрит

Д. Хронiчний пiєлонефрит

Е. Хронiчний цистiт.

182 - Хворий 29-ти років скаржиться на гнійні виділення з уретри, різь під час сечовипускання. Ці симптоми з’явились через 5 днів після випадкового статевого зв’язку. У мазку з виділень з уретри, забарвлених за Грамом, виявлені парні коки червоно-фіолетового кольору. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Гонорейний уретрит.

В. Дріжджовий уретрит.

С. Трихомонадний уретрит.

D. Хламідійний уретрит.

Е. Бактеріальний уретрит.

183 - Хворий 43 рокiв скаржиться на болi в правiй поперековiй дiлянцi з iррадiацiєю в промiжнiсть, часте та болiсне сечовидiлення, пiдвищення температури тiла до 38,6⁰С, загальну слабкiсть, зниження апетиту. Захворювання почалося тиждень тому iз пекучих болей в попереку, пiдвищилась температура. Об'ективно: АТ = 110/80 мм. рт. ст., пульс 108 за хв. Дихання везикулярне, справа в н/в послаблене; живiт м'ягкий, б/б. Печiнка та селезiнка не збiльшенi. С-м Пастернацького рiзко позитивний справа. Який дiагноз найбiльш ймовiрний?

А. Сечокам'яна хвороба

В. Цистiт

С. Гострий гломерулонефрит

Д. Пiєлонефрит

Е. Правобiчна нижньочасткова пневмонiя

184- Хвора, 36 років, захворіла гостро: захворювання почалося з високої темпера­тури тіла, ознобу, профузного поту. З'явився тупий біль у попереко-вому відділі, неприємні відчуття підчас сечовипускання. Об'єктивно: напруження м'язів поперекового відділу, позитивний симптом Пастернацького з обох боків. У крові: лейкоцитоз до 12 •10⁹/л, нейтрофільоз. У сечі: 0,6 г/л білка, лейкоцити на все поле зору, більше 100 000 бактерій в 1 мл сечі. Який попередній діагноз?

А. Гострий гломерулонефрит.

В. Туберкульоз нирки.

С. Гострий пієлонефрит.

Д. Гострий цистит.

Е. Сечокам'яна хвороба.

185- Хворий 43 рокiв скаржиться на болi в правiй поперековiй дiлянцi з iррадiацiєю в промiжнiсть, часте та болiсне сечовидiлення, пiдвищення температури тiла до 38,6⁰С, загальну слабкiсть, зниження апетиту. Захворювання почалося тиждень тому iз пекучих болей в попереку, пiдвищилась температура. Об'ективно: АТ = 110/80 мм. рт. ст., пульс 108 за хв. Дихання везикулярне, справа в н/в послаблене; живiт м'ягкий, б/б. С-м Пастернацького рiзко позитивний справа. Яке лiкування є основним в терапiї хворого?

А. Спазмолiтичне

В. Сечогiнне

С. Анальгезуюче

Д. Антибактерiальне

Е. Гiпосенсибiлiзуюче

186 - У дівчинки 10 років діагностовано гострий пієлонефрит. Яке обстеження потрібно провести ще до призначення антибактеріальної терапії?

А. Пробу Нечипоренка

В. Посів сечі на флору та її чутливість до антибіотиків

С. Консультація гінеколога

Д. УЗД нирок