5. Тезаурус

Поняття, твердження	Визначення
Соціологія	наука про закономірності становлення, функціонування і розвитку суспільства, соціальних спільностей, соціальних відносин і соціальних інститутів
Соціальний закон	об'єктивний і повторюваний причинний зв'язок між соціальними явищами та процесами
Категорії соціології	певна сукупність загальнонаукових і специфічних понять
Соціальна структура суспільства	стійкий зв'язок елементів у суспільній системі, який означає об'єктивний (реальний) розподіл суспільства на окремі соціальні спільності (класи, шари, прошарки, верстви і групи) і, в той же час вказує на різне положення людей по відношенню один од одного, виходячи з численних критеріїв
Соціальні спільності	групи людей, об’єднаних якими-небудь спільними ознаками, спільними інтересами, цінностями, спільними справами, спільною діяльністю тощо
Соціальні інститути	стійкі, формальні та неформальні правила, норми, настанови, що регулюють різноманітні сфери людської діяльності та організовують людей у систему ролей та статусів, які утворюють соціальну систему
Інтереси соціальні	спонукальні сили діяльності соціальних груп, мас людей, спираючись на які суспільство може вдаватися до необхідних управлінських впливів на цю діяльність
Соціальна мобільність	це готовність до зміни індивідом чи групою свого соціального статусу, тобто місця, займаного в соціальній структурі суспільства
Статус	соціальний стан людини в суспільстві, в певній соціальній групі, пов'язаний з іншими соціальними позиціями через систему ролей, прав і обов'язків, норм і звичаїв
Соціальні ролі	певні способи дій, поведінки індивіда (або групи), які відповідають прийнятим у суспільстві нормам та здійснюються залежно від соціального статусу
Соціальні норми	сукупність, зобов'язуючих принципів, правил, еталонів вимог, встановлених суспільством, соціальними спільнотами чи уповноваженими суб'єктами для регулювання соціальних відносин, діяльності і поведінки соціальних суб'єктів на всіх рівнях і у всіх сферах людської життєдіяльності
Соціальна стратифікація	поділ суспільства на вертикально розташовані соціальні групи і верстви (страти), які мають різний престиж, власність, владу, освіту тощо
Маргіналізація	втрата особистістю об'єктивної належності до даної соціальної групи без наступного входження до іншої, а також втрата особистістю норм та цінностей відповідної субкультури
Особистість	стійка система соціально значущих властивостей, якостей та рис, що характеризують індивіда як продукт суспільного розвитку і залучення його до системи соціальних відносин через активну предметну діяльність і спілкування
Соціалізація	процес засвоєння індивідом зразків поведінки, психологічних механізмів, соціальних норм і цінностей, необхідних для успішного функціонування індивіда в даному суспільстві
Ресоціалізація	процес «переучування» соціальних ролей, коли людина попадає в середовище з іншими умовами життя
Молодь	соціально-демографічна група, яка виділяється на основі сукупності вікових характеристик
Предмет соціології молоді	специфічні соціальні відносини, в яких бере участь молодь у процесі переходу від дитинства до світу дорослих, соціалізації та соціальної адаптації
Сім'я	історично конкретна система взаємовідносин між - чоловіком та дружиною, між батьками та дітьми; це мала соціальне група, члени якої зв'язані шлюбними або родинними стосунками,спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю
Шлюб	історично змінна соціальна форма стосунків між чоловіком і жінкою, через які суспільство впорядковує і санкціонує їхнє статеве життя, визначає подружні та батьківські права й обов'язки
Соціологічне дослідження	наукове дослідження, що складається з системи послідовних методологічних, методичних, організаційно-технічних процедур, пов'язаних між собою в одне ціле з метою отримання достовірного знання на основі фактичних даних
Опитування громадської думки	збір інформації про сукупну думку певної групи людей з певної проблематики
Опитування	найпоширеніший у соціології метод збирання первинної вербальної інформації, що ґрунтується на зверненні до окремого індивіда чи групи з питаннями, спрямованими на розкриття змісту досліджуваної проблеми
Респондент	учасник конкретного соціологічного дослідження, що є джерелом усної чи письмової інформації
Реципієнт	учасник конкретного соціологічного дослідження, що здобуває від респондента усну чи письмову інформацію
Анкета	основний документ у анкетному опитуванні, являє собою впорядкований певним чином перелік питань, з допомогою яких збирається первинна інформація
Інтерв'ю	різновид усного опитування, що ґрунтується на безпосередньому контакті спеціально навченого реципієнта з респондентом
Спостереження	метод, за допомогою якого відбувається пряма реєстрація подій їх свідками
Генеральна сукупність	сукупність одиниць спостереження, що має відношення до даної проблеми, хоча й може бути обмеженою територією, часом, професією, функціональними рамками
Вибіркова сукупність	частина генеральної, безпосередній об'єкт вивчення за розробленою програмою відбору, відтворення характеристики генеральної сукупності на основі її репрезентації
Репрезентативність	достатня кількість вибраних об'єктів аналіз яких дозволяє правильно судити про всю генеральну сукупність
Спостереження	метод, за допомогою якого відбувається пряма реєстрація подій їх свідками
Соціометрія	метод дослідження малих груп, організацій з допомогою опису системи міжособистісних відносин їх членів
Експертиза	спеціальне компетентне дослідження будь-якого питання, що потребує спеціальних знань і подання мотивованих висновків
Політика	особлива сфера діяльності між класами, націями та іншими соціальними групами, ядром якої є проблема завоювання, утримання та використання державної влади
Політологія	система знань про політику, політичну владу, політичні відносини та політичні процеси, про організацію політичного життя суспільства
Методи політології	наукові способи, прийоми вивчення різних явищ політичної сфери суспільства
Влада	здатність, право і можливість розпоряджатися чим-небудь або ким-небудь, а також чинити вирішальний вплив на долю, поведінку та діяльність людей за допомогою різноманітних засобів (права, авторитету, волі, примусу та ін.)
Політична влада	здатність і можливість здійснювати визначальний вплив на діяльність, поведінку людей та їх об'єднань за допомогою волі, авторитету, права, насильства; організаційно-управлінський та регулятивно-контрольний механізм здійснення політики
Державна влада	вища форма політичної влади що спирається на спеціальний управлінсько-владний апараті і володіє монопольним правом на видання законів, інших розпоряджень і актів, обов'язкових для всього населення. Вона є офіціальною, легальною формою прояву сили
Легітимність політичної влади	форма підтримки, виправдання правомірності застосування влади і здійснення правління державою або окремими його структурами та інститутами
Криза легітимності (делегітимізації влади)	зниження реальної підтримки органів державної влади чи правлячого режиму в цілому, яке впливає на якісні зміни їхніх ролей і функцій
Держава	організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально-неоднорідному суспільстві, яка забезпечує цілісність і безпеку суспільства, здійснює управління загальносуспільними справами
Форма державного правління	спосіб організації верховної влади, процедура утворення політичних інститутів і встановлення норм їх взаємовідносин із населенням
Республіка	форма правління, за якої голова держави є виборним і змінюваним, а його влада вважається похідною від волі виборців та представницького органу
Форма державного устрою	територіально-організаційна структура держави, розподіл державної влади та державного суверенітету між центром і окремими складовими частинами держави
Федерація	союзна держава, до складу якої входять державні утворення, що наділені юридичною та політичною са­мостійністю (штати, республіки, кантони, землі), для яких характерні національні, соціально-економічні, територіальні відмінності
Конфедерація	союз суверенних держав, щостворюється для досягненняконкретноїзагальної мети
Правова держава	держава, обмежена в своїх діях правом, що захищають свободу і інші права особи і що підпорядковують владу волі суверенного народу
Соціальна держава	держава, що прагне до забезпечення кожному громадянину гідних умов існування, соціальної захищеності; а в ідеалі приблизно однакових стартових можливостей для реалізації життєвої мети, розвитку особи
Вибори	акт самоврядування народу або як процедуру формування державного органу або надання повноважень посадовій особі, що здійснюється шляхом голосування уповноважених осіб при умові, що на кожний отриманий таким чином мандат можуть претендувати в установленому порядку два чи більше кандидати.
Виборче право	сукупності юридичних норм, які регулюють участь громадян у виборах органів влади, організацію і проведення виборів, відносини між виборцями і представницькими органами
Виборча система	порядок формування виборних органів держави та органів місцевого управління (самоврядування) на основі конституції та законів. Розрізняють такі виборчі системи: мажоритарна, пропорційна, змішана
Мажоритарна система	система визначення результатів виборів, завдяки якій депутатські мандати (один або кілька) отримують тільки ті кандидати, які отримали встановлену законом більшість голосів, а усі інші кандидати вважаються не обраними
Пропорційна система	система визначення результатів виборів, при якій депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості поданих за них голосів виборців у багатомандатному окрузі
Змішана система	система визначення результатів виборів, яка передбачає поєднання у собі елементів мажоритарної та пропорційної систем
Виборчий процес	врегульована законом специфічна діяльність уповноважених органів і громадян, спрямована на формування якісного і кількісного складу органів державної влади та органів місцевого самоврядування