1.4. Мобілізація необхідних ресурсів.

Процес розробки і впровадження стратегії вимагає комплексу ресурсів для забезпечення участі, координації та управління проектами, збору й аналізу інформації. До таких ресурсів належать, зокрема: належні знання, навички і потенціал; підтримка з боку різних зацікавлених сторін; фінансові кошти для здійснення процесу й узгодження розроблених планів і політики.

5. Укладання графіку розробки ССМР, інвентаризація наявних на місцевому рівні стратегій і механізмів планування.

Важливо, щоб ССМР не розглядалася як абсолютно нова або відособлена ініціатива. Стратегія повинна базуватися на наявних процесах стратегічного пла­нування на місцевому рівні та сприяти їх поєднанню. Розробляю­чи графік і архітектуру процесу ССМР, необхідно скласти інвентар усіх процесів стратегічного планування, які вже відбуваються у громаді/муніципалітеті або відбувалися раніше, оскільки вони надають чудову можливість накопичення досвіду та винесення важливих уроків. Це допоможе вирішити, які попередні ме­ханізми варто розвивати, і від яких підходів краще відмовитися, де існують мож­ливості для взаємного підсилення, і де є потреба в усуненні недоліків.

1.6. Створення робочих груп та групи з реалізації стратегії.

Дієвість і результативність групи з реалізації ССМР залежить від дотримання таких принципів:

• Група має включати не лише фахівців з планування. До неї повинні увійти також ті, хто бере участь у впровадженні ССМР; ті, хто відповідає за процес ССМР, та ті, на кого спрямована дія ССМР;

• Необхідно створити робочі (тематичні) групи, що працювали б по усіх напрямках місцевого розвитку. До складу робочих груп мають увійти представники команди консультантів, регіональних та місцевих органів влади, зацікавлених сторін. Кількість груп та обсяг їх роботи залежить, значною мірою, від особливостей і стану відповідного району та чинної концепції розвитку (зокрема, від наявних людських ресурсів та стану соціального розвитку, інфраструктури, довкілля, ступеня економічного розвитку, пріоритетних напрямків місцевого розвитку, тощо);

• Необхідно встановити правила і процедури роботи та забезпечити координацію діяльності різних робочих груп;

• Слід чітко формулювати завдання і встановлювати кінцеві терміни їх виконання;

• Важливо обрати належні методи і форми залучення зацікавлених сторін. Так, можна використовувати різні методи проведення консультацій із зацікавленими сторонами, зокрема:

• інформування через засоби масової інформації;

• збирання інформації про нагальні проблеми, коментарі, уподобання, можливі шляхи вирішення проблем за допомогою опитувань та обговорень у фокус групах;

• консультації з важливих питань і складових стратегії (завдання, план дій, тощо) з членами робочих груп, а також з представниками ключових зацікавлених сторін (наприклад, підприємців), або з широким загалом у ході зустрічей (форумів) за участі широких верств населення.

1. 7. Розробка календарного графіка для процесу ссмр

Секретаріат має визначити заходи, що їх треба вжити для розробки і впровад­ження стратегії, необхідний потенціал та ресурси, скласти графік і розподілити обов'язки. Загальний календарний план підготовки і реалізації ССМР можна по­будувати, скажімо, навколо бюджетного процесу уряду або інших ключових стра­тегій, чинних на відповідний час. Необхідно встановити чіткі й розумні терміни ви­конання окремих завдань, що забезпечують успішне завершення процесу, а та­кож правила і строки звітування про поступ у досягненні результатів. Визначення таких проміжних результатів сприяє кращій зосередженості на процесі, мобілізації основних ресурсів та поступу у досягненні консенсусу. Водночас потрібна певна гнучкість, що дозволила б, у разі необхідності, коригувати терміни виконання завдань залежно від нових неочікуваних обставин.

2. Процес формулювання ССМР