Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КУРСОВА.docx
Скачиваний:
11
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
214.18 Кб
Скачать

ВСТУП

Вивчення статистики є важливою складовою частиною методологічної підготовки економічних кадрів у питанні якісно-кількісного аналізу масових явищ. Оволодіння сучасними методами збирання, обробки і аналізу статистичної інформації – невід’ємний елемент підготовки висококваліфікованих економістів і менеджерів.

Серед продуктів харчування особливу і досить важливу роль відіграють овочі - незамінні продукти харчування, багаті на мінеральні елементи, вітаміни, поживні речовини тощо. Норма споживання овочів і баштанних культур у середньому за рік на одну особу населення в Україні становить 164 кг при фактичному рівні в 2006 р. 127 кг, з них 87 кг це свіжі овочі і 40 кг - перероблені. Найбільше споживають помідори - 39 кг та капусту - 29 кг.

Овочі - цінна сировина для харчової і консервної промисловості. На основі їхнього вирощування і переробки формуються агропромислові підприємства та об'єднання.

Через особливості галузі та виробництво продукції, що швидко псується, її успішний розвиток залежить від забезпеченості робочою силою, транспортними шляхами і засобами для перевезення до ринків збуту. Це, своєю чергою, передбачає концентрацію та спеціалізацію виробництва овочів у приміських зонах великих міст і промислових центрів, а також у зонах переробної промисловості.

Групування ринку овочевої продукції за категоріями споживачів України за рівнем їхнього середньодушового сукупного доходу показало, що із зростанням останнього збільшується рівень споживання продукції з розрахунку на одного жителя, тобто виявлено тенденцію формування ринку споживачів на підставі їхньої платоспроможності -фактора, який у сучасних умовах набув реального значення.

Посівні площі овочевих культур в Україні становлять близько 500 тис. га. Виробництво овочів постійно коливається і дещо збільшується за рахунок підвищення рівня врожайності. Посівні площі овочевих культур у країні розподіляються приблизно так, %: капуста різна - 30,5, помідори - 18, огірки - 17,5, столові буряки — 8,1, морква - 7, цибуля-ріпка - 8,7, інші - 10,2.

Урожайність овочевих культур за останні роки в Україні у всіх категоріях господарств становила 150-170 ц/га, у тому числі помідорів - 150 ц/га, буряків столових - до 200 ц/га. На середню врожайність овочів впливає структура посівів овочевих культур. Найвищої їхньої врожайності досягають підприємства Полісся (в середньому близько 200 ц/га), дещо меншої-Лісостепу (185 ц/га) і ще меншої - Степу (136 ц/га). Річ у тому, що на Поліссі і частково в Лісостепу в структурі овочевих культур переважають урожайніші культури (капуста, столові буряки, морква), а в степовій зоні, навпаки, менш урожайні (огірки, помідори, перець, баклажани).

Овочі належать до трудомістких культур. Затрати праці на їхнє вирощування та збирання з розрахунку на 1 га посіву становлять від 300 до 1450 люд.-год. залежно від культури, а в середньому - близько 750 люд.-год. Особливо трудомістким є вирощування помідорів, огірків, моркви. Трудомісткість вирощування овочів у 20 разів перевищує затрати праці на вирощування зернових культур і у 1,5 раза - картоплі. Як специфічна галузь виробництва, овочівництво потребує високого рівня забезпеченості робочою силою. Водночас в овочівництві, як і в інших галузях рослинництва, не спостерігається значного підвищення продуктивності праці. У результаті високої трудомісткості та досить низької врожайності собівартість овочів залишається високою і в останні роки зростає. Аналіз структури виробничих витрат в овочівництві відкритого грунту показав, що найбільшу питому вагу має оплата праці - 36% усіх витрат, витрати на насіння та садивний матеріал - 20,0, на добрива- 14,0%. Рівень рентабельності овочівництва значно підвищився за рахунок росту цін реалізації овочів.

На внутрішньому ринку спостерігається тенденція до підвищення цін на овочеву продукцію. Так, у середньому ціна на овочі зросла з 30,67 грн за І ц у 2000 р. до 57,69 грн у 2006 р., або майже у 2 рази. Моніторинг цін показує, що їхній рівень значно відрізняється за регіонами, строками і каналами реалізації продукції. Залежно від регіонального продажу продукції сільськогосподарськими підприємствами на міських ринках у 2006/07 МР максимальні ціни перевищували мінімальні на огірки - в 6,3 і помідори - в 14 разів.

Мета – формування знань щодо методів збирання, оброблення та аналізу інформації про соціально-економічні явища і процеси.

Завдання – вивчення принципів організації статистичних спостережень, методик розрахунків показників статистичного аналізу соціально-економічних явищ і процесів, виявлення закономірностей і тенденцій їх розвитку, прийняття кваліфікованих управлінських рішень.

Під методом розуміють спосіб дослідження наукою явищ природи і процесів суспільного життя.

Метод статистики й ґрунтується на поєднанні аналізу та синтезу.

Будь-яке статистичне дослідження складається з трьох стадій:

1) Статистичного спостереження 2) зведення та групування матеріалів статистичного спостереження 3) аналізу узагальнених матеріалів, добутих у результаті зведення та групування.

Під час написання курсової роботи використовувалися такі методи дослідження: групування статистичних даних; аналіз рядів розподілу; аналіз інтенсивності динаміки; аналіз тенденцій розвитку в рядах динаміки; кореляційно-регресійний аналіз; індексний аналіз.

Дана робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. 

Акт

Мета Завд по главам методы

РОЗДІЛ 1.СТАТИСТИЧНЕ ГРУПУВАННЯ

1.1 Групування статистичних даних

Статистичне групування – розподіл сукупності на групи по істотному для одиниць сукупності ознаці.

Етапи проведення групування

  1. Виявляються групувальні ознаки

  2. Установити по кожній з них інтервали групування

  3. Установити для кожного групування показники, якими повинні характеризуватися групи

  4. Визначити, які з ознак повинні комбінуватися одна з одною

Ознаки, покладені в основу групування, називаються групувальними.

Завдання групування зводиться до визначення показників для характеристики виділених груп.

При групуванні 30 господарств за валовим збором необхідно створити 5 рівних закритих інтервали.

При групуванні величина інтервалу визначається за формулою:

Таблиця 1.1

Вихідні дані для проведення групування

Посівна площа, га

Рівень товарності, %

Ціна реалізації 1 ц, грн

Урожайність, ц/га

8

18

87

275

145,0

9

15

65

284

151,6

10

10

74

280

143,2

11

6

71

300

138,7

12

8

82

320

134,2

13

12

69

315

130,1

14

14

87

340

128,7

15

12

72

355

129,6

16

10

70

350

130,5

17

18

81

324

124,1

18

12

85

330

121,8

19

10

74

300

128,7

20

14

85

285

120,6

21

15

84

280

116,0

22

10

74

275

114,9

23

16

82

290

117,5

24

15

67

300

123,5

Продовження таблиці 1.1

25

12

60

310

126,9

26

14

85

330

124,5

27

10

65

340

135,0

28

12

74

350

117,4

29

15

71

370

128,6

30

14

81

355

145,0

31

16

80

320

128,9

32

18

82

340

137,0

33

14

85

300

133,1

34

12

67

310

135,0

35

15

65

295

123,4

36

14

72

280

127,9

37

12

54

275

126,5

Таблиця 1.2

Допоміжна таблиця

Група госп-ств за урожайністю огірків

№ госп-тва

Урожайність огірків

Посівна площа, га

Валовий збір, тис. ц.

Рівень товарності, %

Ціна реалізації 1ц, грн

114,9-122,24

22

114,9

10

1149

74

275

21

116,0

15

1740

84

280

23

117,5

16

1880

71

290

20

120,6

14

1688,4

85

285

18

121,8

12

1461,6

85

330

28

117,4

12

1408,8

65

350

Продовження таблиці 1.2

Разом

6

118

79

9327,8

77,3

301,6

122,24-129,58

17

124,1

18

2233,8

81

324

19

128,7

10

1287

74

300

24

123,5

15

1852,5

82

300

25

126,9

12

1522,8

67

310

26

124,5

14

1743

60

330

29

128,6

15

1929

74

370

31

128,9

16

2062,4

81

320

35

123,4

15

1851

67

295

36

127,9

14

1790,6

65

280

37

126,5

12

1518

54

275

14

128,7

14

1801,8

87

340

Разом

11

126,5

155

19591,9

72

313

129,58-136,92

12

134,2

8

1073,6

82

320

13

130,1

12

1561,2

69

315

15

129,6

12

1555,2

72

355

16

130,5

10

1305

70

350

33

133,1

14

1863,4

82

300

27

135,0

10

1350

85

340

34

135,0

12

1620

85

310

Разом

7

132,5

78

10328,4

77,9

327,1

136,92-144,26

32

137,0

18

2466

80

340

11

138,7

6

832,2

71

300

10

143,2

10

1432

74

280

48

10

89,6

896

58

115

Продовження таблиці 1.2

51

15

88

1320

71

128

52

10

84,2

842

83

132

Разом

7

72

90,94

6922

73,71

127,1

Всього

29

684

51,8

35404

73,7

114,2

Таблиця 1.3

Узагальнююча таблиця за результатами групування підприємств

Группа госп-ств за собівартістю огірків

№ госп-тва

Урожайність огірків

Посівна площа, га

Валовий збір, тис. ц.

Рівень товарності, %

Ціна реалізації 1ц, грн

114,9-122,24

6

118

79

9327,8

77,3

301,6

122,24-129,58

11

126,5

155

19591,9

72

313

129,58-136,92

7

132,5

78

10328,4

77,9

327,1

136,92-144,26

3

139,6

34

4730,2

75

306,6

144,26-151,6

3

147,2

47

6914

74,3

304,6

Всього

30

132,76

393

50898,3

75,3

310,6

Висновок: Більша кількість господарств за собівартістю огірків попали в інтервал 122,24-129,58 . Кількість господарств становить – 11. Їх посівна площа –393 га, урожайність огірків–132,76 ц/га, валовий збір – 50898,3 тис. ц , рівень товарності - 75,3%, ціна реалізації 1ц – 310,6 грн.

Гістограма застосовується для зображення інтервального варіаційного ряду.

Правила побудови. На вісі абсцис (ОХ) в однаковому масштабі відкладають величини інтервалів, а на вісі ординат (ОУ) - частоти (при рівних інтервалах) або щільність розподілу (при нерівних інтервалах), які зображують прямокутниками, побудованими на відповідних інтервалах. В результаті одержуємо графік, на якому ряд розподілу зображений у вигляді суміжних один з одним стовпчиків. (Рис. 1.1)

Рис 1.1. Гыст розподілу господарств за урожайністю 1ц

Кумулята – крива, побудована з використанням накопичених частот.

Правила побудови. На вісі абсцис (ОХ) відкладають варіанти дискретного або інтервали інтервального ряду розподілу, а на вісі ординат – кумулятивні (накопичені) частоти (або частки). Знаходяться точки перетину перпендикулярів відповідних варіантів та накопичених частот (для дискретного ряду) або верхніх меж інтервалів та накопичених частот (для інтервального ряду). Точки послідовно з’єднуються, утворюючи ломану лінію. (Рис. 1.2)

Рис. 1.2. Кум розподілу господарств за накопиченими частотами

sf