2

аудиту. Однак при цьому перевіряються лише ті елементи, яких стосуються коригувальні дії або які відображають їх ефективність. Результати повторного аудиту фіксуються у відповідних звітах.

Таким чином роботодавець здійснює один зі своїх обов’язків щодо забезпечення функціонування СУОП на підприємстві.

1.8 Приклади розв’язування завдань

Методика аналітичної оцінки умов праці наведена в розділі 1.5. Приклад 1. Оцінити категорію важкості праці робітника. На

робочому місці є три елемента умов праці, що формують ії важкість: Х1 –

шум 108 дБА, Х2 – освітленість 150 лк (газорозрядні лампи), Х3

тривалість повторюваних операцій 15 с. Тривалість дії усіх факторів 8 годин. Інші елементи не розглядаються, тому що вони оцінюються 1 балом. Визначити також розмір доплати за роботу в даних умовах.

Рішення. Згідно з таблицею додатку Д вказані елементи оцінюються відповідно Х1 = 5, Х2 = 2, Х3 = 4. При цьому нормативне значення освітленості для даного випадку складає 200 лк [31]. Біологічно значущими елементами в даному прикладі є шум і тривалість повторюваних операцій. Середній бал усіх біологічно значущих елементів умов праці (формула 3) дорівнює:

			4
Х						4 .
		2		1

Інтегральну бальну оцінку важкості праці визначаємо за формулою

(2):

	Ит	10 5 4	6 5	50,7.
			6

Інтегральна оцінка важкості праці в 50,7 бала відповідає IV категорії важкості праці (згідно з додатком Ж). Доплати за роботу в даних умовах (додаток Ж) складають 12–16 % до тарифної ставки чи окладу.

Приклад 2. У відділі працює 40 працівників. Визначити індекси відповідності до фактичного значення та коефіцієнт умов праці. Характеристика умов праці: на 10 робочих місцях фактична освітленість 150 лк при нормі 200 лк, 15 робочих місцях – 170 лк при нормі 250 лк і на інших 15 робочих місцях – 200 лк при нормі 250 лк; рівень шуму 60 дБ А при нормі 50 дБ А; температура повітря 25оС при нормі 22оС.

Рішення. Для розрахунку індексу відповідності для освітлення використовуємо формулу (10) через те, що підвищення рівня освітлення робочого місця сприяє поліпшенню умов праці. Індекс відхилення в цілому складає:

	а1	(150 10)	(170	15)	(200 15)	0,74 .
		(200	10)	(250	30)

Для розрахунку індексу відповідності для шуму і температури використовуємо формулу (11) через те, що підвищення рівня цих параметрів робочого місця сприяє погіршенню умов праці. Індекси відхилення складають:

	а2	50	0,83;	a3	22	0,88 .
		60			25

Визначені індекси вказують на те, що для шуму й освітленості вони мають значне відхилення від нормативного.

Коефіцієнт умов праці визначається за формулою (9):

Ку. п 30,740,830,88 0,735.

Визначений коефіцієнт умов праці вказує на необхідність проведення заходів щодо охорони праці. Напрями заходів визначаються відповідно до значень індексів відхилення. У нашому випадку це збільшення освітленості робочих місць та зменшення рівня шуму.

Приклад 3. Здійснення заходів щодо охорони праці дозволило зменшити інтегральну оцінку важкості праці з 40 до 30. Визначити зростання продуктивності праці.

Рішення. Визначаємо ступінь стомлення в умовних одиницях до і після впровадження заходів щодо охорони праці за формулою (6):

Y	40 15,6	38; Y	30 15,6	22,5.
1	0,64	2	0,64

Визначаємо працездатність персоналу в умовних одиницях до і після впровадження заходів щодо охорони праці за формулою (7):

R1 = 100 – 38 =62; R2 = 100 – 22,5 = 77,5.

Визначаємо зростання продуктивності праці за формулою (8):

	ΔW	77,5	1	100 0.20	5 %
		62
					.

Таким чином, проведення заходів з охорони праці дозволило збільшити продуктивність праці на 5%.

Приклад 4. На робочому місці на робітника впливають такі елементи праці: температура повітря 28оС (нормативне значення для теплого періоду року для робіт категорії 1а складає 23-25оС), рівень шуму 65 дБ А (припустимий рівень 60 дБ А). Час дії елементів складає 360 хвилин, тривалість зміни 480 хвилин. Визначити розмір доплати за умови праці.

Рішення. Визначаємо фактичний стан умов праці за елементами з урахуванням часу роботи за формулою (1). Температура повітря перевищує нормативне значення на 4оС, що відповідає 2-ому ступеню шкідливості елемента умов праці (додаток Г). З урахуванням часу дії елемента на робітника шкідливість умов праці складає:

	Xфакт. (температура) 2 бала	360 хв.		1,5 бала.
		480 хв.

Рівень шуму перевищує нормативне значення на 5 дБ А, що відповідає 1-ому ступеню шкідливості елемента умов праці (додаток Г). З урахуванням часу дії елемента на робітника шкідливість умов праці складає:

360 хв.

Хфакт.(шум) 1 бал 480 хв. 0,75 бала.

Сумарна шкідливість умов праці на робочому місці складає:

Хфакт. 1,5 0,75 2,25бала.

Розмір доплати за роботу в цих умовах згідно шкали, яка наведена у таблиці 4, складає 8%.

Приклад 5. Визначити розмір зростання продуктивності праці за рахунок зменшення витрат робочого часу проведення заходів з охорони праці зменшили захворювання робітників на 10%. Кількість явочних днів у році, яка приходиться на одного робітника, складає 280 днів. До проведення заходів з охорони праці витрати робочого часу за рахунок захворювань на одного робітника складали 12 днів.

Рішення. Кількість робочих днів. яка приходиться на одного робітника, до проведення заходів з охорони праці складала:

280 – 12 = 268 днів.

Витрати робочого часу за рахунок захворювань на одного робітника після проведення заходів складає:

	12	12 10		10,8 днів.
		100

Кількість робочих днів, яка приходиться на одного робітника, після проведення заходів складає

280 – 10,8 = 269,2 днів.

Зростання продуктивності праці за рахунок зменшення витрат робочого часу можна визначити наступним чином:

269,2 268 100 0,5 %.

268

Таким чином, проведення заходів з охорони праці дозволило збільшити продуктивність праці на 0,5%.

Характеристика основних показників травматизму наведена в розділі 1.6.4.

Приклад 6. Визначити, на якому підприємстві робота щодо профілактики травматизму за останні 5 років була організована краще. Перше підприємство: кількість працюючих 400 осіб, за 5 років зафіксовано 10 нещасних випадків із загальним числом днів непрацездатності 22. Друге підприємство: кількість працюючих 2000 осіб, за 5 років зафіксовано 40 нещасних випадків із загальним числом днів

непрацездатності 100. Оцінку навести на підставі річних показників травматизму.

Рішення. Коефіцієнт частоти травматизму визначаємо за формулою (12):

	Кч	1000 2		5; Кч		1000 8		4.
		400				2000
	1			2
де	2 та 8 – кількість травм за				рік на першому та другому

підприємстві.

Коефіцієнт важкості травматизму визначаємо за формулою (13):

Кт	22		2,2; Кт		100		2,5.
				2
1	10				40

Коефіцієнт непрацездатності визначаємо за формулою (14):

Кн1 52,2 11; Кн2 42,5 10.

Розрахунки показали, що на першому підприємстві частота травматизму більша, але важкість травм менша.

Приклад 7. Визначити відносні коефіцієнти частоти і важкості нещасних випадків на підприємстві, на якому кількість працюючих 2700 осіб, за рік зафіксовано 50 нещасних випадків із загальної кількістю днів непрацездатності 1220. За базове значення коефіцієнтів прийняти середньостатистичні значення по галузі: коефіцієнт частоти – 20,6 нещасних випадків за рік на 1000 робітників, коефіцієнт важкості – 16,8 днів на один нещасний випадок.

Рішення. Коефіцієнт частоти травматизму визначаємо за формулою (12):

1000 50 Кч 18,5.

2700

Коефіцієнт важкості травматизму визначаємо за формулою (13):

1220 Кт 24,4.

50

Коефіцієнт непрацездатності визначаємо за формулою (14):

Кн 18,5 24,4 451,4.

Відносні коефіцієнти частоти і важкості нещасних випадків є відношенням коефіцієнтів частоти і важкості до їх базових значень:

	Кч.в	18,5	0,9; К т.в	24,4	1,4.
		20,6		16,8

Розрахунки показали, що заходи з охорони праці в першу чергу повинні бути спрямовані на зменшення важкості травм.

Приклад 8. Оцінити виробничий ризик на підприємстві, загальна кількість робочих місць на якому складає 260. Проведення атестації робочих місць показало, що не відповідають нормативним вимогам 48 місць.

Рішення. Виробничий ризик на підприємстві визначаємо за формулою (16):

48

R 0,18. 260

Виробничий ризик на підприємстві можна оцінити як середній, але при цьому потрібно враховувати, до якої галузі по ступеню небезпеки відноситься підприємство.

1.9 Контрольні запитання і завдання

1 Охарактеризувати об’ект управління СУОП у галузі та на підприємстві.

2 Навести особливості розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій.

3 Охарактеризувати порядок відшкодування збитку робітникові від нещасного випадку на підприємстві.

4Пояснити, яким чином здійснюється соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

5У чому полягає практичне значення атестації робочих місць та сутність її проведення?

6Охарактеризувати сутність менеджменту охорони праці.

7Навести основні положення теорії управління ризиком.

8Охарактеризувати основні функції СУОП.

9У чому полягає практичне значення управління персоналом та його сутність?

10Охарактеризувати особливості та методику проведення внутрішнього аудита з охорони праці.

11Оцінити категорію важкості праці робітника та розмір доплати за роботу в цих умовах. На робочому місці є три елемента умов праці, що формують ії важкість: перший елемент діє 80% робочого часу, має оцінку 3 бала; другий елемент діє 25% робочого часу, має оцінку 4 бала; третій елемент діє 100% робочого часу, має оцінку 2 бала.

12 Здійснення заходів щодо охорони праці дозволило зменшити інтегральну оцінку важкості праці з 54 до 34. Визначити зростання продуктивності праці та зменшення доплати за роботу в цих умовах.

13 Визначити коефіцієнт умов праці. У відділі працює 60 працівників. Умови праці: на 30 робочих місцях фактична освітленість 180 лк при нормі 200 лк, 10 робочих місцях – 200 лк при нормі 250 лк і на інших 20 робочих місцях – 150 лк при нормі 250 лк; рівень шуму 65 дБ А при нормі 60 дБ А; температура повітря 20оС при нормі 22оС.

14 Визначити розмір зростання продуктивності праці за рахунок зменшення захворюваності робітників на 32%. До проведення заходів з охорони праці витрати робочого часу на одного робітника складали 16 днів. Кількість явочних днів у році складає 240 днів.

15 Навести аналіз виробничого травматизму в підрозділах підприємства на підставі відносних показників. Дані наведені в таблиці 7.

Таблиця 7 – Характеристика виробничого травматизму на підприємстві

			Підрозділи підприємства
	Показник
		№1	№2	№3	№4	№5	№6
	Кількість робітників	50	105	40	80	95	34
	Кількість нещасних	2	5	3	5	4	2
	випадків за рік
	Кількість днів	14	60	25	48	38	18
	непрацездатності

16. Оцінити виробничий ризик у галузі. Кількість робітників промислості складає 5656 тисяч осіб, з них працюють в умовах, що не відповідають нормативним вимогам 1650 тисяч осіб. Кількість робітників транспорту складає 1124 тисяч осіб, з них працюють в умовах, що не відповідають нормативним вимогам 120 тисяч осіб.

2 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНІХ УМОВ ПРАЦІ В ГАЛУЗІ

2.1 Проектування промислових об’єктів

Санітарно-гігієнічний благоустрій промислових підприємств, його належний зміст є найважливішим заходом щодо боротьби з професійними захворюваннями щодо зниження несприятливого впливу на працюючих шкідливих виробничих факторів, попередження забруднення повітряного басейну, ґрунту, води, захисту населення від шкідливого впливу газів, парів, аерозолів, шуму, стічних вод, забезпечення високої культури праці.

Проектування нових і реконструювання діючих промислових підприємств проводять відповідно до вимог санітарних норм проектування промислових підприємств.

При виборі майданчиків для будівництва підприємств для створення сприятливих умов як для працюючих, так і для навколишнього житлового чи лісового масиву необхідно враховувати комплекс

санітарно-технічних заходів [47, 51].

При виборі промислового майданчика необхідно враховувати:

-рельєф місцевості та її аерокліматичну характеристику;

-наявність прямого сонячного випромінювання та умови природного провітрювання;

-умови утворення туману;

-умови розсіювання в атмосфері виробничих викидів;

-наявність енергетичних комунікацій;

-близькість населених пунктів і наявність трудових ресурсів.